Канал: "ТРК-Украина"
Дата: 02.04.10 21:30
ВЕДУЩИЙ, Савик Шустер: Доброго вечора, прямий ефір це свобода, а мы пытаемся стать самой свободной программой в Украине, на телеканале "Украина". Наши свободные микрофоны сегодня установлены: в Киеве у Красного корпуса университета Шевченко, там работает Мустафа Найем, во Львове у Национального университета, рядом с памятником Ивану Франко, там работает Дарка Чипак, и в Харькове на площади архитектора Бекетова, там работает Василиса Фролова. Туда мы зовем студентов прийти, которые хотели бы пообщаться с министром образования Дмитрием Табачником, который будет в этой студии в 23:00. А пока мы будем говорить о том, что происходило на этой неделе в Верховной раде, потому что очень многие этого не понимают.
И сразу пример. Наша аудитория, которая представляет всю Украину и я много раз об этом говорю и повторяться не буду. По всем социологическим критериям объективным это страна в нашей студии. Так вот, мы задали очень простой вопрос – понимаете ли вы, что происходит в Верховной Раде? 51%, то есть полстраны не понимает, что происходит в Верховной Раде, поэтому мы попытаемся за полтора часа объяснить народу, что происходит в Парламенте страны. Итак, наши гости сегодня – Александр Ефремов, лидер фракции Партии Регионов, Елена Бондаренко – Партия Регионов, Сергей Соболев – Премьер-министр оппозиционного правительства, Блок Юлии Тимошенко, Андрей Сенченко – министр финансов оппозиционного правительства, народный депутат Блока Юлии Тимошенко, Кирилл Куликов – "Наша Украина – народная самооборона". Олесь Доний – вице-премьер-министр оппозиционного правительства, "Наша Украина – народная самооборона". Николай Катеринчук – народный депутат, лидер "Европейской партии Украины". Ксения Ляпина – заместитель лидера партии "За Украину", народный депутат "Наша Украина – народная самооборона". Станислав Николаенко – в прошлом министр образования и науки, лидер партии "Справедливость". Андрей Пинчук – народный депутат, Партия Регионов. Максим Луцкий – народный депутат Партия Регионов. И Виталий Портников – наш коллега и частый гость. И я сразу приглашаю к микрофону Сергея Соболева. Так вот по поводу того, чего мы не понимаем. Сегодня мы получили новость, что Андрей Портнов, один из лидеров Блока Юлии Тимошенко, человек, которого Юлия Тимошенко проецировала на должность главы Госкомимущества, который представлял ее на последнем слушании в суде по делу о фальсификации на выборах. Сегодня появилась новость, повторяю, что Андрей Портнов назначен заместителем главы Администрации Президента и будет курировать вопросы, связанные с судебной реформой. Ну, не то, что он назначен, он согласился занять этот пост. Что это значит?
Сергій СОБОЛЄВ: НУ, я думаю, що такі питання треба задавати людині, яка дала таку згоду на призначення. А взагалі, мені це дуже нагадує не таку давню історію, коли рівно п’ять років тому після другого туру Президентських виборів, була людина, яка представляла Президента, тоді кандидата в Президенти Януковича в суді, де він пробував оскаржити незаконність призначення третього туру. Це був Степан Гавриш. Я хотів би нагадати, де людина потім опинилася – він став один з найближчих сподвижників Віктора Ющенко. Я думаю, що історія черговий раз повторюється – людина, яка представляла Тимошенко в суді, тепер представляє Віктора Януковича, як кандидата в Президенти. А далі оцінки буде давати історія.
ВЕДУЩИЙ: Ну, значит, это у нас такая историческая, ну такая последовательность, да? Что у нас…
Сергій СОБОЛЄВ: Або непослідовність.
ВЕДУЩИЙ: Значит, вот я сейчас зачитаю заявление Блока Юлии Тимошенко, которое было сделано на этой неделе. "БЮТ обвинил Партию Регионов в узурпации власти. В Украине происходит беспрецедентная попытка узурпации всех ветвей власти одной политической группировкой – Партией Регионов. Впервые за годы независимости над страной нависла угроза диктатуры, которая может привести к полной потере ее независимости. Партия Регионов и ее союзники стремятся превратить законодательный орган государства, то есть Верховную Раду в инструмент обслуживания интересов одного политического клана". Вы поэтому блокировали трибуну?
Сергій СОБОЛЄВ: Я думаю, відповідь тут достатньо прозора – ми вимагаємо виконання закону. Згідно з законом про регламент, за який голосувала абсолютна більшість представників Парламенту і фракція Регіонів, і Блок Юлії Тимошенко і представники інших фракцій, чітко визначено, що опозиція отримає цілий ряд комітетів, які дають можливість контролювати владу. Коли ситуація після формування опозиції і більшості і Парламенті цього скликання одразу після виборів стала зрозуміла, всі ці комітети були безпосередньо, хоча ми мали більшість голосів в Парламенті, були передані в той час опозиції, а саме, Партії Регіонів, комуністичній фракції і Блоку Литвина. Це комітети, які дають можливість дійсно реально контролювати владу – це і Бюджетний комітет, це і Регламентний комітет, це комітет по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією, це комітет соціальної політики, який безпосередньо дає можливість все аналізувати, яким чином виконуються ті, чи інші обіцянки уряду і чи вони взагалі виконуються. Це комітет з питань судової реформи. І таким чином, 8 чітко визначених повноважень є в законі про регламент. Це навіть тепер вже не постанова Верховної Ради, а закон, який затверджений, підписаний, при чому вже нині діючим Президентом України. Саме тому нас дуже здивувало, коли присутні тут в студії лідер фракції Партії Регіонів, пан Єфремов, вніс проект рішення, згідно з яким: а)є прямий відхід від пропорційного представництва у фракціях, а по-друге, де ми так і не зрозуміли, в який спосіб ,буде представлена опозиція в ключових комітетах. Більше того, для того, щоб зняти спекуляції, що ми хочемо захопити всі комітети, ми зробили відповідною заявою звернення, що заступник голови Верховної Ради, пан Томенко і всі голови комітетів, відповідно секретарі і заступники, готові скласти свої повноваження, щоб зняти питання спекуляції навколо того, що опозиція нібито узурпує всю владу в Верховній Раді. Саме тому, коли ця безпосередня, ця законодавча ініціатива з’явилася в Парламенті, ми наполягли на тому, щоб виконувався регламент і закон, який визначає порядок роботи Верховної Ради. Нажаль, нам пояснили, що тут закон один – це 226 голосів, зібрані в будь-який спосіб і як проголосують, так і буде. Іншого закону немає. Саме тому ми звернулися ще раз до наших колег з пропозицією, відкласти на тиждень розгляд цього питання, щоб безпосередньо, чітко, згідно з законом про регламент надати права опозиції контролювати владу. Вони відмовились. У нас залишався єдиний спосіб, який дає можливість в такий безпосередньо парламентський метод дати хоча б тиждень передишки для того, щоб наші опоненти почитали закон. Сьогодні, нажаль, виникла інша ситуація. В прямому ефірі, з представником Президента в Парламенті, паном Мірошниченко, вже виникла нова теорія. Виявляється, що через те, що Конституційний суд не виніс свого рішення, то ще невідомо, де ще опозиція, де більшість. Ну, ви знаєте, ми так дуже далеко зайдемо. Якщо в такий спосіб на наш погляд неконституційний була створена більшість, де чітко в Конституції прописано, що більшість утворюється виключно фракціями, а пішли на інший спосіб – перекуповування депутатів, переманювання їх, коли в такий же спосіб проголошено уряд. Далі, ми втрачаємо всі важелі контролю за діяльністю цього уряду і цієї більшості в Парламенті, ну, вибачте, після цього, опозиція, ну хіба що буде писати листи до більшості і на цьому закінчиться вся опозиційна діяльність. Саме тому, наша позиція є достатньо чітка, вона відповідає закону про регламент, який прямо фіксує той перелік комітетів, які так чи інакше дають можливість контролювати нинішню владу. Ми нічого надзвичайного не вимагаємо.
ВЕДУЩИЙ: Елена Бондаренко.
Елена БОНДАРЕНКО: Вы знаете, я бы хотела эти слова разбить поблоково, что есть неправда в выступлении у господина Соболева. Первое – юридически, да. Вот если смотреть юридически, вы наверняка знаете, что от ваших коллег, которые сейчас возглавляют комитеты, которые вы якобы собираетесь отдавать коалиции, они ещё даже заявление не написали о том, лично, что они сдают свои посты. Это первый момент, который препятствует, прежде всего, перераспределению комитетов. Второй момент, господин Соболев забывает, что в каждом комитете существует такая должность, как первый заместитель, секретарь и руководитель подкомитетов. Практически каждый из нас занимает ту или иную должность – то есть, это будет переформатирование, перезагрузка абсолютно всего Парламента, которая займет практически два месяца. А поскольку у нас заканчивается это сессия к 4-му июля, то получается, эту сессию мы просто блокируем, просто не работаем, потому наступает отпуск у Парламента, и мы приходим к сентябрю без бюджета и без других вещей, которые нам необходимо принять. Далее, мы говорим о морально стороне дела – это те люди, которые буквально вчера были коалицией и которые не отдали, допустим, Бюджетный комитет оппозиции. То есть, вы вообще не имеете никакого морального права сейчас предъявлять нам эти претензии. Вы от нас требуете того, чего в свое время не сделали самостоятельно. И ещё один момент – теперь не юридический, не моральный, а скажем так, чисто по-человечески, кого считать оппозицией? Почему БЮТ претендует на комитеты? Почему НУНС не претендует на комитеты? Почему, например, Яценюк не претендует на комитеты? Хотя бы возьмем комитет по свободе слова. Господину Соболеву прекрасно известно, что сейчас претендует на него господин Шевченко, который не имеет никакого авторитета в отрасли и никакого авторитета у Парламента. И Парламент 226 голосов за этого человека не отдаст. И самое главное, почему, например, комитет по свободе слова не отдать НУНСу? Там есть, например, Ирина Геращенко ,которая могла бы достойно его представлять. Поэтому, вы сначала, все-таки разберитесь, кто у вас там на оппозиционной скамейке настоящая оппозиция, а потом выходите со своими предложениями.
Сергій СОБОЛЄВ: Ви знаєте, мені дуже легко дати відповідь на це. Пані Олено, ну відкрийте знову регламент, де сітко записано, яким чином визначається опозиція. Це ж не ми придумали. Це ви голосували за цей регламент, де чітко визначено, що фракція, яка нараховує більшість депутатів від тих, які не ввійшли безпосередньо в Парламентську більшість, і є опозиція. Більше того, ми не вимагаємо всі комітети безпосередньо для Блоку Юлії Тимошенко, як ви на цьому наполягаєте. Це є наш переговорний процес з нашими колегами, які так само оголосили свою опозиційну діяльність. А стосовно, чи є популярним Шевченко, чи не є популярним Шевченко, вибачте, ну це визначає той же телеглядач ,який сприймав інформацію від Шевченка і далі це є безпосередня можливість опозиції контролювати владу. Бо якщо такими темпами буде далі згоратися свобода слова, ми скоро залишимося свободою слова на каналі, де є програма Савіка Шустера. Канал "Інтер" вже обмежив взагалі доступ опозиції. Це канал, який ще вчора давав можливість годинами виступати опозиції, тільки іншій, тепер раптом визначив інший формат свободи слова. А тепер ключове питання – от ви кажете, здайте спочатку посади. Ви чудово знаєте, що після того, як здають посади, далі можливість призначення залежить знову тільки виключно від вас. І наприклад, комітет бюджетний, про який ви щойно згадували, був безпосередньо переданий опозиції, бо ви чудово знаєте, що пан Литвин після формування більшості в Парламенті, не ввійшов в більшість. Саме тому його представник представляв безпосередньо цей комітет. Зараз він в більшості, тому відповідно і відбувається і пере форматування. І останнє – ви кажете, що для того, щоб змінити безпосередньо і виконати закон ,треба місяці. Ну для того, щоб змінити Конституцію, вам треба було один тиждень. Коли ви замінили норму Конституції ,нормою регламенту і почали формувати більшість в пряме порушення ,не тільки Конституції ,а вибору виборців, які проголосували за БЮТ, за Регіони, за комуністів, за Литвина, за "Нашу Україну – народну самооборону", визначили безпосередньо представництво в Парламенті. А ви вирішили це змінити в дуже спокійний спосіб, працюючи з окремим депутатом безпосередньо. І це вважаєте, є нормальним. Але мене зараз не це навіть хвилює – ви подивіться, на що ми перевели зараз розмову. Я хотів би краще проаналізувати, чому ми наприклад, наполягаємо, на тому ж бюджетному комітеті? Бо на наш погляд чи на соціальному комітеті, бо на наш погляд вибори закінчилися, а обіцянки залишились. Заради чого люди голосували за ту чи іншу політичну силу? Ми проаналізували програму Віктора Федоровича Януковича. на 7 сторінках убористого тексту – кожна сторінка, це фактично розділ. Соціальна політика, де чітко зафіксовано – гарантії з листопада місяця виплатити, минулого листопада місяця, виплатити повністю пенсії, заробітні плати, які не виплачував такий-сякий уряд Тимошенко. Закінчився вже місяць. Не те що не виплачуються – затримки по пенсіях. Перші є дані, по тому, що на сьогоднішній день відставання по пенсії є не лише від того, що ви задекларували, а навіть від того, що заклала Тимошенко в бюджеті майже на 48 гривень. Друге питання – п’ятирічні канікули для дрібного бізнесу. Та коли це чули представники малого бізнесу, вони із задоволенням за це голосували, за цю обіцянку пана Януковича. Ми дивимось проект бюджету, ті макроекономічні показники, які виявляється не п’ятирічні канікули ,а вже будуть переглядати тих, хто на сьогодні сплачує єдиний податок в сторону його збільшення. Про це прямо заявляє голова Держкомпідприємництва. Третій момент, який є дуже суттєвий – це питання, яке стосується безпосередньо виконання самих показників бюджету. 4 місяці бюджет не ухвалювався в Парламенті. Він такий поганий був внесений Тимошенко. Ми дивимося ключові макропоказники, виявляється, вони нічим не відрізняються. Єдине, що у вас є прохання до ВМФ виділити 5 мільярдів гривень, бо ви не перекриєте дефіцит бюджету. Тому я вважаю, що тут… вибачте, доларів. Тому я вважаю, що є на сьогоднішній день уникнення ключового питання – треба вже звітувати за те, що ви зробили. 11 квітня згідно з законом ви повинні внести проект бюджету в Парламент і вже нова опозиція повинна аналізувати. Так де ж ті виплати, вами гарантовані? Де ті гарантії, які ви надавали людям, які ви так широко обіцяли?
ВЕДУЩИЙ: Елена Бондаренко и все остальные после паузы.
РЕКЛАМА.
ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Наши свободные микрофоны сегодня установлены в трех городах. В Харькове на площади Архитектора Бекетова, у памятника влюбленным работает Василиса Фролова. Во Львове у Национального университета у памятника Ивану Франко – Дарка Чипак, и в Киеве у Красного корпуса университета Шевченко – Мустафа Найем. Студенты там уже собираются и в 23-00 они получат возможность общаться с министром образования Дмитрием Табачником. Это в 23-00, а пока мы обсуждаем происходящее Верховной Рады, у микрофона министр, премьер-министр оппозиционного правительства Сергей Соболев. Пожалуйста, Лена Бондаренко.
Елена БОНДАРЕНКО: Ещё раз хочу подытожить то, что я услышала от господина Соболева ,но прежде всего я действительно не услышала ответов на мои замечания. Это один момент. А второй момент – так плавно взяли и съехали в тему бюджета, который ещё только готовится. Вы знаете, своими замечаниями по якобы невыполнению или выполнению, включению или не включению некоторых вещей в бюджет 2010 года, вы мне напомнили главную героиню из одного фильма. Помните, был такой человек с бульвара Капуцыновка? Когда она просила главного героя – Джони, сделай мне монтаж. Так вот в данном случае, вы сейчас просите от правительства, даже не просите, а требуете, сделать монтаж. То есть, без аудита, с места в карьер представить вам тот бюджет, который якобы, по вашему мнению, является верным. Нет. Будет так, как мы решим в плане бюджета. Вы уже показали на все, что вы были способны в 2007, 2008 и 2009 году. Это первый момент. И все-таки возвращаясь к нашей теме, поскольку у нас тема передачи не бюджет и по бюджету господин Соболев должен разговаривать не с Бондаренко и с Ефремовым, а с Азаровым, Ярошенко, с Тигипко и другими людьми, которые занимаются этим вопросом. Он прекрасно это знает. Мы вернемся к теме по комитетам, по разделу комитетов. А итог один – чем закончилась парламентская неделя? Блокированием со стороны БЮТа парламентской трибуны за стульчики. Вот и все.
Сергій СОБОЛЄВ: Дякую, якщо можна, короткий коментар. Ви знаєте, це була дуже примітивно, якби це так виглядало. Реально, блокування є не за стільчики, як ви кажете. Блокування є за те, чи є демократія в країні, чи вона вже повністю згорнута, так само як ви її згорнули, коли формували цю опозицію тушок ,коли в такий спосіб формували цей уряд, коли ви 10-ки тисяч людей викидаєте на вулиці. Тобто ви повторюєте всі ті самі кроки, які робив Віктор Андрійович Ющенко – прапор вам в руки. Єдине, що я хотів би тут сказати, ну давайте принаймні хоча б тоді посилатися на норми закону. От про що ми зараз ведемо мову. Я вам кажу про те, що в регламенті чітко виписано – перелік відань комітетів, які в той чи інший спосіб повинні бути передані опозиції. Хоча який тут може бути спосіб? Ви є більшість. У вас на сьогоднішній день є необхідна кількість голосів для того, щоб за це проголосувати. І питання ж не є в тому – це Блок Юлії Тимошенко, чи це "Наша Україна – народна самооборона" в кінці кінців буде контролювати. Безпосередньо, чи є свобода слова? Яким чином бюджет виконується, соціальні програми? А питання є в одному, чи є з вашого боку згода на те, що ці комітети повинні бути комітетами опозиції? А ми вже якось розберемось з "Народною самообороною", з "Нашою Україною", в який спосіб далі ці комітети будуть заповнені людьми, які є найбільш фаховими. І останнє, не це навіть ключове на сьогодні. Ключове є інше – от ви кажете, ви там вимагаєте якихось питань по бюджету. Ну, тоді я вам нагадаю інших героїв. Не треба далеко повертатися – ще рівно два місяці тому ваша фракція зверталася до Генеральної прокуратури, б примусити уряд і казначейство почати виплати пенсіонерам, я нічого не помилився? Почати виплати пенсіонерам і тим, у кого повинна бути піднята мінімальна заробітна плата. Тепер ваш уряд. Та чого ж ви це не виконуєте? Чи ви тепер знову будете звертатися до вашого генерального прокурора, щоб він ваш контролював? Вибачте, це буде робити опозиція, якщо ви це не хочете робити. Але в опозиції повинні бути механізми. Не через блокування трибуни, а через реальні механізми, якими є робота в комітетах, доповідь голови комітету, як альтернативна доповідь чи то по бюджету, чи то по закону про соціальний захист. Ну от на цьому тижні два закони провалено. Причому, коли я розумію, яка вартість цих законів – це не 89 мільярдів, які б ви повинні були закласти в бюджет, що б виконати закони по пенсіях і заробітних платах. Це всього-на-всього 9 мільйонів, закон, який стосується людей, які пройшли через фашистські концтабори. Ви не голосуєте вже за нього. Чому? Тому що ви вже в більшості і починаєте рахувати кожну копійку. Чи тут інший принцип вже діє. І таких прикладів можна приводити не тільки в роботі цього тижня десятки. От саме для того і є опозиція. Щоб вона не блокувала трибуну, а мала можливість через комітети, через офіційні засоби масової інформації, через роботу опозиційного уряду доводити це. Але саме ключове – опозиційний уряд, комітети, це лише тільки верхівка, а ключове, це є широка опозиція людей. І люди повинні, які не згодні з цим курсом ,які не голосували за цього кандидата, повинні мати можливість отримати таку інформацію. Ви нас позбавляєте такої можливості. А після цього кажете, ви боретесь за якісь посади в комітетах. На, вибачте, ми боремось за принцип. Опозиція повинна мати важелі для того, щоб впливати на владу. І впливати на владу реально, так, як ви мали ці важелі і маєте ці важелі до цього часу не хочете з ними розстатися. Дякую.
ВЕДУЩИЙ: Станислав Николаенко, пожалуйста.
Станіслав НІКОЛАЄНКО: Шота Руставели говорив так, что каждый мнит себя стратегом, видя бой со стороны. Тому, якщо дозволите, я з боку. Не представлена сьогодні наша партія в Парламенті "Справедливість", а разом з тим спробую з боку сказати те, що я думаю. Шановний, пане Сергію. Я приїхав, був кілька днів в Одесі, проводив зустрічі в трудових колективах і мені дуже багато говорили керівників навчальних закладів, медичних установ, що ті бюджетні призначення, які ідуть на другий квартал, вони абсолютно менші від того, що вже вимагає рівень заробітної плати з надбавками і таке інше. І вони просили мене передати, що давайте негайно розглядати бюджет, вирішувати якісь нагальні питання. Я згоден з вами, коли ви говорите, що потрібно від воюючих сторін, партій, що воюють, переходити до консолідованої позиції. Можливо у зв’язку з цим я дивився аналітичні довідки, щоб сьогодні пере форматувати все в Парламенті, це буде десь 230 по-моєму змін. Тобто, десь 200 депутатів повинні змінитись – заступники, секретарі і так далі, голови комітетів. Ну, я також працював колись головою комітету з науки та освіти, може поставити питання про вирішення одного питання. Ага, там, комітет свободи слова, я знаю адвоката, я думаю, можна домовитися. Якщо скажімо, бюджетний, то одне питання бюджетний комітет. І братися за роботу. Бо людям сьогодні потрібно, щоб ефект якийсь був. Людям, там,скільки там хто ким керує не цікаво. Їм потрібен результат. Тому я за результат. І можливо така пропозиція вирішила б якось всі ці питання.
Сергій СОБОЛЄВ: Без сумніву, я єдине, що можу до цього додати. От ви знаєте, коли фактично вже п’ятий місяць ми мали б можливість жити з бюджетом і країна залишилась без бюджету. Ключовий довід тоді був, ну це нереалістичний бюджет, це дефіцит, який ви ніколи не перекриєте. І коли ми сьогодні бачимо ці макропоказники і розуміємо ,що дефіцит бюджету буде складати приблизно, це по оцінкам світового банку, десь до 120 мільярдів гривень. А ви нас лякали дефіцитом бюджету в 100 мільярдів гривень. Коли на сьогодні єдиний спосіб поповнення дефіциту маєте – це як нахилити державні банки і під 10-11%, я хотів би звернутися, якщо тут є підприємці чи малий бізнес, ви можете десь отримати під 10-11% хоч один кредит? А державні банки примушують п о 10-11 % останнє, викупити облігації внутрішнього позички всього-на-всього на 3,7 мільярда гривень. І от у мене питання виникає: а пенсіонер, який тримає гроші в державних банках, чи вчитель, чи підприємство, які тримають там гроші – яким чином потім будуть отримувати ці гроші, якщо їх уряд примушує 11%, інакше ви не зможете викупити цього ВЗ. От шлях, куди нас зараз штовхають. І останнє, був один єдиний варіант, який дозволяв раз і назавжди виключити питання очікування бюджету державного – це те, що є в інших країнах, вже зафіксовано в найближчих наших сусідів, коли бюджет планується, виходячи з населеного пункту ,міста, села, селища, району, області. Ми запропонували такий варіант. 12 з лишнім тисяч бюджетів формульний підхід, закріплені податки і тоді сільський голова, міський голова ,рада міська, сільська не буде чекати, та коли ж виродять цей бюджет держави, і коли нам великі чиновники з Києва спустять щось. Ви завалили цей проект. Ну, добре, ми вам будемо допомагати це робити вже в опозиції. Але не можна валити все, тільки тому, що це пропонує більшість, чи навпаки, опозиція. Тому я теж вважаю, що конструктив роботи Парламенту – це ключове, але цей конструктив не може бути з позиції сили одних, коли інших заганяють в глухий кут і кажуть – ц вас єдиний спосіб оборонятися, ідіть займайте трибуну і все, інших аргументів немає.
ВЕДУЩИЙ: Лена Бондаренко.
Елена БОНДАРЕНКО: Ещё раз подчеркну, нынешняя программа, не посвящена бюджету, и господин Соболев сознательно уводит в эту тему. Окей, хорошо, хотите говорить по бюджету, приведу ещё один простой пример…
Сергій СОБОЛЄВ: А ви визначили, чому присвячено? Давайте спитаємо у людей.
Елена БОНДАРЕНКО: Минуточку, не перебивайте.
Сергій СОБОЛЄВ: Давайте спитаємо, про що їм цікавіше слухати – про комітети чи бюджет?
Елена БОНДАРЕНКО: Неудачница-жена, которая не умеет готовить борщ, наполовину готовила его на кухне. В какой-то момент она прекрасно поняла, что готовить она не сможет, перепоручила это делать мужу. Считайте, что у нас жена – это Тимошенко и ее правительство, муж – это Янукович и Азаров. И в то время, когда Азаров пытается разобраться с этим борщом, как же его спасть, сварливая жена постоянно, извините, гавкает, под руку. Борщ ещё не готов. И в данном случае, оппозиция прекрасно это знает. Ещё не закончен бюджетный процесс. Он не закончен. Более того, не закончен ещё и аудит по тем чудачествам, которые вы производили через бюджет. И какие долги вы нам оставили, мы с вами тоже узнаем к 11 апреля. Поэтому, не спешите. Спешим сообща, поступательно, но, тем не менее, для того, чтобы этот бюджет получился качественным. А тяп-ляп, как у вас, ну, мы не умеем.
Сергій СОБОЛЄВ: Пані Олено, ну ви два роки були в опозиції. Ви розказували, як треба правильно робити бюджет. На кінець-то ви нехай навіть в такий спосіб захопили владу. Тепер виявляється, бюджет у вас неготовий, показників у вас немає, ви нічого не знаєте, складові цього борща ви не знаєте. І далі таке відчуття, що ви на виборах. Ну, фрази, які ви вживаєте, ну принаймні країна вийшла з виборів, а ви далі живете фразами образ. Тому в мене пропозиція інша – от ви кажете, визначена програма ця, яка є. та мені здається, програму визначає життя. І якщо на сьогодні кожен громадянин приходить отримувати пенсію і знає, що не те, що немає надбавки, які обіцяли з листопада, а на 20 днів була затримка по виплатах пенсій по цілому ряду регіонів. Він починає задавати питання, а невже опозиція не знала, що дійсно страшна фінансова криза. Чи ви про це дізналися, коли тільки у владу прийшли?ви не знали про те, що твориться в усіх сусідах, в сусідніх державах. Ви не знали, виявляється, що з бюджетом. Ну принаймні треба готуватися, коли ви йдете у владу. Я вам можу зараз розкласти всі пункти підготовки бюджету за рахунок чого ви готові на сьогоднішній покрити дефіцит бюджету. Тому я вважаю, що це якраз обов’язок опозиції чітко контролювати все, що відбувається у владі, що б не просто брати владу заради влади чи заради того, щоб зайняти десятки тисяч посад, а для того, щоб терміново і негайно приймати рішення. Бо коли бюджет латають за рахунок обіцяної дешевої ціни на газ, а після цього московські переговори пролітають і провалюються. Після того, як ключове питання виявляється – це газотранспортна магістраль, заради якої і буде знижена ціна на газ, у мене тоді питання виникає. Так ви за продаж труди чи ви за реформи в енергетичній сфері? Ви за енергозбереження чи за те, щоб трубу, як Білорусь, назад продати, а на сьогоднішній день ціна на газ на 10% вже збільшена. І так буде кожний рік, бо Російська Федерація заявила – п’ятирічний термін переходу на світові ціни для нас і білорусів визначений, бо ми йдемо в світову організацію торгівлі і ми хотіли б мати на рівних наші відносини із світовою організацією торгівлі. Тому давайте краще розмовляти про економіку ,а не про комітети. Комітет – це засіб, а економіка – це ключове. Дякую.
ВЕДУЩИЙ: Спасибо, Сергей. экономика, несомненно. Просто так, как вы блокируете трибуну. А мы задали вопрос аудитории, понимает ли она, что происходит. Значит, почему, полстраны не понимает, почему. Сейчас мы понимаем, потому что вы хотите осуществлять функцию оппозиции. Пожалуйста, Ксения Ляпина.
Ксенія ЛЯПІНА: Я дозволю собі кілька слів сказати від тої опозиції, яка була опозицією до уряду Тимошенко, хоча Янукович нас не брав в свою велику опозицію. Залишається опозицією до уряду Азарова, хоча тепер Тимошенко не нас в свою велику опозицію. Тут така цікава історія, понимаете, у нас дві великі фракції, вони весь час вважають, що вони найголовніші в Парламенті, а всі інші молодші брати. І вони собі посади просто ділять. Одні одні посади, інші другі. А шановним своїм друзям, тепер з сьогоднішньої опозиції хочу сказати. От дивіться, сьогодні п’ятниця, сьогодні мав бути година уряду, коли я хотіла задати свої питання міністру палива і енергетики якраз з приводу того, що зараз шановний пан Соболєв підіймав. Я хотіла почути, що власне, уряд хоче зробити, яку реформу в газотранспортній сфері? Я не змогла задати ці питання. Тому що блокували трибуну. Скажіть будь ласка, а в чому тоді контрольна функція – задати оці питання і висвітлити їх для суспільства свою позицію, або бокувати трибуну? Я от цього не розумію. Це перше. Друге, ви знаєте, з досвіду нашої опозиційної роботи, ну скажем так в підпіллі, тому що ми ж не такі великі, ми не можемо посади зайняти, я вам скажу посада нічого не вирішує. Ніхто нам не заважав, наприклад, контролювати ті чи інші позиції владні, будучи просто депутатами, членами комітетів, заступниками голів комітетів ,отримувати відповідну інформацію, вимагати її, висвітлювати, вимагати, виступати по тих питаннях, які висвітлюються. Мені здається, що коли ми з вами ще, от вони там прийшли у владу абсолютно праві, наступають на ті граблі, на які ви тільки не перекладайте відповідальність, ми з вами в 2005-му разом наступали вже на граблі. Зараз вони вирішили повторити цей досвід, перевірити, чи буде шишка на лобі – буде, шановні, точно буде. Ми вже перевірили. То я вам хочу сказати, якщо вони за посади деруться, ще ми будемо за посади дратися – то це країни просто не буде. Давайте спробуємо, виробимо критерій по яких ми хочемо контролювати, прозорі, зрозумілі ,такі, які суспільство зрозуміє і будемо над ними просто працювати з ранку до ночі, контролюючи. От ті претензії, які ви зараз озвучили до уряду Азарова, абсолютно з вами згідна ,але ці претензії ми озвучували рік до уряду Тимошенко. Головна претензія до уряду Азарова, та він нічого не змінює, він повторює, він думає, що він Тимошенко. Вона працює, вона – це Азаров. Ну, так не може бути. Вони прийшли ніби уряд, ніби щоб реформу робити, так давайте вимагати від ту реформу, але вимагати кваліфіковано. А ми поки що бачимо, що йде якась не зрозуміла возня за посади. От давайте це припинимо і зробимо дійсно якісь корисні дії. Мені здається, що це значно покращить ефективність опозиції.
Сергій СОБОЛЄВ: Якщо дозволите, 30 секунд буквально. Без сумніву, якщо це звести до боротьби за посади, тому можливо треба винаходити велосипед. Але демократичні суспільства давним-давно це визначили, який є режим контролю опозиції за владою і один з таких режимів – це є безпосередньо можливість через комітети контролювати владу. Саме тому ми нічого надзвичайного не вимагаємо. І останнє, ну для інформації це саме ми наполягли на тому, щоб негайно заслухати міністра палива і енергетики з цього питання. Єдине, що нам заслуховувати навіть нічого. Всю інформацію, яку ми отримали після переговорів в Москві, ми на сьогодні маємо, виявляється єдиний порятунок для України – це продати 50% газотранспортної системи України. І за рахунок цього нам знизять ціну на газ. Тому я вважаю, що ми і далі будемо виконувати свої функції опозиції різний спосіб і через запити до уряду, і через можливість контролю через комітети і тому я не хотів би, щоб це зводили безпосередньо до боротьби за посади. Які посади? Ну давайте, ще будемо ділити посади в опозиційному уряді. Я думаю, що це є все ключовий механізм контролю за владою. І ми повинні його отримати, причому це не наша примха, це є закон, який це визначив і ми те саме зробили для тих, хто на сьогодні є в більшості, коли ми були в більшості.
ВЕДУЩИЙ: Александр Ефремов, пожалуйста. Насколько мы поняли со слов Сергея Соболева, что в принципе, если бы вы даже сейчас дали гарантию, что эти комитеты будут переданы оппозиции, уже было бы хорошо.
Александр ЕФРЕМОВ: Савик, вы счастливый человек. Вы поняли что-то с выступления моего коллеги, а я занимаюсь этой работой в Парламенте, к сожалению, окончание его выступления вообще не понял. Он закончил тем, что мы не должны вести сегодня разговоры о комитетах, мы должны вести сегодня разговоры о бюджете, но, тем не менее, Парламент они заблокировали по поводу комитетов. Ну, наверное, какой-то винегрет получается, согласитесь. Давайте разберемся. Тот вопрос, который вы поставили, а не тот, который Елена ставила. Вы поставили, как ведущий сегодня вопрос ,что происходит в Парламенте. К сожалению, мой коллега не был ни на одном переговоре из раундов переговоров, поэтому он все –то, что рассказывает, он наверное либо где-то слышал, либо что-то домыслил. Что происходит в Парламенте на самом деле. У нас нет законов по переформатированию комитета. Я позволю себе напомнить нашему коллеге о том, что статья 81, часть 4 закона Украины о регламенте Верховной Рады говорит о формировании комитетов в период их формирования. Как и стать 7, часть 1 закона Украины о комитетах Верховной Раде, о которых коллега не ссылался, не знаю почему. Сегодня наши коллеги хотят себе присвоить право переформатировать Верховную Раду. Мы задали в том числе я вопрос нашим коллегам ,все причем, без исключения. В понедельник на погождувальний ради. Дайте нам предложение по тому, чтобы вы хотели видеть в комитетах со своей стороны. 4 фракции, подчеркиваю, из 5 4 фракции ответили, что они не хотят никаких переформатирований, потому что прекрасно понимают, что если мы ввяжемся в эту работу, то это займет длительный промежуток времени, а этого времени у нас просто нет. И если мой коллега так беспокоится о бюджете, то он должен это понимать, что если мы сегодня начнем переформатировать комитеты, то мы бюджет не получим даже во втором полугодии, в начале второго полугодия текущего года. Если оппозиция ставит целью своей сорвать бюджетный процесс, то я могу здесь официально сказать, что ничего из этого не получится. Другого, к сожалению. Пока не прослеживается. Первое, на предложение, которое мы дали по поводу переформатирования комитетов, на сегодняшний час и пятница, конец недели, нет ни одного заявления от представителей блока БЮТ по поводу вхождения или не вхождения в какой-то комитет. Тогда, в рамках переговоров я поставил вопрос следующим образом ,что у нас сегодня есть вакансия в комитете о свободе слова, который они хотели бы якобы получить. Давайте мы зарезервируем этот комитет за вами, только вы, пожалуйста, решите, какой комитет взамен вы нам отдадите. Я объясняю почему такая постановка вопроса. Потому что сегодня в Верховной Раде у Партии Регионов руководителями комитета являются 6 человек, то есть 6 комитетов, БЮТ имеет руководителей в 10 комитетах, "Наша Украина" имеет руководителей в 4-х комитетах и по 2 комитета возглавляют представители Коммунистической партии и представители Блока Литвина. Я позволю себе при этом напомнить, что фракция Партии Регионов является самой большой фракцией в Парламенте и нам не понятно сегодня, почему представители БЮТ имеют 10 комитетов, справедливо их распределяя в свое время при Тимошенко, а Партия Регионов, имея на 20 человек больше в составе в Парламенте, имеет всего 6 комитетов. Поэтому если ставить вопрос о переформатировании по большому счету, то надо решать вопросы по квотам. А сегодня в Парламенте уже образовано не 4, не 5 фракций, а уже есть нефракционные депутаты, которые создали свою группу и тогда, наверное, надо вычленять надо и эту квоту. Я почему так подробно рассказываю, потому что если мы ввяжемся в этот процесс, это потребует значительного времени и мы все время, оставшееся на работу на этой сессии потратим на совершенно бестолковое, никому не нужное выяснение отношений.
ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Мы, пауза и мы продолжим.
РЕКЛАМА.
ВЕДУЩИЙ: МЫ вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Напомню, в трех городах установлены наши свободные микрофоны. В Киеве у Красного корпуса университета Шевченко, во Львове у национального университета у памятника Ивана Франко и в Харькове на площади архитектора Бекетова у памятника влюбленным. И студенты там уже собираются, и они смогут общаться с министром Дмитрием Табачником уже через полчаса. А пока мы завершим тему парламентской недели. Александр Ефремов.
Александр ЕФРЕМОВ: Савик, можно я продолжу тему, на которой остановился. Это вступление, то, что мы говорили, основная проблема в чем заключается. Сегодня из фракции Партии Регионов 22 человека уже перешли в исполнительные органы власти и 9 человек ещё должны сложить мандаты. То есть 31 народный депутат должен уйти, а на их место должны зайти другие люди. И мы сказали одну простую формулу, что при формировании Верховной Рады, при формировании комитетов мы с вами договорились, о чем-то договорились тогда и все были с этим согласны. Поэтому давайте мы на место человека ,который вышел из комитета, заведем человека, который приходит сейчас в Верховную Раду – и все. И не трогаем никакие другие вопросы, дабы не ворошить вот то, что накопилось. И здесь я с удивлением обнаружил о том, что наши коллеги и этого даже делать не хотят. Тогда я задаю себе вопрос, а что же вы хотите? Они говорят, нам надо ещё неделю следующую, чтобы сформировать свою точку зрения и в понедельник на следующей неделе, Александр Сергеевич, мы вам принесем наши хотелки. Я говорю, а вам не кажется, что во вторник на следующей неделе нам необходимо уже рассматривать программу социально-экономического развития нашего государства и тот бюджет, который коллеги не смогли приготовить. Его не было по факту сделано, потому что то, что было сделано, оно было сделано с нарушением закона и с нарушением бюджетного кодекса и вообще в нарушением элементарных подходов к формированию бюджета. Так вот на вторник уже 12 или13 числа эти документы должны быть готовы и их необходимо рассматривать в Парламенте. Если мы только в понедельник 12-го получим хотелки и потом целую неделю будем ещё блокировать и выяснять отношения, то понятно, что бюджета не будет при такой ситуации. И, наверное, это основная цель, которую преследуют наши коллеги. А что касается по бюджету, я продолжу себе дальнейшее, после того, как отвечу на вопросы, которые будут.
ВЕДУЩИЙ: Николай Катеринчук.
Микола КАТЕРИНЧУК: Добри вечір, всім. Так само, я зразу хотів би до аудиторії звернутися, що ми в цю п’ятницю, я думаю уникали образ, давайте ми трохи тон так знизимо, тому що я думаю, дуже важливо це для кожного з нас. Я почав би з того, що насправді справа не в комітетах. От у мене питання буде до вас, коли ж вже буде прийнятий закон про опозицію, який ми прийняли в першому читанні і далі, скажімо, справа не пішла. Я думаю, що опозиційна діяльність – це все ж таки право суспільства знати правду, що ж робить влада. Будь-яка влада, яка є безконтрольною з боку опозиції, з боку суспільства, вона є неефективною. Ми всі живемо в Україні, ми всі зацікавлені в бюджеті кожного українця і ми будемо все робити в опозиції, щоб ви працювали як могли краще. А для цього і нам потрібно можливо ці інструменти. Сьогодні діалогу між більшістю і опозицією в Парламенті немає і це приведе тільки до одного, що в опозиції не залишається інших скажімо важелів впливу на цю владу. І як іти на вулицю? А я думаю, що Парламент для того і створений, щоб всі конфлікти, які є в суспільстві всередині цього Парламенту і були розв’язані в цивілізований спосіб. І дуже прикро, що сьогодні ви говорите про блокування Парламенту. Я можу сказати, що в п’ятницю блокування Парламенту не було по портфелях комітетів. Там було тільки те, щоб опозиція не мала можливості поставити на порядок денний постанову про надання заяв на членство в ЄС. Всі кандидати в Президенти говорили саме про те, що вони прихильники євроінтеграції. З’являється перша постанова комуністів про єдиний економічний простір, друга постанова про митний союз з Росією, Білоруссю, Казахстаном – опозиція не може поставити це питання. Чому? Тому і блокували, що б поставити. І потім поставили, як тільки заблокували. Але ж чому Партія Регіонів не проголосувала на порядок денний, щоб його розглянути? От прикро, що такі випадки не дають відповіді на питання, а які можливості опозиція має контролювати? Якщо ми не будемо вас контролювати ,хто вас буде контролювати? У суспільства нема цієї інформації. Тому питання, коли буде прийнято закон про опозицію? Як ви думаєте, коли? Друге питання: коли буде прийнятий закон про тимчасові слідчі комісії? Бо це теж парламентський інструмент. І третє питання відносно комітетів – я хотів би, якщо про бюджет. Давайте завтра проголосуємо ,віддайте бюджетний комітет опозиції. Тільки краще буде бюджетний процес, якщо там буде критика ,якщо це буде обговорення ,якщо там будуть з’ясовані ці питання.
Александр ЕФРЕМОВ: Спасибо. Вы знаете, я… мы можем поднять стенограмму сессии по поводу, чего не в пятницу, а в четверг была заблокирована работа Парламента. В четверг. И когда Литвин сказал, о том, что я, говорит, сейчас только хотел поставить закон об интеграции в Евросоюз, да, а вы в это время заблокировали Парламент. Так что же происходит? И давайте мы не будем лукавить. Заблокировали Парламент только потому, что боялись что будет постановление внесено п поводу перехода депутатов, вернее входа депутатов новых в комитеты, которые распределены, которое было на руках. Это была основная причина. Теперь, что касается ответа на тот вопрос, который вы задали непосредственно по поводу законопроекта, по нашей заявке о вступлении в Евросоюз. Я считаю, что наш специалист профессиональный специалист, Кожара, который действительно является дипломатом высшего уровня, дал на Верховной Раде исчерпывающий ответ на этот вопрос. На сегодняшний день, когда у нас не проведены соответствующие переговоры с Европейским Союзом и инициировать данную тему – это заниматься, ну по крайней мере или непрофессиональным подходом или ещё, что хуже ,как выразился наш коллега, это заниматься провокацией, потому что в таком случае мы получим четкий ответ "Нет" и дальнейшая наша дискуссия по этому вопросу с Евросоюзом будет очень затруднена ,чего нам не хотелось бы делать. Поэтому мы считаем, что мы должны более профессионально подойти к рассмотрению данного вопроса. Теперь следующий момент. О законе об оппозиции и почему мы его в свое время не приняли. Я один из тех людей, который работал над этим законом об оппозиции ,как являюсь и тем, кто работал над разделом о законе о регламенте в Верховной Раде, где прописан закон об оппозиции. Так вот одним из моментов, почему мы не приняли закон об оппозиции, потому что я думаю, вы со мной согласитесь, любой закон – это не предоставляет права. Любой закон ограничивает права. И когда мы посмотрели ,что же нам дает закон об оппозиции, что прописано в регламенте ,согласно оппозиции, то оказывается, в регламенте прав об оппозиции прописано больше, чем с принятием того закона, который дается. Если вы внимательно разберетесь в этой теме и проконсультируетесь, если у вас в оппозиции есть хороший специалист Сергей Владимирович по этому вопросу, то вы убедитесь.
ВЕДУЩИЙ: Пожалуйста.
Микола КАТЕРИНЧУК: Я дуже коротко, стосовно заявки до ЄС. Польща подала таку заявку в 94-му році. Стала вона членом Європейського Союзу в 2004 році. Відносно заявки, в цій постанові йшлося про наступне, зобов’язати Президента України після консультації між МІДом і європейською комісією дати таку заявку. І більше нічого. Ми не приймали рішення парламенту про надання заявки. А Європейський Союз казав, що ми маємо право на цю заявку, і що це була відповідь українського Парламенту європейському Парламенту. Але я думаю, що ми е можемо повернутися до цього питання після того, як ми подискутуємо
Александр ЕФРЕМОВ: Ну, с моей точки зрения, у нас, к сожалению, есть печальный опыт работы Президента Януковича по данному вопросу, корда он, выезжая за границу, все время рассказывал Евросоюзу в том, что они не правы и потому что они нас не принимают в Евросоюз. Понимаете?
ВЕДУЩИЙ: Это Виктора Ющенко вы имеете виде?
Александр ЕФРЕМОВ: Виктор Ющенко, я прошу прощения. Что-то перепутал, да. Виктор Ющенко, выезжая за границу, все время рассказывал. Но, в конце концов, от него начали уже шарахаться, потому что этот вопрос не ко времени, не к месту, к тем проблемам, которые ещё есть на сегодняшний день в Европейском Союзе. Давайте мы все-таки будем цивилизованными людьми, тем более в дипломатии и прежде, чем ставить какие-то вопросы в этой сфере перед нашими коллегами ,понимать, что мы можем тоже поставить их в неловкое положение ,когда они нам вынуждены будут ответить отказом. Нам не хотелось бы пойти по этому пути и совершать те же самые ошибки ,поэтому мы наверное все-таки выберем путь более приемлемый в дипломатии, когда на начальном уровне ведутся соответствующие переговоры ,а потом принимаются решения.
Микола КАТЕРИНЧУК: Я тільки одну репліку. Я хочу сказати, що це не питання дипломатів ,це питання суспільства і громадян України. І я впевнений, що відповіді "Ні" ви не отримаєте. Як вам лідер "Європейської партії" кажу, що не отримаєте відповідь "Ні".
Александр ЕФРЕМОВ: Этот вопрос, он лежит на поверхности, если задать сегодня, социологи уже не раз задавали этот вопрос нашим гражданам по поводу вхождения в Евросоюз, то большая часть отвечает, "да", как и большая часть наших граждан отвечает на вопрос по поводу вхождения в единое экономическое пространство – тоже "да"
ВЕДУЩИЙ: Андрей Сенченко.
Андрей СЕНЧЕНКО: Савик, я думаю, что если бы вначале передачи был немножко другой вопрос сформулирован, а понимают ли сегодня люди, что происходит в стране, то большинство аудитории ответило бы "нет". И я предполагал, что сегодня у нас на самом деле будут содержательные разговоры по бюджету, потому что на самом деле волнует людей. Будут ли дальше задержки по пенсиям, которые образовались в течение трех недель…
ВЕДУЩИЙ: подождите, мы ещё не видели бюджета…
Андрей СЕНЧЕНКО: Будут ли стабильно все-таки когда-то платиться пенсии ,что будет с заработными платами, что будет с рынком труда и что в этом смысле предлагает правящая коалиция. Сегодня прозвучало в Парламенте по сути дела угроза из уст Литвина, который сказал, если вы будете настаивать, как оппозиция на комитетах, то мы без вас примем бюджет. Это угроза не нам, не оппозиции. Это угроза всему народу, потому что оппозиция в данном случае занимает очень ответственную позицию. Мы понимаем, что перед народом будут отвечать все политики, не зависимо от того, в какой части зала они находятся. И поэтому правящая коалиция ответит как власть, а мы ответим, как оппозиция за то, насколько эффективно мы выполняли эту функцию. И именно поэтому мы требуем соблюдение закона. Потому что это позволит нам эффективно выполнить эту функцию и ответить людям о том, что же мы сделали для того, чтобы защитить их интересы.
Александр ЕФРЕМОВ: Савик, вот вы знаете, цинизм в этом заключается в том, в этом диалоге, что люди, ратуя за бюджет в Парламенте, не делают ничего для того, чтобы этот бюджет сегодня рассматривался. Мы не смогли на этой неделе даже на место коллег, которые вышли из комитета завести новых коллег. А без из вхождения допустим в бюджетный комитет, у нас там 7 человек ушло с бюджетного комитета. Работа этого комитета невозможна. Если коллеги наши хотят ,чтобы только они оставшиеся рассматривали бюджет в бюджетном комитете, то наверное это будет перекос и не совсем демократично. Поэтому давайте, если мы уж ратуем за бюджет, то говорить все-таки поэтапно, что нужно сделать для конструктивной работы в Парламенте для того, чтобы этот бюджет рассмотреть. Это первое. Теперь, что касается о бюджете. Я не знаю, откуда такие подробные данные у моих коллег, потому что у меня лежит на столе, я внимательно просмотрел те макро- и микропоказатели ,которые министерство финансов, я подчеркиваю, даже ещё не правительство ,а министерство финансов пытается заложить в этот бюджет. Поэтому я совершенно официально докладываю этой аудитории, что в этом бюджете, как одно их основных, заложено исполнение закона по выполнению и повышению социальных выплат. По повышению заработной платы и по повышению пенсионных выплат. Это непременное условие ,которое должно было выполнить правительство Тимошенко с ноября месяца прошлого года, о чем здесь говорил коллега, который представляет сегодня, как я понимаю правительство Тимошенко, и оно не сделало до последнего момента пребывания у власти, объясняя это тем, что денег на это нет. Правительство Азарова на это деньги найдет и в бюджете 2010 года эти средства будут заложены. Чем быстрее мы примем этот бюджет, тем раньше люди начнут получать эти выплаты. А совершенным фактом является то, что правительство Тимошенко доработалось до такого состояния, что за прошлый год мы ВВП потеряли 15%. Савик, это самое большое падение среди всех стран цивилизованных. 15%. В этом году правительство Азарова ставит своей целью, чтобы ВВП у нас вырос хотя бы на 2-2,5%. И если это будет достигнуто до конца года, то, поверьте, это будет подвиг этого правительства. Мы сможем потихоньку выравнивать ситуацию в экономике и финансах нашего государства. И все цели правительства сейчас нацелены на данные. Мы можем дискутировать в остальных вопросах, на что хватает средств, на что не хватает средств. Кстати, мировые эксперты сегодня делают оценку, что из того бюджета ,который министерство финансов положило, необходимо убрать ещё 10 миллиардов. Если убрать 10 миллиардов, то мы должны какие-то статьи расходов в бюджете сократить. А мы хотели бы все-таки развернуть программу, которая бы работала по выполнению ЕВРО-2012, о том, о чем мы говорили и чтобы у нас люди получили рабочие места на строительство дорог ,мостовых переходов и других объектов гражданских, которые будут строить к этому, довольно важному событию нашего государства. Мы бы хотели, чтобы под это были привлечены деньги и что очень важно, Савик, то, что делает сегодня оппозиция, оно идет в край во вред нашему государству. Когда было утверждено правительство Азарова ,сразу же в первые дни ведущие мировые рейтинговые агентства подняли редкий кредит доверия нашего государства. И бизнес на этот счет начал поворачиваться головой в сторону Украины. Если мы сейчас начнем демонстрировать опять факты блокирования, неработы, затяжки, не принятие бюджета и так далее и тому подобное ,мы делаем вред своему государству. И последнее как бы я не хотел об этом говорить, но вы знаете, я вот слушаю внимательно представителей наших от БЮТ и в конечном итоге, коллеги, ну давайте мы перейдем к конструктивной работе. Ну, то, что вы можете разваливать, мы уже видели. Ну, покадите о том, что вы можете конструктивно работать, что-то предлагать на благо общества, для того, чтобы, в конце концов, вас все люди в стране уже не начали считать просто ненужной политической силой.
Сергій СОБОЛЄВ: Я розумію пафос ваш, Олександре Сергійовичу, я розумію, що вам хотілося так, що б було. Але от у мене одне єдине запитання. Скажіть будь ласка ,чому на фоні таких реляцій уряду про те, що ви будете робити реформи, залучили найкращих фахівців. Перший тур переговорів з найбільшою світовою інституцією, яка дає зелене світло – міжнародним інвесторам, банкам, інвестиціям в цілому в Україні – повністю провалені? Ви цього не знаєте? Що міжнародний валютний фонд виїхав з України після тижневих переговорів заявивши, що жоден з пунктів, по яких треба проводити реформи, урядом не сприйнято. Але ключове питання навіть не це. Ну скажіть будь ласка, ну ви вже котрий тиждень обіцяєте, що ви почнете виплачувати ще з листопада те, що повинні були хтось виплачувати. Ну чому ви це не робите? Це ж прямий ваш обов’язок. Ви голосували за цей закон, розказували, що на це є гроші ,а тепер ви стали владою і починаєте шукати причини: то вам ВВП не подобається, то опозиція, то уряд. Хіба вам не відомо, що за підсумками трьох кварталів рівень падіння був не 15, а 31%. І лише за останні півтора кварталу у нас фактично цей рівень знизився до 15%. Перелом відбувся. Ви думали, що ви осідлали конька, на якому далі в’їдете і будете розказувати, як ви зробили щастя для людей, переламавши ситуацію в країні. Перелом почався – це дійсно так. І на сьогоднішній день 15% і кожен місяць ми бачимо, як іде максимальне зростання ВВП і це було зроблено завдяки тій програмі, яка була запропонована. А до вас у мене одне питання: Олександр Сергійович ,от зажди треба починати з себе. От ви стали головою фракції, ви одночасно є головою регламентного комітету, комітету, який визначає все.
ВЕДУЩИЙ: Сергей, пожалуйста, можно короче?
Сергій СОБОЛЄВ: Чому ви до цього часу порушуєте закон про регламент ,на який ви щойно посилалися і далі обіймаєте обидві ці посади, прямо порушуючи. Вам посад ще не вистачає? Яку ще вам посаду дати?
Александр ЕФРЕМОВ: Вы знаете, Савик, совершенно бессмысленно дискутировать с человеком, который не понимает элементарную вещь, что для того, чтобы осуществить выплаты социальные, те, которые он говорит с ноября надо выплачивать, нужно утвердить бюджет. Но если Премьер-министр оппозиционного правительства не понимает эту элементарную истину, кстати, имея образование историка и три года всего работы в ПТУ, но мне остается только сожалеть о том правительстве ,которое там сформировано. Просто напросто. Теперь второе. Ответ на прямой вопрос ,который мне был поставлен. Я прошу коллегу не волноваться и тех, кто у вас есть. Соответствующее заявление, мною согласно закону будет написано и мы посмотрим, кто их коллег займет должность руководителя регламентного комитета. Поверьте, я в отличии от ваших коллег ,которые по полгода прятались в судах, перекладывая документы и нося справки с вашего правительства, что они то работаю в правительстве, то не работают – я этим заниматься не буду. Я напишу заявление, после того, как мы сформируем и переведем наших депутатов, и на мое место в комитете придет другой человек. А я буду выполнять функции руководителя фракции Партии Регионов в Парламенте. Мне достаточно той работы ,который у меня сегодня есть.
Сергій СОБОЛЄВ: Якщо дозволите, Савік, бо тут пан Єфремов дозволяє собі переходити на особистості. Пан Єфремов, я розумію, що робота в "Комсомолі", правда цікава дуже робота в "Комсомолі", щось вас… ні в Афганістані не було, коли партія направляла всіх комсомольців туди, вас на БАМі не було. Я розумію, що керувати "Комсомолом" в Луганську це можна і вважати це великими заслугами. На відміну від вас, у мене роки роботи на заводі, на відміну від вас у мене юридична вища освіта, на відміну від вас у мене робота в юридичній компанії, на відміну від вас у мене робота в уряді…
ВЕДУЩИЙ: Спасибо.
Сергій СОБОЛЄВ: Ну тому хоча б відкрийте довідничок і прочитайте його
ВЕДУЩИЙ: Я тороплюсь, поэтому…
Александр ЕФРЕМОВ: Савик, ну я наверное отношусь к тем людям, которые гордятся своим прошлым…
Сергій СОБОЛЄВ: Без сумніву, тільки в Афганістан посилали сина Томенка, який був простий селянин, ви в цей час розказували партії і уряду, що треба воювати в Афганістані.
ВЕДУЩИЙ: Я уже тут... мы не объясняем людям, что происходило на этой неделе в Парламенте
Александр ЕФРЕМОВ: Савик, этот вопрос ко мне и я хотел бы ответить. Только я простил бы коллегу, когда мы вели дискуссию , я вас ни разу не перебивал. Научитесь элементарно вежливости и культуре. Научитесь. Теперь, что касается… ну наверное вы временные факторы попутали. В то время, когда был Афганистан, я работал на военном предприятии работа на военном предприятии, если бы я даже захотел туда переходить ,подразумевала то, что я не имею права это сделать. Понимаете. К счастью своему, я служил в армии, я прошел эту школу и я читал очень внимательно вашу биографию.
ВЕДУЩИЙ: Все спасибо. Мы сейчас уже нет. У нас уже площади готовы. Мы сейчас просто у людей спросим. Мы тогда проголосуем, поняли ли вы, что происходило в Парламенте на этой неделе после рекламной паузы.
ВЕДУЩИЙ: Мы вновь на прямом эфире телеканала "Украина" и перед тем как начать вторую часть, давайте завершим и подытожим первую. Значит, вначале мы задали вопрос аудитории, которая представляет всю Украину. Понимаете ли вы, что происходит в Верховной Раде? И что происходило на этой неделе. 49% сказали, да, и 51%, то есть половина народа Украины сказало не понимает, что происходило в Верховной Раде. Вот вы выслушали позиции. Выслушали такие, достаточно глубокие анализы того что хочет одна сторона, то есть правящая коалиция и другая сторона – оппозиция. И сейчас поняли ли вы, что происходило в Верховной Раде на этой неделе? Голосуйте, пожалуйста. 8,12,32 голосуйте…32…вы великолепны….итак… Это так было, так было, а щас насколько это изменилось. Да 72% поняли, понимают то что происходило на прошлой..то есть на этой неделе в Верховной Раде, значит, мы свой долг выполнили журналистов. По крайней мере, большинству населения мы объяснили, что происходило в Парламенте страны. А сейчас мы подходим ко второй части нашей программы.
Во-первых, я хочу представить наших гостей. Д.Табачник- министр науки и образования Украины. В.Кремень – Президент национальной Академии педагогических наук Украины, а также министр образования и науки с 99 по 2005 год. О.Доний- вице-премьер министр оппозиционного правительства, я полагаю, по гуманитарным вопросам. И Ляпина, заместитель лидера партии " За Украину", депутат НУ-НС. Как известно, лидер вашей партии инициировал на этой неделе постановление об отставке министра Табачника, которая не состоялась, не было голосов. Дальше к нам присоединился Л.Клименко, ректор Черноморского Государственного университета им. Петра Могилы. И дальше… Олег Волков, ректор Киевского Национального Университета технологий дизайна. О.Омельчук, ректор Хмельницкого университета управления и права. О.Шестопалюк, проректор Винницкого Государственного педагогического университета. Это – Андрей Ильенко, один из лидеров объединения "Свобода", Ю.Гнаткевич, народный депутат блока Юлии Тимошенко. А все остальные…вы их уже знаете, я их представлял в начале программы. Дальше хочу сказать что назначение Министром образования и науки Д.Табачника- это вызвало всякие противоречивые реакции в обществе, как "за", так и "против".
РЕПОРТАЖ: ДЕМОНСТРАЦИЯ: Демонстранты:
- Помремо, міністром бути не дамо!
- Табачник – умный и интеллигентный!
- Украинского народа нет! Есть малороссы. Часть великого советского народа!!!
- Мы заявляем о своей поддержке гражданской и политической, и профессиональной позиции Д.В.Табачника, возлагаем на него свои надежды, связанные с возможностью качественного образования ВУЗов Украины.
- Табачника на мило!
- Табачника геть!
- Это наш новый министр образования. Он за русский язык. И мы не хотим, чтобы всякие провокации со стороны националистов портили ему имидж.
- Многие деды, вы, ваш папа и дедушка, именно украинцев уничтожили миллион.
ВЕДУЩИЙ: Я все же надеюсь, что это страсти по образованию, а не по идеологическим и национальным вопросам, напомню, наши микрофоны в трех городах Украины, начнем со Львова, где были самые громкие протесты. Там работает Дарка Чипак. Дарка!
РЕПОРТАЖ: Дарка ЧИПАК: Добрий вечір Савік, добрий вечір, студія. Справді и знаходимось у Львові, біля Університету І.Франка, ви його бачите, і зі мною студенти не лише цього університету, а й інших. А також представники як студентського самоврядування, так і учнівського. Насправді, це правда, що більшість з них виступає проти Табачника, проти міністра. Тож проти тих реформ, яких частково він пропонує, ти не менш, є люди, які його підтримують. І ми, звичайно, готові показати всі наші позиції, як тільки ви дасте нам слово.
ВЕДУЩИЙ: Спасибо, Дарка. В Харькове. Василиса Фролова, где вы и с кем вы.
РЕПОРТАЖ: Василиса ФРОЛОВА: Да, Савик, здравствуйте, добрый вечер. Я в Харькове действительно нахожусь на площади Архитекторов. Прямо рядом с метро архитектора Бекетова. Здесь собралось больше людей чем во Львове, здесь собралось около 200 людей сейчас, и конечно же большинство людей здесь …за . Но есть представители 4 других организаций, они тоже готовы высказаться…здесь еще, я честно говоря до сих пор не поняла кто за кого. Т.К. эти организации тоже каким то образом работают вместе. Я пытаюсь разобраться, поэтому есть у нас люди, готовые внятно изложить свою точку зрения.
ВЕДУЩИЙ: У вас более 2 часов, чтоб разобраться, хорошо? И Мустафа Найем, у нас работает в Киеве…Мустафа…
РЕПОРТАЖ: Мустафа НАЙЕМ: Добрый вечер, Савик, мы действительно находимся в Киеве, перед главным корпусом…центральным корпусом Национального Университета им. Тараса Шевченка, рядом со мной находятся представители 10 ВУЗОВ, в том числе 2 ВУЗов из Херсона, настроение вы сами видите. К сожалению, к нам сюда не пришли люди, которые поддерживают господина Табачника, мы готовы отвечать на все вопросы и высказать свои конструктивные предложения.
ВЕДУЩИЙ: Ну у сторонников Табачника, Мустафа, есть еще слишком много время, чтобы прийти и высказаться. Я сразу тогда приглашаю министра к микрофону и господин Министр, я сразу хочу показать вам. Мы задали вопрос аудитории, а это люди всех поколений, эээ, со всех регионах страны- сталкивались ли вы с коррупцией в системе образования? Значит, 68% сталкивались, но что интересно…если мы посмотрим на группу людей 60+, то есть старшее поколение, которое получало образование в советские времена, получаем следующий результат. В принципе, 52% сталкивались, 48% не сталкивались. Если будем считать, то половина наполовину. А если считать молодое поколение, 18-29, которое уже в основном получало образование в независимой Украине, то мы получаем такой результат- 73% сталкивались, это молодое поколение. И таким образом, с вашего позволения, я хотел бы сразу задать вопрос аудитории, который мы проголосуем потом, после всех выступлений, и Вашего главным образом. Значит, возможно, ли сегодня в Украине побороть коррупцию в сфере образования? Верите ли вы, что возможно побороть…вообще, это не за один день делается, можно ли при желании побороть ..да…голосуйте пожалуйста, активнее, 35,36,37…можно ли в Украине побороть коррупцию в сфере образования...еще раз. …приняли. Теперь попросим министра прокомментировать данные результаты.
Все же половина населения, половина населения , 46% считают, что это невозможно. Это такая раковая опухоль, которая не подлежит терапии. А все же многие считаю, что можно. А вы как считаете?
Дмитрий ТАБАЧНИК: Я все ж таки погоджуюсь з тією більшою частиною, 54%, і вважаю, що корупцію, хабарництво в ВУЗах можна побороти, і можна це зробити спільними зусиллями, не за допомогою лише викладачів, контролюючих органів, а й в першу чергу, студентського самоврядування. Тому що, якщо студенти зайняли позиції, що їм потрібні знання, а не заліковки і заліки, то звичайно просувалась боротьба з корупцією успішніше. Я сьогодні одержав в 11 годину ранку , він в мене с собою, унікальний документ, це лист по факсу прийшов, але я передзвонив і говорив з цими студентами. Від студентів 4-го курсу Харківського інституту фінансів. Хочу назвати їх прізвища – Хрущ, Курінна, Заєць, Шарапов і Мироненко,Є де вони прямо пишуть, що до старост груп звернувся викладач такий-то. Я свідомо не називаю прізвища, який вимагав нібито керівництво вищого навчального закладу, було завдання зібрати гроші на державний іспит і тільки здавши гроші в розмірі 300 гривень з кожного можна успішно скласти екзамен. І далі тут посилання. Це абсолютно конкретний матеріал, це позиція студентського самоврядування. 5 людей, за допомогою яких можна скажімо в конкретному вищому навчальному закладі зупинити корупцію тому, що, в першу чергу тут же є дві сторони. Перша – це недобросовісний, нечесний викладач, який вимагає кошти, а по-друге, нажаль, це студент який на це йде. Чому? От тут треба думати аналізувати тому, що цей студент в першу чергу мабуть відчуває свою слабість, він розуміє, що він не може скласти іспит або залік, що в нього не достатньо знання, але я хотів би, щоб ці студенти знали, що на вимоги подібних викладачів є методи боротьби в тому ж вищому навчальному закладі. Просто треба мати громадянську позицію – сміливість. Можна про це повідомити декана, завідувача кафедрою. Якщо ти готовий складати іспит або залік перед комісією і тоді не буде виникати таких випадків. Крім того, звичайно інше пов’язано з підвищенням соціальних стандартів в першу чергу для викладачів вищих навчальних закладів тому, що моніторинг освіти показує, що в найбільшому центрі вузівському України в Харкові, зарплата доцента, який має невеликий педагогічний стаж приблизно дорівнює середній заробітній платі кількох не високооплачуваних професій, то звичайно це спонукає викладача, доцента на компроміси зі своєю совістю. Дуже багато залежить від системи моніторингу вищих навчальних закладів тому, що ми знаємо, що часто ректори впливають на тих професорів, які ставлять забагато низьких оцінок псують успішність. Тобто треба переглядати дуже багато складових і Стандарт освіти і власність, спиратися на студентське самоврядування, але ми переконані, що корупцію можна подолати.
ВЕДУЩИЙ: И так раз вы процитировали Харьковское письмо, то мы сразу в Харьков к Василисе Фроловой. Вопросы, комментарии.
Василиса ФРОЛОВА: Да, спасибо. Мы готовы начать. Харьков можно назвать самой студенческой столицей. Здесь больше 40 вузов. Большинство людей здесь сегодня присутствует из некого профсоюза студентов. Есть еще люди из других организаций, поэтому мы сейчас начнем. Кто первый говорит?
Представитель профсоюза: Уважаемая студия. Прежде всего, должен сказать, что Харьковская студенчество не имеет ничего общего к этой грязной политической акции, которая сегодня развернута против министра образования и те люди, которые пришли сегодня кричать эти позорные, являются представителями ультра национально направленных политических партий. Как представитель Харьковского профсоюза студентов должен задать вопрос, Дмитрий Владимирович, как вы видите, развитие студенческого самоуправления в свете последних изменений в законодательстве, которые были политическим решением накануне Президентских выборов. Для студенчества Харькова этот вопрос крайне важен, заранее благодарен, спасибо.
ВЕДУЩИЙ: Хорошо, сейчас министр ответит. Я просто хочу, чтобы выключили телевизор потому, что вы слышите эхо. Это просто у вас такая техническая, а второе, если есть разные взгляды, то все же нужно как-то найти между людьми общий язык, а не обзывать друг друга всякими именами, которые только приведут к конфликту и больше ничего.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Ну, перш за все я хотів би нагадати представникам студентства або політичних організацій в усіх трьох містах України: в Києві, Львові і Харкові, що сьогодні великодня п’ятниця і тому, я думаю, що будь-які питання, можна і треба обговорювати з певним рівнем політичної культури, усвідомлюючи, що для більшості віруючих нашої країни це надзвичайно важливий день, сумний день перед Великоднем. Тому вигуки і намагання відтіснити один одного від мікрофона, на мою думку, абсолютно дискредитують будь-яків політичні погляди, якщо вони висловлюються агресивно. Це перше. Друге, з поваги до харків’ян хочу сказати, що те проблемы, о которых они говорили по принятому закону о студенческом самоуправлении многие из телезрителей, из аудитории, наверное, не совсем в курсе, о чем идет речь. Был принят закон, в котором предполагается норма о том, что пол процента всех заработанных средств любого университета, высшего учебного заведения, академии должны передаваться на развитие студенческого самоуправления. Что вообще вызвало разные оценки и среди студенческого самоуправления и среди профсоюзов, среде ректората. Действительно, задававший вопрос студент Харькова сказал, что этот закон был политически принят в ходе избирательной компании. Мне пришлось встречаться с делегатами ежегодного собрания Всеукраинского студенческого профсоюза, это один представитель от каждого из 400 с лишним высших учебных заведений Украины, где вопрос об этом тоже стоял один из самых главных. Я думаю, что стратегической задачей Министерства является создание нового закона о высшем образовании. Вот это закон должен предоставить, на мой взгляд, самую широкую автономию высшим учебным заведениям и в ходе принятия закона новой редакции. По сути это новый закон о высшем образовании. Мне кажется, что необходимо найти компромисс между преподавательской общественностью и студенческим самоуправлением, чтобы финансирование студенческого самоуправления принадлежало в первую очередь решение этого вопроса и студенческому самоуправлению и ректорату. Потому что устанавливают одну единую норму для всех учебных заведений в целом, ну, навряд ли будет правильным. Что касается перспектив развития студенческого самоуправления, то я думаю, что мені б хотілося запропонувати аби студентське самоврядування взяло на себе реальну владу в трьох питаннях. Перше – це розподіл студентів по гуртожиткам, щоб просто повністю студенти визначали кого вони вважають за необхідним розміщати в гуртожитках. По-друге, я запропонував студентському самоврядуванню, щоб вони провели, щось на зразок Всеукраїнського студентського референдуму і напрацювали пропозицію і критерії з якими Міністерство готове погодитись, щодо двох виглядів стипендій, стипендії соціальної і стипендії академічної. Тобто без зменшення загально коштів на стипендію, щоб самі студенти визначали, які є критерії підходу, хто має одержувати соціальну стипендію або дитина з неповної родини, або якщо батьки пенсійного віку, або інші категорії, але має визначити і пройти обговорення в усіх органах студентського самоврядування. Друге, студентська позиція щодо академічної стипендії, тому що на сьогоднішній день в запалі політичної боротьби було змінено рішення уряду і на сьогоднішній день стипендія нараховується всім хто вчиться і тим, хто має трійки, і тим хто вчиться на добре і тим, хто вчиться на відмінно. По тим першим розмовам студентським самоврядуванням, я зрозумів, що студентство також не поділяє цю позицію, вважає, що нарахування стипендії без урахування рівня знань і рівня успішності – це є типово зрівнялівка, якщо проти зрівнялівки пенсійної виступають скажімо пенсіонери, то студенти і студентське самоврядування також виступає проти зрівнялів. Ну, і багато є пропозицій щодо розвитку студентського самоуправління. Я хотів би, щоб в цьому році в приймальній комісії обов’язково ввійшли представники студентського самоврядування. Так це технічна робота, але я думаю, що, навіть, волонтерську підтримку абітурієнтам в підготовці документів, роботу не технічну, щодо прозорості роботи приймальних комісій могли б здійснювати представники студентського самоврядування. До речі такий досвід нагромаджено в багатьох зарубіжних університетах. Інша позиція, яка також цікавить студентське самоврядування, яку ми також готові підтримати, щоб саме студентське самоврядування також брало участь в оцінці, в рейтингуванні університетів тому,що від цього залежить ну скажімо можливості Міністерства відповідно до закону "Про вищу освіту", надавати той чи інший ліцензійний обсяг. Ну, зокрема, на сьогоднішній день дуже часто поширено, що студенти, які хочуть продовжувати навчання в магістратурі, вони переходять до більш відомих потужних знаних університетів, де є наукова школа і от тут у відборі наступні роки запроваджені різних конкурсних випробувань для майбутніх студентів також могли брати участь студентське самоврядування. Я думаю, що треба перейти від церемоніальних зустрічей в Міністерстві студентським самоврядуванням до реальної співпраці. І ми домовилися з українськими студентськими організаціями, що вони створюють кілька робочих груп, одна робоча група напрацьовує свої зміни до закону "Про вищу освіту". Друга група напрацьовує свої пропозиції щодо реальних повноважень студентського самоврядування і третя розробляє пропозиції щодо критерії, якими має призначатися стипендія і соціальна і стипендія академічна. Якщо будуть інші пропозиції у студентства, ми готові також їх розглядати спільно і перейти від зустрічі дійсно до співпраці.
ВЕДУЩИЙ: И так предложение министра по студенческому самоуправлению. Другие вопросы, касающиеся не только университетского образования, но и школьного независимое тестирование. Все это после паузы.
РЕКЛАМА
ВЕДУЩИЙ: Дмитрий Табачник, Министр образования у микрофона, Дар Кочепак во Львове. Пожалуйста.
Репортер из Львова: Савіку, львівські студенти, навіть перехожі, звертають увагу на те і дивуються, наскільки багато людей з плакатами в інших містах. Я нагадаю, що сьогодні Страсна п’ятниця і львів’яни і інші християни так само дотримуються сьогодні строго посту, який зокрема забороняє публічні заходи. Тим не менше, львівські студенти в мене за спиною. Передаю слово Олександру Ружницькому. Він має коментар до студентів з Харкова.
Александр РУЖНИЦКИЙ: Доброго дня. Я би хотів звернутися до студентів з Харкова і сказати, що ми не є ультраправими націоналістами, як ви нас звинуватили. Ми такі самі студенти як і ви. Ми не стоїмо за жодними політичними силами. Ми не хочемо, щоб питання відставки міністра Табачника переводилось в якусь політичну площину. Проти міністра Табачника протестні акції приєднались не тільки студенти зі всієї України, а також і музиканти і освітяни, інтелігенція. Міністр Табачник – це людина, яка об’єднала сьогодні протестні акції по всій Україні, і хочу сказати, що вже був прецедент, що міністр історії України пішов у відставку. Пане міністр, тепер запитання до вас. Досить ховатись по чиновницьких кабінетах. Чому ви як слуга народу не виступили із ініціативою зустрітись зі студентами, поговорити із ними відверто, дослухатись до них, що вони хочуть від вас? Ми вас запрошуємо до Львова, щоб ви приїхали, зустрілись зі студентськими колективами, полу нашу думку і ми б почули вашу. Вартість квиточка на поїзд ми вам відшкодуємо звісно ж, не переживайте. Ще одне маленьке запитання. Чи отримали ви нашу залікову книжку і вітаємо вас із гарною здачею сесії на відмінно?
Репортер из Львова: Є ще одне запитання з приводу того, про що говорив пан міністр, що стосується самоврядування.
Студент: Доброго вечора. Ви згадували, Дмитро Володимирович про зустріч зі студентами стосовно змін до Закону "Про вищу освіту". Дякуємо вам за підтримку студентських ініціатив, але є одна проблема – міністерством освіти створена робоча група, з напрацювання підзаконних актів для цього закону. Які будуть підзаконні акти, які будуть вітрила в човна, так він і попливе. Нажаль до цієї робочої групи не включено жодного представника студентства, хоча в проекті наказу були зо 10 представників від студентських організацій. Підсумковий наказ, який підписаний вами, включення лише представників міністерств, відомств, 9 осіб. Жодного студента. То яким чином студенти будуть впливати на цей процес, це перше. Стосовно ініціатив по стипендіальному забезпеченню, однозначно щось треба міняти, треба переглядати систему стимулювання. Але… вже виникали такі ініціативи – не платити стипендії тим, хто отримує хоча б одну трійку. Задуматись і є багато прикладів коли студент відмінник має все "5", але з одного предмету має "3". Тобто тут ми одразу будемо стикатись з корупційним фактором і ваші попередники так само намагались запровадити ці речі. Студентами вони не було підтримані. Тут є великий сумнів, що студентський референдум буде у допомозі. Тобто ми категорично проти цього механізму, а так сподіваємось на плідну подальшу співпрацю.
Репортер из Львова: В нас ще є студентський мер міста Львова. Це Христина.
ХРИСТИНА: Доброго вечора! Пане міністр, скажіть будь ласка на всю Україну, чи можуть зараз студенти, які навчаються в невеличких навчальних закладах спати спокійно? Оскільки у Львові є багато вишів, де навчається не більше тисячі осіб. Чи можуть вони розраховувати на власну автономність? І наступне питання, пане Дмитро, скажіть будь ласка, як я, як галицька… наголошую, галицька аспірантка можу повірити у вас як в міністра і в те, що ви зараз будете робити? Дякую.
Репортер из Львова: З нами ще є президент учнівського самоврядування Львова. Це Катерина Бобель.
Екатерина БОБЕЛЬ: Пане Табачник, маю до вас два коментарі: позитивний і негативний. Почну з позитивного. По-перше, я цілковито підтримую вашу ініціативу щодо того, щоб атестат по закінченню школи враховувався як ще одне тестування як і зовнішнє незалежне, тобто у 200 балів. Також маю негативний коментар. Як відомо, ви хочете проводити зміни у всіх сферах освіти. Зокрема, ви хочете змінити дванадцятирічну програму освіти на десятирічну. Ми знаємо, що всі планують до Європи. Своїми діями ви віддаляєте нас від вступу в Болонський процес. Навіщо вам це потрібно?
Репортер из Львова: І один з небагатьох людей,які підтримують у Львові дії міністра…
ВЕДУЩИЙ: Дарка…
Студент: Голова міської організації "Союзу молоді регіонів України"…
ВЕДУЩИЙ: Дарка… такое количество вопросов, что нам трудно их все запомнить.
Репортер из Львова: Добре, тоді чекаємо відповідей. Продовжимо як тільки дасте нам слово.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Ну, я відразу почну з останніх двох запитань. Боронь Боже, я ніде не говорив і не підтримую перехід до десятирічної школи. Більше того, коли в Верховній Раді голосувався закон народного депутата Гриценка від фракції НУ-НС, то він набрав 73 голоси. Я також не підтримував цей закон, тому що вважаю, що традиція Європи полягає в 12-річній освіті. І якщо говорити, скажімо німецька школа має 13 тисяч годин за весь період навчання. Українська школа, якщо вона перейде на 12-ти річку, вона буде мати приблизно 11 700 годин. Більше того, якщо говорити про 10-ти річку, то люди старшого віку пам’ятають дуже просту річ – ми в школі вчились 6 робочих днів. Приблизно 41 робочій тиждень на рік. За 10 років – 410 робочих тижнів. От з цього випливає необхідність збільшити термін навчання. Друге – звичайно є і ускладнення програми, яке з кожним роком, десятиріччям присутня в середній освіті, як і європейських країн, так і України і якщо з’явилися нові предмети, інформатика і інші, то я думаю, що не варто зараз ставити питання про скорочення освіти. Ви знаєте, ті аргументи, які наводили, ну, окремі категорії старшокласників, які закінчують школу і відразу одружуються чи виходять заміж чи є вагітними в останніх класах, це не є аргументом, бо є медична статистика – якась частина молоді починає статеве життя у 13 років. Тому я хотів би, щоб львівські студенти знали, що я ніде не виступав за 10-ти річну школу. Стосовно атестату. Я дякую за підтримку, але вважаю це абсолютно прогресивним і нормальним кроком. Ми за останні роки дуже сильно втратили в якості освіти. І на головному прапорі міністерства і сподіваюсь всіх освітян має бути накреслене одне гасло – "Якість освіти". Якість освіти значною мірою базується на авторитеті вчителя і викладача і саме тому я вважаю неприпустимим попередню кампанію, яка тривала два роки, огульного безпідставного звинувачення всіх шкільних працівників, вчителів, директорів шкіл, завучів і всіх викладачів ВНЗ у тотальному хабарництві. Це неправда. Це принижувало гідність педагога. Тестування задумувалось в 2003 році. Як головне його спрямування, це заходи по підвищенню якості освіти. До речі, присутній туту академік Кремін знає, що та постанова уряду так і називалась – "Про подальші заходи щодо підвищення якості освіти". Хотів би сказати, що тестування ніхто не збирається відмінити, але треба повернути повагу до 10-ти річної праці в школі. Тому що якщо на тестах можна одержати балів для конкурсного відбору в університет, вдумайтесь, майже в 60 разів більше, ніж за всі 10 років навчання в школі. До чого це призводило? Ми добре знаємо, старшокласники в 2-3 останні роки відкидали всі предмети і починали готуватися тільки до тих предметів, які вони обирали собі на тести і таким чином авторитет вчителя, всі роки проведення в школі, вони були зведені нанівець. Тому ми прийняли рішення, після консультацій, повернути хоча б частково професію вчителя. І той, хто гарно працював 10 років, хто має відмінні показники може одержати при конкурсному відборі можливість напрацювати 200 балів за шкільний атестат. Наступні питання. Хочу сказати, що я не вникаю в дискусії із студентським самоврядуванням, але я не буду з вами розмовляти, тим більше, що Великодній вечір в глузливому і образливому тоні і ваші закиди, щодо відшкодування квитка, я думаю, що пройде час і по роботі ми зможемо з вами говорити багато речей. Студентському меру Львова хотів би сказати що демографічна ситуація на сьогоднішній день виглядає так… я наведу кілька цифр. Львівські студенти мене зрозуміють, краще ніж багато телеглядачів. Це об’єктивна і статична довідка – в цьому році закінчує середню школу в Україні 387 000 випускників, а місць в ВНЗ на сьогодні понад 700 000. Про що це говорить? Про те, що на сьогодні частина університетів і нажаль не великих, регіональних залишаться без студентів першого курсу. Якусь частину… це будуть люди, які підуть на другу вищу освіту, але минулого року дозволили набирати понад 800 000. Ми зараз скорочуємо обсяг дозволеного ліцензійного обсягу. Якщо говорити, на сьогодні в Україні, майже 2 мільйони 700 тисяч студентів і 882 ВНЗ всіх форм акредитації. Шановні освітяни, на сьогодні в Україні в університетів більше ніж у Франції, Великій Британії, Італії, Польщі разом узятих.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Звичайно, коли йде демографічне провалля, всі університети не зможуть забезпечені бути. І до цього треба готуватися до періоду 12-ого року. це також стратегічне завдання міністерства. Ми б хотіли створити умови, аби невеличкі вищі навчальні заклади об’єднувались, але добровільно. Щоб університети, які не мають скажімо підготовки на спеціаліста, сьомий рівень кваліфікації, на магістра, направляли своїх кращих випускників, звичайно, по конкурсу в магістратуру до кращих навчальних закладів Києва, Одеси, Львова, Харкова і таке інше. І це до речі ситуація, тенденція, яка є у всьому світі. У нас в Україні, я ще раз підкреслюю, майже 900 вищих закладів. Перелік університетів Великої Британії вже 70 років поспіль налічує 123 позиції. Співвідносно з Україною по населенню Республіка Південна Корея обмежила законом кількість вищих навчальних закладів цифрою 100. Звичайно ніхто не буде силоміць об’єднувати університети, але ситуацію треба зважати. І я думаю, що самі університети повинні шукати шлях, як це було зроблено в Херсоні, коли кілька навчальних закладів державних і один приватний об’єднались в більш потужний університет. Це дає дуже багато переваг. Виникають потужні кафедри, більш потужні лабораторії, є можливість вести наукову роботу, з рештою є можливість готувати магістра і відкривати аспірантуру. Щодо ваших піклувань і турбувань, як галицький аспірант я хочу вам сказати, я коли прийшов у міністерство, то побачив речі жахливі. Скажімо більше двох десятків контрактів з ректорами, які відповідно до закону виграли вибори, були таємним голосуванням обраним. По 10-11 місяців лежали в сейфі без жодної причини. На сьогоднішній день ми намагаємось виправити цю ситуацію. І я вам обіцяю, я вже і письмово, і на з’їзді ректорів України привітав Івана Вакарчука з обранням і його контракт в шухляді і в сейфі 11 місяців всупереч закону про вищу освіту не буде приховуватись. Вже 8 квітня буде кадрова комісія міністерств і пан Вакарчук привезе, якщо документи, звичайно з ним буде укладений контракт. Я взагалі вважаю, що вислів дуже сумний, що "мета виправдовує засоби" в Європі був остаточно похований в квітні 1945 року. і абсолютно ніяка мета не виправдовує засоби, тобто не можна навіть заради будь-яких благородної мети нехтувати законом. Нажаль поки що майже місяць я намагаюсь виправити грубі порушення закону і це є головним сенсом. Коли ми закінчимо, ми обов’язково зустрінемось з львівськими студентами. Але хотів би з ними поговорити більш на освітянські теми. Ви знаєте, наприклад, що в Україні на сьогоднішній єдина країна в Європі, де 160 напрямів підготовки бакалаврів і в чотири рази менше магістрів. І що це взагалі не відповідає світовим традиціям, тому що напрям підготовки бакалаврів має бути більш широким, а потім вже на основі його, як діамант, ограняється магістр. Критерії щодо стипендії, які задавав ваш колега, я хочу вам сказати, ми будемо зберігати стипендіальний фонд, але якщо студентське само врядування не напрацює якихось справедливих позицій призначення стипендії, звичайно, не буде міністерство ламати коліна. Ну що, якщо вас задовольняє зрівнялівка, коли триїчник і відмінник одержує стипендію, значить, буде така сила і вага студентського самоврядування. Міністерство має відстояти перед мінфіном просто розмір стипендіального фонду, якщо студентське самоврядування не прагне запропонувати критерій в більш справедливих його визначеннях, ну хай тоді залишається певний час все без змін.
ВЕДУЩИЙ: Мустафа Найем в Киеве.
Мурат НАЙЕМ: Добрый вечер студия. Судя по настроениям в Харькове и во Львове у нас самые радикальные представители движения по назначению, против назначения господина Табачника министром образования. Итак, представьтесь, пожалуйста.
Тарас МОКЛІК: Доброго вечора, Дмитро Володимирову. Мене звуть Тарас Мокляк, я спів координатор анти та бачної компанії в Києві. Саме в цей вечір страсної п’ятниці, коли було розп’ято Ісуса Христа, який приніс людству не лише надію, а й і рівність. На нашу думку, вам треба задуматись про те, що ви принесли народу України крім національної ворожнечі та розброду, дозволяючи собі відверто ксенофобські висловити заяви, де ви називаєте галичан не митими лакеями, в яких склався історично не обґрунтований комплекс неповноцінності, і які не мають нічого спільного по відношенню до Великої України, який ви називаєте ніяк інакше, як малоросину.
Мурат НАЙЕМ: Спасибо. Представьтесь, пожалуйста..
ВЕДУЩИЙ: Мустафа, я думаю эта практика многих вопросов не правильна, давайте по одному.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Я знаю пана Мокляка, здається він член всеукраїнського об’єднання "Свобода". Я поважаю його право на свої погляди. Я хотів би лише сказати, щоб він не висмикував окремих слів з будь-яких творів. А якщо він , скажімо, має сумніви, прочитавши загалом. А краще я думаю йому варто на цю тему прочитати мемуари Скоропадського, класика української літератури Івана Семеновича Нечуйлевицького, і тоді ми поговоримо про це, але тоді вже після Великодня.
ВЕДУЩИЙ: Мустафа, второй вопрос.
Мурат НАЙЕМ: Давайте конкретно вопрос, который есть к господину Табачнику.
МАКСИМ: Доброго вечора, Максим, я студент і конкретне питання. Протягом 10 років своїй діяльності всі ми знаємо, як змішували український народ з лайном, який буде боротися проти вас і проти той влади, яка вас підтримує. В мене таке питання. Ви як розумна людина мусити усвідомлювати, що чим довше ви при владі, тим швидше ми з кинемо тих людей, які вас підтримують. Ви підете самі і подовжувати життя Януковичу і іншим проросійським партіям чи залишитесь і пришвидшите процес приходу нової влади?
Мурат НАЙЕМ: И еще один вопрос, Савик, по языку. Представьтесь, пожалуйста.
ДАРИНА: Добрий вечір, студія. Я студентка Київського Національного Університету, інституту журналістики, Дарина. Пане Табачник, я проти того, щоб ви були міністром нашої освіти, оскільки ви відмінили державний іспит з української мови під час утримання диплома бакалавра. І звідси у мене виникає таке питання. Скажіть, а хіба фінансування української мови потребує так багато коштів. Як ви зазначили в указі 9 березня?
Мурат НАЙЕМ: Студия.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Я хотів би ще раз наголосити першому автору питання, що я не дуаЮ . що 10 років тому він знав хто чим займався в політичному світі, тому що в цей час не був навіть виборцем. Але якщо він назве мені хоч один державний документ, який я ухвалив будучи главою адміністрації Президента чи постанов Кабінету міністрів, коли я працював двічі майже 4 роки віце-прем’єр-міністром, який має антидержавний або антиукраїнський характер, я буду домагатися відміни цього документа. Думаю, що крім злості і нестачі аргументів в вашому питанні більше нічого не має. Стосовно ж більш професійного питання, хочу сказати, що мова не йде про іспит, що був в дев’ятому році запроваджений абсолютно, так би мовити, без погодження з будь-якими вищими навчальними закладами. Мова йде про наказ, яким було введено як державний іспит мова за професійним спрямуванням, тобто ділова мова, якщо можна так сказати. Вона викладалась до 2009 року в обсягах 36 годин і навіть 24 години для підготовки бакалавра з технічних, природничих, математичних і інших фахів. На сьогоднішній день наказом МОН ця українська мова за професійним спрямування віднесена до нормативних дисциплін. Визначено обсяг годин для її вивчення, це 108, тобто збільшено в деяких університетах вдвічі, в деяких втричі. Вона буде вивчатися впродовж трьох семестрів. В чому було незадовілля цим наказом 2009 року? тому що він був зроблений без попередження людей, які вступили і вчилися на бакалавра. Кожен бакалавр знав, що він мав складати іспит з того предмета, який він вибрав, як свій напрям підготовки. І раптом, хтось завершував, хтось знаходився на другому курсі, був доданий ще один державний іспит. Що до коштів. Іспит не відмінений, він просто не буде державним, це буде проводити кожен університет силами своєї кафедри. Чому мова йде про кошти, тому що скажімо для одного університету створити 60-70 державних екзаменаційних комісій, запросити голів цих комісій з інших міст, забезпечити відрядження проживання і таке інше. Ну скажімо, для Львівського Політехнікуму це буде приблизно 300 тис. на проведення цього іспиту, крім того він може погіршити умови так би мовити для того бакалавра, який не готувався до нього, і який буде продовжувати навчання на спеціаліста і на магістра. Тому екзамен залишиться в вищому навчальному закладі, і він буде розповсюджуватись на всіх студентів, які вивчають українську мову як професійну, тобто як ділову. І ще раз, я хотів би, щоб ми говорили з професійних точки зору. Якщо ви не знаєте якогось наказу, будь ласка зайдіть на сайт міністерства, якщо ви не можете там його знайти, зайдіть до міністерства, там вам його дадуть. Ну і для випускника журналістики факультету чи студента старшого курсу хотів би зважити, що (лише одна репліка) жоден міністр в Україні не підписує укази. Це просто, так би мовити, не його компетенція, і жоден міністр чи освіти, чи оборони не має права на укази. Правом на укази наділений тільки Президент України. Міністри підписують укази для того, щоб вони обов’язковими до виконання, коли проходять процедуру реєстрації в міністерстві юстиції.
ВЕДУЩИЙ: Ксения Ляпина, Харьков, Львов, Киев, после паузы слово вам.
ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Наши свободные микрофоны в Харькове, Львове и Киеве. У микрофона Министр образования и науки Дмитрий Табачник. Ксения Ляпина. Сейчас я просто скажу людям, что на этой неделе была инициатива вашей группы. Это постановление об отставке Министра Табачника. 203 депутата проголосовали "за". Таким образом, постановление было непринято и сразу зарегистрировано следующее. Это так, это то, что называется информацией.
Ксения ЛЯПИНА: Дякую, це дійсно фактаж. А я хочу звернути увагу на те, що вся наша попередня дискусія стосувалась зовсім не того питання, навколо якого є конфлікт навколо фігури Дмитра Володимировича. І зовсім не через його бажання підвищити, чи зменшити якусь кількість там годин по тому чи іншому предмету. Чи інші якісь експертні питання власне в освітній політиці. Зовсім не через це власне. А гудіння залу розпочалось, коли зачитали його прізвище, коли його призначали. Власне у суспільстві відбулась така бурхлива реакція. А через що це відбулось? А я просто змушена, вибачте, сьогодні, дійсно, страсна п’ятниця, але я змушена зачитати цитату Дмитра Володимировича. "На заміну польській культурній еліті Львова прийшли казкові "укри" з Полонини. У цьому регіоні лише в першій половині ХХ століття вчорашні лакеї навчились мити руки та пити господарській напій – каву". Друга цитата. "Галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінгвістичному, ні в політичному плані і так далі". Я можу навести ще 10 цитат про галичан, власне. Тому запитання аспірантки львівської були задані зовсім в іншому сенсі. Не про Івана Вакарчука мова йшлася, а саме про ці цитати. Я хочу звернути увагу. Перша цитата, яку я зачитала. Вона просто відверто образлива. Я можу ще зачитати цитату що до малоросів, вони також відверто образливі. Це оцінка якби емоційна, але є і логічна оцінка. Наприклад, "мова йде про те, що українці голосували за самостійність, мріючи про те, як почнуть продавати москалям сало по світових цінах. Досі ображаються на те, що, як з’ясувалось, світові ціни на нафту та газ постійно зростають, а сало нікому не потрібно". Тут я вже як економіст можу сказати, що це цитата абсолютно непрофесійна. Тому, що я хочу повідомити Дмитра Володимировича, що останні тенденції кажуть про те, що світу загрожує криза як раз продуктова, тобто сало як раз зростає, цінність його. А як раз енергетичні ресурси – світ розробляє альтернативні джерела енергії, і всі шукають інші виходи. Тобто рента на енергетичних ресурсах стає абсолютно непродуктивним розвитком економіки. Ну, це так, це з приводу, знову образливі обороти, які просто підкреслюють оцю недолугість українців. Оцю роздільність між галичанами і Великою Україною , якимись малоросами. От саме це стало квінтесенцією конфлікту навколо пана Табачника. Чому це стало конфліктом? Пояснюю. Тут деякі нас звинувачують, що ми такі мракобіси, переслідуємо бідного Дмитра Володимировича за погляди. Ні, якщо б він став експертом з якихось питань. Ну, це його право мати такі погляди. Членом партій різних. Це його право мати там такі погляди, навіть якщо вони образливі. Але хочу звернути увагу, що Дмитро Володимирович призначений українським міністром освіти і науки. А міністр за нашою Конституцією – це політична фігура. Політична фігура відповідальна за свої політичні погляди, Дмитро Володимирович, тому ніякого мракобєсія в наших позиціях нема. І в мене запитання, або ви кардинально змінили свої погляди, або може зовсім по-іншому дивитись на історію української нації, на її героїку, на її, взагалі, повагу до українців. Вважаєте галичан такими українцями як і всі інші українці. Або ви не змінили ці погляди, тоді, вибачте, але ви не можете займати посаду українського міністра, будь-якого, тим більше освіти і науки. А з приводу професійної дискусії, я хочу повідомити шановним глядачам та слухачам. На цей ефір дуже хотів з’явитися В’ячеслав Кириленко, який насправді є людиною професійною, заглибленою в тему освіти і науки, оскільки був свого часу гуманітарним віце-прем’єром, і це стосувалось сфери його професійних інтересів. Але він виявився небажаним гостем. Я не є настільки заглибленою в сферу, просто професійну сферу. Як людина професійна, не буду дискутувати з вами, бо вони так само, як напевно, ви не будите дискутувати зі мною, наприклад, по регуляторній політиці. Просто різні жанри. Але я хочу підкреслити, шановні колеги, що дискутувати не треба боятися. І не треба вам робити небажаним гостем В’ячеслава Кириленко. Зустріньтесь з ним, будь ласка, подивіться в обличчя і подискутуйте професійно, чи варто, чи не варто відміняти іспит з української мови, чи варто,чи не варто підвищувати вагу атестату шкільного і так далі?
ВЕДУЩИЙ: Госпожа Ляпіна, дякую.
Ксения ЛЯПИНА: Дякую, вибачте я довго.
ВЕДУЩИЙ: Длинный монолог.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Пані Ксенія, не буду з вами дискутувати на вашу професійну тему як економіста, я вам просто побажаю дожити в політиці як економісту та політику до того часу, коли енергетичні носії не будуть нічого варті, і коли вони будуть весь час в світі дешевіти рік за роком. Якщо ми доживемо з вами, ч ви доживете, я думаю, що тоді ми зможемо говорити про професійні економічні прогнози, поки що, давайте, ми будемо з вами цього уникати. Стосовно інших. Я вважаю, що будь-яка людина в Україні, якщо це демократична держава, має право на політичні погляди. І політичні погляди не треба змішувати з професійною діяльністю. Я ще раз вам кажу, що ви не знайдете за будь-які роки перебування в уряді жодного документу, який би був такий, який би порушував закон, чи інтереси українського народу або не відповідав Конституції України. Якщо ви вважаєте, що, скажімо, перебуваючи в опозиції, я не мав права висловлю ти свої політичні погляди як історик чи публіцист, хай тоді буде в Україні прийнятий закон, які політичні погляди можна висловлювати, які не можна висловлювати. Але думаю, що за умови появи такого закону, висловлювання поглядів, відстоювання, тим більше в політиці, інтегрального націоналізму так само не буде відповідати жодній європейській традиції. Щоб не заглиблюватись, скажімо в образливі чи необразливі висловлювання, я можу сказати, що частина з цих цитат, по-перше, висмикнута з контексту, тому що там є інше пояснення. По-друге, вони писалися в різні роки, але я думаю, що абсолютно не відповідаю здоровому глузду, європейським традиціям, коли колишній Президент України говорить на 16 чи 17 році незалежності України, що в нас зрештою з’явився український міністр освіти, тому що я вважаю, що і Петро Таланчук, і Михайло Згуровський, і Василь Кремінь, і Валентин Зайчук, і Станіслав Ніколаєнко були українськими міністрами освіти. І не може собі вища посадова особа і інститут державної влади допускати висловлювання, скажімо, такого ж типу, такого ж сенсу. Стосовно ж критичних висловлювань пана Кириленка. Мене запросили в цю студію, я не розумію, в чому ви мене звинувачуєте, просто не розумію. Якщо я для вас небажана особа, треба висловлювати позицію чітко, а не закидати позицію те, можу відповісти. Якщо в виступах пана Кириленка був хоч один закид до професійних, освітянських справ, я готовий з ним обговорювати. Вданий момент, в даний момент, жодного освітянського питання він не порушував. І ставити питання про знов обмін, ну так би мовити, політичними ударами, я вважаю, ну, для себе на сьогоднішній день абсолютно недоцільними, дякую.
ВЕДУЩИЙ: Я хочу посмотреть, какую мы реакцию хотим показать. Это Дарка. Дарка, секундочку. Виталий Портников, потом Львов, Харьков и Киев.
Виталий ПОРТНИКОВ: Наша політична полеміка з Дмитром Володимировичем, ми рахували нещодавно – нараховує вже 21 рік. З моменту початку моєї професійної діяльності журналіста, з моменту початку його професійної діяльності, як політика. Тому що багато чого з поглядів Дмитра Володимировича на ситуацію в Україні мене не влаштовує – я про це відверто писав, говорив. І це стосувалося, насамперед, ні політичних поглядів пана Табачника, а його менеджерських підходів. Я не був прихильником цієї моделі корпоративної держава, яка розбудовувалася в Україні за часи Леоніда Кучми, та його спадкоємця Віктора Ющенко. Я вважав, що методи побудови цієї держави не є правильними. Я сперечався з ними наскільки міг, висловлював свою думку, і таке інше. Але, я абсолютно впевнений коли мова йде про посадову особу, потрібно саме про це і говорити. Чому я збентежений ситуацією, яка склалася сьогодні навколо міністра освіти? Тому що я впевнений, що є багато представників уряду, до яких можна зараз пред’явити, як професійні, так і політичні претензії. І мене дивує, чому українська опозиція цього не робить. Тому, що фактично обрана найбе6зпечніша сфера, найбезпечніший міністр. Тому, що є багато міністрів, про який можна багато що розповісти і розповідають в засобах масової інформації, ми про це говоримо – опозиція мовчить, тому що з цими людьми доведеться домовлятися, вони є представниками могутніх олігархічних кланів і про них не варто говорити в голос, а про Дмитра Табачника можна і спокійно його можна цитувати. Найголовніше, що таким чином ми відволікаємося від головної проблеми, від якості освіти, від того, що відбувається з українським освітянством в продовж усіх цих років. Я би хотів запитати нашу аудиторію: чи розуміють вони, що діти українських чиновників навчаються не українською і не російською мовою, а англійською мовою у вищих учбових закладах не цієї держави, тому що вони на цю державу плювали давно, з найвищої "дзвіниці", яка існує в цієї державі. Вони же всі іноземці, вони і дітей своїх привчають до того, щоб вони були іноземці, бо тут їм вже робити нема чого, вони тут все вже зробили, що могли. Я, хотів би запитати у львівських студентів, які прекрасно знають, що їхні батьки миють вікна і підлоги в Польщі, щоб вони там могли провчитися, що вони теж хотіли б собі такого життя? Ось з цією вищою освітою їхати до Польщі, до Румунії, до Угорщини мити підлоги, бакалавром або магістром? Мити вулиці? Я хотел бы узнать у Харьковских студентов: они хотят получить свое высшее образование и водить троллейбусу в Москве или работать там на стройках? Это вы хотите? Вот в чем главная проблема. Ось, що мав би розуміти будь-який молодий чоловік, молода людина, на яку ми розраховуємо, як на людину європейську мислячу, як на людину нового покоління. А бачимо нового "совка", який готовий брати участь у політичній колотнечі, не усвідомлюючи необхідності побудови сучасної держави без цієї хижої номенклатури. Нічого вони цього не хочуть робити. Я хотів би запитати у київських студентів. Чи вони знають, що 1917 року, на початку не було телебачення, але збиралися таки купки студентів біля університету святого Володимира і теж обіцяли повалити владу і знищити, і покарати реакційних міністрів, у яких були погляди схожі на погляди пана Табачника. Дійсно, вони повалили, вони покарали, потім їх всіх перестріляли, тому що вони мали вищу освіту, а люди, які прийшли до влади боялися всіх хто в окулярах, а потім порозстрілювали тих, хто прийшов до влади. І таке було життя, ми так живемо, дякуючи цим розумним революційним студентам, які стояли біля університету святого Володимира. Мені важко звертатися вже до аудиторії, яка прожила весь цей радянський час, тому що її вже виснажили цими роками поневірянь, не можна претензії до неї пред’являти. Але я хотів би звернутися до молодих людей вже врешті решт. Давайте будувати сучасну державу, а не грати в це штучне політичне протистояння, думати не про особи, які нам подобаються, чи не подобаються, які є нашими політичними опонентами – а про системну побудову цієї країни. Не дамо авантюристам себе використати з обох боків. І оді ці авантюристи не пройдуть до парламенту, не пройдуть до президентської адміністрації, не пройдуть до Кабінету міністрів – ми зможемо обрати інших нормальних людей, після того, як підвищимо якість власного життя.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Я дуже коротко, я зніму окуляри, щоб не боялися тих, хто в окулярах, хоча так нічого не бачу, але не в тому справа. Ну закид, що до вищих чиновників, які вчать дітей за кордоном і родичів за кордоном. Я хочу зразу сказати, що до мене не відноситься і не має. Тому що всі мої родичі й племінниці вчаться в Україні, Віталій Едуардович – це перше. Друге, я абсолютно точно хочу Вам сказати, тут в мене перелік тих змін, які за два тижні ми зробили в міністерстві. Жодна з них не біла зроблена під килимом. Перш за все, з цими короткими змінами, взагалі я вважаю, що зміни в освіті мають переслідувати одну якість…один напрямок – підвищення якості освіти, подолання розриву між середньої та вищої освітою, створення нових стандартів і нових технологій в навчанні. Так от, всі зміни вони достатньо поле активні. Вони обговорювались два роки і жоден чиновник міністерства два роки їх не хотів чути, але я не ухвалював їх. Я спочатку пішов на загальні збори Національної академії педагогічних наук – ми обговорили там ці зміни, потім зібралося відділення вищої школи, потім зібралася Рада вчителів міста Київ, потім зустріч зі студентським самоврядуванням, потім з’їзд директорів і так далі. І до чого зводяться ці зміни ніхто зі студентів ні в Києві, ні в Харкові, ні у Львові не хоче обговорювати. А я вважає, що вони спрямовані абсолютно на зустріч кожному батькові і кожному абітурієнтові-вступнику цього року. Тому що знімаються штучні обмеження, які ідею зовнішнього тестування багато в чому дискредитували. На жаль студенти, от жодне питання, вони поки що про це не хочуть говорити, або не знають, або вони готові обговорювати лише політичні питання, але, вибачте, в якийсь совковій традиції. Ну скажімо, перше: держава фінансує вісьмома мовами середню освіту. В нас було заборонено складання тестів цими мовами, якими вчаться діти. Ну, я питаю, хіба це справедливо? Чиновник приходе в перший день і каже: "55, або 53 тисячі дітей на зовнішні іспити запросили лексикографічної підтримки". Я кажу: "Ви мені поясніть людською мовою для батьків, що таке лексикографічна підтримка? – Ну, це така форма лексикографічної підтримки. А по людські?" А це значить, що дитина, яка закінчила угорську школу, румунську, болгарську, кримськотатарську приходить на зовнішнє тестування, одержує той самий час для написання відповідей і одержує словник. Звісна річ, що вона напише тести набагато гірше. Тому ми й прийняли зміну, що іспити по тестуванню будуть мовою навчання. Ну, кого це зачіпає? Яка тут несправедливість? Наступна зміна. Ми дозволили тим, хто одержав атестати про освіту, дипломи технікумів і ПТУ вступати на вечірню форму навчання і денну по старим атестатам. Тому, що якщо вони одержали атестат, вдумайтесь, таких майже 36 мільйонів в Україні. Не може міністр, мій попередник своїм наказом всіх цих людей усунути від права одержати вищу освіту, другу вищу освіту і т.і. І по кожній цій зміні, я може і далі дискутувати, але професійно. А глузувати, хто кому купить квіток до якого міста, вибачте, яке це відношення має до освіти.
ВЕДУЩИЙ: Итак, города. Ну, раз уже Виталий Портников обратился во Львов и в Харьков, и в Киев. Начнем со Львова. Дарка!
Дарка, журналист: Так, Савіку, в нас, як я вже казала зібралося дуже мало, але це найактивніше львівяні, які не дивлячись на страсну п’ятницю все-таки прийшли сюди поговорити з міністром. І майже, кожне висловлювання, кожне запитання, особливе, яке йшлося про галичан, вони зустрічали дуже-дуже емоційно. Це Евген Кузик, студентський віце-президент, місто Львів. І він так саме дуже активно реагував на заяви, які стосувалися галичан.
Евгений КУЗИК, студенческий вице-президент г. Львова: Пане міністр, хочу зачитати ще раз Вашу заяву: "Галичани нічого не мають спільного з народом України. І галичани проявляють до народів східної України агресію". Пане міністр, схід і захід – це лише є сторони. А Україна в нас одна. Будь ласка, не діліть нас. Ви говорили, що ви готові вибачитись. Готові і вибачитись – це є кардинально різні речі. Ви вибачаєтесь за ці слова? Дякую.
Андрей ГЕРАСИМ: Добрий вечір! Андрій Герасим, голова союзу молоді регіонів України. Дмитро Володимирович! Не реагуйте на ці приплачені акції і не йдіть з просади міністра освіти. Тому що недавно в Криму була похожа акція проти Вакарчука, який також не пішов зі своєї посади і пробув на своєму місці до кінця роботи. І, ну давайте тоді ж про роботу. Державна програма фінансування ЄВРО-2012. Там був пункт про фінансування, тобто ремонт гуртожитків різних ВУЗів , де будувалися стадіони, в тим містах, де будувалися стадіони, але чомусь міністр тодішній Вакарчук профінансував тільки ремонт гуртожитків цього університету, біля якого ми стоїмо, тобто, університету Івана Франка. І таке запитання Дмитро Володимирович. Скажіть будь ласка, чи буде реалізовуватися ця програма, і чи будуть ремонтуватися гуртожитки в всієї Україні?
ВЕДУЩИЙ: Так, Дарка. Нет, нельзя. Я прошу не задавать вопросы подряд, потому, что это не играет не драматургически, это я говорю, как коллеги, не содержательно. Значит, что касается приплаченных акций, вот я попрошу людей, которые там во Львове, в темных куртках, воздержаться от прилагательных, если не хотите получать прилагательные в ваш адрес. Пожалуйста, мы начнем с первого.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Я хочу сказати, що, я вже говорив про це неодноразово, що кожна людина має право на власні політичні погляди. І професійна діяльність не повинна оцінюватися по політичним поглядам, які висловлювалися кілька років тому. Це моя думка. Якщо буде ухвалений нормативний акт, чи законодавчий, який заборонить висловлювати в дискусії погляди, я буду чітко дотримуватися, як громадянин, як будь-який посадовець, безумовно. Але я думаю, що політичні погляди, на те вони і існують, щоб ми в дискусії обмінювались ними. Щодо будівництва гуртожитків, звичайно я вважаю, неправильним і некоректним, коли стовідсотково ті гроші, які виділялися міністерством на ремонт гуртожитків, а це нагадаю, майже 250 державних вищих навчальних закладів, були перераховані в один вищий навчальний заклад – це не коректно, е не етично. І думаю, що інших оцінок тут не можна давати. Щодо будівництва і ремонту гуртожитків, так, ця програма буде виконуватися і фінансуватися в 2010-2011 році. На сьогоднішній день розроблено міністерством освіти, спільно з Міністерством економіки цілу програму державну, спрямовану до ЄВРО-2012, згідно з якою будуть переобладнуватися гуртожитки в містах, які будуть зустрічати матчі ЄВРО-2012. Це і Львів, це і Київ, і інші міста. Більше того, є плани будівництва кількох нових гуртожитків.
ВЕДУЩИЙ: Сейчас и Харьков получится, там поздно. Хочу ребят все же отпустить, им надо как-то домой добираться. И Харьков, и Киев, и еще раз Львов получат слово. Потом студия уже получит возможность дискутировать с Министром или Министр будет сидеть, а студия будет дискутировать. Все это мы решим во время рекламной паузы.
РЕКЛАМА
ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". У микрофона Министр образования и науки Украины Дмитрий Табачник. Итак, возвращаемся в города, потому что поз дно и ребятам надо дать возможность уйти домой. Итак, Харьков, Василиса Фролова.
Василиса ФРОЛОВА: Да, Савик, добрый вечере еще раз! Здесь народу много, пусть начинали мы с 200 человек, но сей час все равно около сотни тут точно есть. Люди не бояться ночи, люди на оборот даже к нам еще приходят, потому что уже видели нас в эфире. Здесь есть люди, которые выражают разные точки зрения. Мы давно уже, около часа, хотим ответить Львову, не думайте, ни в коем случае, что у нас тут какие-то воинственные настроения, здесь очень все мирно и хорошо. И за то время пока у вас идет эфир, эти люди, которые раньше приходили с кардинально разными точками зрения, уже успели подружиться. У нас здесь все совершенно нормаль. Просто вот студенты готовы конкретно задать вопрос и выразить свою точку зрения. Например, если во Львове был мер студентов Львов. У нас есть студенческий президент Украины. Человек, который в 2007 годы выиграл подобный конкурс. Нам есть, что вам ответить.
Иван: Доброго вечора, студія! Іван, мене звати. Дуже приємно вас почути. Хочу подякувати Савіку за надану можливість висловити свою думку і якщо коротко сказати, то студенти Харкова мало знають про те, що зараз відбувається в реформі освіти. До них потрібно доводити інформацію і, на жаль, про те, що відбувається в Міністерстві освіти зараз, теж небога то знаємо. У Львові прийшла дуже підготовлена публіка, яка дуже добре володіє предметом, в Харкові теж є люди, які не дуже добро ставляться до Міністра нашої освіти. Пане Табачник, хочу звернутися до Вас. Що для Вас дорожче спокій в державі, чи Ваша посада?
ВЕДУЩИЙ: Ну, давайте ответим. Потом будет дальше.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Ви знаєте, на одному з телеканалів проводили опитування хто за відставку міністра, хто проти. Якщо вважається коректним соціологічне опитування, яке охоплює півтори тисячі респондентів, то тут було охоплено 30 тисяч 30 тисяч в двадцять разів більше ніж соціологічне всеукраїнське опитування. Так от, менше 9 тисяч – 33% – виступила за відставку, 67% – близько 20 тисяч – проти. Двадцять соціологічних опитувань, я вважаю, достатньо високим рівнем довіри і підтримки, це перше. ПО друге, держава будується з різни х політичних сил, з різних партій і толерантність необхідна, як одним, так і іншим. Я думаю, що на будь-яких виборах партія, кА б набрала 67% підтримки дуже пишалась би цим результатом, так саме я пишаюсь цим соціологічним опитуванням. Хочу сказати, що наприклад, на останніх президентських виборах проти Віктора Ющенко проголосувало, майже 95% населення України, але тем не менше він збирається продовжувати політичну діяльність. Тож я теж збираюсь продовжувати політичну діяльність, тому що думаю, що 67% підтримки це набагато більше ніж 5%.
ВЕДУЩИЙ: Василиса!
Василиса ФРОЛОВА: Да. Спасибо, Савик. Есть еще разные мнения, да, Андрей.
Андрей: Ну, сразу же хотелось бы сказать, что мы достигнем, если начнем менять министров, как перчатки. Зачем? Нам нужна стабильность в стране в первую очередь. И такой вопрос, господин Табачник, как вы относитесь к тому, что я не могу получить диплом, пока я не принесу справку о том, что я трудоустроен. Университет никак не трудоустраивает людей. Зачем мы учим студентов, для того чтобы они потом остались без работы? Спасибо.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Спасибо. Я хочу сказать, что на встречи с представителями Всеукраинского совета студенческого самоуправления был как раз вопрос о том, что студенты обязаны приносить справки о трудоустройстве – будет в этом году при завершении учебы и на специалиста, и на магистра, отменено обязательное предоставление в Высшее учебное заведение справки о трудоустройстве. Более того, мы это обсуждали на съезде ректоров Украины и не у студенческого самоуправления, не у ректоров нет возражений. Эта справка абсолютный рудимент, она никому не нужна и она будет отменена уже в этом году по предложению студенческого самоуправления.
ВЕДУЩИЙ: Мустафа, Киев.
Мустафа НАЙЕМ: Добрый вечер, еще раз Савик. У нас коротко выскажутся, много конструктивных вопросов, пожалуйста, дослушайте нас всех. Это Херсон.
Кирилл СТРЕМОУСОВ: Моя фамилия Стремоусов, зовут меня Кирилл. Я приехал из Херсона. Во-первых, если вспомнить все началось с херсонских студентов, в свою очередь мы не нашли тех студентов, которые начали эту акцию. Соответственно, мы на сегодняшний день конкретно заявляем, что это не что иное, как манипуляция, по сути, сознанием не только людей – уже добрались и до студентов. Концепция "разделяй – и властвуй" она прямо налицо. И мы должны понимать одну простую вещь, что мы в меру своего понимания, мы работаем на себя, а в меру не понимания, на того, кто понимает намного больше. Проблема та не в Табачнике, проблема, то, в алкоТабачном геноциде нашего народа. И вот я хотел бы сказать, еще один маленький нюанс. Вопрос такой. Готов ли министр образования на сегодняшний день заниматься, действительно, социальными вопросами студенчества? Действительно, а зачем мы учим студентов, когда реально они сейчас, действительно, не имеют работы.
МУСТАФА НАЙЕМ: И еще, ту есть человек, который хочет донести министр у по каким-то репрессиям. Расскажите, пожалуйста, что происходит?
Сергей ПАРХОМЕНКО: Учасник антиТабачной компанії. Чи знає пане міністр, що на студентів, які виступають проти Вас чиняться жорстокі репресії. Наприклад, в четвер минулий представник нашої компанії Анатолій Пікуль, який знаходиться зараз біля мене був затриманий міліцією за те, що просто роздавав листівки, так саме, дівчата, які роздавали листівки біля цього університету імені Шевченка, який Ви закінчили і я закінчив, до речі, також. Так саме брутально були відібрали листівки. В місті Кіровоград в понеділок було затримано людей, в Одесі по спискам зганяли людей на мітинг за Вас. Мені погрожували по телефону невідомі люди, зі змогою розправитися зі мною, якщо я не припиню брати участь в акціях направлених проти Вас.
Михаил КАМЕНЕВ: Я хочу Вас запитати пане міністре. Чому Ви йдете проти соціології, про яку Ви кажете? Ви йдете проти соціології, яка свідчить про те, що більше половина населення підтримує зовнішнє незалежне оцінювання в тому вигляді, в якому воно було раніше. Ви зараз просто цинічно знущаєтесь над абітурієнтами, які зараз абсолютно не можуть зрозуміти, як їм вступати до ВУЗів за якою схемою. Введення додаткового екзамену в ВУЗах – це шлях до корупції. Дайте відповідь на два питання. Перше питання. Чому Ви йдете проти соціології? Друге питання. Коли вже будуть правила вступу опубліковані, щоб люди не нервували. Дюкую.
ВЕДУЩИЙ: И последний вопрос.
Екатерина ГЛАДКА: Катерина Гладка, інститут журналістики. Пане Табачнику, зараз ми навчаємося на другому курсі, через два роки ми магістри. Багато хто з нас хоче продовжувати своє навчання в Європейських країнах. Нам важливо, щоб наші бали і наші знання мали там вагу. Питання. В галузі освіти ми залишаємося в Європі, чи ми радісно повертаємося в Радянський союз. Дякую.
ВЕДУЩИЙ: Так, спасибо Мустафа. Спасибо всем ребятам, которые говорили, пожалуйста.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Дуже коротко. Хочу сказати, що в Міністерстві освіти в Україні почало існувати в 1802 році тоді в Російській імперії і створив її українець Петро Васильович Завадовський. Так от, я не знаю за всю історію дореволюційну, радянську історію незалежної України призвіще жодного міністра освіти, який би командував одночасно освітою, поліцією і міліцією. Тому питання про міліцію, аж нічок мене не стосується. Я не керує міліцією жодного рівня не сержантами, не полковниками. По друге, йти проти соціології можете мабуть тільки ви, тому що я не знаю, як можна йти проти соціології, як науки. Але у вашому запитанні відразу на велику аудиторію прозвучала неправда, ніхто не збирається вводити вступні іспити до Вишах навчальних закладів. Я неодноразове пояснював, що вступна компанія буде здійснюватися за результатами зовнішнього оцінювання, де можна набрати до 600 балів і результатами атестатів. Для тих, хто вчився до введення тестування, тобто, коли не було тестування, а були атестати – вони мають право вступати на вечірнє відділення і на заочне відділення, і складати вступні іспити, от і все. тільки в тому випадку, якщо вони не захотіли брати участь в тестуванні, тобто вони мають право вибирати, або йти до тестів, або йти. Пані з факультету журналістики, якщо ви на другому курсі, ви через два роки ніяк не станете магістром. Через два роки, Ви в кращому випадку, станете бакалавром, потім вам треба буде ще досить тривалий час навчатися. Але я хотів би сказати, що ми будемо продовжувати радісно чи безрадісно крокувати до європейського освітнього простору і абсолютно тут немає альтернативи. Інша справа, що ми не зможемо туди крокувати з 900-мі університетів. Останнь, щодо соціальних питань. Я думаю, що соціальними питаннями ми налаштовані займатися разом з університетами і з студентським самоврядуванням. І автономія університетів, як раз ті ініціативи, які вже ухвалені, вони в першу чергу передбачають повернення право університету здійснювати довузівську підготовку, самостійно набирати контракти, щоб в умовах і фінансової скрути, і подолання фінансової кризи університети були, як умова самостійно щодо заробляння коштів, зокрема, і для зміцнення навчальної бази і для підтримки своїх викладачів. Можливе, якусь частку питань я просто упустив, але…
ВЕДУЩИЙ: Более менее все. Львов, Дарка! Дарка!
Дарка: Так Савіку, у нас якраз тут було дуже активно обговорюють, які питання вам задати і прошу. Пані Оля перелетіла буквально з дому, вони дивилась телевізор і прийшла сюди, щоб задати запитання міністру.
Ольга: Добрий Вечір! Сидячи вдома не змогла не прокоментувати Ваш полілог. В мене таке запитання, вірніше не запитання, а репліка. патріотизм – перша ознака цивілізованої людини. Все студентство і не тільки прагне бачити на посаді міністра освіти українську людину, яка би стала на захист української мови, бо, що коїться на разі в українських ВУЗах? Наприклад, в Рівненському університеті бракує підручників української мови, українською мовою. На сході викладачі в державних університетах викладають російською мовою – я це знаю, тому що в мене багато друзів на сході і Ви досі не вибачилися за свої слова, щодо галичан і також, сходу України.
Дарка: Чекаємо відповіді, і в нас є ще два запитання.
ДМИТРИЙ ТАБАЧНИК. Добре. Хочу сказати, що взагалі автономія університетів передбачає їх фінансову самостійність, право, навіть, створювати наукові підприємства і впроваджувати результат, лише це є ознакою європейського освітнього простору. Між іншим, вибір мови викладання – це також одна з найважливіших ознак самостійності університету. Стосовно Вашого запитання, щодо патріотизму, я вважаю, що на будь-який посаді в першу чергу треба здійснювати професійні дії, а от коли скажімо руйнуються всі державні програми: за два роки не придбаний жодний шкільний автобус, підручники до школи починають надходити в грудні місяці і продовжують надходити до січня і лютого – це означає, що школи всієї України працюють без підручників. Так от, все це було і є в будь-який нормальній країні – має лише одну ознаку – непрофесіоналізм. І дуже легко свій непрофесіоналізм прикривати якимось ритуальними словами, які б означали нібито рівень патріотизму. Я вважаю, що найбільший патріот України, людина, яка професійно, сумлінно без порушень закону виконує справу, яка чесно платить податки і яка не порушує законів. Інших ознак я би не робив найголовнішими. Що до Вашого визначення патріотизму … Ви знаєте, що в перлинах світової думки є багато визначень патріотизму і де яки з них, скажімо, як позитивні так і негативні. Я вважаю, що професіоналізм і конкурентоспроможність – це риси більш важливі для професійного менеджера.
ВЕДУЩИЙ: Дарка!
Дарка: В нас є ще дві репліки.
Деушка: Пане міністре, я бачу, що програма називається "Страсті по Табачнику" і в мене складається таке враження, що ви просто любити бути в центрі уваги. Я Вас дуже прошу, створить врешті решт нормальні умови, щоб студенти і на сході, і на заході в єдиній Україні могли нормально навчатися, і не боротися проти чи за Табачника.
ДМИТРИЙ ТАБАЧНИК: Добре. Йдіть вчиться і у вас будуть нормальні умови. І саме головне, що коли ви почнете вчитися буде зростати якість освіти
Женщина: І вони хочуть вчитися? Ви подивиться, що вони роблять, вони не хочуть вчитися, по парку бігають. Це не можливо…Погані люди зібралися. Ні російську, ні польку, ніяку мову не хочуть вчити. Ну, як так можна.
Дарка: Дякуємо Вам дуже, дякуємо. Де ваші діти?
Женщина: Слухають, що ви тут робити. Позбиралися…
Дарка: Бачити. Не дивлячись на страсну п’ятницю у нас дуже активне відбувається включення і на останок Христина.
Кристина: Доброго вечора студія, доброго вечора шановній міністр освіти. Доброго вечора Савік Шустер, доброго вечора Ніколаєнко і вся студія. Я вам хочу сказати, ви знаєте не треба нас ділити на захід та схід – у нас всі єдині. І я вам скажу, що студенти, українські студенти – вони всі одна єдина велика громада. Дякуємо вам Київ за підтримку, дякуємо вам Харків за підтримку – ми разом переможемо все!
ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Олесь Доний.
Олесь ДОНИЙ: Дякую. Ну, с початку маленька репліка по соціології, я дуже здивований, що було сказано про репрезентативність телевізійної соціології. адже і справді, під дві тисячі чоловік треба опитати – це буде репрезентативне для поглядів в країні. але, окрім чисельності їх потрібно опитати з різних регіонів, в співмірной кількості жінок і чоловіків, людей різного віку, а ті дозвонювачі одного з каналів…Ну, вибачте, це можуть робити навіть, якщо вони з різних телефонів – це аудиторія лише одного каналу. І у канала "Інтер" зовсім інша аудиторія ніж у "5 канала". це потрібно знати, ну, розбиратися в соціології, це перший момент. Тепер по суті, подивиться коли пан Табачник говорив про професійні речі і аудиторія сприймала, був дуже великий відсоток і він говорив достатньо професійно. Більше того, спостерігаючи за ним, за його діяльністю, як і діяльністю інших колег в Комітеті з питань науки і освіти то скажу – він розбирається в цих питаннях. В чому же тоді проблема? Чому така хвиля протестів по всій Україні йде? Тому що потрібне розрізняти професійне і ідеологічне. коли пан Табачник говорить про професійне, що правда він не все договорює. він, наприклад, говорить про закон самоврядування, що правда, забув сказати, що в першу чергу його просували представники "НУ-НС" і БЮТ. І ми боролися, щоб представництво во вченій раді було 20%, 1% для Студентського самоврядування від фондів. Тому що інакше без коштів , Студентське самоврядування само не виживе. І лише, як компроміс була прийнята така річ, але це не ініціатива саме пана Дмитра. коли він говорить про атестат – ми це обговорювали на рівні Комітету. Тому що, дійсно, якщо не буде врахований в повному обсязі атестат, то будуть вчитися лише по 2-3 предметах. але знов таки, це ініціатива і освітян, і Комітету. коли ми говорили, скажімо, про кількість університетів – вона, дійсно, перебільшена і Україні. Але знов таки це ініціатива і освітян, і Комітету. в чому ж тоді проблема? А проблема в тому, що пан Дмитро, не лише готовий такі реформи проводити. Він світоглядно не любить українську націю. Він це6 і раніше не дуже приховував в публіцистиці. Ре поважає українську культуру. Він вважає себе вищим – і в нього дійсно дуже високий фаховий рівень. Якби він, як громадянин не любив українську націю – ну цьому не має проблем. Коли, як звичайний громадянин. Зрештою, ніхто не зобов’язаний її любити. Але, як політик високого рангу – він є впроваджував своєї ідеї в життя для всієї України. І що ми маємо на виході. Для української культури, для української мови – може бути два варіанти розвитку подій: або консервація існуючого стану, або відновлювальна ситуація. Що таке відновлювання. Протягом існування українського народу в Російській імперії і в СРСР в містах була більше розвинута російська мова, освіту отримували більше інші представники – не українці і досі залишається. Вибачте, це не русофобія і не антисемітизм. але представники російській етнічній групи, і єврейської етнічної групи більше живуть в містах, ані ж українці за відсотком і мають вищій рівень освідченності. Це факт. І українська мова існує на рівні села. Здебільше існувала в Російській імперії і в СРСР. І якщо законсервувати цю ситуацію, то вона ніколи не стане мовою міста, мовою освіти. І вся ідея, пане Табачник, як раз і полягає в тому, щоб законсервувати. Скасувати єдину українську мову, як іспит до університетів. зараз, як єдину українську мову.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Це не правда, Олесь. Це просто не правда.
Олесь ДОВГИЙ: Я намагався не перебивати дві години. Ви дозволяєте зараз 7 чи 8 мов, правильно. Тобто, якою мовою вчилися. не будемо забувати, що за часів СРСР, спеціально не викладали українську і угорських школах, в румунських школах…
Дмитрий ТАБАЧНИК: Зараз викладають.
Олесь ДОВГИЙ: Замість того, щоб зробити цілу програму по навчанню українською мовою, посилення навчання. До речі, для викладачів, для державних службовців…
ВЕДУЩИЙ: Олесь, я хочу попрощаться…
Олесь ДОВГИЙ: Зараз маленька ще репліка…
ВЕДУЩИЙ: Могу я …
Олесь ДОВГИЙ: Ви можете, але я дві години мовчав…
ВЕДУЩИЙ: Сейчас будете говорить, я просто попрощаюсь. Спасибо Львов, спасибо Харьков, спасибо киев, спасибо большое…
Олесь ДОВГИЙ: Я хотів би довершити. Є інший приклад, в державі Ізраїль, колись не було мови іврит. Вона була лише мовою богослужіння, лише священики знали цю мову. І в кінці дев’ятнадцятого сторіччя, одна родина з однією дитиною вирішила відроджувати цю мову. І поступово, поступово від дитячого садочка – ця мова стала мовою спілкування, бо це було бажання і євреїв, які прибували в Ізраїль, хоча вони спілкувалися різними мовами. І з0авдяки державній підтримці в подальшім, йшло навчання. І навчання в різних своїх структурах. Тут же йде, навпаки, консервація. Нам пропонують законсервувати стан, коли міста є більш російськомовними і в подальшому постане питання – якщо російська мова є панівна, для чого існування взагалі держави Україна? Так от, мені здається мита міністерства освіти – інше. М’яко, не перегинаючи палицю, спокійно, зважено, але допомагати навчанню українською мовою. Я думаю, що курси для викладачів, для професури і університетах, де вони мають викладати українською, були б корисні. Не вимагати з них на завтра знати мову, а курси. Курси для державних службовців, які повинні по закону знати українську мову і не знають в Кабінеті міністрів. курси безкоштовні від держави були б корисні. І міністерство повинно виходити з такими ініціативами, а не навпаки.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Справа в тому, що я не розумію. перше, чому ті ініціативи,які ми з вами разом піклувалися в Комітеті, якщо вони зараз впроваджуються: про 200 балів атестат, про повагу для вчителя і школи, що в вас викликає заперечення? Що до мови навчання, мови іспиту, екзамену – це просто не правда, тому що той хто складає іспит угорською, кримська татарською, або російською, він просто одержує адекватний бал, а університеті він буде вчитися українською мовою. І Ви навмисне пересмикуєте. Мова йде про те, щоб не ламати дитину, а дати всім однакові умови на іспиті. От і все. А все інше – е людожерство. Це порушення чинного законодавства, тому що Україна ратифікувала ту ж саму хартію європейську. Якщо держава фінансувала румунську школу 10 років, давайте дитині проявити свої знання. В університеті вона все одно буде вчитися українською мовою. По друге, я б дуже вас просив, не кажіть, що є моїми ідеями, тому що ви їх самі вигадуєте і нав’язуєте мені, а далі це виглядає… Ви знаєте, коли міністр,якого попередник Іван Вакарчук, ми з Вами разом бачили роботу, не будемо про це зараз говорити… Він не видавав українські підручники, він на півроку залишав 22,5 тисячі шкіл і Україні без підручників 9 класу ф таке інше. Не виконувалась програма книговидання, а я коли працював в уряді це робив, то це виявляється в мене антиукраїнська позиція, а поруйнувати все і залишите випалене поле, а про цьому просто кланятися і говорити ритуальні слова – це, по вашому виходить, проукраїнська позиція. Вибачте, такого не буває. Це подвійні стандарти.
ВЕДУЩИЙ: Мы должны уйти на паузу. а потом будет реплика у всех. А министр сядет в кресло.
РЕКЛАМА
ВЕДУЩИЙ: Мы вновь в прямом эфире на телеканале "Украина". Министр Дмитрий Табачник в кресле и мы начинаем подводить уже итоги. Станислав Николаенко.
Станислав НИКОЛАЕНКО: Ви знаєте, я дуже з зацікавленням дивився на те, що відбувається. і мені на думку спало індійське прислів’я, китайське вірніше прислів’я. Там сказано так: "якщо троє разом мають одну спільну мету, то вони із глини зроблять золото, а якщо мета різна – будуть гризтися між собою, то і золото переведуть на глину". І от ми сьогодні дивилися і Харків, і Київ, скажімо і Львів, то мені здається, що нам потрібно зробити все і завдання таке передачі, щоб всі ми разом йшли до однієї спільної мети – багата, гарна, соціально справедлива Україна. Я думаю, що освіта і наука, це якраз той стержень плюс виробництво, які дадуть нам це все. я б хотів би сьогодні сказати, що Дмитро Володимирович показав, що він володіє предметом, але я б хотів почути відповідь або дискусію про один момент. на мою думку, людина яка знає проблему освіти, я з осторонь дивлюся на те, що діється у школі сьогодні, в університеті, в дитячому садочку. Ми сьогодні маємо надзвичайно стару матеріальну базу. Ми не зможемо сьогодні конкурувати ні з ким, бо наші лабораторії хімії та фізики пусті. Ми сьогодні маємо на 7 шкіл один журнал фізики "Фізика в колі" чи "Хімія в школі". Ми сьогодні маємо приниженого вчителя. Ми маємо голодну дитину, не здорову дитину. І тому я пропоную, перше, нам потрібно добитися, тут я звертаюсь до позиції і опозиції, щоб в цьому році не менші 8% валового продукту пішло на освіту. Зараз я не знаю, в цьому році було десь 5-6%. Нам потрібно все зробити, щоб бізнес вкладав в освіту і все витратити на освіту в межах 5% фонду зарплати мав право вкладати в собівартість. Нам потрібно зробити, щоб харчування прийшов школу і т.д. Я думаю, що Дмитро Володимирович, як член уряду зробить все можливе, щоб саме так було. Без цього Україна наша і освіта загине.
ВЕДУЩИЙ: Андрей Илленко
Анндрей ИЛЛЕНКО: Тут пан Табачник, закінчуючи свій монолог сказав про людожерство, от з людожерства і розпочнемо. пан Табачник автор статті, яка називається "наслаждение от голодомора" і там він описує своє ставлення до цієї трагедії. Я вважаю, що це принижує не тільки особисто мене, бо мої предки загинули під час голодомору, але це принижує всіх українців, які сьогодні знаходяться під керівництвом таких "Табачників", які дозволяють собі таке брутальне хамство. Я просто хочу нагадати, що це не політичні погляди, це є відверта брутальна українофобія. І це анти людський і антиукраїнський погляд. Тому, людина з такими поглядами не може бути державним чиновником. це примітивна маніпуляція, що політичні погляди не впливають на роботу на державній посаді. Вибачте, Адольф Гітлер і його політичні погляди, вплинули на його діяльність на посаді канцлера Німеччини, чи не вплинули? Чи є тут взаємозв’язок, чи ні? Чи наприклад, якщо б зараз поставили питання, що міністр науки стане Йозеф Геббельс – це була б нормальна ситуація чи ні. Сьогодні в Україні ми маємо саме таку ситуацію. І ми маємо розглядати ситуацію з паном Табачником, як той ключовий момент, який сьогодні нам нав’язує нова влада в Україні, з українофобією. Але ми маємо розуміти, що в цієї грі великій, пан Табачник, як би він не хотів себе поставити і великим шевальє, і великим керівником, який об’єднав проти себе велику Україну – ні, він лише пішак в цієї грі. Насправді, йде велика гра, в якій вся українофобія на Табачнику не ображається. Подивиться на уряд, подивиться на Семиноженко, який говорить про одну державу з Росією. Подивиться на Цушка, подивиться на всіх цих інших людей, да, насправді проти. Вихід зараз з ситуації….
ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Василий Кремень.
Василий КРЕМЕНЬ: Дякую
ВЕДУЩИЙ: Вот этот бедный Семиноженко, он совсем не это сказал.
Василий КРЕМЕНЬ: Дякую, чесно кажучи, я розчарований сьогоднішньою передачею. Тому що мене запрошували на передачу, де будемо обговорювати актуальні проблеми розвитку освіти. Сьогодні передача є, як сказала студентка із Львова "страсти по Табачнику". Я би пропонував, з цими страстями завершити, підвести риску. Чому? Перше. Ми повинні дотримуватися законодавчої бази. Є коаліція, яка взяла на себе відповідальність за формування уряду. Вона висунула вдало чи не вдало, це вже їхня справа Дмитра Володимировича Табачника в якості міністра і вона несе відповідальність за це. Це перше. Друге, я сам говорив Дмитру Володимировичу, що є речі в його висловлюваннях з якими я не погоджуюсь. Але разом з тим, я повинен сказати наступне, із п’яти років перебування на посаді міністра два роки, я мав в якості віце-прем’єра Дмитра Табачника. що було зроблено, в тому числі,за підтримки Дмитра Володимировича, тобто, за цей час. Якщо в 2000 році кількість учнів в школах, які навчалися українською мовою складало 62%, тов. 2005 – 74%. Без єдиного національного, ще якось іншого скандалу. Тестування про яке говорили, почалося 2003-2004 році, і влітку 2004 року за поданням міністерства, при підтримці віце-прем’єра Табачника була прийнята постанова "Про введення тестування, в тому числі, через п’ять років, як загальнонаціональне тестування. інша річ, що ми бачили дещо інакше це тестування, я повинен слідуючий раз сказати про це. Третє, щодо підручників. Найбільший підручник України був випущені в 2004 році – 21 млн. підручників Половина підручників,в кращому випадку друкувалися в інші роки. Шкільний автобус, прийнята програма на початку 2003…
ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Мы должны всем дать. …приехали с Украины, я должен всем дать слово.
Юрий ГНАТКЕВИЧ: Я повинен сказати, пане Шустер. Щоб ми не були папуасами, яким кинули ганчірку і ми один за одним шматуємо, замість того, щоб думати, як змінити освіту, щоб готувати модернову націю. Готувати людину, здатну жити в умовах інноваційних технологіях, а не орієнтуватися на якесь другорядне питання.
ВЕДУЩИЙ: Спасибо.
Юрий ГНАТКЕВИЧ:Я хотів би підвести підсумок і до першої часті. Я тривалий час працював в освіті, був завідуючим кафедрою 17 років і повинен відповісти на перше питання. корупцію в ВУЗах не можливе подала ти. Оскільки до нас до повзла капіталістична гідра з Європи, але вона вповзла без моралі християнської, без національного патріотизму, без високих стандартів. Нічого цього не буде. І тім більше, що чим зараз ви будити шукати як оптимізуватися і про це забути,за допомогою врахування атестатів, співбесіда чи екзамени по спеціальності – це буде вести до пошуку грошей, які будуть нести вчителям шкіл, а також ректорам ВУЗів, чи викладачам. І друге, я є головою підкомітету з попередження політики і попередження міжнаціональних конфліктів. І мені дуже турбує, саме ця національна доля цієї справи. Дмитрий Володимирович, я сьогодні случаймо зайшов на сайт рупор, не знаючи що ви його дивитися. Я прочитав тему вашій докторських дисертації – Ви вивчали репресії в часи радянського союзу. Ви вивчали репресії проти української інтелігенції. І ви не можете не знати, що робили з українцями, як витруювали з них українську свідомість і українську мову. І сьогодні, своїми діями, своїми дуже швидкими заявами, дуже швидкими кроками, робляться заяви про те, що діти будуть вчитися, коли вони захочуть, що вони будуть здавати екзамени тієї мовою, якою хочуть…
ВЕДУЩИЙ: Это не совсем так, потому что другое ведь говорилось. Кирилл Куликов.
Кирилл КУЛИКОВ: Дуже дякую Я дві години слухав і в мене таке враження, що починається школа, після того Університет, і після того в уряд. Тобто. в нас зникла така ланка , як середня технічна освіта. Я б хотів почути від уряду, дійсно, я басу багато людей, яки є бакалаври, а які є магістри – вони утворювали цю державу, вони працювали. Ми почали говорити про те, на всієї програмі. Те, що в нас дуже великий шмат економіки. Спад створюють не юристи , а економісти. Економіку створюють ті люди, які виробляють кораблі, будують щось. Ці люди, що у нас с середньої та вищою освітою. Як вона буде фінансуватися. Це перше. І друге питання у мене дол. міністра освіти і науки, який представляв, наприклад, на програмі "великі українці" Україну, який представляв Ярослава Мудрого. Те, що сьогодні в нас відбувається з нашими помітками, з нашими церквами: З Софією, Лаврою, що їх знешкоджують, що ми випадаємо з… ы це дуже важко
ВЕДУЩИЙ: Спасибо. Сейчас у нас здесь четыре вектора, которые приехали специально н6а программу. Коротко ваш вывод. Начнем, Олег Омельчук.
Олег ОМЕЛЬЧУК: Шановні колеги, мені здається, що нам дійсно потрібно припинити говорити про розбрат і почати говорити про освіту. Я вважаю, що потрібно дати можливість міністерству освіти працювати і скажімо, через 100 днів оцінити його роботу, і після цього ставити питання про те ефективне чи не ефективне.
ВЕДУЩИЙ: Мы бы дали 100 дней, несомненно, но в связи с волной протестов по стране таких и других, поэтому нужно было эту тему дать.
Олег ОМЕЛЬЧУК: Я вважаю, що сьогодні не було сказано ы поставлено жодного запитання, скажімо, про таку важливу проблему, як Болонський процес. В цьому році закінчують четвертий курс бакалаври. Ми не знаємо, який буде додаток до диплому, який зразок цього додатку. Э багато практичних проблем, які потрібно зараз негайн6о вирішувати і обговорювати.
ВЕДУЩИЙ: Леонид Клименко
Леонид КЛИМЕНКО: Сьогодні розмова мені не дуже сподобалася, тому що я сподівався, що ми будемо обговорювати реформи, які треба зробити нам в освіті. Як ректору, я зараз жахаюсь наступу літа, тому що та ситуація, яка була в наступному році не повинна в цьому році повторитися. Треба міняти терміни прийому документів, їх можна почати приймати вже з січня місяця. Для того, щоб не створювати от ті шалені черги, які були минулого року. Можна спочатку приймати заяву, потім фотокартки, потім сертифікати, і так далі. Тестування необхідно теж змінити. Кому потрібні паперові сертифікати. Абітурієнт приходить в університет з паперовим сертифікатом, приймальна комісія заходить на сайт міністерства. Де звіряє його в електронній базі, потім цей сертифікат викидається. Дуже багато чого треба щось зробити і встигнути заробити до приймальної комісії.
Александр ШЕСТОПАЛЮК: Шановні колеги, я би хотів сказати наступне. Вчора, готуючись до поїздки сюди на передачу. Я запитав у своїх колег викладачів, професорів, що би ви хотіли щоб я сказав, якщо буде така нагода ось на цій передачі. Нічого ніхто більш н6е говорив. Припинить оце все, дайте освітянам працювати спокійно, приберіть от цю політичну складову, яка заважає. Прийшла команда, прийшли розумні люди, дайте їм по працювати, нічого ж ще не зробили поганого. Шановні, я хочу сказати…
ВЕДУЩИЙ: Олег Волков.
Александр ШЕСТОПАЛЮК: в чому проблема Табачника, що він вміє писати. І колись він написав щось своє. Якби всі політики вміли писати і написали б. Поверти, було б що читати і було б про що говорити. Сьогодні в Парламенті у нас є люди, які відсиділи певні терміни в місцях, до них таких претензій не має. То порядні люди, то всі. Да. Я можу сказати про віх
Олег ВОЛКОВ: Шановні колеги, шановна студія в мене таке враження , що ми дуже добре навчилися заговорювати Україну. Ще от трошечки поговоримо і країни не буде. Я хочу сказати, що попередні роки був попередній міністр Іван Вакарчук він правильно, говорив красиво, але що він робив, ніхто ж аналіз цей не зробив. Він нищив вищу освіту в країні – це я кажу вам, як ректор. друге, сьогодні дуже багато говориться про те, що в ВУЗах розповсюджене хабарництво. Говорили студенти, говорили депутати, говорили окремі присутні в студії. Жоден не назвав приз віща того, кому він давав. Студенти, всі журналісти говорять, що в вас корумпований навчальний заклад, чому проблема назвати цього, вони такі сміли ви, вони стоять на Майдані, назвіть конкретно викладача. Кого вони мали на увазі? чи вони самі так вчилися? І наступне, чим я дуже не задоволений, сьогодні студенти були переведені в ранг політичної дискусії, та ніякого відношення о освіти немає. Ніхто з них не говорив про якість освіти, ніхто їх не запитав про роль…
ВЕДУЩИЙ: Кто их переводил?
Олег ВОЛКОВ: науки в освіті, бо вища школа без освіти взагалі не може існувати. Нам треба повертатися до професійних питань освіти. Дякую.
ВЕДУЩИЙ: Вопрос… Пожалуйста, очень коротко
Ксения ЛЯПИНА: Дуже коротко. Я хочу підкреслити, що саме міністр-політик, який не толерантний до свого рідного народу є фактором, який розділяє і дестабілізує освіту. а прикриватися професійністю…Друзі! Да, кожен з вас не українофоб може виконати цю функцію міністра не гірше.
ВЕДУЩИЙ: Николай Катеринчук, последнее. Просто 15 секунд.
Николай КАТЕНРИНЧУК: Я хочу сказати, що студенти це все ж таки ы виборці. Це люди, киї будуть будувати державу і в майбутньому і тому сьогодні їх позиція на то, хто має бути міністром, хто має бути Президентом, хто має бути депутатом – це важлива позиція. Я можу сказати, що освіта це все ж таки ідеологія. Це ідеологічне питання держави. І це дуже важливо. Що, хто і як супроводжує. Тому, я один з тих,хто голосував за відставку Дмитра Табачника, розуміючи що напевно він кращий професіонал, ніж багато хто в питання освіти, і що там робити. Але яка це буде ідеологія, яку ідеологію він буде обслуговувати. Це питання, на яке я думаю, що його сто днів покажуть.
Олесь ДОНИЙ: В мене сьогодні з ранку були люди, які були на акції за відставку міністра освіти. Чи мають право ці студенти висловлювати власний погляд? Як на мене мають право. Тоді, як колись, як публіцист, мав слово висловлюватися Дмитро Табачник. Інша справа чи потрібно чи погляди впроваджувати в життя, будучі міністром освіти. так от, тім студентам, вчора передзвонили представники СБУ, намагаючись… от я не скажу, цей тиск з боку служби безпеки. ОТ чим повинна займатися служба безпеки. Вона повинна відшуковувати наркотрафік, шпигунів чи вона повинна шпигувати за студентами, які беріть участь в акціях проти міністра освіти. І мені здається, що от коли пан Кремень сказав, що коаліція призначає. Да, коаліція призначає міністрів, так саме вона призначила і голову служби безпеки України. І от чим займається тепер голова служби безпеки України і сама служба безпеки України.
ВЕДУЩИЙ: Это хорошо, что Вы сказали. Мы сейчас будем голосовать. Вы хотите 15 секунд. Ну, больше нет. 15 секунд.
Дмитрий ТАБАЧНИК: Я вважаю, що ми все ж таки повинні згуртувати зусилля, тому що переконаний, що модно подавати корупцію в ВУЗах. Можна, якщо будуть дійсно, як казав ректор-професор Волков, говорити про конкретні речі, не давати ляпаса всім загалом. Я не розумію, чому ми сьогодні весь час говорили лише про політику, тому що освітянських проблем набагато більше, от якраз їх вирощення може об’єднати і минулі покоління і майбутні, людей різного віку і з різних регіонів. І на мою думку, професіоналізм в освіті, це є змагання за якість знань. от тут можна об’єднати практично всіх, не залежно від їх політичних поглядів, які висловлювались раніше чи пізніше. Дякую.
ВЕДУЩИЙ: Так, как мы мало говорили про коррупцию, очень мало говорили про коррупцию. Тогда наш классический вопрос. Героем второй части программы, несомненно, был Дмитрий Табачник. Вокруг, которого, столько страстей и не мы их придумали. Итак, убедил ли вас министр Дмитрий Табачник сегодня? убедил ли вас министр Дмитрий Табачник сегодня? Голосуйте! принимайте решения! 26, 44. 26 – еще раз. Смотрим, убедил ли Дмитрий Табачник в 01.30 ночи? Обычного в такое время убеждают другие вещи и другие люди, но, тем не менее. 45% – да, 55% – нет. Вот таков итог сегодняшней дискуссии. Смотрим на то высказывание, которое получило максимальную поддержку нашей аудитории.
МАКСИМУМ: Виталий ПОРТНИКОВ: Я хотів би запитати у київських студентів. Чи вони знають, що 1917 року, на початку не було телебачення, але збиралися таки купки студентів біля університету святого Володимира і теж обіцяли повалити владу і знищити, і покарати реакційних міністрів, у яких були погляди схожі на погляди пана Табачника.
ВЕДУЩИЙ: Это максимальная поддержка, Виталий Портников, у которого уже на это абонемент. И в самом конце, ну так как мы следи за ЕВРОВИДЕНИЕМ, так судьба распорядилась, то у нас сегодня в студии представительницы Азербайджана Сафура. она будет в Осло 26 мая. И многие букмекеры считают, что она победит. Это возможно будущая победительница ЕВРО. Я не хочу сглазить, конечно, потому не буду говорить. Значит, фаворитка конкурса, песня "Дриб дроб" Сафура.
ПЕСНЯ
Стенограмма предоставлена компанией "Инфопойнт"
Потребительская инфляция
Учетная ставка
Официальный курс евро
Официальный курс доллара
Международные резервы
Главные темы