24 квітня політики з багатьох країн зберуться біля меморіалу Ціцернакаберд («Фортеця ластівки»)
У ці дні вірмени по всьому світу згадують події столітньої давності, коли в Османській імперії загинули півтора мільйона представників цього народу. Не тільки офіційний Єреван, а й вірменська діаспора в США, Франції, Росії, України і десятках інших країн задовго до 24 квітня готувалася до ювілейної дати. Україна, якій ще тільки належить впритул зайнятися просуванням вимог щодо визнання геноцидом подій Голодомору 1932-1933 років, корисно ознайомитися з вірменським досвідом.
Більше 20 років Єреван різними способами, включаючи і трибуну ООН, домагається всесвітнього визнання того факту, що влада Османської імперії організувалиа винищення вірменської громади нібито за підтримку Російської імперії під час Першої світової війни. На сьогодні події 1915 визнали геноцидом 20 країн, включаючи Францію, Бельгію, Італію, РФ, Канаду, Аргентину і Уругвай. Останнім став Ватикан, де Папа Римський Франциск 12 квітня відслужив вірменську літургію. "Приховування або заперечення зла подібне на криваву рану, яку не забинтували", – сказав тоді папа, що викликало обурення Анкари і відкликання турецького посла з Ватикану. До слова, Єреван відкрив своє посольство у Ватикані два роки тому. І відправив туди працювати зятя президента, колишнього заступника голови Апарату президента Мікаела Мінасяна.
Провели вірмени роботу і в Великобританії: адміністрація старої універсальної енциклопедії англійською мовою – Encyclopaedia Britannica – відредагувала статтю "Турецько-вірменська історія". Тепер замість сполучення "погроми вірменів" значиться "Геноцид вірмен".
До трагічного ювілею вірменська сторона розробила нову концепцію під слоганом "Пам'ятаємо і Вимагаємо", яка повинна переконати світову спільноту в необхідності визнання геноциду, з тим щоб подібне більше не повторилося. "Цього року ми хочемо, щоб Вірменія стала майданчиком боротьби проти геноцидів. Ми хочемо, щоб ніхто не заперечував геноциди, які були, тому що заперечення призводить до повтору. Доречно зауважити, що страшний маховик Голокосту почав закручуватися після того, як з вуст фюрера Третього рейху пролунав риторичне запитання: "Хто зараз пам'ятає знищення вірмен?". Провідні країни світу просто зобов'язані приймати на себе політичні зобов'язання. Тому що мета свята – не допустити знищення націй, не допустити знищення людей", – заявив днями президент Вірменії Серж Саргсян в інтерв'ю телеканалу "Мир".
ІНСТРУМЕНТИ. У роботу з підготовки заходів до 100-річчя геноциду включилися всі верстви суспільства Вірменії та її діаспори: від президента і вірменських мільйонерів до веб-розробників і продавців сувенірів. Також вірмени організували знайомство світової спільноти з фактами трагедії за допомогою виставки "Геноцид 1915": експозиції з фотодокументів, а також перших шпальт європейських ЗМІ того часу вже подивилися шведи, бельгійці, українці, французи й американці. Там, куди виставка не доїхала, рекламується сайт armeniangenocide100.org: там на п'яти мовах, включаючи турецьку, можна ознайомитися не тільки з документами, але і розповідями онуків і правнуків тих, хто вижив.
Щоб залучити молодь, єреванська IT-компанія TSD запустила проект "Молодь проти геноциду", зі сторінкою у "Фейсбуці", в рамках якого представники багатьох народів знімаються з табличкою "Я за життя". А дизайнери розробили символ геноциду вірмен, взявши за основу незабудку, зображення якої весь квітень висіло на сотнях бігбордів у багатьох містах світу, включаючи Київ, Одесу, Дніпропетровськ. За задумом автора, п'ять пелюсток квітки означають п'ять континентів, де знайшли притулок ті, хто врятувалися, а світло-фіолетовий колір – сьогодення, яке настало для нації, незважаючи на всі негаразди.
НІМІ СВІДКИ. Свою роботу провели архітектори та історики, створивши колекцію під назвою "Культурний геноцид". "У Західній Вірменії (нині територія Туреччини) до сумних подій було 170 тисяч пам'яток вірменської культури. Від них залишилося лише 2-3%, – розповіла на зустрічі з журналістами іноземних ЗМІ, організованої Єреваном за місяць до Дня пам'яті жертв геноциду, завкафедрою історії та теорії вірменського мистецтва факультету історії Єреванського держуніверситету Левон Чугасзян. – Ми знаходимо фото цих об'єктів початку ХХ століття та сучасні зображення. Більшості вірменських церков більше немає: в деяких випадках камені від них використовували при будівництві мечетей, в інших – руйнували одну стіну, а далі свою справу робила природа".
Зібрали вірмени рукописи, вивезені депортованими з Туреччини, і організували виставку в Матенадаране (сховище рукописів в Єревані). "У ході депортації мало кому вдалося хоч щось врятувати із сімейних цінностей: що турки дозволили взяти з собою, по дорозі відбирали або солдати, або курдські і чеченські бандити, – розповів директор Матенадарана Грач Тамразян. – Але люди змогли вивезти безцінні рукописи. Вдалося врятувати одну частину з десяти... Ми змогли викупити у колекціонерів за рахунок меценатів 1500 таких манускриптів".
ПАМ'ЯТЬ. Після закінчення ювілею, події 1915 року всі одно залишаться світовим явищем: багаті вірмени, на чолі з володарем контрольного пакету акцій російської інвестиційної компанії "Трійка Діалог" Рубеном Варданяном, заснували власну "нобелівську премію" – "Приз Аврори". Раз на рік комісія, до якої увійшли кілька нобелівських лауреатів, екс-президенти Ірландії та Коста-Ріки, вручатиме $1 млн тим, хто, ризикуючи власним життям, рятує інших людей. "Якби вручення відбувалося в цьому році, ми б удостоїли цієї честі медиків, які боролися з вірусом Ебола. Але вирішено перенести вручення на наступний рік. Вручати її буде актор Джордж Клуні", – розповів "Сегодня" представник фонду Арам Джілавян.
КОМУ ТРАУР, КОМУ ПАРАД. 24 квітня вибрано Днем пам'яті жертв геноциду вірмен, оскільки в цей день в 1915 році в Стамбулі були заарештовані 800 представників вірменської інтелігенції, і багатьох убили. Це були поети, композитори, вчені, професори. Почалася депортація вірмен з Туреччини, в ході якої загинули, за версією вірменської сторони, 1,5 млн осіб, за версією турецької – 200 тисяч. Рік тому прем'єр Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган висловив співчуття нащадкам загиблих вірмен, але він продовжує наполягати на тому, що вони є жертвами Першої світової війни. У Туреччині 24 квітня вирішили провести урочистості з парадом на честь 100-річчя Галліполійської битви – єдиної перемоги турків у тій війні.