Мешканець Алеппо. Фото: AFP
Громадянська війна в Сирії розпочалася навесні 2011 року з антиурядових протестів людей, незадоволених режимом президента країни Башара Асада. Відтоді ситуація загострилася настільки, що сирійське питання стало визначальним у світовому порядку денному на всіх великих міжнародних зустрічах. Громадські працівники і світова преса порівнюють протистояння з кривавими конфліктами в Руанді, Боснії і навіть з війною в Чечні.
Башар Асад – президент Сирії з 2000 року. На початку правління відрізнявся ліберальними реформами – активізував зони вільної торгівлі, звільнив сотні політв'язнів. Перші великі розбіжності з Заходом з'явилися в результаті позиції Сирії в ході війни в Іраку. Так, державу звинувачували у фінансуванні терористичних угрупувань. 2011 року розпочалися протести опозиції – Асада звинувачували в корупції і порушеннях прав людини.
Демонстрація в Дамаску. Фото: wikipedia.org
13 грудня Управління верховного комісара ООН з прав людини заявило про "повний крах гуманітарних принципів Алеппо" – йдеться про події в місті, де точаться бої, які багато в чому визначають хід війни.
В ООН розповіли про розстріл урядовими військами 82 мирних жителів, адже в районах, де вони проживають, досі знаходяться опозиційні сили.
Крик про допомогу
Сотні мирних жителів опинилися в пастці через бої або страх бути захопленими урядовими військами. Продовольчі запаси закінчуються, будинки зруйновані, а лікарні не працюють.
У Twitter з'явився хештег #SaveAleppo (врятуйте Алеппо), а користувачі публікують інформацію про наслідки боїв. Міністерство оборони Росії повідомляє, що з початку проведення операції зі звільнення східного Алеппо евакуйовано 78 тис. осіб. Сьогодні агентство Reuters з посиланням на Сирійську обсерваторію з прав людини повідомило, що евакуація з Алеппо була відкладена з невідомих причин.
Минулого тижня Генасамблея ООН прийняла резолюцію про припинення бойових дій в Сирії. До цього Росія і Китай заблокували в Раді Безпеки ООН проект резолюції по Алеппо про зупинку боїв на тиждень, запропонований Єгиптом, Іспанією і Новою Зеландією. Справа в тому, що саме резолюції Ради Безпеки ООН мають юридичну силу.
Від процвітання до занепаду
Алеппо – стародавнє місто, яке 2012 року став місцем запеклих боїв. До початку конфлікту населення міста становило близько 2,5 млн осіб. За оцінками на вересень 2016 року, в східній частині Алеппо (контрольованій терористами) залишалося близько 250 тис. осіб, в західній частині (контрольованій урядовими силами) – 1,5 млн осіб.
До конфлікту воно нічим не відрізнялося від сучасних східних міст-мільйонників. Туристи із задоволенням відвідували численні ринки, ресторани і пам'ятки.
За час боїв місто серйозно постраждало і перетворилося на руїни. Сторони конфлікту вважали Алеппо найважливішим містом, від контролю над яким багато в чому залежить результат протистояння.
Як змінювалася ситуація з контролем міста. Джерело: CNN
Спочатку існував чіткий поділ за сферами впливу в двох частинах міста: західна була під контролем сирійської армії, а східна – ісламістських угруповань. Серйозної переваги сил вдалося досягти лише цього року, коли сирійській владі стали допомагати російські війська, а також озброєні представники різних угруповань з Лівану Іраку і Ірану, які вирішили також виступити проти опозиції. 13 грудня джерело в штабі військових операцій Алеппо заявив РІА Новостям, що сирійський уряд відновив контроль над східним Алеппо, тобто контролює всю територію міста.
Будинки, пошкоджені в місті Алеппо. Джерело: thomsonreuters.com
Асад також контролює столицю Дамаск, великі міста Хомс, Хама, більшу частину території у ліванського кордону і узбережжя Середземного моря. "Нове захоплення Алеппо дозволить Асаду стверджувати, що він є законним і повновладним правителем Сирії, а також вимагати у міжнародного співтовариства надати йому підтримку", – розповіла Washington Post Дженніфер Кафареллі, співробітниця Інституту з вивчення війни (Вашингтон).
Хто і з ким воює в Сирії
У конфлікті так багато зацікавлених сторін, що ситуація ускладнюється з кожним днем. Нижче представлені основні учасники конфлікту.
Башара Асада підтримує Сирійська Арабська Армія (САА), "Хезболла", а також шиїтські добровольці з Пакистану, Афганістану та Іраку. На міжнародному рівні режим підтримали Росія та Іран. Росія приєдналася до конфлікту в Сирії у вересні 2015 року.
Сирійська вільна армія (ВСА) – виступає проти президента Сирії. Як повідомляє видання Birgün, це "одна з перших" опозиційних "структур, утворених в Сирії за підтримки Анкари і Ер-Ріяда". Позицію організації підтримали США і Туреччина.
Курди (Партія "Демократичний союз") – виступає проти "Ісламської держави", але при цьому на міжнародному рівні підтримує контакти з усіма сторонами – США, Росією, Євросоюзом.
"Ісламська держава" (ІД) – ісламістська терористична організація, що діє на території Іраку і Сирії. Головне джерело доходу – продаж нафти і контрабанда. Росія і США єдині в думці про те, що ІД – є загрозою для світу в Сирії.
Сирійське відгалуження "Аль-Каїди" "Джебхат Фатах аш-Шам" (офіційно угруповання заявляє, що порвала стосунки з терористами) контролює багато регіонів і на півдні країни. Організація визнана терористичною ООН, США, Великою Британією, Австралією, Туреччиною і Росією. У Вашингтоні вважають, що угруповання займає центральне місце на арені повстанських сил в Сирії і заважає спробам перемир'я, але чітко визначити, проти кого грають в "Джебхат Фатах аш-Шам", поки що складно.
Шиїтська організація "Хезболла" (Ліван), за словами лідерів Сирії, є одним з ключових союзників уряду. Сфера найбільшої активності організації – Каламунські гори на сирійсько-ліванському кордоні і прилеглі райони. Іслам розколовся на шиїтів і сунітів більш як 1300 років тому. Шиїти – за Асада, суніти – проти.
"Ахрар аш-Шам" – організація, яка прагне до розширення територій, які можна контролювати, і підтримується Туреччиною, а також арабськими країнами Перської затоки. Виступає проти армії Асада і "Хезболли".
"Армія завоювання" – найбільша джихадистська група. Виступає проти уряду Сирії. Імовірно підтримується Туреччиною, Саудівською Аравією і Катаром.