Білоруси сподіваються на скасування закону про дармоїдство. Фото: ТАСС
Багато білорусів готові поставити свій підпис за скасування "податку на дармоїдство". Влада країни змушені визнати незначність надходжень від цього збору. Особливо це помітно на прикладі окремих регіонів, пише Deutsche Welle.
Тільки в Брестській області після надання громадянами документів і пояснень податкові органи повністю скасували або зменшили суму платежу майже десяти тисячам громадян. І якщо голова місцевого облвиконкому Анатолій Лис під час недавнього спілкування з журналістами закликав "не спекулювати" на цій темі, то прокурор Брестської області Віктор Клімов поскаржився на труднощі, що виникають через недосконалість інформаційної бази, наявної в розпорядженні податкових органів.
"Податок на дармоїдство" введений в Білорусі згідно з президентським декретом №3 "Про попередження соціального утриманства". Сума збору становить 20 базових величин (близько 230 євро). Перераховувати його до бюджету повинні громадяни Білорусі, які не сплачують податки більше 183 календарних днів на рік. За офіційними даними, податкові органи Білорусі направили 470 тисяч повідомлень, прозваних в народі "листами щастя". Сплатили збір майже 46 тисяч осіб – кожен десятий, а до бюджету надійшло близько 14 мільйонів рублів, приблизно 7 мільйонів євро в еквіваленті.
Повноваженнями щодо звільнення від сплати збору з формулюванням "у зв'язку з тяжкою життєвою ситуацією" наділені також місцеві органи влади. При міських і районних виконкомах створені спеціальні комісії. За словами заступника голови Брестського міськвиконкому Сергія Жукова, наразі від сплати збору на фінансування держвитрат були звільнені майже 50% заявників (78 з 116 осіб).
Не платити і йти до суду
Масові звернення у зв'язку з необхідністю сплати "податку на дармоїдство" надходять не тільки до органів влади. Активісти кампанії "За наше місто!" розповіли, що буквально за кілька днів до них звернулися за консультацією понад сто безробітних жителів Бреста, які отримали "листи щастя".
За словами активістки кампанії Ганни Канюс, "люди приходять, тому що не в змозі заплатити цей збір". Як приклад вона привела історію брестчанки, яка до цього відвідала податкову інспекцію і міськвиконком.
"Там нікого не хвилювало, що жінка сама виховує дитину, а 2015 року доглядала за тяжко хворою матір'ю, – розповідає Канюс. – Чиновники натякнули, раз вона вижила якось за ці роки, то і зараз проживе, заплативши податок "на дармоїдство".
Активісти зазначають, що такої активності білоруси не проявляли навіть під час виборчих кампаній.
Правозахисники, які надають юридичну допомогу, закликають не боятися оскаржити виставлену вимогу про сплату збору в судах. На думку юриста Володимира Кривольцевича, в цьому випадку є можливість якщо не довести необґрунтованість дій податкових органів, то з меншими витратами тягнути час: поки звернення розглядається в різних інстанціях, пеня за несплачений податок не стягується.
Ще одна відмінна риса нинішньої ситуації в Білорусі – реакція людей на пропозицію поставити свій підпис під зверненням за скасування президентського декрету, яким запроваджено "податок на дармоїдство". Активісти опозиційних партій і громадських організацій зазначають, що такої активності білоруси не проявляли навіть під час виборчих кампаній.
Член незалежної профспілки працівників радіоелектронної промисловості Олександр Сахарук розповів, що коли він збирав підписи біля одного з брестських магазинів, і коли число тих, хто підписався перевалило за сотню, до нього підійшов співробітник міліції.
"Дільничний інспектор висловив претензії з приводу того, що нібито пристаю до громадян, – ділиться подробицями Сахарук. – Але люди в буквальному сенсі "відбивали" мене від міліціонера, заявивши, що жодного примусу при зборі підписів не було". Проте кілька днів по тому на активіста незалежної профспілки склали протокол "за несанкціонований масовий захід". Тепер на нього чекає суд.
Під різними приводами влада заборонила всі пікети.
На вуличну активність громадян, пов'язану з негативним ставленням до декрету №3, розраховують в Об'єднаній громадянській партії (ОГП), Білоруській партії лівих "Справедливий світ" та в інших опозиційних структурах регіону. Виконуючий обов'язки голови Брестської обласної організації ОГП Володимир Вуєк розповів, що тільки в Бресті до міськвиконкому було направлено 26 заявок на пікети, провести які передбачалося протягом одного дня (18 лютого) на жвавих вулицях і біля великих торгових об'єктів.
Під різними приводами влада заборонила всі пікети, зате до Брестської області та інших регіонів Білорусі в ці дні були відряджені представники адміністрації президента. Разом з місцевими органами влади вони організовують свою інформаційну кампанію, що включає прийом громадян і організацію прямих телефонних ліній, щоб зняти напругу в суспільстві, пов'язану із закінченням терміну сплати "податку на дармоїдство".