Ангела Меркель / Фото: Getty Images
Після референдуму щодо Brexit, через який Велика Британія залишила ЄС, і перемоги Дональда Трампа на президентських виборах європейські демократії стали рішучіше боротися з популізмом. І рішення, яке прийняла Німеччина, призвело до появи інтернет-цензури в глобальних масштабах.
Про це пише Еuractiv.
Йдеться про ухвалений 2017 року "Закон про регулювання соцмереж", або NetzDG, яким Берлін зобов'язав великі соцмережі видаляти контент, що розпалюює ненависть, протягом 24 годин після публікації. За порушення – до 50 млн євро штрафу.
Згідно зі звітом НГО Justitia, до травня 2019 року ще як мінімум 13 країн світу прийняли або запропонували заходи, аналогічні NetzDG, частина з яких охарактеризовали як невільні (в Гондурасі, Венесуелі, В'єтнамі, Росії та Білорусі).
Через рік ще 11 країн пішли за німецьким зразком, в тому числі Ефіопія, Пакистан і Туреччина, де вжиті заходи назвали "невільними".
У більшості країн висуваються вимоги, щоб соцмережі видаляли контент за фейки, богохульство або релігійні образи, мову ворожнечі, підбурювання до анархії і порушення прав особистості та недоторканності приватного життя. Більшість з цих вимог важко узгоджуються з міжнародними стандартами щодо прав людини, констатують журналісти.
Після цього кількість сторінок, які були видалені Facebook за роздмухування ненависті, зросла з 2,5 млн в першому кварталі 2018 року до понад 20 млн у другому кварталі 2020 року.
Причому майже 95% контенту віддалялися до надходження скарг від користувачів, завдяки системам розпізнавання штучним інтелектом.
Це є свідченням політики Facebook, яка веде до надмірного застосування заходів, тому що поняття "мова ворожнечі" визначається занадто широко.
Отже, спочатку "сумлінна ініціатива", якою автори статті називають закон NetzDG, призвела до появи механізму інтернет-цензури, що застосовується для боротьби з інакомисленням в країнах, де соцмережі є єдиним місцем, щоб сказати правду про владу.
Водночас Німеччину не можна звинувачувати в тому, що авторитарні країни почали застосовувати свої "клони NetzDG" (причому зазвичай в набагато жорсткіших формах). Однак сам прецедент має стати для країн Євросоюзу приводом задуматись.
Нагадаємо, минулого місяця в Facebook заблокували сотні фейкових акаунтів російської "фабрики тролів" і сторінок, пов'язаних зі спецслужбами РФ.
Також підпадали під видалення і деякі публікації президента США Дональда Трампа.
А як соцмережі використовують для поширення фейків в Україні, дивіться у відеосюжеті: