Фото: AFP
Вчора після чорного понеділка на фондових ринках у Китаї — другої найбільшої економіки світу — знову спостерігався спад: після завершення торгів у вівторок ключовий китайський індекс Shanghai Composite знизився ще на 4,3%, до позначки 3071 пункт. Як зазначає Бі-бі-сі, відмітка в 3000 пунктів є психологічно важливою: по досягненні цього порогу інвестори можуть почати масово продавати акції. Утримати ситуацію не допомогло вливання центробанком КНР у фінансову систему $22,4 млрд.
Інші ринки Азіатсько-Тихоокеанського регіону у вівторок відкрилися падінням, проте потім кілька відіграли позиції. Так, гонконгський Hang Seng додав 1,6%, південнокорейський KOSPI піднявся на 1,3%, австралійський S&P ASX 200 зріс на 2,4%. Також після падіння в понеділок почали відіграватися європейські біржі: німецький DAX 30 піднявся на 3,1% (напередодні впав до 4,7%), французький CAC 40 — на 3,11% (5,35%) і навіть грецький композитний індекс Athex зміцнювався на 6,21% (10,54%). Трохи покращилася ситуація з рублем, який у понеділок опустився до 70 руб за $1 і до 82 руб за євро. Вчора за долар давали 69,7 руб, а за євро 80, і це незважаючи на те, що падіння ціни на нафту зупинилося, і вона з $42,3 в понеділок підросла до 44,7 за барель марки Brent.
"Китайські акції впали максимально з 2007 року, сировина подешевшала до мінімуму за останні 16 років, а валюти країн з категорії "ринки, що розвиваються" побили рекорд ослаблення. Ймовірно, стане ще гірше, і тільки потім ситуація покращиться", — пише агентство Bloomberg. Китайський чорний понеділок у першу чергу ще більше опустить ціни на нафту, адже КНР, що бурхливо розвивається, була найбільшим споживачем енергоресурсів у світі. Відповідно, з уповільненням зростання економіки споживання тут нафти і газу знизиться. На думку The New York Times, це негативно позначиться на країнах, які живуть за рахунок експорту нафти — Росія, Алжир, Венесуела, Китай і навіть багаті арабські країни. "Уряд Саудівської Аравії витрачає приблизно $10 млрд на місяць на авуари в іноземній валюті, щоб погашати витрати бюджету, а також — вперше з 2007 року — бере позики на фінансових ринках. Кувейт, Омар і Бахрейн уперше за 20 років зіткнулися з дефіцитом бюджету", — пише газета.
Українська гривня спокійно відреагувала на події в Китаї і Росії, хоча, на думку експертів, криза в КНР матиме наслідки для України.
"Китайська економіка, друга за величиною у світі, останні роки швидко розвивалася і споживала в тому числі продукцію з України. Зараз очікується зниження споживання китайцями нашої продукції, а отже, і зменшення валютної виручки. Це може показати певну динаміку на нашу економіку, але не катастрофічну", — зазначив "Сегодня" аналітик "Простобанк консалтинг" Іван Нікітченко.
На думку експертів, навіть падіння російського рубля, що залежить від ціни на нафту, вже не має так сильно позначатися, як було раніше. А раніше всі економічні потрясіння в Росії, чи то дефолт 1998 року, чи падіння курсу рубля в грудні 2014-го, серйозно били по гривні.
"Раніше наші економіки були дуже сильно пов'язані одна з одною, і курси наших валют коливалися одночасно. Так було з дефолтом у 90-х роках, коли слідом за рублем впала гривня. Але в результаті відходу російських інвесторів з України, а також масштабного зниження товарообігів між нашими країнами через відмову Москви від українських товарів і торгові санкції проти РФ, те, що відбувається в рублевій зоні, вже не впливає так на Україну, як раніше", — вважає Нікітченко.