Сергій Лавров. Фото: kremlin.ru
У разі виходу США з Договору про ракети середньої і меншої дальності і розміщення заборонених ракет в Європі, Росія прийматиме у відповідь заходи. Про це заявив міністр закордонних РФ справ Сергій Лавров, передає прес-служба російського зовнішньополітичного відомства.
Він дорікнув країнам Євросоюзу, що ті підтримали США і не проголосували за російську резолюцію щодо збереження ДРСМД.
"Наведу приклад: голосування по російській резолюції в підтримку збереження Договору про ракети середньої і меншої дальності. Найбільше хвилювань з приводу рішення США вийти в односторонньому порядку з цього Договору ми чули в Європі. Але весь Європейський Союз проголосував проти нашої пропозиції, тобто, по суті справи, за те, щоб ДРСМД перестав існувати, і щоб над Європою знову нависла загроза розміщення американських ракет, заборонених відповідно до цього Договором. Наступним кроком, звичайно ж, будуть відповідні заходи Російської Ф едераціі. Це не наш вибір, але не розуміти загроз для безпеки самих європейців в столицях ЄС, напевно, не можуть. Тому неможливо пояснити їх голосування проти нашої пропозиції нічим, крім як помилково зрозумілої солідарністю", – сказав Лавров.
Нагадаємо, раніше США і НАТО поставили жорсткий ультиматум Росії. Держсекретар Майк Помпео заявив, що США почнуть процедуру виходу з ДРСМД, якщо Росія впродовж двох місяців не почне знову виконувати положення договору. "США оголошують про те, що РФ порушила положення (ДРСМД – Ред.), І зупинять виконання своїх зобов'язань за договором, якщо Росія впродовж 60 днів не повернеться до його повного виконання".
У той же час проблема з можливим розривом Договору про РСМД може обернутися вигодою для українських військових. Як розповідав сайту "Сегодня" директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець, Росія може розв'язати Україні руки в створенні ракет.
Договір про скорочення ракет середньої і меншої дальності був підписаний США і СРСР в 1987 році, передбачає відмову від виробництва, випробувань і розгортання балістичних і крилатих ракет наземного базування середньої (від 1000 до 5500 км) і малої (від 500 до 1000 км) дальності.