Реджеп Тайіп Ердоган, фото AFP
У минулі вихідні сварка Туреччини з Європою загострилася: президент Туреччини Реджеп Ердоган звинуватив уряд Нідерландів в нацизмі, а в двох європейських країнах турецьких політиків не допустили до участі в заходах або анулювали їх запрошення. Все це відбувається напередодні референдуму, на який буде винесено нову конституцію Туреччини. Про це пише видання The New York Times, передає inopressa.ru.
Як наголошується, що президент Туреччини Ердоган раніше розкритикував офіційних осіб Німеччини за заборону турецьким чиновникам брати участь в заходах, пов'язаних з референдумом. Тепер же він обрушив гнів на Нідерланди, оскільки голландська влада заборонили міністру закордонних справ Туреччини прилетіти в країну на мітинг, а потім випровадили з Нідерландів турецького міністра у справах сім'ї.
"З боку голландців, які зазвичай неупереджено ставляться до різних точок зору, це була надзвичайно енергійна реакція. Але зараз в Нідерландах розпал передвиборної кампанії, а серед її головних тем – імміграція та інтеграція", – зауважує газета.
Автори нагадують: "Не дивлячись на формальну заборону такої практики в турецькому законодавстві, турецькі міністри їздять в турне по Європі, переконуючи численну турецьку діаспору проголосувати за розширення повноважень Ердогана. Є побоювання, що на референдумі в квітні візьмуть гору противники розширення повноважень".
Але кампанія турецьких політиків увійшла в суперечність з гострою передвиборною боротьбою в Нідерландах і у Франції. "Там праві політики намагаються набрати політичний капітал на розпалюванні суперечок з турками", – пояснюють журналісти. Паралельно Європа стурбована згортанням демократії в Туреччині і відчуває зростаючі побоювання з питань імміграції та інтеграції.
У Нідерландах отримати вигоду зі спору з Туреччиною сподівалися і прем'єр-консерватор Марк Рютте, і його ультраправий опонент Герт Вілдерс. "Вілдерс першим підняв питання публічно, але Рютте може оголосити своєю заслугою недопущення турецьких міністрів на заходи", – пишуть автори.
В результаті Рютте "отримав можливість продемонструвати, що означає лідерство", говорить фахівець з політичної стратегії Бьянка Пандер. Вона підкреслює, що тепер Рютте миготить у всіх телепередачах, у всіх газетах.
Ердоган, зі свого боку, заявив у неділю: "Голландія, якщо через вибори в цю середу ти жертвуєш турецько-голландськими відносинами, ти за це поплатишся".
"Тим часом в самій Туреччині Ердогана теж звинуватили в спробах прилеститися до електорату. Оскільки результат референдуму неясний, деякі критики президента стверджують, що він провокує сварки з Європою, щоб заручитися підтримкою націоналістів в Туреччині, які поки не вирішили, чи підтримувати розширення його повноважень" , – йдеться в статті.
"В даний час у Туреччині немає ніякої зовнішньої політики, – каже турецький оглядач і дослідник Ченгіз Чандар. – Зовнішня політика Туреччини пов'язана з кампанією Ердогана перед референдумом".
Але інші підтримали позицію Ердогана. Лідер найбільшої опозиційної партії Кемаль Кілічдароглу, противник проекту конституції, закликав президента призупинити відносини з Нідерландами.
Деякі аналітики говорять, що кроки турецького уряду в Європі – цілеспрямований реверанс в сторону турецької "Партії націоналістичного руху" (MHP). "Вона традиційно відноситься до Ердогана насторожено, але її керівництво тепер підтримує розширення його повноважень, оскільки потай сподівається, що в нагороду її лідерам дозволять стати впливовішим", – йдеться в статті.
Александер Кларксон (Королівському коледжі в Лондоні) вважає, що публічна позиція Ердогана щодо Німеччини і Нідерландів насправді адресована не діаспорі, а внутрішньої аудиторії. Ердоган і його партія завдяки своїм різким висловам "можуть стверджувати: ми відстоюємо права турків за кордоном".
Тим часом "Ердогана звинуватили в лицемірстві за те, що він критикує передбачуваний авторитаризм Європи, паралельно керуючи найширшими гоніннями на інакомислення в своїй країні", – пише газета, нагадуючи про чистки і арешти після невдалої спроби перевороту минулого року. Чандар зауважив: Туреччина "перетворилася в республіку страху".