У Казахстані, де нещодавно відбулася зміна влади від Нурсултана Назарбаєва в Касим-Жомарту Токаєва , наростає суперництво Китаю і Росії, повідомляє dsnews.ua.
У Казахстані на китайські гроші реалізується понад 2,5 тис. проектів у фінансовій, банківській, торгово-промислових сферах загальною вартістю в десятки мільярдів доларів. На частку китайських компаній в Казахстані припадає 20-25% нафтовидобутку – ненабагато менше, ніж на частку держпідприємства "Казмунайгаз", йдеться у статті.
На китайський кредит зараз будуються дві траси республіканського значення у Східно-Казахстанській області. Також Казахстан і Китай домовилися побудувати загальну греблю на річці Хоргос. До того ж, Китай переніс у Казахстан 51 своє підприємство.
Багатий вуглеводнями регіон (йдеться у даному випадку про Казахстан та Туркменістан) стає альтернативним джерелом забезпечення Піднебесної енергоресурсами, що дозволило Пекіну послабити залежність у цій сфері від Москви. Водночас російський експорт в Піднебесну більше ніж наполовину (58%) складається з енергоресурсів, пише видання.
Центральній Азії належить в китайській диспозиції дуже важливе місце. Насамперед це коридор Китай – Центральна Азія – Західна Азія, до якого крім п'яти центральноазіатських країн входять і Туреччина з Іраном. Транспортний шлях через ЦА цікавить Китай більше за інші, наприклад, Пакистанський коридор, завдяки відносній стабільності. Головна роль в ньому відводиться "найспокійнішій" країні регіону – Казахстану, пише "ДС".
Тією чи іншою мірою не все казахське керівництво, особливо його молоде покоління, так чи інакше пов'язане з Китаєм, пройшло його університети або корпорації. Але нижчі соціальні верстви побоюються китайців, небезпідставно побоюючись колонізації, йдеться у статті.
Росія, водночас, тішить себе ілюзією, що складається в розділі з Китаєм великодержавних функцій в пострадянській Центральній Азії. На думку Москви, її сфера – безпека. У Кремлі вважають, що Китай, незважаючи на те що його економіка, за даними МВФ, приблизно у вісім разів перевищує російську, поступився Росії провідною роллю у створенні архітектури безпеки в регіоні. Собі ж Пекін взяв роль творця економічної архітектури. Це дозволяє йому ефективно впливати на регіон, але водночас частіше залишатися в тіні, пише видання.
Водночас інтеграційні ініціативи Москви і Пекіна повністю суперечать один одному, адже ЄАЕС і ОДКБ замикають країни регіону на Москву, і працює це погано, тоді як "Один пояс і один шлях" вливає ці держави у відкритий і глобальний китайський проект . Як показав приклад Киргизстану, а незабаром цим шляхом підуть і Казахстан з Таджикистаном, Пекін все менш зацікавлений в охоронних послугах Росії. А отже, на місце російських баз рано чи пізно прийдуть бази китайські, робить висновок "ДС".
Раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що Нурсултан Назарбаєв запропонував провести в Казахстані зустріч Росії, Китаю, США та ЄС.
Нагадаємо, 19 березня 78-річний Назарбаєв підписав указ про складання повноважень президента республіки з 20 березня. Він вирішив тимчасово передати обов'язки президента голові Сенату Касим-Жомарту Токаєву. Після цього Токаєв склав із себе повноваження голови Сенату парламенту Казахстану і розпочав виконання обов'язків президента країни.