Адольф Гітлер. Фото з відкритих джерел
Після обрання Дональда Трампа президентом США американські ЗМІ знову звернули увагу на стару замітку газети The New York Times про Адольфа Гітлера. У 1922 році, за більш ніж 15 років до активних загарбницьких дій фашистської Німеччини, провідне американське видання мало сумніви в серйозності расистських висловлювань Гітлера.
Стаття "Новий популярний ідол сходить в Баварії" вийшла в газеті 21 листопада 1922 року. У ній розповідалося про лідера націонал-соціалістів, який набирає популярності, чиї прихильники були добре озброєні і могли дати відсіч провокаторам. Уже тоді Гітлера порівнювали з фашистським Муссоліні, а його прихильників називали "Hakenkreuziers" через використовувані емблеми у вигляді свастики. "У тому націонал-соціалізмі, який він проповідує, немає нічого соціалістичного", – писала NYT: газета зазначала затяті антисемітські погляди прихильників майбутнього лідера Німеччини.
Крім того, у Гітлера в 1922 році не було ніякої стрункої політичної програми, але тоді це не заважало набирати йому підтримку розсердженого класу городян і робітників. Газета підкреслювала рідкісний ораторський дар політика, який дозволяв йому рекрутувати в свій рух нових членів з будь-яких фракцій і під будь-якими гаслами.
"Його програма складається в основному з півдюжини негативних ідей, наділених в загальні слова. Він проти "євреїв, комуністів, більшовизму, марксистського соціалізму, сепаратистів, високих цін на житло, існуючих умов, слабкого німецького уряду і Версальського договору". Єдине, що він підтримує – "сильну єдину Німеччину під владою сильного уряду". Схоже, він і сам не знає, чого він хоче досягти. Лейтмотив його пропаганди – жорстокий антисемітизм", – говорилося у випуску The New York Times 1922 року.
Однак незважаючи на все різноманіття ненависті до євреїв в публічних заявах Гітлера, джерела NYT заявляли, що насправді все це – лише виверт для активізації аудиторії, популістські гасла, які нічого не значать.
"Кілька надійних і добре поінформованих джерел підтвердили, що гітлерівський антисемітизм – не такий непідробний і жорстокий, як здається. Він всього лише використовує антисемітську пропаганду, щоб заплутати своїх прихильників і підтримувати їх збудження, ентузіазм і готовність до того моменту, коли його організація досягне досконалості, набере достатню потужність і буде готова до виконання політичних цілей", – писалося у випуску The New York Times 1922 року.
ЗМІ неодноразово підкреслювали нестрункість передвиборної кампанії Трампа, і це стало особливо ясно після того, як він переміг на виборах. Наріжний камінь його кампанії – гігантський паркан вздовж південно-західного кордону США як міру від нелегальних мексиканських мігрантів – схоже, сильно зменшився в розмірах. 13 листопада в інтерв'ю телеканалу CBS Трамп заявив, що в деяких місцях обіцяна їм "стіна" може виявитися всього лише "парканом".
Трамп дотримувався агресивної імміграційної політики і в інших аспектах. Наприклад, він обіцяв заборонити в'їзд в США всім мусульманам (після перемоги Трампа ця заява зникла з його сайту), а мексиканців називав "ґвалтівниками" і "вбивцями".
У своїй переможній промові Трамп відмовився від войовничої риторики щодо свого переможеного опонента. якщо на передвиборних дебатах Трамп погрожував їй в'язницею, то в промові 9 листопада він подякував їй за внесок, зроблений Хілларі Клінтон на посаді держсекретаря США: "Ми у неї у великому боргу за її службу нашій країні".