Феномен кібервійни з'явився в силу розвитку <
Скандал з втручанням російських хакерів у виборчий процес в США вибухнула влітку 2016 року. Тоді в широкому доступі опинилося листування глави передвиборного штабу кандидата від Демократичної партії Хіларі Клінтон Джона Подести. Після програшу на виборах Клінтон заявила, що хакерські атаки стали одним з чинників її поразки. Подібну схему кібервоїни намагалися реалізувати і у Франції – під ударом опинилися сервера штабу нинішнього президента Франції Еммануеля Макрона. Як відзначають експерти, подібні випадки з розвитком технологій давно стали глобальними, хоч і не завжди є публічними. І, якщо звичайних людей хакери зламують з різними цілями, то атака на відомих політиків найчастіше здійснюється для маніпуляції громадською думкою.
Росія активно експерементує в області кібератак – політолог
Феномен кібервійни з'явився в силу розвитку глобальних інформаційних мереж і технологій, розповідає "Сегодня" політолог Володимир Фесенко. Хакерські атаки на сервери Демократичної партії в розпал президентської гонки в США в 2016 році і на сервери штабу Еммануеля Макрона, який виграв президентські вибори у Франції в 2017 році, стали одними з найбільш показових прикладів подібних дій. Більш того, в цих випадках є непрямі докази причетності до цього російських спецслужб або близьких до них хакерських організацій, відзначає експерт.
Поки що про ефективне втручання саме хакерських атак у виборчий процес безпосередньо говорити не доводиться . Формально це можливо у випадку з електронним голосуванням . В інших випадках мова йде скоріше про комплексні політтехнологічні атаки , де хакерські атаки є лише частиною технології , вони відіграють допоміжну роль
"Є офіційні заяви представників американських розвідслужб, а також правоохоронних органів ряду європейських країн, де висловлюються прямі підозри і непрямі підтвердження причетності до цього російських спецслужб, – сказав Фесенко, – Поки про ефективне втручання саме хакерських атак у виборчий процес безпосередньо говорити не доводиться. Формально це можливо у випадку з електронним голосуванням. У решті випадків мова йде скоріше про комплексні політтехнологічні атаки, де хакерські атаки є лише частиною технології, вони відіграють допоміжну роль".
Більш того, вплив на політичні процеси може здійснюватися не тільки за допомогою інформаційних технологій, а й іншими способами, зазначає Фесенко. Наприклад, за словами експерта, референдум в Нідерландах став результатом спецоперації російських спецслужб, в якій брав участь ряд громадських організацій, російські інформаційні ресурси, активно використовувався інтернет.
"Росія активно експериментує в цій області ... Це, скоріше, на рівні експериментів, але, як показали вибори в США, референдум в Нідерландах, є підозра, що і в Brexit вони втручалися, тут вже все досить серйозно", – зазначив він.
Втім, розвивається в цій сфері не тільки Росія. Так, як наводить приклад Фесенко, кілька років тому здійснювалися кібератаки на інформаційні системи ядерної програми Ірану. Хто стояв за ними – невідомо, але підозрювалися хакерські угрупування, пов'язані з США та Ізраїлем. На думку експерта, використовувати інформаційний простір можуть країни з досить розвиненими ресурсами, які мають фінанси і технології, наприклад США, Ізраїль, Китай.
"Все великі держави мають свої умовні кібервойска, – розповідає консультант і тренер з цифрової безпеки Микола Костинян, – Глобальна мережа, глобальні загрози. Скрізь є сфери інтересів і всюди можна прийти і, умовно кажучи, воювати в кіберпросторі".
На сьогоднішній день в США, Німеччині, Великобританії, в країнах НАТО на різних рівнях здійснюється координація дій і створення спеціальних підрозділів з протидії кіберзагрозам, зазначає політолог Фесенко. Однак під загрозою зовнішнього впливу може виявитися будь-яка країна, де проводяться вибори. Крім того, хакерські атаки можуть здійснюватися на енергетичні системи та державні установи для створення хаосу .
Хакерські атаки: як це працює
На сьогоднішній день різного роду хакерські атаки відбуваються постійно, розповідає експерт з комп'ютерної безпеки Ніколаї Кванталіані. Більш того, зараз подібні атаки – це певний ринок послуг. Кожна з них повинна приносити певну вигоду замовнику. Так, наприклад, існують хакери, завдання яких – виявити уразливості системи, щоб їх усунути. У той же час є і ті, хто продає інформацію про слабкі місця тієї чи іншої системи на "чорному" ринку, щоб вона потім могла бути використана для атак, розповідає експерт.
Вартість атаки на звичайного користувача – від 200 до 1000 доларів , але вона варіюється в залежності від цінності інформації , яку намагається отримати хакер . Але , теоретично , зламати можна будь-якого користувача – від рядового громадянина країни до відомого політика , говорить він .
Хакерські атаки спрямовані або на отримання прибутку , або хтось оплачує витрати на атаку . Повинен бути якийсь інтерес , – розповідає Кванталіані.
Як зазначає експерт , основна проблема полягає в тому , що уразливості систем , пов'язаних з інтернетом , виявляються постійно . Взаємодія в цій сфері побудована на тому , що хтось атакує , а хтось захищається . І , якщо у атакуючих більше коштів , можливостей або є інтерес , то можна , фактично , пробити будь-який захист , говорить він .
"У будь-якому випадку, на даний момент це стає інструментом впливу на громадську думку і, відповідно, потрібно просто розбиратися, хто замовник", – вважає Кванталіані.
При цьому використання інформації, якою хтось заволодів в результаті хакерської атаки – це своєрідна гра на публіку. Ця інформація не обов'язково повинна бути компрометуючою. Досить того, що є факт злому, а саму інформацію можна використовувати, вириваючи з контексту і таким чином доводячи якусь позицію і маніпулюючи людьми.
Втім, як зазначає Микола Костинян, не знаючи мети замовника складно визначити, наскільки ефективні хакерські атаки в її досягненні. Але на користь їх ефективності каже економічний аргумент – на це витрачаються величезні ресурси тими, у кого вони є і є якісь цілі.
"Якби цей інструмент не дозволяв їм досягати якихось своїх цілей, ресурси на це не виділялися б", – вважає Костинян.
При цьому , одночасно з технологіями атак існують і поліпшуються механізми захисту . Як зазначає Ніколаї Кванталіані , це означає , що кожній країні необхідно вкладатися в розвиток кіберзахисту.
Як захищатися від загрози ? Перевірити , чи можна атакувати . Відповідно , основні тести на вразливість систем полягають в тому , що їх атакують . Знаходячи вразливість , її закривають . Це можуть бути сервера з якоюсь вразливістю , можуть бути персональні комп'ютери , мобільні телефони . Ще є дуже великий ринок шпигунського програмного забезпечення
" Інструментарій стає більш доступним , дешевшим за рахунок розвитку технологій , швидкостей і спільнот . І тут виникає технічне питання – як від цього захищатися , – каже Кванталіні , – Як захищатися від загрози ? Перевірити , чи можна атакувати . Відповідно , основні тести на вразливість систем полягають в тому , що їх атакують . Знаходячи вразливість , її закривають . Це можуть бути сервера з якоюсь вразливістю , можуть бути персональні комп'ютери , мобільні телефони . Ще є дуже великий ринок шпигунського програмного забезпечення " .
Нагадаєо, що приблизно за два тижні до президентських виборів в США у 2016 році портал Wikileaks почав публікувати листування глави передвиборчого штабу кандидата від Демократичної партії Хілари Клінтон Джона Подести. Відповідальність за атаку на сервери Національного комітету Демократичної партії , в результаті якої було вкрадене , в тому числі , і листування Подести , спецслужби США поклали на Росію , звинувативши її у втручанні в вибори . Росія ж ці звинувачення спростувала . На даний момент в США триває розслідування втручання Росії в президентські вибори 2016 року .
Не залишилася осторонь і Німеччина , почавши розслідування серії комп'ютерних атак на німецьких депутатів і політичні партії , в зв'язку з побоюваннями , що російські хакери спробують вплинути на результати виборів , які пройдуть восени 2017 року. Німецьке урядове агентство , яке відповідає за кібербезпеку , вважає , що напади були здійснені з Росії і можуть бути пов'язані з хакерськими атаками на штаб екс – кандидата на пост президента в США Хіларі Клінтон . Більш того , на початку травня 2017 рокукерівник розвідки Німеччини Ханс-Георг Маассен застеріг Кремль від прийняття політичного рішення про можливе втручання за допомогою хакерських атак в немецькі вибори.