Їжа, одяг, заохочення до роботи і спорту. Таку всебічну соціальну підтримку мають безхатьки в Словенії. Але, незважаючи на це, своє місце в житті знаходять одиниці.
"Королі вулиці" – так називається соціальний центр для бездомних в Любляні.
"Ми всіх знаємо поіменно. Прагнемо налагодити з ними дружні відносини і одночасно надати соціальну допомогу", – говорить Інес Іаушвець, менеджер соціального центру для безпритульних.
Тут можна відпочити, при необхідності одягнутися, поїсти. На кухні за головного – Таубе. 12 років він не мав домівки – ночував у підвалах і парках. Тепер орендує кімнату. З житлом допомагає соціальний центр.
"У мене простора кімната з великим балконом. Завдяки соціальному центру плачу за неї всього 100 євро на місяць", – ділиться він.
Щоб бездомні не жебракували, тут придумали, як їм заробити. Випускають спеціальний журнал "Королі вулиці".
"Ми продаємо від 15 до 20 тисяч таких журналів на місяць. Це досить багато, адже Словенія – маленька країна. Ціна – один євро. Тут бездхатьки беруть журнал за 50 центів, на вулиці продають за один євро. Різницю залишають собі", – розповідає Боян Куляняк, президент Асоціації допомоги бездомним людям.
Свіжий номер виходить щомісяця. У ньому – новини, життєві історії, афіша. Тому якщо в Словенії зустрінете вуличного продавця журналів, то він, наімовірніше, безхатько.
Матьяш – соціальний працівник. Декілька разів на тиждень він обходить центр міста, заглядає в підземні переходи і в провулки. Основне завдання – перевірити, чи всі його підопічні живі-здорові. А ось ще одна ілюстрація з життя словенських бездомних.
Також в Словенії є збірна бездомних з футболу. На перший погляд – не здогадатися. Футбольна екіпіровка добре маскує соціальний статус. Але насправді частина цих людей живуть в підземних переходах або на вулиці – під відкритим небом.
Спортивні змагання серед бездомних – звичайна європейська практика. Словенські безхатьки в спорті успішні – від нагород сліпнуть очі. Водночас вони самі не дуже прагнуть змінити своє життя.
За приблизними підрахунками, в Словенії живе близько шести тисяч безхатьків. Майже всі – громадяни країни, а значить, отримують грошову допомогу як малозабезпечені – 400-500 євро на місяць. Кажуть, що хоч за тутешніми мірками це і не багато, але жити можна.
Нагадаємо, в Києві пара волонтерів орендує квартири для безхатьків. Також особам без місця проживання подружжя допомагає відновити документи, а потім прилаштовує до пансіонату або притулку.
Раніше ми писали, що в центрі Києва в підземному переході біля станції метро "Майдан Незалежності" вже місяць живе 70-річна пенсіонеркаВалентина Микитівна. Вона погано ходить, але не просить милостиню і не п'є.