Під час свого виступу з щорічним посланням до Верховної Ради Петро Порошенко заявив, що Росія готується до континентальної війні. А спільні російсько-білоруські військові навчання "Захід-2017", які резидент України назвав "Антизахід", є непрямим підтвердженням цього. За словами Порошенка, під виглядом стратегічних командно-штабних навчань не виключається створення нових ударних угруповань російських військ для вторгнення на територію України. "Сім тисяч платформ з солдатами і технікою наблизилися або наближаються до наших кордонів. І жодних гарантій, що після завершення маневрів це все повернеться з Білорусі до Росії", – заявив Порошенко.
У НАТО, в Брюсселі, в країнах Балтії, Польщі та України стурбовані тим, що Росія дійсно може залишити на території Білорусі частину свого техніки і солдатів для чинення тиску на ці країни. А, що ще гірше, може перейти в наступ. Деякі експерти, наприклад, російський економіст і політолог, співробітник Вашингтонського Інституту Катона Андрій Ілларіонов припускає, що Росія готується напасти на Білорусь. Втім, західні експерти більше схиляються до думки, що майбутні навчання "Захід-2017" не що інше, як гра м'язами перед НАТО. Радник з національної безпеки канцелярії президента Латвії Яніс Кажоціньш вважає, що Володимиру Путіну зараз не вигідно починати черговий виток ескалації будь то на Донбасі, або в будь-якій країні. На його думку, Кремль домагається скасування санкцій, тому будь-яка конфронтація із Заходом, яка може вилитися в додаткові санкції, йому ні до чого.
У Білорусі радять звертати увагу не стільки на навчання "Захід-2017", скільки на російські військові навчання, які вона щорічно проводить після спільних навчань з Білоруссю. Як, наприклад, минулого року відбулися навчання "Кавказ-2016". От саме вони і можуть нести ту загрозу, про яку говорить Порошенко. Адже, як вважають білоруські експерти, чим далі, тим більше Кремль сприймає Білорусь як зрадника через зближення Мінська з Заходом. В інтерв'ю "Сегодня" директор білоруського Центру стратегічних і зовнішньополітичних досліджень Арсеній Сивицький розповів, чого очікувати від навчань "Захід-2017", чому Москва ворогує з Мінськом і підшукує наступника Олександру Лукашенку.
- Сьогодні Порошенко заявив, що Росія готується до континентальної війні, приводячи в приклад спільні російсько-білоруські військові навчання, що наближаються.
- Якщо говорити про, власне, білорусько-російські військові навчання, які відбудуться з 14 по 20 вересня, тут в принципі все досить зрозуміло і прозоро. Білорусь спеціально організувала ці навчання таким чином, щоб вони не сприймалися міжнародною спільнотою як дестабілізуючий фактор. Оскільки Мінськ не зацікавлений в тому, щоб втратити статус донора регіональної безпеки і стабільності. Тому параметри навчань приблизно такі ж, як і 2013 року. Це 12700 осіб, з них 3 тис. – російські військовослужбовці. І сценарій навчань розроблений таким чином, що зона "конфлікту" не виходить за межі території Білорусі. І це значить, що оборонний сценарій не може трансформуватися в наступальну операцію. Для того, щоб підтвердити свою прихильність сценарію зобов'язань з підтримки стабільності і безпеки в регіоні, Мінськ зробив безпрецедентні заходи відкритості та транспарентності. Більше 80 спостерігачів прибудуть для спостереження за навчаннями з боку міжнародних організацій, включаючи ООН, ОБСЄ, Червоний Хрест...
- І НАТО…
- Спостерігачі з НАТО будуть присутні вперше. Плюс, звичайно, будуть спостерігачі і з сусідніх країн, з якими у нас є підписані двосторонні угоди. Будуть і військові аташе, акредитовані в Білорусі. Більше побоювань викликають окремі навчання "Захід", які Росія сама може провести паралельно з білорусько-російськими навчаннями або після них вже на своїй території. Наприклад, торік під час навчань "Кавказ-2016" було задіяно 120 тис осіб. Якраз ці навчання можуть бути масштабні, вони, швидше за все, включатимуть кілька військових округів, які межують із західними країнами: це Північний флот, Західний військовий округ, Південний військовий округ. У них може бути задіяно набагато більше військовослужбовців і представників силових структур, ніж це, наприклад, було під час навчань "Кавказ-2016". І починаючи з 2014 року, з початком українсько-російського конфлікту, Росія використовує масштабні військові навчання, раптову перевірку боєготовності, щоб посилати стратегічний сигнал Заходу, підвищувати поріг ескалації, розділяти і підривати євроатлантичну єдність. Тому що є деякі країни, які дійсно бояться великої війни з Росією. Наприклад, Німеччина.
- А країни Балтії, що, не бояться? По-моєму, вони мішень номер один.
- Бояться всі, просто не хочуть воювати з Росією. Німеччина, наприклад, Франція тощо. Сенс в тому, що виходить ситуація, коли Путін може використовувати великі навчання як своєрідний сигнал західним країнам, тим більше в контексті того, що США перейшли на нову фазу ескалації з Росією, коли ввели нові санкції. Але за деякими суперечливими сигналами, що надходять з Кремля, ось, наприклад, Путін заявив про готовність розглянути питання введення ООН-івських миротворців на Донбас...
- Але на лінію розмежування, а не на кордон...
- Це сигнал. І водночас він пригрозив піти на ескалацію, якщо Україні буде поставлено летальну зброю. І це значить, що в Кремлі остаточно не визначилися з відповіддю (США. – Авт.). Всі стратегічні навчання на західному напрямку обіграють потенційний конфлікт з НАТО на європейському театрі військових дій. І тут потрібно зробити застереження, що ось ці два навчання – білорусько-російські і російські – потрібно розділяти. Є спільні білорусько-російські військові навчання, які відбуваються переважно на території Білорусі і трьох регіонів РФ – Калінінград, Псковська і Ленінградська області. І є окремі навчання, які Росія проводила паралельно з минулими "Заходами" і зараз, найімовірніше, проводитиме. Вони якраз мають такий провокаційний, агресивний характер, оскільки симулюють можливий сценарій конфлікту з НАТО, включаючи можливий сценарій нанесення ядерних ударів тощо.
- І в НАТО, і в Брюсселі, і в Україні побоюються, що після закінчення спільних білорусько-російських військових навчань Росія може залишити частину своєї військової техніки та особового складу на території Білорусі.
- Ні, у офіційної влади Білорусі немає наміру залишати після навчань російський контингент і техніку. Знову ж в силу того, що це підірве статус Білорусі як донора регіональної безпеки і стабільності, підірве всю стратегію балансування і процес нормалізації відносин із західними країнами. У чому сьогодні Мінськ не зацікавлений. Тому я думаю, якщо в Кремлі тільки визначаються з відповіддю на нові санкції США, то, швидше за все "Захід", принаймні, білоруська частина навчань з 14 по 20 вересня пройде спокійно, тим більше що дуже багато уваги зараз західних країн до цих навчань. І в принципі США готові вводити нові санкції в разі, якщо Росія вирішить використовувати ці навчання для формулювання нового стратегічного сюрпризу.
- Західні експерти і політики якраз і говорять про те, що Лукашенко не зацікавлений в тому, щоб дозволити Росії залишити на території Білорусі частину військової техніки та особового складу після закінчення військових навчань.
- Головні іміджеві втрати для цих навчань пов'язані з тим, що Росія підійшла до інформаційного супроводу спільних маневрів таким чином, щоб виставити себе основною координуючою силою. Виставити себе лідером, що саме вона визначає і масштаб, і параметри, і задум, і сценарій навчань, хоча це не так. Тому що велика частина навчань проходить на території Білорусі і це значить, що Генштаб білоруських ВС відіграє визначальну роль у формулюванні цих параметрів. Але Росія це намагається виставити таким чином, щоб продемонструвати, що Білорусь не є незалежною і суверенною державою.
- А є сателітом Росії…
- Так, і якщо в Москві вирішать переграти сценарій, то Білорусь в результаті буде змушена під цей сценарій підлаштуватися. Що, звісно, не відповідає дійсності. Але Росія намагається посилати такі сигнали міжнародній спільноті, щоб підірвати імідж суверенної і незалежної держави, щоб домогтися такого стану речей, коли з Білоруссю інші країни розмовляють через Москву, а не напряму. Це такий негативний інформаційний фон, який Кремль поширює в зв'язку з навчаннями, але в цілому як таких інших ризиків немає, тому що для Білорусі це спосіб висловити лояльність Москві, все-таки ми формально союзники. Це важливо в умовах, коли в Москві російські еліти все більше і більше ставлять під сумнів Білорусь як союзника.
- Правда?
- Так, їх дуже сильно турбує, що Білорусь активно нормалізує відносини з Європою, з США, з Китаєм поглиблює свою співпрацю. У багатьох випадках це розглядається як зрада, особливо коли стає очевидним, що Білорусь не підтримує агресивну політику Росії на міжнародній арені, будь це 2008 року, не визнаючи незалежність Абхазії і Південної Осетії. І 2014 року, не визнаючи анексію Криму і маючи зовсім інше уявлення про події, які були під час Майдану. Тому що білоруська влада відразу ж визнала "перехідний уряд" в Україні (коли втік Янукович, а виконуючим обов'язки президента був Олександр Турчинов. – Авт.) як легітимний. Ми ніколи не використовували термін "конституційний переворот", "фашистська хунта" тощо. І найголовніше, що ми не поділяємо мотивації Росії в цій новій "холодній війні", в конфронтації з Заходом. Ми прагнемо від цієї конфронтації дистанціюватися, що, звісно, в російських елітах, особливо в середовищі так званих "хардлайнерів" викликає такі оцінки і ставлення до Білорусі як до союзника ненадійного. І навчання є формою демонстрації союзницьких зобов'язань. Ми перебуваємо в оборонних альянсах з Росією, і це означає, що наші зобов'язання активуються лише в разі, якщо хтось напав на РФ, на Білорусь. Але якщо одна частина союзної держави в особі Росії сама провокує конфлікти, ми не зобов'язані її підтримувати на міжнародній арені, тим більше, коли це робиться без будь-яких консультацій і без урахування нашої точки зору.
- Тоді таке запитання, якщо Лукашенко скаже Путіну: "Вибач, ми більше не дружимо з Росією і йдемо до ЄС і НАТО". Що тоді? Як вважаєте, Росія реалізує по відношенню до Білорусі такий же сценарій, як і до України 2014-го?
- По суті, ми вже не раз давали таку відповідь російській стороні. 2015 року, коли постало питання про створення російської авіабази на території нашої країни, Лукашенко відповів "ні". І це, звісно, теж поставило під великий сумнів статус Білорусі як лояльного союзника в очах певної частини російської еліти. Звичайно, якщо Росія і далі має намір продовжувати цю ескалаційну стратегію у відносинах із західними країнами, це, звісно, може призвести до того, що на певному етапі прагнення білоруської влади і президента зберегти незалежність і суверенітет, не допускаючи розміщення російських військових баз на своїй території може прийти в протиріччя зі стратегічними інтересами Кремля використовувати територію Білорусі для надання військового тиску на сусідів, насамперед, на НАТО і Україну. І в цьому випадку, звичайно, ми теж повинні розглядати різні сценарії, в тому числі і кризові, коли Кремль спробує провести своєрідний change, щоб поставити (біля керма Білорусі. – Авт.) людину, яка просто відповідатиме їх очікуванням, вимогам тощо. Потрібно бази – будь ласка, зараз бази побудуємо. Потрібно відправити війська до Криму, до Сирії, на Донбас – немає проблем. Такий сценарій не виключений, але ми не думаємо, що є ймовірність реалізації кризових сценаріїв, таких як вторгнення, наприклад, за типом конфлікту на Донбасі.
- Все частіше в російських ЗМІ з'являються публікації про пошук Росією наступника Лукашенка.
- Потрібно сказати, що це не вперший раз, коли такі публікації з'являються. 2010 року з'являлися не тільки публікації, а й видно було, що Кремль проводить таку активну роботу, особливо в номенклатурному середовищі. Я думаю, що в Кремлі, виходячи з стратегічного мислення, яким володіють кремлівські стратеги, вони завжди прораховують різні варіанти, опції і я думаю, що в Кремлі завжди заготовлена людина на наступника.
- А в Мінську наступник Лукашенка проглядається?
- У Олександра Григоровича на наступних виборах, швидше за все, буде один єдиний спадкоємець – це він сам.