Американські санкції проти "Північного потоку-2" напевно будуть введені. Фото: energypost.eu
Після декількох місяців затишшя в Вашингтоні знову нагадали про можливість введення санкцій проти іноземних компаній-підрядників, які підтримують будівництво "Північного потоку-2". "Ми ясно дали зрозуміти, що фірми, що працюють в секторі експорту російської енергії, можуть, якщо вони задіяні в такому бізнесі, піддатися санкціям", – заявила в.о. заступник держсекретаря з публічної дипломатії Хізер Ноєрт.
Раніше 39 американських сенаторів звернулися до Мінфіну і Держдепу, закликаючи заблокувати будівництво "Північного потоку-2" за допомогою санкцій закону CAATSA. У статті "Обхідні шляхи: як Росія хоче позбавити Україну статусу головного транзитера газу до Європи" сайт "Сегодня" вже писав, що ухвалений Конгресом і підписаний Дональдом Трампом закон CAATSA (у відповідь на можливе втручання Росії в американські президентські вибори) передбачає санкції проти компаній-підрядників, які співпрацюють з "Газпромом" щодо глибоководного укладання труб "Північного потоку-2".
Але відповідний 232-й розділ закону прямо не зобов'язує вводити такі санкції, як і не встановлює чітких дедлайнів. До того ж, в жовтні минулого року Держдеп пояснив, що санкції не поширюватимуться на проекти, укладені до набуття чинності законом – до 2 серпня 2017 року. Тобто, деякі проекти з будівництва "Північного потоку-2" можуть не потрапити під санкції. Але, за словами енергетичного експерта, професора права в City Law School (City University, London) Алана Райлі, близько 70% фінансування під "Північний потік-2" "Газпром" планував залучити у вигляді кредитів в європейських банках, які не особливо то й поспішають фінансувати російський проект, побоюючись американських санкцій.
В інтерв'ю сайту "Сегодня" Алан Райлі розповів, чому "Північний потік-2" суперечить умовам Енергетичного союзу ЄС, як головний лобіст проекту Німеччина може заблокувати будівництво трубопроводу і коли Штати, нарешті, введуть свої санкції.
– Один з головних викликів для України зараз – "Північний потік-2". До кінця березня Німеччина може видати Росії фінальний дозвіл на будівництво труби...
- За винятком NABU (Nature and Biodiversity Conservation Union of Germany – Союз охорони природи та біорізноманіття. – Авт.) – німецької екологічної організації, яка повинна видати своє юридичний висновок і дозвіл. З ними з цього питання активно працює Міністерство екології України. Також, думаю, питання можуть підняти і в німецьких судах.
- Але якщо "Газпром" все-таки отримає цей дозвіл, для України the game is over?
- Ні, абсолютно ні. Є чотири речі, які ви повинні розуміти. По-перше, це екологічна проблема – те, про що я вже сказав. Німеччина не може дати добро на будівництво труби без дозволу NABU (в січні World Wide Fund For Nature – Всесвітній фонд дикої природи разом з NABU зверталися до уряду Німеччини із закликом заблокувати будівництво "Північного потоку-2". – Авт.). Але навіть якщо вони отримають це дозвіл, у них все одно залишиться низка проблем. Одна з них полягає в тому, що 70% фінансування "Північного потоку-2" запозичується на міжнародних ринках капіталу. І європейські банки не сильно то і поспішають давати свої гроші на цей проект, побоюючись санкцій, які можуть ввести США проти "Північного потоку-2".
По-друге, – поправка до газової директиви – подивимося, що з нею буде (в листопаді 2017-го Єврокомісія запропонувала внести поправки до газової директиви ЄС, щоб поширити основні принципи енергетичного законодавства ЄС на газопроводи з третіх країн. – Авт.). І наскільки я розумію, наразі у німців немає мінімально необхідної кількості голосів, щоб заблокувати прийняття цієї поправки. У разі її прийняття "Північний потік-2" зіткнеться з великою проблемою, тому що вони не зможуть отримати необхідні дозволи Єврокомісії.
По-третє, Данія ухвалила закон, який дозволяє їм блокувати прокладку труб "Північного потоку-2" через свої територіальні води. І якщо Данія таки заблокує будівництво труби, реалізація "Північного потоку-2" проходитиме з великими затримками. До того ж незрозуміло, як і де взагалі прокладати трубу в обхід Данії. Якщо Росія піде на південь, то знову-таки потрапляє в територіальні води Данії. А на півночі територіальні води вже і так перевантажені міжнародним трафіком.
По-четверте, – це проблема можливих американських санкцій. У міру просування розслідування, яке проводить спецпрокурор Роберт Мюллер про втручання Росії в американські президентські вибори, і появи нових доказів озлобленість американців зростатиме. Саме тому європейські банки бояться фінансувати "Північний потік-2", оскільки ризикують потрапити під американські санкції.
І останнє: навіть якщо поправку до газової директиви ЄС не приймуть, Україна, Польща або інші країни Центральної Європи можуть подати на Німеччину позови до міжнародних судів.
- Ви говорите про загрозу американських санкцій. Але ми ж бачимо, як Вашингтон останнім часом відсторонився від цієї проблеми...
- Взагалі-то в їх санкційному законі CAATSA є пункт 232 про санкції, які можуть бути введені проти "Північного потоку-2". Але проблема в тому, що, по-перше, закон чітко не зобов'язує їх вводити, а по-друге, там немає чітких дедлайнів, коли це потрібно зробити. Водночас, на все це потрібно дивитися трохи ширше. Своє розслідування про втручання Росії в президентські вибори Мюллер почав в травні минулого року, всього кілька місяців тому з'явився закон CAATSA, а в жовтні Мюллер пред'явив перші офіційні звинувачення. Розслідування триває і набирає швидкість, обростаючи все новими і новими фактами і доказами. І чим більше буде цих нових доказів, тим менше буде поле для маневру, буде вже політично неможливо не вжити нових заходів проти Росії. У зв'язку з цим санкції проти "Північного потоку-2" напевно будуть введені.
- Хотілося б. Але водночас від європейських компаній, які вклалися в "Північний потік-2", ми чуємо: "Яка політика, це виключно комерційний проект...".
- Знаєте, вони можуть говорити все, що завгодно і продовжуватимуть це говорити, оскільки їм так вигідно. Але це не обов'язково має бути правдою. Розумієте, у нас же вже є українська ГТС потужністю 142 млрд кубів. Навіщо тоді реалізовувати "чисто комерційний" проект з будівництва нової газової труби в обхід України, витративши на це близько $ 10 млрд? Це безумство.
- Добре, європейські компанії на "Північному потоці-2" заробляють. Але політики куди дивляться? Вони не розуміють, що добудуй "Газпром" обхідну трубу, і Європа на 100% політично і енергетично залежатиме від Росії?
- Я б сказав, що західні європейські політики продовжують бути наївними по відношенню до Росії, але не політики Центральної та Східної Європи. Але стає все очевидніше, що у Росії немає зайвих коштів на фінансування проекту, на який чиниться колосальний тиск. До того ж, з кожним днем Німеччині все складніше зібрати мінімальну кількість голосів, щоб заблокувати прийняття поправки до газової директиви ЄС. Це розуміють наші союзники в Європі, їх наївність по відношенню до Росії знижується. Плюс останні дії Росії в Великій Британії з отруєнням (Сергія Скрипаля. – Авт.) підриває довіру до Москви. Чому ми в такому випадку повинні підтримувати російські проекти?
- Чи може Єврокомісія заблокувати "Північний потік-2"?
- Якщо буде прийнята поправка до газової директиви ЄС або якась країна звернеться до суду з позовом про те, що "Північний потік-2" суперечить енергетичному законодавству ЄС. За умовами Енергетичного союзу ЄС, реалізація "Північного потоку-2" в принципі неможлива – повинна бути дотримана диверсифікація джерела, маршруту і постачальника. А в разі "Північного потоку-2" і джерело, і маршрут, і постачальник – "Газпром" – він тут на 100% монополіст. Тобто, існує прямий конфлікт з умовами Енергетичного союзу ЄС.
- Якщо Єврокомісія не "ветує" "Північний потік-2", то створить небезпечний прецедент для інших. Значить, і іншим європейським державам можна буде порушувати закон...
- Так, це дуже небезпечний прецедент. Але цікаво спостерігати, як за останній рік змінилися позиції і погляди європейців на цей рахунок – опозиція до "Північного потоку-2" зростає. Люди починають розуміти наслідки.
- Але навіть якщо "Північний потік-2" заблокують, ще залишається "Турецький потік". У разі його добудови транзит через українську ГТС може впасти на 30%.
- Проблема "Турецького потоку" в тому, що Росія почала будівництво першої нитки, а будівництво другої веде тільки на словах. Але досі незрозуміло, куди піде труба: до Болгарії чи Греції? Російські "тримають морквину" перед носом Болгарії та Греції. Але у "Турецького потоку" і "Північного потоку-2" загальна проблема – вони суперечать умовам Енергетичного союзу ЄС.