Петер Вагнер, фото kmu.gov.ua
Рівно через тиждень, 9 липня в Брюсселі пройде щорічний саміт Україна-ЄС. Хоч європейські і українські чиновники і кажуть, що порядок денний ще до кінця не погоджений, вже зараз можна сказати, що Євросоюз оцінюватиме швидкість виконання Україною її домашнього завдання.
В кінці минулого року ми втратили третій транш макрофінансової допомоги ЄС на 600 млн євро, не виконавши кілька взятих не себе зобов'язань. Але ЄС відкрив для нас нову кредитну лінію на 1 млрд євро, правда пов'язавши її з продовженням співпраці України з МВФ. Тобто, виконавши вимоги Фонду (а там підвищення цін на газ для населення), для Києва відкриється євросоюзівська допомога, але теж з певним набором умов з антикорупції.
За підтримки EU NEIGHBOURS East напередодні саміту Україна-ЄС в Брюсселі сайт "Сегодня" розпитав у керівника групи підтримки України в Європейській комісії Петера Вагнера про умови, які Києву потрібно виконати для отримання 1 млрд євро нового "макрофіна", а також про перспективи "Плану Маршалла" і відновлення закритої в лютому програми реконструкції українських КПП.
- У Брюсселі 9 липня пройде щорічний саміт Україна-ЄС. Порядок денний вже більш менш готовий?
- До зустрічі на вищому рівні залишився деякий час, тому порядок ще обговорюється. Але одне можна сказати напевно: з огляду на широкі зв'язки між ЄС і Україною і те, що наші відносини стають все тіснішими, дискусія буде відвертою і по суті. Зрозуміло, ми обговоримо величезний прогрес, досягнутий Україною в ряді найважливіших областей реформ, наприклад децентралізацію. Також ЄС приділить особливу увагу тому прогресу, який був досягнутий в боротьбі з корупцією. Україна нещодавно прийняла закон про Вищий антикорупційний суд, так що дискусія буде присвячена і тому, як реалізувати цей закон найкраще, адже реалізація – це ключовий момент. Також ЄС буде знову наполягати, що групи громадянського суспільства і активісти, задіяні в боротьбі з корупцією, не повинні декларувати свої доходи в такому ж вигляді, як це повинні робити держчиновники. Україна повинна полегшувати, а не ускладнювати боротьбу з корупцією для своїх громадян.
Буде обговорюватися і широке коло інших тем. Необхідно вивчити, який прогрес може бути досягнутий за низкою політичних і питань безпеки, оскільки ясно, що ситуація на Сході України і в Криму залишається приводом для серйозного занепокоєння. Для наших відносин життєво важливо, щоб обидві сторони прагнули до повного і безперешкодного здійснення Угоди про асоціацію, оскільки Угода та ЗВТ починають приносити реальну користь як громадянам України, так і ЄС. Наша мета, як і раніше, в тому, щоб за допомогою саміту вирішити якомога більшу кількість проблем і забезпечити зміцнення відносин між ЄС і Україною.
- У статті для сайту "Сегодня" єврокомісар Йоханнес Хан оголосив про новий фінансовий пакет для України "Реформи заради інвестицій" на 50 млн євро. Але отримати їх Київ зможе, коли забезпечить незалежну і прозору роботу бізнес-омбудсмена і регулятора в сфері енергетики, а також коли скасує е-декларації для антикорупційних активістів.
- Справа не в тому, чого допоможуть домогтися ці 50 млн євро, а в тому, який імпульс вони поставлять. По-перше, це сигнал для приватних інвесторів: ЄС вважає, що уряд зможе домогтися поліпшення інвестиційного клімату та ділового середовища, що уряд буде працювати над залученням інвестицій з приватного сектора в муніципальну та іншу інфраструктуру, і що український банківський сектор вже можна використовувати в якості надійного інструменту для приватного інвестування. Ми очікуємо, що приватний сектор прийме до відома: ЄС впевнений в тому, що в українську економіку можна інвестувати, і немає жодної причини не інвестувати як у проекти приватного сектора, так і в проекти в області громадської інфраструктури, які приносять користь всім. Інвестиції сприяють зростанню і створенню робочих місць. Ми сподіваємося, що ці 50 млн євро залучать приватні інвестиції як всередині України, так і від іноземних інвесторів, а їх розмір у багато разів перевищить первісну суму. Але, звичайно, є умови, які необхідно виконати, і ми дуже сподіваємося, що це вдасться зробити.
- Литовські друзі допомагають Україні просувати "План Маршалла для України", який передбачає за 5 млрд євро інвестицій на рік на 10 років. Чи може стати пакет "Реформи заради інвестицій" першим кроком до "Плану Маршалла"?
- Я саме це тільки що і сказав: наші 50 млн євро призначені якраз для того, щоб залучити в Україну додаткові інвестиції, аж до 500 млн, особливо з приватного сектора. Ми згодні з тим, що громадяни України повинні бачити і відчувати результати процесу реформ і що найпряміший спосіб це зробити – заохочувати інвестиції, які забезпечують відчутні, видимі інфраструктурні та інші громадські проекти, та інвестиції, які забезпечують робочі місця і зростання. Це цілі, з якими згодні всі друзі України на міжнародній арені.
Однак як ЄС, так і автори литовської ініціативи згодні ще з дечим: європейські платники податків будуть щасливі інвестувати державні гроші тільки в тій мірі, в якій український уряд буде просуватися в реалізації значного пакета реформ, відповідно до взятих зобов'язань. Це пояснює, чому існують конкретні умови щодо реформування, пов'язані з нашими інвестиціями, і чому ми так прагнемо до повного їх дотримання. Але дозвольте мені прояснити ще одне питання: не час говорити про нові фінансові зобов'язання ЄС або інших міжнародних партнерів. І зараз є багато інвестицій, доступних для України, і першочергове завдання – забезпечити, щоб існуючі міжнародні ресурси використовувалися найбільш ефективним чином.
- Київ і Брюссель уже погодили список реформ для отримання нового пакету "макрофіна" на 1 млрд євро?
- Коли ЄС надає макрофінансову допомогу країнам-партнерам, ідея не тільки в тому, щоб задовольнити нагальні фінансові потреби, а й в тому, щоб вирішити довгострокові економічні або фінансові проблеми, щоб економіка конкретної країни стала більш здоровою і надійною. Коли ми розробляємо новий пакет макрофінансової допомоги для України, ми продовжимо наполягати на невиконаних заходах в ході реалізації попередньої програми макрофінансової допомоги ЄС, тобто – на антикорупційних заходпх. Корупція – це, врешті-решт серйозна тягар для економіки України, перешкода для економічного зростання і в кінцевому рахунку для зростання рівня життя. Меморандум про взаєморозуміння повинен бути узгоджений з урядом України, щоб визначити, які конкретні заходи з реформування повинні бути реалізовані, щоб почали надходити виплати в рамках загального пакету.
- Раніше в Єврокомісії заявляли, що новий "макрофін" пов'язаний з продовженням співпраці України з МВФ. Тобто, ми отримаємо 1 млрд євро тільки після виконання рекомендацій і Фонду, і ЄС?
- Макрофінансова допомога ЄС виявляється в якості доповнення до фінансування МВФ в будь-якій країні, на яку поширюється ця підтримка. Існуюча програма МВФ є передумовою для макрофінансової допомоги ЄС. Меморандум про взаєморозуміння, який регулює макрофінансування ЄС, містить чіткі умови, конкретні заходи з реформування, які необхідно прийняти для того, щоб дати "зелене світло" платежам. Ці умови часто посилюють умови, що пред'являються МВФ. Однак вони узгоджуються між урядом країни і ЄС, тобто окремо від МВФ. Їх завдання – сприяти короткостроковій економічній стабілізації і зміцненню середньострокових перспектив економіки, створенню робочих місць і зростання. Якими б складними не видалися ці умови, рішення необхідно прийняти в національних інтересах: чим сильніша і надійніша економіка, тим кращі перспективи України як суверенної і незалежної країни.
- А як бути з мораторієм на експорт лісу-кругляка? Україна втратила третій транш попереднього "макрофіна" і через це в тому числі. Чи може Брюссель закрити очі на скасування мораторію?
- Це було не просто питання заборони на експорт лісу-кругляка. В кінці попередньої програми макрофінансової допомоги ряд умов залишився невиконаним, тому третій транш не виплачений. Очевидно, що мораторій – це обмеження свободи торгівлі, яка явно суперечить зобов'язанням України щодо ЗВТ, узгодженим з ЄС в рамках нашої Угоди про асоціацію, а також зобов'язаннями в рамках СОТ. Єврокомісія продовжує взаємодіяти з українською владою в пошуках рішення. Ми запропонували різні види підтримки, щоб вирішити проблеми української сторони і усунути саму необхідність мораторію. Проте, не дивлячись на кілька років обіцянок, мораторій як і раніше діє. Ось чому недавно ми офіційно заявили про свій намір запустити двосторонній механізм врегулювання суперечок. Ми шкодуємо, що до цього дійшло: дотримуватися правил важливо, щоб продемонструвати представникам ринків міжнародної торгівлі та інвестицій, що країна навряд чи нав'яже будь-які довільні заходи на підтримку приватних інтересів.
- Коли Україна зможе отримати перший транш нового "макрофіна"?
- Як тільки новий пакет буде офіційно схвалений (сподіваюся, це відбудеться в середині липня) і Єврокомісія отримає мандат, переговори почнуться з обговорення змісту меморандуму про взаєморозуміння. Як тільки його зміст буде погоджено з урядом, документ має ратифікувати Рада. Термін переказу першого траншу буде залежати від виконання Україною певного набору умов, який буде відповідати першим траншем в рамках меморандуму про взаєморозуміння.
- Ви, напевно, пам'ятаєте гучний скандал з програмою реконструкції КПП, що закрилася для нас, на західному кордоні. Уже відомо, скільки грошей Україна повинна повернути ЄС?
- Ми визначаємо точну суму, яку Україна повинна буде відшкодувати. Ми повинні зробити це, порадившись з державами-членами ЄС, які обіймають керівні посади програмами транскордонного співробітництва.
- Чи можемо ми розраховувати на відновлення програми?
- Скасовані проекти не включені в діючі програми Європейського інструменту сусідства (ЄІС) Транскордонного співробітництва (ТКС), передбачені на 2014-2020 рр. Якщо держави-члени і країни-партнери, такі як Україна, як і раніше будуть вважати їх стратегічно важливими, їх розглянуть у рамках нового покоління програм з транскордонного співробітництва, які будуть реалізовуватися після 2020 року.
- А зараз такі переговори ведуться?
- Обговорення потенційних проектів в рамках програм нового покоління з транскордонного співробітництва після 2020 року ще не почалося. Україна могла б також запросити грант або позику для проведення інфраструктурних робіт в рамках фінансування, наданого ЄС для України, зокрема, якби такий проект розглядався в якості національного пріоритету. Але в будь-якому випадку ми постараємося не робити ті ж помилки знову.
- На саміті Східного партнерства в минулому листопаді ЄС затвердив нову програму допомоги країнам регіону "20 deliverables for 2020" . На що в рамках цього пакету розраховувати Україні?
- ЄС, його 28 держав-членів і 6 країн-партнерів провели дуже успішний саміт Східного партнерства у листопаді минулого року. Він продемонстрував, що ЄС і його країни-партнери, як і раніше готові працювати спільно і виробляти спільний порядок денний, щоб домагатися зміцнення економіки, поліпшення якості управління, зміцнення зв'язків і суспільства для поліпшення життя всіх громадян в регіоні.
Цей амбітний пакет "20 deliverables for 2020" передбачає конкретні вигоди і для громадян України: розширення охоплення і підтримку організацій громадянського суспільства; підтримку бізнесу і надання кредитів у місцевій валюті в партнерстві з ключовими міжнародними фінансовими інститутами; зобов'язання щодо реформи і конкретні інвестиції в сфері енергоефективності; поліпшення і розвиток безпечного транспортного сполучення до 2030 року; цифровий пакет, включаючи зниження тарифів на роумінг серед країн-партнерів, більш легкий і дешевий доступ до інтернету шляхом впровадження національних стратегій у сфері широкосмугового зв'язку; новий пакет істотної підтримки молоді та освіти.