У фольклорі кожного народу, зазвичай, є страшні розповіді про мерців і кладовища. Але мешканці одного з кладовищ Камбоджі на своїй шкірі перевірили, що жити серед мертвих не так вже й страшно.
Наразі на кладовищі в околицях Пномпеня живуть півтисячі осіб. Довше інших тут "прописана" Сан Рамаллі – вона живе на кладовищі вже 16 років.
"Коли ми вперше прийшли сюди, то були дуже налякані – боялися зіткнутися з якимись жахами. Але цього не сталося, і наш страх минув. Діти відчувають себе нормально. Деякі з них навіть не знають, де саме вони знаходяться", – стверджує жінка.
Зараз серед двохсот могил кипить звичайний людський побут: діти бігають серед могил або катаються на велосипедах, а дорослі зайняті клопотами важливішими – їм треба розвісити випраний одяг або приготувати обід.
Трапезують вони прямо тут – на надгробках, які замінюють їм обідні столи. Всі вони були б раді вибратися звідси, та нікуди – вони занадто бідні, щоб купити або зняти собі хоч якесь житло.
Активісти б'ють на сполох – кількість таких людей буде зростати. Місто розширюється, і ціна на землю зростає. Тому надалі жебраки громади будуть витіснені за межі міста.
"Є й конкретні цифри: щорічно під загрозою виселення з міст опиняються 10 тис. осіб. Зараз 15% всіх родин перебувають під тиском: вони живуть в міських нетрях, які рано чи пізно захочуть забудувати", – говорить виконавчий директор неурядової організації з питань розвитку міста Соунг Саран.
Активісти наполягають на тому, що уряд мусить забезпечувати людей грошима або житлом, а самі бідняки сподіваються, що забудовники не дійдуть хоча б до кладовищ, і вірять в те, що мертвих турбувати не ризикнуть.
Нагадаємо, що на початку червня 2017 року правоохоронці виселили з Києва черговий табір ромів. Він знаходився за Лісовим кладовищем прямо на кладовищі домашніх тварин.
Раніше ми вже писали про контрастну Камбоджу, де на кордоні жебраки просять їжу, а величезні казино виблискують золотими літерами.