Командири ПВК "Вагнера" розповіли про життя найманців

8 березня 2018, 15:45
У ПВК процвітає кумівство, а до найманців ставляться як до "гарматного м'яса"

Скріншот

Керівництво приватної військової компанії "Вагнера" ставиться до бійців як до гарматного м'яса, а в самій організації процвітає кумівство і не вистачає досвідчених кадрів.

Про це на умовах анонімності розповіли три командира компанії в інтерв'ю "Радіо Свобода".

"Людей немає, тямущі не хочуть їхати. Ставлення до людей скотиняче, що ви го***ни, гарматне м'ясо, приїхали гроші заробляти, що там з вами буде, нікого не ***. Щоб стати командиром роти, треба лизати вміти йому в потрібний час, до людей по-скотськи ставиться", – розповів один з респондентів.

При цьому, за підрахунками співрозмовників видання, в Сирії на боці військ Асада воюють до восьми тисяч росіян. ПВК називають на честь підполковника запасу Дмитра Уткіна (позивний – Вагнер), хоча, як стверджують співрозмовники видання, він не є першою особою компанії, а лише командує бригадою.

"Вагнер взагалі жорстка людина, не тюфяк. Він приїжджав на позиції під Пальміру, роздягнувся, у нього тут на руці німецька свастика, наколка. Каска у нього з рогами", – згадав один з командирів ПВК.

Також командири розповіли, що тренування новобранців відбуваються на полігоні біля хутора Молькіно, під Краснодаром. Головний критерій при відборі – вік більше 25 років; стан здоров'я особливого значення не має, беруть майже всіх. Потім людей перевіряють на поліграфі і дізнаються, не співпрацюють вони із спецслужбами і конкурентами. Після з ними спілкується психолог, який перевіряє готовність людини вбивати. Вихідців з Кавказу вважають за краще не наймати, а чеченців в Сирію взагалі не беруть.

Формально договори з вагнеровцями полягають на геологорозвідку, на роботу на нафтових промислах в районі бойових дій. Договори на руки не видають. Після прибуття їм видається зброя, бойові завдання їм ставить сірійське командування.

Дії координуються з російською авіацією – спочатку потрібний район атакує авіація і артилерія, потім найманці штурмують його і беруть під контроль нафтові і газові родовища.

З 2017 року, коли бойовиків ІДІЛ в Сирії не залишилося, ПВК протистоїть різним групам збройної опозиції, серед яких багато найманців з Туреччини, Марокко, Євросоюзу, Росії і України.

У побутовому плані найманці скаржаться на часті пропозиції місцевих зайнятися одностатевим сексом, на боягузливих сирійських військових, мізерну їжу, бруд і гадюк, від отрути яких немає протиотрути.

Гроші за їх роботу платить сирійська сторона, але всі фінансові питання вирішуються через приналежну структурам бізнесмена Євгена Пригожина (якого називають "кухарем Путіна") організацію. Місячний оклад рядового – 150 тисяч рублів (близько 70 тисяч гривень) плюс 100-процентна премія, командира роти – до трьох разів більше.

Воюють найманці ПВК сирійським зброєю і без танків. Цікаво, що за своє майбутнє найманці не переймаються, стверджуючи, що попереду у них ще багато воєн – вже є Південний Судан, скоро буде Лівія.

Раніше журналісти з'ясували, що на початку березня найманців ПВК "Вагнера" відправили з Росії в Судан, а

іншу групу – в Сирію.

Нагадаємо, російський військовий оглядач Павло Фенгельгауер теж виклав непідтверджену версію, що за спиною "Вагнера" могли знаходитися бійці сил спецоперацій ЗС РФ, які вчасно відійшли і не потрапили під вогонь американців.

Раніше повідомлялося, що втрати ПВК "Вагнер" в Сирії в результаті удару міжнародної коаліції на чолі з США склали від 215 до понад 600 осіб убитими, крім того, в Москву прилетіли не менше трьох літаків з пораненими найманцями.