Польща отримувала репарації від Берліна до 1953 року, фото: 24news.com.ua
Польща готова до переговорів з Україною на тему легалізації пам'ятних місць на території двох країн, але не до ультиматумів. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцькі в інтерв'ю Польському агентству преси (PAP).
"Ми все ще залишаємося відкритими для переговорів на тему легалізації пам'ятних місць і споруд по обидва боки кордону, польські пам'ятники в Україні в багатьох випадках також виникали спонтанно, без формального оформлення дозволів. Ми готові підтримати українські пошуки на території Польщі. Якщо знайдемо людські останки, ми визначимо, кому вони належать і в яких обставин ці особи втратили життя: для них має бути могила і хрест. Ми також готові говорити про форму та зміст таких пам'ятних місць, хоча, зрозуміло, неможливість про було б погодитися на героїзацію УПА на землях, де покоління наших дідів залились кров'ю від рук загонів ОУН-УПА. І це в ситуації, коли Українська держава заперечує, а в кращому випадку розглядає Волинський злочин як конфлікт між Армією Крайовою та УПА і ставить знак рівності між двома організаціями", – сказав Ціхоцькі.
Він нагадав, що віце-прем'єр-міністр Польщі Петро Гліньскі в Києві заявляв, що такі переговори могли б вестися на рівні Міжурядової комісії з питань охорони та повернення культурних цінностей за участю віце-прем'єр-міністрів чи міністрів культури.
"Ця пропозиція залишається актуальною, і ми розраховуємо, що заявлена готовність до переговорів знайде, з української сторони, замість ультиматумів, підтвердження в реальних діях. У нас є чим поділитися з українцями. Ми також пройшли складні і ще не завершені процеси примирення з німцями, литовцями, з самими собою. Ми не нав'язуємо українцям свою версію історії. Однак це не те, що ми почули в останні вихідні дні – як пан В'ятрович представляє "певну історичну перспективу". Фальсифікації, маніпуляція исторії, Ідеологізація минулого не має нічого спільного з "певною історичною перспективою", – заявив Ціхоцькі.
Також він визнав, що діалог з Україною в сфері історичних питань пробуксовував вже давно. "Було очевидно, що немає прогресу, зокрема, в питаннях повернення культурних цінностей, утруднений процес відновлення польських пам'ятних знаків, кладовищ, а також в питаннях власності римо-католицької громади, доступу українських поляків до освіти національною мовою. Ми до сих пір говорили про ці питання за зачиненими дверима, приймаючи за хорошу монету аргументи щодо нестачі грошей, формально-правові перешкоди, компетенції та ін. Але, коли українська сторона відкинула представлену в Києві 23 жовтня конструктивну пропозицію віце-прем'єр-міністра Петра Гліньскі за визначенням механізму врегулювання історичних питань, ми зрозуміли, що в Україні немає нефінансових засобів або правових норм, а політичної волі. Ми зрозуміли, що нас сприймають виключно інструментально, що ніхто не замислюється над нашою пам'яттю і чутливістю", – додав він.
"У світлі запевнень української сторони про готовність вирішувати спірні питання, треба повернутися до історії пам'ятника УПА в Грушовичах. Ми заявляли про необхідність врегулювання формальних вимог до нього протягом півтора десятків років з моменту його побудови без дозволів, передбачених польським законодавством. У відповідь на інтерпретації іншого боку, по суті це є місцем поховання людських останків (яке захищається законами польської держави), а не символічним об'єктом (який знаходиться в компетенції місцевої влади), ми запрошували до проведення досліджень", – сказав дипломат.
"Українська сторона не була зацікавлена в дослідженнях, можливим проведенням ексгумації та легалізацією пам'ятного споруди в Грушовичах. Демонтаж його, відповідно до рішення місцевого самоврядування, відповідає польським законодавством, оскільки не було доведено, що це могила", – підкреслює Ціхоцькі.
Він додав, що не уповноважений відповідати на питання, чи повинен президент Польщі Дуда відвідувати Україну.
Раніше посол України в Польщі Андрій Дещиця заявив, що прояснення історичних позицій України та Польщі вимагає часу. Дещиця зазначив, що Україна виступає за діалог з Польщею, адже прагне до стратегічного рівноправного партнерства зі своїм західним сусідом.
Як повідомлялося, датою надзвичайного засідання, яке має провести Консультаційний комітет Президентів України та Польщі для розв'язання кризи у відносинах між країнами, обрана п'ятниця, 17 листопада. Засідання має відбутися на рівні зовнішньополітичних радників.
Нагадаємо, заступник міністра закордонних справ Бартош Ціхоцькі заявив, що рішення, які сьогодні приймає Україна, ставлять під сумнів стратегічне партнерство між країнами.
Разом з тим глава МЗС Польщі Ващиковський стверджує, що у відносинах з Україною не вдалося досягти прогресу "навіть в найпростіших справах".