/ Фото: Сьогодні
Сьогодні, 14 лютого, стартує 56-а Мюнхенська конференція з безпеки. На три дні світові лідери з'їдуться в баварську столицю, щоб обговорити виклики міжнародної безпеки. Конференція традиційно проходитиме в п'ятизірковому готелі Bayerischer Hof – "Баварський двір" – в центрі Мюнхена (проживання в стандартному одномісному номері стартує від 245 євро).
Слоган конференції-2020 року – westlessness – беззахідність. Чому світ і сам Захід стають менш прозахідними, США більше не хочуть бути захисниками демократії і ліберальних цінностей, а в ЄС набирають популярності ідеї Еммануеля Макрона про те, що протистояння з Росією не вигідне? Щоправда, Дональд Трамп, на якого, до речі, в Мюнхені чекають з моменту його обрання президентом США, не приїде. Замість нього Штати представить держсекретар Майк Помпео. Не буде і Ангели Меркель, яка з головою занурилася в розрулювання внутрішньопартійної кризи з пошуком її наступника або спадкоємиці.
У Володимира Зеленського, для якого участь у Мюнхенській конференції з безпеки стане першою, буде унікальна можливість нагадати європейським лідерам, що протистояння з Росією почалося з анексії Криму та військового вторгнення на Донбас шість років тому, особливо в "ювілей" підписання другого "Мінська".
Світовий порядок чи хаос?
Дуже часто ЗМІ порівнюють Мюнхенську конференцію з Всесвітнім форумом в Давосі. З тією лише різницею, що в Швейцарії обговорюють економіку, а в Німеччині – міжнародну безпеку. Перша Мюнхенська конференція пройшла в 1963 році в розпал Холодної війни відразу після Карибської кризи, щоб знизити градус напруги по обидва боки Атлантики. Світ відтоді змінився кардинально: СРСР розпався, Берлінська стіна впала, Захід святкував перемогу демократії, а найсильнішими і стійкими спілками вважалися ЄС і НАТО.
Прихід до влади Володимира Путіна і становлення ревізіоністської політики Кремля Захід проґавив. Сформувалося це в 2007 році у певній мюнхенській промові Путіна про однополярний світ, яку вважають передвісником нападу Росії на Грузію і Україну. Саме 2014-й, коли вперше з часів Другої світової Росія анексувала український Крим, більшість вважає крахом повоєнного ліберального ладу, хоча руйнуватися він почав набагато раніше.
Прихід Дональда Трампа до влади в Сполучених Штатах, які вважалися лідером світового порядку, і його критика на адресу європейців збільшити витрати на васну ж оборону, лише посилили розмови про міцність НАТО і ЄС, особливо на тлі Brexit. А образа деяких європейських лідерів на Вашингтон і бажання втриматися на уламках ліберального ладу, зберігши статус-кво, лише підсилюють кризу. Поки німці зайняті внутрішніми проблемами, французи вирішили, що зможуть стати лідерами ЄС, просуваючи ідеї нової європейської архітектури безпеки з Росією, хоча, в той же час не в змозі навести лад у власному домі.
При цьому, за даними дослідження European Council on Foreign Relations, у восьми країнах ЄС за 2019 рік, в середньому майже 70% європейців виступають за нейтральний статус ЄС у можливому конфлікті США і Росії. Ще 60% опитаних, за даними Pew Research Center в чотирьох країнах ЄС, сподіваються, що США використовують свої ЗС для захисту союзників по НАТО.
З іншого боку, автори щорічного звіту під назвою "Westlessness", який задаватиме тон 56-й Мюнхенській конференції, дорікають прем'єру Угорщини Віктору Орбану та іншим європейським лідерам у популізмі і нехтуванні демократичними цінностями; європейські політики "охоче приймають гроші ЄС для просування особистих інтересів". При цьому, за словами міжнародних експертів, Дональд Трамп підіграє становленню самостійної європейської політики, схвалюючи Brexit і нерідко граючи на боці європейських популістів.
Росія: загроза чи партнер?
Після скандальної мюнхенської промови в 2007-му Володимир Путін в "Баварський двір" більше не приїжджав. Цього року Росію традиційно представить голова МЗС РФ Сергій Лавров. Незважаючи на те, що в 2019 році, як пишуть автори мюнхенського звіту, Росія здобула кілька дипломатичних перемог (повернулася в ПАРЄ, продала члену НАТО – Туреччині системи протиповітряної оборони С-400 і зацементувала статус впливового брокера на Близькому Сході), "не маючи потужних козирів, вона як і раніше залишається найбезпосереднішим і відвертим викликом для Заходу".
Чимало європейських лідерів скептично ставляться до пропозиції Еммануеля Макрона оголосити чергову розрядку з Росією, називаючи це "дипломатичною увертюрою". Особливо на тлі обіцянок Путіна подумати над ідеєю закріпити в преамбулі Конституції РФ статус держави-переможниці у Другій світовій.
Щоправда, на думку авторів мюнхенського звіту, передумов для становлення Росії як глобальної держави, немає, оскільки на тлі триваючого економічного застою через санкції, відсутність зростання доходів і вкрай непопулярної пенсійної реформи, підтримка Путіна різко впала. Однак, в звіті також відзначаються думки деяких європейських лідерів про те, що "подальший розрив економічних зв'язків з Росією ще більше відштовхне її від Європи".
Україна не в центрі уваги
Свою участь у Мюнхенській конференції Володимир Зеленський не підтверджував до останнього. Лише в неділю 9 лютого на офіційній сторінці конференції у Facebook організатори повідомили, що український президент таки виступить з головної сцени "Баварського двору". Причому, час постійно змінювався: спочатку спіч Зеленського запланували на вечір суботи, але потім змістили на ранок.
До цього п'ять років поспіль участь у Мюнхенській конференції з безпеки брав Петро Порошенко. У 2015-му, виступаючи з основної сцени, він на весь світ продемонстрував паспорти російських "потєряшок" на Донбасі, в той час як Росія говорила, що їх там немає. Рівно через два роки в 2018-му "фішку" Порошенка скопіював прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, продемонструвавши під час виступу в Мюнхені уламок іранського дрона.
Цього року у складі української делегації на чолі з Володимиром Зеленським будуть міністри закордонних справ Вадим Пристайко і оборони Андрій Загороднюк, а також тепер вже голова Офісу президента Андрій Єрмак. Зустрічі міністрів закордонних справ "Нормандської четвірки" на полях Мюнхенської конференції з безпеки, незважаючи на те, що підготовка серйозно опрацьовувалася, не буде. Під серйозним знаком питання і "Париж-2" – зустріч лідерів "Нормандія" в квітні в Берліні.
Судячи з мюнхенського звіту, російська агресія на Донбасі і анексія Криму не в топ-пріоритеті світового порядку денного. За рейтингом ТОП-10 конфліктів International Crisis Group, на першому місці – Афганістан. Автори відзначають, що в бойових діях в Афганістані гине більше людей, ніж в будь-якому іншому конфлікті в світі. Війна Росії проти України на Донбасі опинилася на 10-му місці.
"Новий президент України привніс свіжу енергію, спрямовану на завершення цього шестирічного конфлікту між Києвом і підтримуваними Росією сепаратистами на Донбасі. Однак, якщо зараз світ здається трохи більш реалістичним, ніж рік тому, він ще далеко не визначений – останні плани щодо всебічного припинення вогню і розведення можуть не спрацювати, і бойові дії можуть посилитися", – відзначають автори.
Тому Володимиру Зеленському та всій українській делегації треба буде докласти чимало зусиль, щоб світові лідери звернули увагу не просто на триваючу російську агресію на Донбасі, але і на окупацію Криму. І на те, що це не просто війна в Україні, а війна на європейському континенті, в якій ми захищаємо кордони НАТО.
Нагадаємо, раніше новини "Сьогодні" розповідали, як Володимир Зеленський провів зустріч з Папою Римським Франциском.