6 травня стало відомо, що президент США Дональд Трамп вирішив посилити тиск на Китай для укладення торговельної угоди та оголосив про намір підняти мита на низку китайських товарів. З його слів, мита виростуть у п'ятницю, 10 травня, з 10% до 25%. Водночас він не виключив введення мит і на інші товари.
"Додаткові товари на 325 млрд доларів, які Китай посилає нам, поки не обкладаються митом, але незабаром будуть, в розмірі 25%", – написав Трамп у Twitter у неділю, 5 травня.
Таким чином, незважаючи на намічене потепління, стало зрозуміло, що торгова війна між двома наддержавами увійшла у фазу чергового загострення. Читайте історію торгового протистояння Америки та Китаю у спеціальному матеріалі сайту "Сьогодні".
Один дзвінок вирішує все
Тим часом, ще у лютому здавалося, що США і Китай наблизилися до торгового миру: 26, лютого Трамп анонсував нову угоду з головою КНР Сі Цзіньпіном про припинення торговельної війни. Як заявив сам Трамп, це можливо, якщо країнам вдасться подолати розбіжності, що залишилися. Зі слів президента США, учасники переговорів "дуже-дуже близькі" до укладення угоди.
"Ми проведемо ще один саміт, у нас буде саміт для підписання угоди. ... Сподіваюся, ми зможемо довести справу до кінця. Але ми вже дуже-дуже близькі", – заявив Трамп.
Трамп пояснив відмову від нового підвищення мит на китайські товари прогресом на переговорах. Він повідомив на своїй сторінці у Twitter: "Торговельна угода з Китаєм (і не тільки вона) перебуває на просунутому етапі. Відносини між нашими країнами дуже міцні. Тому я погодився відкласти підвищення американських тарифів. Подивимося, що буде далі?".
А почалося все восени 2016 року, з передвиборної риторики тоді ще кандидата у президенти США Дональда Трампа.
В ході передвиборної кампанії восени 2016 року Дональд Трамп багаторазово критикував торгові відносини з Китаєм, зокрема, заявляючи, що Китай "гвалтує нашу країну". Після обрання, Трамп став першим з 1979 року обраним президентом США, який провів телефонну розмову з главою адміністрації Тайваню Цай Інвень, що було розцінено як недружній крок відносно КНР, яка дотримується політики "одного Китаю". Нагадаємо, що КНР і Тайвань не визнають суверенітет один одного.
Самого Трампа, звичайно ж, обурила реакція щодо його розмови з президентом Тайваню . Президент США відповів на критику телефонної розмови у властивій йому різкій манері.
"Цікаво, що США продають Тайваню військову техніку на мільярди доларів, а я не маю приймати вітальний дзвінок", – написав політик у "Твіттері".
З його слів, ініціатором розмови була Цай Інвень, вона подзвонила, щоб привітати його з перемогою на президентських виборах.
2017 року торговельний оборот між США і КНР становив 710,4 млрд доларів, включно з експортом з США – 187,5 млрд доларів, імпорт у США – 522,9 млрд доларів. Таким чином, торговий дефіцит США з Китаєм становив 335,4 млрд доларів.
Основними статтями експорту у США 2017 року були:
- електрообладнання – 146 млрд доларів;
- машини та обладнання – 110 млрд доларів;
- меблі та постіль – 32 млрд доларів;
- іграшки та спортивне обладнання – 26 млрд доларів;
- пластмаса – 16 млрд доларів;
- послуги – 17 млрд доларів.
Водночас, США експортували у Китай:
- послуги – 58 млрд доларів;
- літаки – 16 млрд доларів;
- машини та обладнання – 13 млрд доларів;
- зерно, фрукти (соя) – 13 млрд доларів;
- автомобілі – 13 млрд доларів;
- електрообладнання – 12 млрд доларів.
У серпні 2017 року Дональд Трамп ініціював розслідування про крадіжку інтелектуальної власності США Китаєм. Розслідування доручено торговому представнику США.
Хроніки торгової війни
Для початку Трамп встановив 23 січня 2018 року 30% тариф на ввезені в країну сонячні батареї. Тариф буде діяти 4 роки, знижуючись на 5% щорічно до рівня 15%. Крім того, було встановлено тариф на ввезення великих побутових пральних машин (на перші 1,2 млн ввезених – 20%, на наступні – 50%). Цей тариф діятиме 3 роки і також поступово знижуватися до 16% для перших 1,2 млн машин і до 40% для наступних. Китай, світовий лідер у виробництві сонячних батарей, висловив своє "сильне розчарування" подібними діями США.
На початку квітня був випущений список приблизно з 1300 товарів, мита на ввезення яких з Китаю мають зрости на 25%. Список включав різноманітні товари – електроніку, запчастини для літаків, супутники, медичні товари, обладнання та інше – загальний обсяг імпорту в США з Китаю яких становив близько 50 млрд дол.
Китай також вирішив огризнутися, ввівши мита на товари зі США. І результати цього "обміну санкціями" не забарилися позначитися на великих світових виробниках. Зокрема, китайський виробник і світовий постачальник мобільних телефонів ZTE на початку травня 2018 року трохи не опинився на межі банкрутства через те, що у США заборонили компаніям поставляти йому комплектуючі. Це його (і не тільки) Америка запідозрила у поставках телефонів з американськими комплектуючими до Іраку і Північної Кореї.
Далі більше. 1 квітня Китай обклав додатковими митами імпортовані з США м'ясо, фрукти та інші товари. Зокрема, на свинячі продукти та алюмінієвий брухт було введено 25% мито, на, близько 120 різних товарів (від горіхів до яблук і ягід) – 15% мито. Імпорт подібних товарів у Китай з США склав 2017 року 3 млрд дол.
Торгова війна до 6 липня 2018 року призвела до того, що Китай і США наклали торгові мита на товари на суму, яка склала 68 млрд дол.
На початку 2019 року учасники програми переговорів намагалися подолати розбіжності щодо механізму забезпечення виконання Китаєм всіх зобов'язань, які він візьме на себе в межах угоди. Ще 1 грудня під час зустрічі на полях саміту G20 в Буенос-Айресі США і Китай вперше домовилися відстрочити на 90 днів підняття мит на китайські товари з 10% до 25%. Спочатку підвищення планувалося з 1 січня 2019 року. Але як показали подальші подій, лідерам двох наддержав так і не вдалося знайти спільну мову в цьому питанні.
Торгова війна – початок нової світової кризи?
Міжнародні експерти попереджали ще у червні 2018 року, що торгову війну легко почати, але важко зупинити: погано буде всім . За їхніми словами, економічний конфлікт між США і КНР може вилитися в нову світову економічну кризу.
"Стає очевидним, що ми зіткнулися з набагато вищиим і реальнішим ризиком виникнення торгових бар'єрів по всьому світу. Ми не можемо ігнорувати цей ризик, і я закликаю всі сторони ретельно зважити та обдумати цю ситуацію. Щойно ми підемо цим шляхом, розвернутися буде дуже складно. Принцип "око за око" зробить нас сліпими, і світ опиниться у глибокій рецесії. Ми мусимо докласти всіх можливих зусиль, щоб уникнути падіння перших кісток доміно. Поки ще є час", – заявив генеральний директор Світової організації торгівлі Роберто Азеведо.
Справжні причини всесвітнього конфлікту, який розгорається, озвучила єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрем.
"Корінна причина проблем у цих двох секторах є глобальним надмірним потенціалом, викликаним неринковим виробництвом", – сказала вона.
Європа не могла залишитися осторонь.
"Протекціонізм не може бути відповіддю на нашу загальну проблему в сталеливарному секторі. Замість того, щоб пропонувати рішення, цей крок може тільки погіршити ситуацію. Протягом десятиліть ЄС був близьким союзником з безпеки США. Ми не будемо сидіти склавши руки, тоді як наша галузь стикається з несправедливими заходами, які ставлять під загрозу тисячі європейських робочих місць", – заявив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Спочатку ЄС намагався обмежитися погрозами про підвищення податків для американських компаній. Потім – демонструвати виняткову миролюбність.
"ЄС ні з ким не перебуває у стані війни, і ми не хочемо її. ЄС – виключно мирний проект, зокрема у сфері торгівлі", – заявляла, наприклад, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні.
Але у червні ЄС таки вирішив вплутатися в торгову війну. Зокрема, з 22 червня ввів 25% мито на товари зі США. Не тільки на продукцію зі сталі та алюмінію, але й на багато іншого. На мотоцикли, одяг, спиртне і сигарети, продукти харчування та інші товари. Обсяг санкцій оцінений приблизно в 3 млрд євро.
При цьому США внесли лепту не тільки в економічне ослаблення ЄС, але і в політичне. У Білому домі досить прозоро натякнули, що готові надати виняткові торгові умови Великій Британії, якщо вона вийде з ЄС.
Через сталь та алюміній США примудрилися посваритися не тільки з Китаєм і ЄС, а й з іншими країнами. Зокрема з партнерами з Північноамериканської зони вільної торгівлі (NAFTA) – Мексикою і Канадою. Втім, вихід США з NAFTA – ще одна передвиборча обіцянка президента США, тож дивуватися цьому не варто.
Українським виробникам потрібно поквапитися
Отже, у п'ятницю, 10 травня рішення США про мита проти Китаю набуло чинності . Пекін вже висловив "глибокий жаль" у зв'язку з підвищенням мит. Крім того, Китай планує виступити з відповідним кроком, повідомили у Міністерстві комерції КНР.
"Сполучені Штати підвищили мита з 10 до 25% на імпорт китайської продукції на суму близько 200 млрд доларів. Китай глибоко шкодує про це і буде змушений вжити необхідних контрзаходів", – йдеться у заяві відомства.
У Мінкомерції Китаю також нагадали, що зараз у Вашингтоні проводиться 11-й раунд торговельних переговорів зі Сполученими Штатами.
"Ми сподіваємося, що США і Китай будуть працювати разом для вирішення існуючих проблем на основі співробітництва і взаємних консультацій", – підкреслюється у заяві.
Але й цього американському лідерові здалося мало. Вже наступного дня, 11 травня, Трамп доручив ввести мита на товари з КНР ще на 300 млрд дол . Про це йдеться у заяві представника США на торгових переговорах Роберта Лайтхайзера.
"Раніше сьогодні за вказівкою президента Дональда Трампа США підняли тарифи на китайські товари з 10% до 25% на суму близько 200 млрд доларів. Президент також наказав розпочати процес підвищення тарифів практично на весь імпорт з Китаю, вартість якого оцінюється в 300 млрд доларів", – підкреслив Лайтхайзер.
На питання, чому Китай і США не можуть домовитися у торговельній війні, спробували відповісти експерти, опитані сайтом "Сьогодні".
Цікаво, що все це відбувається на тлі тривалих торгових переговорів між Вашингтоном і Пекіном. Але прийти до компромісу, судячи з усього, не вдається, саме тому президент США Дональд Трамп і вдався до тиску у виді збільшення мит, зазначає доктор економічних наук, заступник директора Інституту міжнародних відносин Олександр Шнирков.
"Китайці не йдуть назустріч США. Штати виставляють вимоги щодо трьох основних моментів: інтелектуальна власність, яку, як вони вважають, порушують китайці; дуже сувора система дозволів на іноземні інвестиції у Китаї; введення Пекіном мит для американського товару ... – це запрошення до переговорів, щоб китайці все ж пішли на пропозиції американців", – пояснює економіст.
Зі слів Шниркова, головним каменем спотикання є обмеження на американські інвестиції у китайську економіку.
"Китайці не хочуть запрошувати американські компанії, створювати конкуренцію на внутрішньому ринку. Зараз у Китаї, щоб відкрити глобальну мережу магазинів, потрібно отримати спецдозвіл. Торгівлю там вважають стратегічною галуззю", – говорить економіст.
З іншого боку, як вважає економіст, Київ може з вигодою використовувати ситуацію, що склалася, замінивши азіатський товар на американському ринку. Для цього вітчизняним виробникам потрібно поквапитися, оскільки щодня ситуація може змінитися – США і Китай можуть домовиться.
Існує і ймовірність того, що в разі посилення торгової війни, Китай збільшить експорт продукції до Європи, зокрема, в Україні, яка і так страждає від її надлишку.
Водночас, з легкістю можна припустити, що США так само недружелюбно поставляться до імпорту з України, з огляду на гасла американського президента про підтримку власного виробника.
"Це для нас сигнал, що Штати і надалі будуть займати агресивну проамериканську політику. Не виключено, що так само, як наша металургія підпала під мита у березні минулого року, є ризик, що й інша продукція, що експортується у США, може бути під ударом, причому не варто розраховувати на те, що будуть проводитися якісь розслідування, наприклад, антидемпінгові і т.д.", – говорить партнер практики міжнародної торгівлі Sayenko Kharenko Анжела Махінова.
Нагадаємо, раніше обраний президент України Володимир Зеленський зустрівся з послом КНР у нашій країні.