"Північний потік". Фото: gazprom.ru
США збільшують тиск на Німеччину, закликаючи країну зупинити будівництво газопроводу "Північний потік-2". В інтерв'ю німецькому журналу Der Spiegel депутат Бундестагу від партії "зелених" і член комітету у закордонних справах ФРН Юрген Тріттін пояснив, чому Берліну варто опиратися Вашингтону.
"Насправді, споживання газу в ЄС продовжує зростати. Тому можливо, що інвестиція в газопровід вартістю 10 млрд євро може себе виправдати. Але повністю я в цьому поки не впевнений", – сказав політик.
Тріттін підкреслив, що головний аргумент противників "Північного потоку-2" про те, що "зросте залежність від росіян – невірний". "Газопровід призведе до взаємозалежності, оскільки зв’язок між виробником і споживачем великий. Виробник навіть більш залежний в разі, якщо у споживача є й інші джерела. Якби Європа могла легко перейти на зріджений газ з США або Катару, то Росії не так просто змінити споживача. Тоді довелося б будувати новий газопровід у Китай ", – вказав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
"Існує європейська солідарність, – вказав співрозмовник видання. – Жодна східноєвропейська країна не може опинитися під тиском Росії. Це гарантовано. У Європі сьогодні є спільна газотранспортна мережа й інфраструктура для реверсивних поставок газу на Схід".
"У Вашингтоні у всіх партіях панує єдина думка про те, що" Північний потік "- це зло. (...) Йдеться про те, щоб поставляти в Європу американський скраплений газ. Ми маємо справу не просто з політичною суперечкою, навіть якщо американці з задоволенням її так представляють. Йдеться про значні економічні інтереси, про те, щоб зробити Америку головною в енергетичній політиці ", – підкреслив політик.
"У США поширена ідея про те, що Росію можна поставити на коліна в економічному сенсі. Європейці в своїй більшості бачать це традиційно інакше, – пояснив Тріттін. – Вони не хочуть мати по сусідству державу-банкрута з ядерним озброєнням. Це, ймовірно, головна причина відмінностей у позиції США і багатьох європейців. Ми не вважаємо, що ставити Росію на коліна тривалий час – розумно ".
Росія – "наш сусід, але сусід з поганою поведінкою", зазначив Тріттін. "Не можна недооцінювати глибоко вкорінений автократичний характер режиму. Звичайно, з ним потрібно співпрацювати, але не можна чинити так, ніби це партнер, який для нас був би рівнозначний, наприклад, США. США – правова держава, навіть якщо комусь не подобається їхній президент ", – упевнений він.
"Практично всі уряди в Європі і США вітали початок президентства Путіна в 2000 році. Аргументом тоді було те, що нібито повертається деяка стабільність. Чого вони не хотіли бачити, так це того, що Путін домігся цієї безпеки за допомогою надзвичайного стану, війни в Чечні. (...) У стабільності була своя ціна – а тепер всі раптом злякалися, що Путін поширив надзвичайний стан на все російське суспільство. Він замінив мафіозні клани 1990-х рокі, які конфліктували між собою, на керований державою клан зі спецслужб ", – додав Тріттін.
Говорячи про стратегію у відносинах з Росією, депутат вказав на необхідність "ясності в політиці сусідства", "співпраці там, де є спільні інтереси". "Конфлікт виникає там, де сусід діє проти наших інтересів, – пояснив він. – Тут є відмінність від Америки. США хочуть економічно вимотати Росію (...). ЄС, навпаки, робить ставку на обмежене економічне співробітництво, так як боїться , що в разі краху режиму йому доведеться вибивати в Росії клин клином. Всі експерти говорять: якщо Путін зараз буде повалений, Росія у відносинах з іншими країнами буде діяти ще більш націоналістично і агресивно ", – сказав Тріттін.
"Якщо є бажання змін, то ключове питання звучить наступним чином: Як домогтися в Росії диверсифікації економіки? Адже за нею, як правило, слід і диверсифікація політичної влади. Тому Путін займається економічним розвитком так обережно. І навпаки: політика, покликана знищити Росію, наприклад, шляхом масштабних заборон на експорт російської сировини, безумовно не призведе до розширення основ російської економіки. Це лише зміцнить державний капіталізм ", – вважає німецький депутат.
Відзначимо, що "Північний потік – 2" повинен пройти по Балтійському морю, з'єднавши постачальників у Росії зі споживачами в Європі. Передбачається, що пропускна здатність газопроводу складе 55 млрд кубометрів газу на рік. Вартість проекту оцінюється майже в 10 млрд євро. Партнери по проекту: "Газпром", Engie, OMV, Shell і дві німецькі компанії – BASF і Uniper.
Україна виступає проти цього будівництва, називаючи його політично мотивованим. Раніше "Нафтогаз України" розкрив план "Б" на випадок запуску "Північного потоку – 2".
Крім того, 12 грудня депутати Європарламенту закликали скасувати будівництво "Північного потоку – 2". У резолюції йдеться, що "члени Європарламенту високо цінують Україну за співпрацю в енергетичному секторі, а також досягнення в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії".