Фото: AFP
Нобелівську премію з фізики за 2015-й отримали Такаакі Кадзіто і Артур Макдональд за виявлення осциляції нейтрино, яка показує, що нейтрино має масу.
Осциляції нейтрино – це перетворення нейтрино (електронного, мюонного або ТАОН) в нейтрино іншого сорту (покоління), або ж в антинейтрино.
Торік нагороду з фізики отримали Акасакі Ісаму, Амано Хіроші і Накамура Шюджі "за винахід ефективних синіх світлодіодів, що призвели до появи яскравих і енергозберігаючих джерел білого світла". Вчені створили знамениті сині LED. Це напівпровідникові прилади, випускають світло в синьому діапазоні спектра в результаті пропускання через них електричного струму. У рекламних лайтбоксах використовуються саме такі світлодіоди.
Перший раз премії з фізики в 1901 році удостоївся Вільгельм Рентген за відкриття променів, названих згодом на його честь. У цієї премії є свої рекорди. Так, двічі її отримував американець Джон Бардін: в 1956 році спільно з Уолтером Брайтенном і Уїльямом Шоклі за винахід транзистора і в 1972 році з Леоном Купером і Джоном Шріффером за створення мікроскопічної теорії надпровідності.
Середній вік фізиків-лауреатів за весь час існування премії – 55 років. Наймолодшим лауреатом став 25-річний австралієць Вільям Брегг. Він отримав Нобелівську премію разом зі своїм батьком в 1915 році за дослідження дифракції рентгенівських променів на кристалах. Його робота послужила теоретичною основою для рентгеноструктурного аналізу.
Премії з фізики удостоювалися всього дві жінки (у співавторстві): Марія Склодовська-Кюрі в 1903 році за дослідження радіації і Марія Гепперт-Майер в 1963 році за оболочечную модель атомного ядра.