Росіяни визнали, що окупація Криму та зіпсовані відносини з Америкою вдарили по звичному рівню життя – та інші головні міжнародні новини тижня, що минає в спеціальному матеріалі сайту "Сегодня".
Спонсори бен Ладена вкрали у британських платників податків мільярди
Банда вихідців з Азії викрала мільярди фунтів у британських платників податків і витрачала десятки мільйонів на фінансування тероризму, в тому числі лідера "Аль-Каїди" Усами бен Ладена, пише The Sunday Times з посиланням на документи поліції і спецслужб.
За словами видання, учасники злочинної організації базувалися в Лондоні, Бірмінгемі, на північному заході Англії і в Шотландії. Більше 20 років вони прокручували різні фінансові махінації, в результаті чого їм вдалося отримати як мінімум ₤ 8 млрд.
Близько ₤ 80 млн група відправила осередкам "Аль-Каїди" в Пакистані і Афганістані. Після чого ці гроші йшли на підтримку "різної терористичної активності", відзначається в статті.
Сума, яку злочинці викрали зі скарбниці Сполученого Королівства, майже в три рази перевищує щорічні витрати уряду на роботу MI5, MI6 і британського Центру урядового зв'язку (GCHQ). Вона порівнянна з сумою, яку держава щороку витрачає на охорону правопорядку в Англії і Уельсі, звертає увагу The Sunday Times.
"Велика частина цих махінацій вела всього до кількох сімей, які здійснювали серйозні організовані і цілеспрямовані атаки на будь-яке агентство з очевидно слабкою системою", - йдеться в доповіді слідства, яка опинилася у розпорядженні The Sunday Times. У ній наголошується, що злочинці слали гроші не тільки в Пакистан, "але і в Гонконг і Дубай".
Після теракту 11 вересня 2001 року офіцери ЦРУ і MI6, що розшукують бен Ладена в гірській гряді, розташованій між Афганістаном і Пакистаном, натрапили на кілька залишених в поспіху ноутбуків. Проаналізувавши жорсткі диски, фахівці, на свій подив, виявили, що одним з ключових джерел доходу "Аль-Каїди" був бухгалтер з одного англійського містечка.
Грузія закупила ракетні комплекси Javelin і готується до модернізації оборонки
Грузія отримала партію американських протитанкових ракетних комплексів Javelin. Про це заявив міністр оборони Грузії Леван Iзорія під час виступу в парламенті.
"Ми почали закуповувати сучасну протитанкову систему. Я хочу заявити з цієї високої трибуни, що ми вже повністю закупили систему Javelin і вона доставлена до Грузії в повному обсязі. Ми також виділили в цьому році 23 млн ларі і аналогічна сума була виділена США для ремонту і модернізації вертольотів. Це приблизно 50 млн ларі", – заявив Леван Iзорія.
Варто відзначити, що президент України Петро Порошенко доручив міністру оборони Степану Полтораку прискорити переговори щодо закупівлі у США нової партії протитанкових ракетних комплексів Javelin. Нагадаємо, що спецпредставник США Курт Волкер повідомив гарну новину щодо Javelin для України. За його словами, американці готові до нових поставок протитанкової зброї, а також і інших видів озброєння.
Обама зізнався, що після відходу з президентського поста не знав, як приготувати каву
Колишній президент США Барак Обама зізнався, що після відходу з поста глави Білого дому в 2017 році навіть не знав, як працює кавова машина.
"Я повинен був сам собі готувати каву. Я взагалі не знав, як працює кавова машина", – зазначив Обама. Перша приготована ним самим після відходу з вищої державної посади в США кава вийшла несмачна, визнав Обама.
Торкаючись президентства, він порівняв главу Білого дому з капітаном великого корабля.
"Можна не крутити кермо, і раптово він повертає у зворотний бік", - зауважив Обама, який займав пост президента США з 2009 по 2017 рік.
Норвегія переходить на електрокари, які вперше стали популярнішими класичних авто
У Норвегії продажі електромобілів вперше перевищили продажі звичайних автомобілів. Про це повідомляє Associated Press з посиланням на заяву генсека Норвезької асоціації електричного транспорту Крістіни Бу.
За її словами, 58,4% нових автомобілів, які були продані в країні в березні-2019, мали працювати від батареї. Бу назвала цю цифру "історично високою".
Частка електричних автомобілів на ринку Норвегії в перші три місяці 2019 року склала 48,4% і, як очікується, буде коливатися на рівні близько 50% протягом всього року.
"Норвегія показує всьому світу, що електромобіль може замінити автомобілі, що працюють на бензині і дизельному паливі, і бути важливим внеском у боротьбу за зниження викидів СО2", - сказала Бу.
Як відомо, в Норвегії введені великі стимули для збільшення продажів електрокарів. Зокрема, країна відмовилася від великих імпортних мит, реєстрації та податків для покупців електромобілів. Їх власники також не платять дорожні збори і використовують автобусні смуги в перевантажених центрах міст.
Пільги будуть діяти до 2021 року. При цьому до 2025 року всі нові автомобілі, що продаються в країні, повинні стати електричними.
Аналогічні цілі поставили перед собою також Велика Британія і Франція, але там орієнтуються на 2040 рік. Україна також входить в число країн, в яких популярність електрокарів стрімко зростає. Крім приватного, в країні розвивається і корпоративний сегмент використання електромобілів.
Росіяни помітили, що анексія Криму погіршила їх рівень життя
Більшість опитаних росіян підтримують анексію Криму, але визнають, що дії Москви погіршили економіку країни, рівень життя і відносини з США.
Про це йдеться в результатах опитування російської дослідницької організації "Левада-Центр", який опублікований на сайті Чиказької ради з глобальних питань.
Більшість опитаних (62%) продовжують підтримувати анексію Криму, а 46% вважають, що тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей (т.зв. "ДНР" і "ЛНР") повинні стати "незалежними".
При цьому 58% упевнені, що дії Москви погіршили економіку Росії, 64% – рівень життя, а 78% – відносини з США.
Більшість опитаних вважають, що анексія Криму принесла більше користі, ніж шкоди, проте за останній рік їх відсоток зменшився: з 70% (березень-2018) до 62% (березень-2019).
На сайті також розміщена інфографіка, на якій вказані результати аналогічного опитування в різні періоди, починаючи з березня 2015 року.
Опитування в Росії було проведено в лютому 2019 року. Опитано 1613 осіб віком від 18 років у восьми федеральних округах. Похибка становить 3,4 процентних пункту.