Олександр Лукашенко и Володимир Путін / Фото: сайт Кремля
Наприкінці минулого тижня російські, білоруські, а потім і українські ЗМІ облетіла "сенсаційна" новина: нібито президенти Росії і Білорусі досягли домовленості про створення спільного парламенту і уряду, яким буде делегована частина повноважень відповідних державних органів двох країн.
"Президенти домовилися, що цілі заявлені грандіозні, і вони не повинні змінюватися. Це перехід на уніфіковане податкове законодавство, створення єдиних ринків нафти, газу і електроенергії, створити єдиний парламент і уряд з певними повноваженнями, коли незалежні Росія і Білорусь віддають наверх певні управлінські функції з обов'язковим виконанням. Таке завдання зараз вирішується", – цитували посла ЗМІ. Новина була подана з посиланням на слова посла Білорусі в Росії Володимира Семашка і викликала справжній переполох у Мінську.
Що насправді сказав посол
Президенти Росії і Білорусі дійсно домовилися створити спільний парламент і уряд. Крім того – загальну валюту, загальний суд, спільну армію і навіть загальну валюту. Про що підписали відповідний договір. Щоправда, було це ще 1999 року, серед підписантів значаться Олександр Лукашенко і Борис Єльцин. Саме про цей договір, яким вже протягом двадцяти років успішно "присушувався" Мінськ, вів мову білоруський посол.
Як розповів сайту "Сьогодні" експерт програми міжнародної та внутрішньої політики аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ігар Тишкевич, після того, як заява посла розійшлося по ЗМІ, низка білоруських видань звернулася за офіційним тлумаченням сказаного.
"Після того, як вони отримали від посольства і опублікували повні стенограми, в білоруському інформаційному просторі тема була вичерпана. Тому що посол говорив саме про Союзний договір 1999 року. В якому прописано створення наднаціональних органів і передача їм певних повноважень. Більш того, такі органи формально навіть створені, але жодних повноважень їм, зрозуміло, ніхто не передавав", – розповів Ігар Тишкевич.
Не перша спроба
За спостереженнями експерта, тоді як в Білорусі тема швидко вичерпалася, російські ЗМІ доклали максимальних зусиль для її просування. А за російськими – і саме в російському трактуванні – її підхопили українські видання.
При цьому останніми днями це була не перша спроба "інформаційного вкидання".
"Буквально за день до цього російські ЗМІ, як по команді, розтиражували результати телефонного опитування громадян Білорусі. За яким нібито 90% білорусів виступають за союз або партнерство з РФ. При цьому російські мас-медіа "забували" згадати цікаву деталь: соціологи спробували додзвонитися до 7 тисяч громадян Білорусі. І отримали лише 500 відповідей. Це означає, що 6 500 осіб відмовилися відповідати, а 90% позитивних відповідей соціологи отримали від тієї півтисячі громадян Білорусі, які дали відповідь", – зазначає Ігар Тишкевич.
Зазначимо, що інформаційні атаки Росії на дружню державу – зовсім не рідкість. Наприклад, в березні нинішнього року Олександр Лукашенко досить емоційно висловився на адресу російських пропагандистів, якістворили "фейкову новину" про нібито згоду Білорусі на створення єдиного валютного простору.
"Якщо тобі запропонували єдиний рубль, тоді ти можеш або погоджуватися, або відкидати це. Ні мені, ні Білорусі цього ніхто не пропонував", – сказав Олександр Лукашенко.
Чому активізувалися атаки
Експерти сайту "Сьогодні" впевнені, що нинішні інформаційні атаки Москви на Лукашенка пов'язані з важкими переговорами, які зараз тривають між двома країнами.
Йдеться про підписання нового договору про тіснішу економічну інтеграцію (сайт "Сьогодні" детально зупинявся на цьому проекті ще на початку осені) і договору про постачання російського газу на 2020 рік.
Так, передбачалося, що "економічна конфедерація" – як її встигли охрестити ті ж російські ЗМІ – буде підписана 8 грудня акурат на 20-ту річницю створення Союзної держави. Однак Олександр Лукашенко проявив несподівану непоступливість з цілої низки питань.
"Переговори щодо реанімації інтеграційного проекту все ще тривають, станом на 19 листопада (цього дня зустрічалися прем'єри Білорусі і РФ. – Авт.) було погоджено 20 напрямків з 31. Щодо одного напрямку – загального податкового законодавства – Мінськ сказав категоричне "ні". Тому подібні атаки – це, в тому числі, спроба тиску на президента Білорусі", – зазначає Ігар Тишкевич.
Згоден з такою думкою і голова Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень Петро Бурковський.
"Безумовно, це елементи тиску на Лукашенка. Росія наполегливо просуває і легітимізує в публічному просторі ті ідеї, які їй потрібні. Якщо Білорусь хоче отримати економічні преференції, вона повинна заплатити за це політичну ціну. Політична ціна – це подальша інтеграція Білорусі до складу Російської держави. І навіть економічну інтеграцію Росія трактує по-своєму, виносячи на перший план створення єдиного валютного простору і єдиного емісійного центру. А єдиний емісійний центр – це фактично контроль над бюджетом країни, це дуже серйозно", – говорить експерт.
Водночас, на думку Петра Бурковського, подібні інформаційні атаки Москви паралельно мають і інші, глибинніші цілі.
"Часто це, як то кажуть, "пробна куля". Тобто росіяни, розганяючи подібним чином інтерпретовану інформацію, спостерігають, як до цієї інформації ставляться в самій Росії, як ставляться в Білорусі. В тому числі в елітних колах Білорусі. Йдеться про армію, Міністерство внутрішніх справ, Комітет державної безпеки, Кабінет міністрів. Завдання – подивитися, яка буде реакція цих кіл, які підпорядковані Лукашенку, і свого часу довго ним підбиралися. Тому що ці люди все одно думають, яке життя буде після Лукашенка. І дехто з них може орієнтуватися на Росію", – говорить Петро Бурковський.
При цьому експерт погодився, що аналогічним чином Росія діє і по відношенню до України. Зокрема, "вкидаючи" напередодні зустрічі в нормандському форматі до інформаційного простору ті чи інші вигідні їй тези і спостерігаючи за реакцією.
А що насправді?
Стосовно ж реальних, а не теоретичних (наразі) перспектив поглиблення російсько-білоруських відносин, то 6 грудня відбудеться чергова зустріч російського і білоруського прем'єрів. На якій, можливо, пакет "економічної інтеграції" буде узгоджений. Втім, не можна виключати, що закінчиться вона тим же, що і попередня зустріч 19 листопада – сторони оголосять, що робота над компромісним рішенням буде продовжена.
"З досить великою часткою ймовірності зустрічі Лукашенка і Путіна 8 грудня і урочистого підписання договору не буде. Зараз взагалі обговорюється, чи відбудеться вона цього року. Тому що питання: а що підписувати?" – зазначає Ігар Тишкевич.
Нагадаємо, раніше "Сьогодні" розповідали, що Олександр Лукашенко збирається вшосте балотуватися в президенти Білорусі.