Українець Артем Тодерян, родом з Чернівецької області, близько 10 років живе в Італії, в якій кількість смертей через коронавірус вже перевищила 2,5 тисячі. Як переживають пандемію в Мілані і що змінилося в житті країни після виявлення COVID-19 – Артем розповів в ексклюзивному інтерв'ю сайту "Сьогодні".
- Розкажіть, як давно ви живете в Італії, де саме і чому переїхали?
- В Італії вже близько 10 років. Приїхав з Чернівецької області по роботі. Я приватний підприємець і займаюся графічним дизайном.
- Як змінилося життя в країні після проникнення коронавірусу?
- Ситуація розвивалася спонтанно. Ми спостерігали за тим, що відбувалося у Китаї, але ніхто не міг навіть припустити, що він (коронавірус, – Ред.) може виявитися в Європі, тим паче в Італії. Лише наприкінці лютого почали на це звертати увагу. Потім, коли кількість хворих почала зростати, почали цьому приділяти більше уваги. А після і пішла паніка.
- Як ви відчули наближення епідемії в самому Мілані?
- Коли вірус почав підбиратися до Мілана, у місті зо два тижні нічого не відбувалося. Спочатку влада не давала ніяких вказівок з цього приводу, і ніякого занепокоєння не було. Потім же почали закривати на карантин маленькі міста. Пізніше карантин запровадили й у Мілані. Коли з'явилася інформація, що місто можуть закрити, люди почали вибиратися на південь, щоб уникнути зараження. А через тиждень вся країна стала "червоною" зоною. Таким чином паніка людей тільки посприяла поширенню вірусу.
- Що робить місцева влада, щоб не допустити розвповсюдження інфекції?
- Я живу в районі, розташованому практично у центрі міста. Тут в кварталі все тихо, все закрите. Тобто працюють тільки супермаркети, аптеки і лабораторії. Все інше залишається закритим, і навіть парки закрили тиждень тому.
- Як ви вважаєте, що посприяло такому стрімкому поширенню інфекції в країні?
- Людей хворих в країні було багато. Особливо літні люди. У них були якісь хронічні захворювання, і вони вдома лежали або на лікарняному. І звичайно якщо ці люди перевірялися в лікарнях, вони швидше, всього і підхоплювали там вірус. Я говорю про лікарнях, в яких перевіряли перших заражених. Від цих людей, як наслідок, заразилися їхні родичі або люди, які доглядали за ними. Ось так число і зросла. Крім того, в Італії люди досить товариські. Дуже люблять проводити час в компанії. У цьому випадку це пішло на шкоду. Може бути, що людина не має ніяких симптомів, але він може бути переносником. Якщо ми будемо дотримуватися режиму ізоляції, то спалах піде на спад.
- У країну направляли іноземних фахівців? Чи допомагають вони в боротьбі зі спалахом?
- До Італії приїхали китайські лікарі. Вони теж рекомендують ізоляцію. Ця практика допомогла там, у Китаї, придушити спалах інфекції.
- Чи є в аптеках медичні маски та інші предмети захисту?
- В аптеках і загалом у продажу в місті немає масок. Тут це дуже велика проблема, тому що маски швидко з самого початку розібрали. Зараз в країні видали указ, щоб їх першу чергу видавали в лікарнях медикам. Адже вони там працюють із зараженими. В Італії приходили партії масок з Німеччини. Також Китай надсилав. Ну, й їх виготовляють у самій країні. Але всі вони йдуть, перш за все, в медустанови. А от все інше в аптеках є: і антисептики, і ліки.
- Чи підвищувалися в аптеках і магазинах ціни на маски, антисептики або медикаменти?
- В аптеках ціни поки на звичайному рівні. Тому що в країні були введені заходи для уникнення підвищення цін на засоби захисту. Зокрема, аптекам і магазинам за таке загрожують штрафи. Особисто я таких порушень не бачив, але були випадки, коли підвищували ціни на антисептики. Їх продавали різні дистриб'ютори. Коли вони закінчувалися, ті, у яких товар ще залишався, підвищували на нього ціни. Іноді навіть в десятки разів. Але це було лише тоді, коли в місті панувала паніка. Потім це все вирішилося.
- Чи є зараз вільний доступ до продуктів, їх достатньо у магазинах?
- Коли в місті почалася паніка, люди змітали полиці в супермаркетах. Вони були порожніми перші тижні. Закуповували в основному продукти, які довго можна зберігати. Зокрема, багато хто купував пасту. Зараз ситуація нормалізована: у магазинах є всі продукти. Все необхідне можна спокійно купити.
- Чи штрафують у місті та у країні на порушення карантину?
- За те, що масок немає, вони не можуть штрафувати, оскільки їх просто немає в аптеках. Є штрафи за виїзд з міста без причини. Для цього тут потрібно написати заявку і надати документ, в якому вказана вагома причина для пересування. Наприклад, там за сімейними обставинами або за станом здоров'я. По місту ж ходять спокійно.
- Чи обмежували у місті роботу транспорту через карантин?
- У Мілані весь громадський транспорт працює і немає якихось особливих заходів. Навіть на те, скільки людей навіть може пересуватися. Ось мені довелося навіть їхати за деякими речами до свого офісу на громадському транспорті. Я їхав в трамваї всю дорогу, в кінці мого шляху зайшли ще двоє осіб. Тобто, нас було троє людей на весь трамвай. Люди самі зайвий раз не виходять на вулицю і не пересуваються по місту.
- Працюють у місті школи, садки, адміністративні органи?
- Вони закриті на карантин. Навіть церкви, вони всі закриті. Найважча ситуація з похоронами, тому що вони теж заборонені. Тому похорони роблять тільки близькі родичі померлого. Якщо ховають зараженого, то взагалі нікого на похорон не пускають.
- Як працюють продуктові магазини і супермаркети? Є якісь зміни?
- Зараз на покупку супермаркет не пускають усіх разом. У магазин пускають тільки по 10 осіб і необхідно дотримуватися дистанції.
- Особисто ви не боїтеся заразитися?
- Обстановка в країні змінилася звичайно дуже кардинально. За весь час в житті в Італії такого не траплялося. Тут навіть ніхто не очікував такого спалаху і не були до цього готові. Звичайно, всі бояться якось заразитися, але, як такої, паніки немає. Ми намагаємося стежити за собою і тримати будинок в чистоті, провітрювати його. Це основа нашої безпеки.
- Що взагалі говорять про коронавірус, коли епідемія піде на спад?
Ми чекаємо і сподіваємося, що ситуація потроху нормалізується, але поки що ніяких новин про спад спалаху немає. Нам залишається тільки дотримуватися правил, намагатися не заразити і не передати комусь ще інфекцію.
- У вас є знайомі, які захворіли?
- Немає таких знайомих. Є одна жінка, яка застудилася пару тижнів назад. Ми переживали через це, але у неї все минулося і все. Тест вона не проходила, оскільки, боялася йти до лікарні. Але вона пробула в ізоляції два тижні, і ніяких симптомів більше не було.
- Що каже про темпи спалаху місцева влада? Чи дають якісь результати введені заходи?
- Ми бачимо, нам для цього ще потрібен час. Поки що в лікарні приходять пацієнти з вірусом. Напевно, лише тоді, коли перестануть – все піде на спад. Поки що хороших новин ми не бачили. Навпаки, були стрибки в епідемії.
- Як працюють в місті лікарні? Чи вистачає там місць для заражених?
- У лікарнях країни не вистачає місць для всіх інфікованих. Через це заражених людей, у яких є можливість ізолюватися в будинку, відпускають на лікування з лікарні. Це стосується тільки людей з хорошим імунітетом і з незапущеними симптомами. Лікарі їм прописують медикаменти, які вони б давали у госпіталі.
- Як поводяться люди – допомагають один одному чи більше уникають?
- Коли були зафіксовані перші випадки, ми думали, що кожен китаєць, якого ми бачимо в місті, він і є носій. Але потім ця ситуація минула, оскільки самі італійці, коли Італія представляла загрозу іншим країнам Європи, теж опинилися в такій же ситуації. Ми не повинні діяти проти один одного. Ми повинні допомагати якось.
- Що вас найбільше лякає або здається незвичним у режимі епідемії?
- Ситуація дуже проста. Тут жартують, що, мовляв, наших прадідів гукали на війну, а нас гукають сидіти вдома, і ми не можемо впоратися. Як би завдання дуже проста – сидіти вдома. Люди в Італії починають креативити, щоб розвіяти трошки цю ситуацію. Ось наприклад, о 12 годині дня або о 6 вечора ми виходимо на балкон і щось співаємо. Ну, або аплодуємо. Крім того, це можливість побути з сім'єю вдома. Можна вивчати щось або читати щось, використовувати момент.
- Чи зіткнулися ви з проблемами по роботі через запровадження карантину?
- Так. Але, наприклад, для приватних підприємців держава буде відшкодовувати збитки в розмірі близько 600 євро на місяць. А так зараз все в країні практично зупинилося, і це якось треба буде повертати в круги своя. Але зараз на першому місці звичайно це здоров'я.
- Чи не виникало у вас думки повернутися в Україну і перечекати там епідемію?
- Звичайно, думали. Я родом із сільської місцевості, і там би було добре перечекати це все. В такі часи замислюєшся про плюси життя поза мегаполісом.
Раніше "Сьогодні" дізнавалися, як живуть під час карантину люди у Китаї. Про життя в охопленій коронавірусом країні нам розповіла українка, яка вже шість років живе в Піднебесній. Детальніше читайте в ексклюзивному інтерв'ю.
Тим часом, в Україні через поширення коронавірусу теж запровадили карантин.