Півроку безвізу з ЄС: очікування та реальність

12 грудня 2017, 07:41
Виїжджати за кордон українці стали частіше, але ажіотажу немає

Рубіж. З введенням безвіза перевірка паспортів по базі даних займає лічені секунди / Фото: Григорій Салай

Півроку тому, в ніч на 11 червня, українці нарешті отримали довгоочікуваний, роками вистражданий безвізовий режим з країнами Євросоюзу. Шлях до нього був дійсно тернистий. "Сегодня" згадала основні віхи амбітного проекту століття і дізналася, як він втілюється в життя.

Експрес-екскурс в історію питання

Про безвізовий режим заговорили відразу після проголошення незалежності. У 1991-му про нього заявив перший президент Леонід Кравчук, але дива не сталося. Лише три роки по тому було підписано Угоду про партнерство та співробітництво з ЄС. Документ набув чинності ще через чотири роки. У 2008-му Верховна Рада ратифікувала Угоду про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС. Ще через два роки в Брюсселі з'явився План дій щодо лібералізації візового режиму з принципом "Дорожньої карти". Кілька років в Україні працювали експерти та спостерігачі Єврокомісії, а Україна регулярно, як старанна учениця, звітувала про виконану роботу. У листопаді 2013 року у Вільнюсі очікувалося підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Однак тодішній президент Віктор Янукович в останній момент відмовився від цієї ідеї, і процес загальмувався.

Реклама

Реанімували його вже після Євромайдану. Протягом 2014-2016 років різні європейські та українські політики неодноразово заявляли про те, що "ще трошечки, і безвізовий режим ось-ось введуть". Але дати постійно переносилися, а перед Україною висували все нові умови. Це породило помітне розчарування навіть у середовищі єврооптимістів, не кажучи вже про євроскептиків і критиків. Остаточно оформлене рішення Ради міністрів ЄС про надання безвіза було прийнято 11 травня нинішнього року. Через шість днів у Страсбурзі було підписано офіційний документ про скасування з 00 години 11 червня візового режиму для громадян України. Песимісти були осоромлені.

Динаміка: на вікенд в Париж і Амстердам

Безвіз передбачав короткострокові ділові та туристичні поїздки в 30 країн: всі держави – члени ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також Ісландію, Ліхтенштейн, Норвегію, Швейцарію, що знаходяться за межами Євросоюзу. Перебувати в Європі дозволялося до 90 днів протягом кожних шести місяців. Перевищення терміну тягло подальшу заборону на в'їзд в ЄС.

Реклама

Журналісти "Сегодня" стали свідками і безпосередніми учасниками офіційного старту безвіза. У пунктах пропуску ми проводжали тих, хто вперше летів за спрощеною схемою перетину кордону, і разом з ними випробували нововведення на практиці, вирушивши в Литву і Польщу.

Враження були позитивними. Наявність біометричних паспортів (придбання яких на початковому етапі ще не викликало ажіотажу) повністю виправдовувало надії їх володарів. Універсальний документ не тільки звільняв від необхідності витрачати час і гроші на оформлення візи, але значно полегшував проходження процедури прикордонного контролю, наприклад, в міжнародних аеропортах. Біля кабінок, де раніше, до введення безвіза, нерідко скупчувалися довгі черги, пасажирів стало на порядок менше. На зчитування даних паспорта йшли вже не хвилини – секунди. Інспектор швидко визначав справжність документа, переконувався в тому, що він належить пред'явнику, просив показати квитки туди і назад, бронювання готелю або запрошення від приватної особи, іноді медстраховку – і шлях до Європи вільний.

Спрощувався також процес проходження прикордонного контролю в залізничних, автомобільних, морських пунктах пропуску.

Реклама

Введення безвіза довелося на початок літа, а значить, і відпускного періоду. У перші дні, тижні червня відзначався істотний ріст пасажиропотоку з України в країни Євросоюзу. Так, за перші п'ять днів переваги біометрії оцінили 63 тисячі співвітчизників, за місяць – понад 95 тисяч. Надалі за добу в ЄС, за даними Держприкордонслужби, виїжджало вдвічі-втричі більше українців, ніж до цього за звичайними закордонними паспортами – 5-6 тисяч. В основному це були туристичні поїздки, а також через сімейні, особисті справи.

Часто люди їхали просто на вихідні – подивитися Париж, Амстердам, Брюссель, Прагу, інші європейські столиці. Пожвавішали і авіакомпанії, пропонуючи дуже вигідні, вдвічі-втричі нижчі за звичайні, промотарифи. Пізніше кількість бажаючих поїхати в країни ЄС по біопаспортах дедалі зменшилась. До початку осені пасажиропотік в ЄС знизився приблизно на 30-40 відсотків. Частково дав знати про себе фактор сезонності, частково – великі черги за новими паспортами і скасування дешевих авіаквитків.

Зараз: стабільність без коливань

Нинішню ситуацію перевізники оцінюють як стабільно усталену. В одній з авіакомпаній її образно порівняли з нормальною температурою людини.

- 36,6, ні градусом вище або нижче, – ділиться наш співрозмовник. – Вважаємо, показник хороший. Ейфорію, яка панувала спочатку, змінив здоровий прагматизм. Все більше людей оформляють новий паспорт, що робить їх мобільнішими, практичнішими. З'явилася можливість – купили квитки туди і назад, забронювали готель, запаслися страховим полісом і злітали на кілька днів туди, де хочеться відпочити. Не потрібно збирати і здавати купу довідок, інших документів для оформлення візи, чекати, поки її видадуть, платити гроші, іноді і переплачувати за швидкість. Відчуваєш себе повноправним європейцем...

Критики безвіза прогнозували масові відмови українцям у в'їзді в ЄС. Такі факти мали місце, однак в цілому їх небагато. У Держприкордонслужбі пояснюють це порушеннями міграційного законодавства в період попереднього перебування в ЄС, непідтвердженими цілями поїздок, відсутністю бронювань.

У перші два тижні після введення безвіза відмовили 33 громадянам України, за місяць – 50. На сьогоднішній день таких 61. Правда, це ті, уточнюють в Держприкордонслужбі, хто офіційно заявив про те, що їх не прийняли. Скільки "відмовників" вважали за краще не повідомляти, невідомо.

Обов'язкові умови безперешкодного перетину кордону з ЄС по безвізу наступні: наявність біометричного паспорта, обгрунтування мети, маршруту поїздки, платоспроможність громадянина, пред'явлення в пункті пропуску проїзних документів туди і назад, підтвердження бронювання готелю або запрошення приймаючої сторони, відсутність даних в базі Інтерполу серед оголошених в міжнародний розшук за злочини і правопорушення.

Інспектор: "Кому нічого приховувати, спокійний"

Сержант Олена Гулевич працює інспектором Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" в Міжнародному аеропорту "Бориспіль" трохи більше року. Певний досвід вже накопичила.

- Для пасажира при перетині кордону найважливіше – щоб процедура проходила швидко, чітко, без поспіху, затримки і нервування, – каже дівчина. – Введення безвізового режиму цьому і сприяє. Ми до нього готувалися довго і ретельно. Навчалися роботі на новому обладнанні. Півроку безвіза показали, що зауважень до нас немає, все штатно.

За словами Олени, якихось екстраординарних, нестандартних випадків в її роботі не було. Однак недавно засумнівалася в достовірності в'їзних документів громадянки Ірану. І не даремно.

- Вона транзитом через Україну слідувала до Європи за чужим паспортом, що в ході поглибленої перевірки підтвердили інші наші співробітники, – каже інспектор. – Таких пасажирів відправляють зворотним рейсом туди, звідки прибули. З іранкою вчинили так само...

- Інспектор звертає увагу на поведінку пасажира?

- Кому приховувати нічого, поводиться спокійно, впевнено, – відповідає Гулевич. – Коли нервує, метушиться, підганяє, мовляв, швидше, спізнююся, треба придивитися, зрозуміти, чи дійсно хвилюється перед польотом або причина в іншому... Чи пред'являє паспорт, посадковий талон, перевіряємо по базі даних... І якщо все в порядку – щасливого польоту... Завдяки сучасним пристроям, що зчитують, процедура займає всього кілька секунд. Черг у кабінок, що на виліт, що на приліт поменшало, хоча в години пік і бувають...

До речі, в цілях безпеки, крім візуального спостереження, за пасажирами стежать і встановлені в різних куточках аеропорту відеокамери.

Заступник начальника ОКПП "Київ" Олег Комісарук запевнив нас, що минулі півроку не стали для персоналу супервипробуванням.

- Перехід на безвіз зненацька нікого не застав, – переконує офіцер. – Підготовча робота в пунктах пропуску – аеропортах "Бориспіль" та "Київ" – була формальною. Людей відбирали суворо на конкурсній основі, в тому числі із застосуванням поліграфа. Допомагали зарубіжні колеги. База даних Інтерполу працює без збоїв. Високий рівень захищеності від підробки показали і біометричні паспорти.

За словами Олега, власники і колишніх, з діючими шенгенськими візами, і біометричних паспортів спершу хочуть максимально використовувати "шенген", а вже потім, маючи позитивну імміграційну історію, освоювати безвіз. Чимало і громадян, які відразу їдуть в Європу з чистою біометрією. Найчастіше – в Польщу, Німеччину, Італію, Францію...

- Яка мета поїздки вказується?

- Вказуються – приватна і відпочинок, туризм. А як насправді – не відстежуємо. У нас і можливості такої немає... За обліками, якими володіємо, в наших аеропортах за ці півроку було тільки 10 відмовників, через те, що під час попереднього перебування в країнах ЄС вони щось порушили. Розраховували, що, отримавши новий паспорт, все ж потраплять куди хочуть. Та не так сталося як гадалося – завернули...

- Чи намагаються пасажири підкупити інспектора?

- Ні до чого хорошого це не призводить, – запевняє Комісарук. – Пропонували нашим співробітникам і 450, і 500 доларів США, щоб закрили очі на сумнівні паспорта, вклеєні в чужі документи фотографії... Але всім же зрозуміло, чим це загрожує... Якщо хтось в порушення закону і спробує перетнути кордон України, то буде затриманий при в'їзді в ЄС і видворений назад. Так що тут – без варіантів...

Поки Олег давав пояснення і коментарі, на великих екранах зони прикордонного контролю якраз демонструвався відеоролик про згубність надання хабарів і кримінальну відповідальність за подібні витівки.

- Послугами безвіза через всі українські пункти пропуску скористалися понад 350 тисяч громадян України, – підводить підсумок заступник начальника ОКПП. – При цьому в порівнянні з літнім періодом минулого року загальний пасажиропотік зріс. Збільшення начебто і не таке вже разюче – 10 відсотків. Але через рік, сподіваємося, вікно в Європу відкриють ще більше співвітчизників...

Підробки: паспорти – по $ 6000 кожен

Днями в Києві співробітники прокуратури і Служби безпеки викрили злочинну групу, яка займалася виготовленням та збутом підроблених закордонних і внутрішніх паспортів громадян України.

- У неї входили громадяни Росії, Таджикистану, Узбекистану, – повідомив "Сегодня" ексклюзивні подробиці прокурор Київської області Дмитро Чібісов. – В ході слідчо-оперативних дій встановлено, що за організацію каналу нелегального переправлення громадян України та іноземців до країн Західної Європи підозрювані отримували по 6 тисяч доларів США – стільки коштував кожен паспорт. Під час обшуків вилучено 15 підроблених паспортів і понад 100 тисяч гривень. Всім трьом обрано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою з правом внесення застави.

Точна кількість тих, хто вже отримав підроблені документи, встановлюється. Найімовірніше, паспорти будуть анульовані, а прізвища їх власників – внесені в базу даних Інтерполу. За попередньою інформацією, підробки користувалися попитом у жителів неконтрольованих Україною територій Донецької і Луганської областей.

Затримання відбувалося в одному зі столичних кафе, при отриманні грошей за виготовлення виїзних документів особі, яка перебуває в міжнародному розшуку за статтею "Тероризм". В ході обшуків в Києві і Дніпрі знайдені бланки, печатки, штампи, використані при виготовленні і збуті паспортів.

Слідство перевіряє заарештованих на причетність до сумнозвісної організації ІДІЛ, але даних про те, що раніше зловмисники мали проблеми з законом у своїх країнах, поки немає. Як довго вони займалися незаконним промислом в Україні, як опинилися тут і чи були у них посібники, з'ясовується.

Після обшуку. Вилучені оперативниками речові докази долучені до справи

Мобільність: допомагає інтеграції в Євросоюз

"Безвізовий режим України з Євросоюзом сприяє розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співпраці в економічній, політичній, науковій, культурно-гуманітарній та інших сферах, – відповіла на запит "Сегодня" прес- служба МЗС. – Мобільність наших громадян забезпечує подальшу інтеграцію України в Європейське співтовариство і вже на даному етапі сприяє лібералізації візового режиму з іншими країнами.

...Починаючи з 11 червня, в ЄС виїжджало близько 10,5 млн громадян, з них з оформленням віз – 2,5 млн, в тому числі близько 350 тис. – за біометричними паспортами, скориставшись безвізовим режимом.

Відмовлено 61 громадянину (22 – в повітряних пунктах пропуску). Основні причини – перевищення термінів перебування в ЄС під час попередніх поїздок, а також відсутність документів, що підтверджують мету і умови перебування".

Тенденції: розширюються межі, оживає бізнес

За минулі півроку в Україні з'явилися нові повітряні перевізники, в тому числі європейські. Позавчора, 9 грудня, в аеропорту "Київ" приземлився 180-місцевий аеробус А320 з Мілана італійської авіакомпанії. Взявши на борт пасажирів, він вирушив в Неаполь. Зустрічав новий рейс перший заступник гендиректора української компанії Валерій Поліщук бачить у розширенні географії польотів добрий знак і для пасажирів, і для розвитку бізнесу:

- Ми ще не підводили підсумки роботи за півроку, але відзначаємо, що з введенням безвізового режиму кількість пасажирів в аеропорту "Київ" значно зросла, – сказав він "Сегодня". – Тенденція радує – на деяких західноєвропейських напрямках завантаження літаків становить 90%. При тому, що заповнюваність 70% крісел вважається вже хорошим показником. Глибокий аналіз роботи ще попереду. Очікуємо зростання обсягу перевезень по аеропорту близько 60% – за рахунок кількості рейсів, збільшення завантаження, більшої частоти. Безвіз став серйозним стимулом.

З яким паспортом ви летите?

Артем, фінансовий аналітик:

- Вважаю, що з впровадженням безвізового режиму подорожувати громадянам України в Європу стало простіше і швидше. Вперше з біометричним паспортом довелося перетнути кордон з Угорщиною. Зараз лечу до Бельгії. Це службове відрядження. Упевнений, все буде в порядку.

Тетяна, уродженка Тернопільської області:

- Біометричний паспорт хороший для платоспроможних українців, у яких є гроші для поїздки за кордон. На жаль, цим можуть похвалитися далеко не всі. Багато хто хотів би поїхати в пошуках кращого життя і гідного заробітку. Але біометрія для цього не годиться, так як передбачає тимчасові обмеження перебування за кордоном. У мене два паспорти, і користуюся ними по черзі. Біометрією – перший раз, так як лечу в США через Європу. У старому паспорті стоїть американська віза, що дозволяє транзитно перебувати в різних місцях. Мені пощастило – знайшла роботу в круїзній судноплавній компанії, ходжу в плавання на пасажирському лайнері. Публіка – солідна. Рівень обслуговування дуже високий, лакшери. В екіпажах чимало наших земляків, з Тернопільщини в тому числі. Вигідно – на житло і харчування витрачатися на треба, зате бачиш світ і дізнаєшся чимало цікавого.

Єгор, мандрівник зі стажем:

- По біометрії сподіваюся побувати в Тенеріфі. Дуже люблю спорт, той же серфінг, і рок-музикою захоплююся давно. Будуть в Іспанії виступати "Роллінг стоунз" або якась інша мегагруппа – неодмінно побуваю на їхньому концерті. А поки лечу в Азію. Там мій новий паспорт не потрібен – підійде і звичайний закордонний, де ще є порожні сторінки.