Фото: AFP
Питання про запровадження нових санкцій стосовно Росії через ситуацію в Азовському морі обговорюється на закритій нараді послів країн – членів Євросоюзу. Рішення про застосування заходів може бути ухвалене лідерами держав співтовариства в середині грудня. Про це в середу заявив міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичс.
"Ми працюватимемо над тим, щоб такі міжнародні організації, як ОБСЄ і ООН, а також в значній мірі комісія НАТО – Україна, говорили одноголосно і чинили тиск на Росію. В контексті ЄС саме зараз посли обговорюють запровадження можливих нових санкцій, про які можуть домовитися лідери ЄС у середині грудня", - сказав він в ефірі Латвійського радіо.
"Хоча багатьом і здається, що санкції – це той механізм, який не дає прямого ефекту, але ми добре бачимо, що все-таки чітка позиція міжнародної спільноти, яку також доповнюють санкції, дає певну підтримку", - зазначив він.
На його думку, Росії потрібно дати сигнал про необхідність нормалізувати ситуацію.
"Я думаю, що у нас достатньо різних санкційних механізмів, які можна було б задіяти. Але ми не будемо говорити про військову інтервенцію, оскільки Україна не є країною – членом НАТО", - підкреслив він.
За словами глави МЗС Латвії, у різних країн ЄС різні позиції з питання антиросійських санкцій.
"Хтось виступає за більш жорсткі санкції, а є ті, хто не хоче жорсткіших заходів, що, по правді кажучи, подобається це чи ні, є нормою для ЄС – дійти через кілька днів, а часом і тижнів до єдиної думки", - сказав він.
"Але навіть найскептично налаштовані країни розуміють, що на це не реагувати не можна", - зазначив політик.
Рінкевічс підкреслив, що питання введення санкцій проти РФ зараз обговорюється на закритому засіданні дипломатів ЄС, а рішення з цього приводу буде прийнято на рівні керівників і прем'єрів країн спільноти.
"Домовленості на дипломатичному рівні будуть досягнуті порівняно швидко, але зрозуміло, що ці домовленості доведеться затвердити лідерам ЄС у середині грудня", – сказав він.
При цьому глава зовнішньополітичного відомства Латвії не став називати якісь конкретні заходи, які могли б бути введені стосовно Росії. "На мій погляд, це повинні бути не тільки санкції, спрямовані проти осіб, але це повинні бути і якісь санкції, які спрямовані на економічному рівні", – вважає він.
"Необхідно домогтися того, щоб, по-перше, українські кораблі і моряки були звільнені. По-друге, щоб ситуація не загострювалася, і третє – щоб Керченську протоку було звільнено. Якщо цього не відбувається, я думаю, що може трапитися прецедент, схожий на події 2014-2015 року на сході України", – вважає Рінкевічс.
Як повідомлялося, канцлер ФРН Ангела Меркель хотіла б обговорити з американським лідером Дональдом Трампом на полях саміту G20 питання, пов'язані зі зростанням напруженості у відносинах України і Росії через інцидент у Керченській протоці. За даними Bloomberg, німецький канцлер хоче порушити тему потенційних нових обмежувальних заходів проти Росії. Також Меркель може торкнутися з Трампом теми трансатлантичних відносин та проблеми навколишнього середовища.
Раніше повідомлялося, що США закликають Європу "робити більше" для України, але Німеччина і Франція не підтримують введення нових санкцій проти Росії на тлі загострення навколо Керченської протоки.
Німецьке видання Die Welt зазначає, що в дипломатичних колах ЄС, на закритому засіданні Комітету з політичних питань і безпеки (PSC) в Брюсселі, дипломати обох країн заявили, що зараз важливо вжити "заходів щодо зміцнення довіри" в суперечці.
"Санкції, на думку Берліна і Парижа, не є частиною цих заходів", - повідомляють джерела.
Німеччина і Франція, як пише видання, хочуть "продовжувати дипломатичні зусилля" і розглядають в цьому контексті залучення ОБСЄ до вирішення конфлікту на Азові.
Нагадаємо, 25 листопада Росія напала на українські кораблі МБАК "Бердянськ", РБК "Яни Капу" і МБАК "Нікополь". Ми показували відео, як корабель ФСБ РФ таранив український буксир. Після цього агресор відкрив вогонь, в результаті чого поранення отримали шість українських моряків. Також було і захоплення судна – понад 20 моряків залишилися в заручниках, їх судитимуть в РФ.
У відповідь на такі дії Росії влада України пішла на радикальні заходи. Президент Петро Порошенко видав указ на рішення РНБО щодо особливого правового режиму в деяких областях України. В результаті Верховна Рада ввела військовий стан в 10 областях країни на 30 днів.