Зала засідань ПАРЄ / Фото: AFP
Відновлення Росії в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) дозволить працювати з нею над проблемними питаннями і не говорить про те, що РФ отримує карт-бланш, заявила в неділю голова ПАРЄ Ліліан-Марі Паск’є.
"Тепер ми знову можемо працювати з російськими колегами, зокрема за тими досьє, за якими є проблеми. Ратифікація повноважень російської делегації не означає, що ми даємо їй карт-бланш", – заявила вона під час виступу на сесії в ПА ОБСЄ.
Зокрема, серед таких тем вона зазначила ситуацію зі збитим літаком, що виконував рейс MH17. Також вона нагадала, що в ПАРЄ закликали Росію звільнити українських моряків, яких затримали в Керченській протоці.
Вона підкреслила, що ПАРЄ є місцем для діалогу, зокрема з політичних питань. 2014 року в ПАРЄ "чітко і ясно" висловили позицію щодо "Криму і сходу України", і дана позиція відтоді не змінилася, зазначила Паск’є.
"Ми продовжуємо захищати принципи, закріплені в міжнародному праві, до яких ми прихильні", – сказала вона.
Раніше новини "Сьогодні" повідомляли, що в ніч на 25 червня на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) дозволили делегації РФ повернутися до сесійної зали Асамблеї з відновленням всіх прав без виконання будь-яких умов, що стосуються відновлення територіальної цілісності і суверенітету України, в тому числі припинення окупації Криму і окремих частин Донбасу.
Київ оскаржив повноваження росіян, і комітети Асамблеї підготували нову доповідь, однак 26 червня ПАРЄ відхилила поправки України до резолюції і остаточно повернула Росію.
В Україні дуже різко сприйняли вісті зі Страсбурга. Політики і дипломати вважають, що Рада Європи скомпрометувала себе і втратила авторитет, "наплювавши" на європейські цінності. Також 25 червня українська делегація вирішила покинути ПАРЄ. Голова делегації України, народний депутат Володимир Ар'єв звернувся до Верховної Ради і президента України прийняти термінові рішення щодо ситуації в Асамблеї.
Разом з Україною призупинили свою участь в поточній сесії ще 6 делегацій (Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини), які також звертатимуться до своїх парламентів, до своїх міністерств закордонних справ, до глав держав для проведення консультацій з приводу того, що далі робити в цій ситуації.