Ер-Ріяд. Обама був невеселий від сухої східної гостинності. фото AFP
За підсумком минулого тижня можна сказати: в протистоянні Росії з рештою світу рахунок був 1:2, і не на користь Кремля. Минулої неділі на нафтовому саміті, ініційованому Венесуелою і Росією, не вдалося домовитися про заморожування нафтовидобутку на рівні лютого. А вже в середу стало відомо, що, незважаючи на війну і внутрішні проблеми України, Єврокомісія подала законодавчу пропозицію Раді Євросоюзу щодо візової лібералізації для Києва. Невелику компенсацію за ці програші на світовій арені Москва отримала у вигляді рішення окружного суду Гааги, який визнав неправомочним рішення міжнародного арбітражу з виплати Росією $50 млрд колишнім власникам нафтової компанії ЮКОС.
Юристи російської сторони назвали рішення Окружного суду Гааги великою перемогою і заявили, що воно повинно стати керівництвом до дії для судів Франції, Бельгії, Німеччини, Великобританії і США, де юристи ЮКОСа подали позови про виконання рішення арбітражу за рахунок конфіскації майна РФ. Але радник в міжнародній юридичній фірмі Bryan Cave Марія Гриценко пояснила в інтерв'ю Бі-бі-сі, що наслідки рішення гаазького суду в країнах можуть бути різними: "У кожній країні суди по-своєму розглядають питання, чи є скасування арбітражного рішення підставою для відмови в приведення у виконання", – зокрема зазначила Гриценко. При цьому адвокати екс-акціонерів ЮКОСа мають намір оскаржити нинішнє рішення суду в Гаазі. Потім у сторони, що програла, буде ще можливість звернутися до Верховного суду Нідерландів.
НАФТА. Минулого тижня Москва остаточно розпрощалася з ідеєю повернути ціни на нафту хоча б до $50 за барель. І виною тому став Іран – хоча в російських ЗМІ як попало лають за провал Саудівську Аравію. На думку російських експертів, саме представник короля Салмана ібн Абдул-Азіза Аль Сауда на саміті в Досі мав підписати з іншими країнами ОПЕК і Росією угоду про заморожування обсягів видобутку нафти. Але Ер-Ріяд спочатку говорив, що приєднається до цієї ідеї тільки разом з усіма основними постачальниками чорного золота на світовий ринок. Проти з'явився Тегеран, з якого тільки зняли економічні санкції: йому, щоб заповнити всі економічні втрати від десятиліть життя "всухом'ятку", потрібно ці обсяги нарощувати, а не скорочувати. Москві ж довелося продемонструвати розуміння позиції Ірану – адже разом з ним вона підтримує сирійський режим Башара Асада. А ось позицію Ер-Ріяда, який стоїть на протилежному боці сирійського конфлікту, не зрозуміла. "Ця угода не вийшла, мабуть, з політичних розбіжностей усередині ОПЕК: Саудівська Аравія не захотіла брати участь в цій угоді тому, що Іран не захотів", – заявив глава Міненерго Росії Олександр Новак. Наступного разу можливу заморозку видобутку обговорять на зустрічі країн ОПЕК в червні у Відні.
Після провалу саміту на початку тижня ціни на нафту марки Brent опустилися до $40 за барель. Але вже вчора вони досягли максимальних показників за 2016 рік – червневі ф'ючерси продавали за $45,81 за барель. А все завдяки тому, що США, без будь-якої домовленості з будь-ким, за тиждень скоротили свою здобич на 24 тисячі барелів на добу, що стало найнижчим рівнем з жовтня 2014 року. Втім, надлишок пропозицій на ринку чорного золота існує, так що ціни на нафту можуть впасти в будь-який момент.
ПОХОЛОДАЛО. У середу Ер-Ріяд почав демонструвати свою значимість вже перед США: Барак Обама, який прибув в рамках прощального шестиденного турне по Євразії в якості президента США, натрапив на холодний прийом. Для початку у трапа літака його не зустрів король Абдул-Азіз, який відправив для виконання цієї почесної місії губернатора столиці, принца Фейсала бен Бандар. Сам же монарх відправився в аеропорт зустрічати учасників вчорашнього саміту Ради співробітництва арабських держав Перської затоки – і саме цю зустріч крутили по місцевому ТБ. А ось місця для зустрічі Обами в ефірі не знайшлося. Мало того, вже після прибуття в королівський палац Обама не дочекався від короля традиційних обіймів, як це було раніше. І задовольнятися довелося сухим рукостисканням.
На думку The New York Times, Ер-Ріяд таким чином демонструє свою незгоду з планами конгресу США щодо схвалення законопроекту, що дозволяє розглядати позови проти саудівського уряду в американських судах за звинуваченням в причетності до терактів 11 вересня 2001 року. Від Обами арабський партнер чекає накладення вето в разі, якщо законопроект буде прийнятий, а також відмови від зняття грифа "цілком таємно" з 28 сторінок звіту про розслідування терактів 11 вересня, де сказано про роль Ер-Ріяда в підготовці терористів.
ІМПІЧМЕНТ. Цього тижня опозиція Бразилії досягла істотного прогресу в планах щодо відставки президента Ділми Русеф. Цього, нагадаємо, вимагає населення країни за приховування реальних даних про інфляцію в 2013 році перед її перевиборами на другий термін, використання держкоштів для фінансування свого переобрання і корупцію в очолюваній політиком до президентства нафтової компанії Petrobras. Нижня палата парламенту проголосувала за оголошення імпічменту Русеф, набравши встановлені згідно з конституцією дві третини голосів. Після голосування нижньої палати парламенту питання про імпічмент повинен надійти на розгляд сенату. За даними опитування, вже зараз серед сенаторів "за" готові сказати 48 з 81 парламентарія. Якщо сенатори відмовляться від підтримки Русеф, президента відсторонять від влади мінімум на 180 днів на час розгляду в сенаті. Бразильська правляча партія визнала поразку в голосуванні, але Ділма, заперечуючи всі звинувачення, вирішила активніше боротися за свою посаду. "Цьому є одна назва: державний переворот. Я ні за що не піду у відставку!", – заявила Русеф на цьому тижні.
ТРАГЕДІЯ. У ніч на неділю Еквадор пережив найсильніший з 1979 року землетрус магнітудою в 7,8. Його епіцентр знаходився на глибині 19 км і на відстані 27 км від прибережного міста Муісне. Цей населений пункт постраждав більше за інших: від удару стихії обрушилися багатоповерхові готелі, ресторани і житлові будинки. Станом на вчорашній полудень число жертв стихії склало 570 чоловік, а поранення отримали понад семи тисяч. Влада оцінила збиток в $3 млрд і припускають, що на відновлення інфраструктури піде три роки. Президент Рафаель Корреа тимчасово підвищив податок на додану вартість на 2% – до 14%, і одноразово збільшив на 3% внески на прибуток.