Протести в Білорусі. Фото: REUTERS/OGI/ANI
У Білорусі вже 58-й день тривають протести. Однак Олександр Лукашенко все ще при владі й навіть провів напівтаємну інавгурацію на новий строк. Очевидно, що білоруси обрали тактику "мирного" протистояння: на зміну зіткненням із силовиками і страйкам робітників прийшли "жіночі марші" та демонстрації. Лунає все більше голосів щодо того, що революція в країні захлинулася. Що ж відбувається в Білорусі і як може далі розвиватися протест?
Початок протестів: "коктейлі Молотова" і радикальні вимоги
У перші тижні мітингів багатьом у Білорусі й за кордоном здавалося, що в опозиції є шанс скинути диктатора – негайна відставка Лукашенка була головною вимогою.
Криваві, жорстокі розгони протестувальників, нелюдські тортури затриманих у СІЗО дали несподіваний для влади результат.
Робітники та інтелігенція сказали своє слово
На підтримку мітингувальників виступили майже всі верстви білоруського суспільства: наукова і творча інтелігенція, дипломати, лікарі, вчителі, навіть журналісти держканалів відмовлялися брехати про ситуацію в країні, у відставку подавали правоохоронці...
І що найголовніше, на сторону протесту встали робітники найбільших білоруських підприємств – до недавнього часу головна електоральна база Лукашенка.
Втім, такий суспільний консенсус не змусив Лукашенка скласти повноваження, проте репресивний силовий апарат знизив рівень жорстокості.
Від радикальних акцій до жіночих маршів – як розвивалося протистояння
Влада змінила тактику. Кількість затримань значно зменшилася, іноді мітинги, які тепер проходять у вихідні, розганяють, але вже без тієї жорстокості, яка була в перші дні. Та й сама тональність протесту пом'якшилася: вимоги негайної відставки Лукашенка і передачі влади Світлані Тихановській змінилися закликами відпустити політв'язнів, припинити насильство, почати діалог і провести нові вибори.
Такий формат відносин громадян і влади все більше набуває відтінків буденності.
Масштаби самих протестів теж спали: на вулиці, за оцінками опозиції і ЗМІ, виходить зазвичай кілька десятків тисяч людей, хоча на початку протестів повідомлялося про сотні тисяч.
Владі вдалося не допустити зупинки держпідприємств. Журналістів держканалів, які звільнилися, замінили "фахівці з Росії".
Усі лідери опозиції тепер або затримані, або депортовані з країни.
Наприклад, Світлана Тихановська нині живе в Литві, Марія Колесникова, яка, щоб не бути видвореною з країни, порвала паспорт на кордоні, у СІЗО.
Останнім членом президії Координаційної ради опозиції, що іще на волі в Білорусі, була нобелівська лауреатка Світлана Алексієвич. Але і вона в кінці вересня виїхала до Німеччини – на батьківщині проти неї, як і проти інших опозиціонерів, завели кримінальні справи.
Росія підставила плече
Західні країни відмовилися визнати результати виборів і чітко дали зрозуміти, що Лукашенко став нелегітимним.
Але Олександр Лукашенко заручився фінансовою і силовою підтримкою президента РФ Володимира Путіна.
На тлі жорсткої критики з боку Заходу режим Лукашенка все більше потопає в обіймах "старшого брата", але білоруського диктатора цей варіант влаштовує більше, ніж перспективна втратити владу в країні.
Білоруси обрали мирний протест
Експерти, політики і спостерігачі констатують, що Лукашенко зміг утримати владу в країні й у найближчій перспективі очікувати падіння його режиму не варто.
"Шеф, все пропало, все пропало!" Цей мем з "Діамантової руки" може стати приспівом "жалобників по революції", які теоретизують щодо Хабаровська і Білорусі", – написала днями у себе в Facebook політолог Лілія Шевцова.
Але чи можна говорити, що протест у Білорусі вичерпався? Мабуть, ні.
Якщо проводити паралелі з Майданом, стає очевидно, що жителі сусідньої країни вибрали більш мирний шлях. Українцям для перемоги Революції Гідності знадобилося три місяці – у білорусів є ще місяць "у запасі". Але поки все за те, що попереду ми побачимо не криваву ескалацію, а тривалий мирний протест, коли на вихідних молодь збиратиметься не в кінотеатрах і пабах, а на площах.
Чи влаштовує цей сценарій Лукашенка – з огляду на той факт, що жорстокі заходи не дали бажаного результату? З таким станом речей він готовий змиритися.
Тож у найближчому майбутньому ми спостерігатимемо подальший поділ Білорусі на "дві країни": одна житиме на телекартинках від держканалів, а інша дихатиме повітрям свободи на площах міст та містечок, і що далі, то зв'язок між цими "країнами" буде ставати все слабше...