Фото: REUTERS/Irakli Gedenidze
Київ-Тбілісі-Київ
Протести в Грузії набирають обертів, а з ними і гостра політична криза. Понад 15 тис осіб в понеділок увечері, 25 листопада, пройшли маршем з площі Першої Республіки до парламенту на проспекті Руставелі з вимогою провести виборчу реформу: скасувати мажоритарку і ввести чисту пропорційну систему з нульовим прохідним бар'єром (зараз бар'єр становить 5%). Щоб розблокувати головні вулиці Тбілісі, в ніч на 26 листопада поліція застосувала водомети, 28 осіб затримали.
На поступки вулиці влада йти не збирається. Представники правлячої "Грузинської мрії" вже заявили, що чергові парламентські вибори восени 2020 року відбудуться за старою пропорційно-мажоритарною системою. Протестувальники і опозиція також не мають наміру припиняти мітинги. Посольства ЄС і США в Грузії закликають владу і опозицію до діалогу. Тим часом, набирає обертів в Грузії ще одна криза – економічна. Курс ларі вже опустився до історичного мінімуму, розкручується інфляція, а за даними соцопитувань, понад 80% грузин вважає економічні проблеми одним з головних викликів.
Грузію лихоманить фактично з літа. Наприкінці червня в Тбілісі спалахнули масштабні акції протестів, які зібрали понад 10 тис осіб. Їх організаторами стали практично всі опозиційні партії. Приводом – засідання Міжпарламентської асамблеї православ'я прямо в грузинському парламенті, яке з крісла спікера російською мовою вів депутат Держдуми РФ, член Комуністичної партії і голова цієї асамблеї Сергій Гаврилов. Напередодні візиту до Тбілісі він виправдовував політику Кремля стосовно окупованих Абхазії і Південної Осетії та визнання Росією їх "незалежності".
Влітку протестувальники пікетували не лише будівлю грузинського парламенту, а й оточили готель, де жили російські депутати – делегати Міжпарламентської асамблеї православ'я. Мітинги призвели до жорстких зіткнень людей з поліцією, 240 осіб були поранені і травмовані, кілька журналістів втратили очі через застосування правоохоронцями гумових куль. Опозиція і люди вимагали негайної відставки спікера грузинського парламенту Іраклія Кобахідзе, голів МВС Георгія Гахарія і Служби безпеки Вахтанга Гомелаурі за силовий розгін протесту, а також проведення виборчої реформи.
Після кількох днів запеклих протистоянь голова провладної "Грузинської мрії – Демократичної Грузії" і колишній прем'єр Бідзіна Іванішвілі пообіцяв на брифінгу, що чергові парламентські вибори восени 2020 року відбудуться за чисто пропорційною виборчою системою, причому з нульовим прохідним бар'єром. За кілька днів до цього подав у відставку і спікер грузинського парламенту Іраклій Кобахідзе.
Однак, за словами представників опозиції і грузинських журналістів, слова Іванішвілі на тому брифінгу не були кроком назустріч протестувальникам. Навпаки, колишній прем'єр заявив, що правляча партія і так думала проводити виборчу реформу і вводити чисто пропорційну систему, але ближче до виборів 2024 року. А ось голову МВС Георгія Гахарію, відставки якого вимагала вулиця, звинувачуючи в кривавому розгоні мітингуючих в червні, не просто не звільнили, а у вересні призначили прем'єр-міністром країни.
За словами грузинських експертів, можливо, все б і затихло і партія влади дотягла б до чергових парламентських виборів-2020, якби не виступ депутата Держдуми РФ Сергія Гаврилова з місця спікера грузинського парламенту. За даними дослідження американського IRI (International Republican Institute), яке проводилося ще до листопадової хвилі протестів, 58% підтримують скасування мажоритарки. При цьому 41% опитаних довіряють опозиції (найбільше прихильників саме у партії екс-президента Міхеїла Саакашвілі), і тільки 23% на стороні правлячої "Грузинської мрії". Більш того, найбільший антирейтинг у президента Грузії Саломе Зурабішвілі, їй не довіряють 70% опитаних. Під час чергової акції протесту увечері 25 листопада протестувальники намагалися увірватися до ресторану в центрі Тбілісі, де вечеряла президент. Але охорона вивела Саломе Зурабішвілі, відтіснивши мітингувальників.
Два тижні тому, 14 листопада, парламент провалив голосування за законопроект про внесення поправок до Конституції щодо зміни виборчої системи. Голосів недодали депутати-мажоритарники від правлячої партії, за рахунок яких "Грузинська мрія" після виборів 2016 року і отримала абсолютну більшість в парламенті ("Грузинська мрія" взяла на виборах всі 73 мажоритарні округи). На знак протесту 12 депутатів вийшли з провладної фракції, а опозиція оголосила безстрокову акцію протесту.
Але багатотисячні мітинги не змусили провладну верхівку відступитися. Генеральний секретар партії "Грузинська мрія", мер Тбілісі Каха Каладзе (який за опитуванням IRI другий за популярністю політик в Грузії з 49% підтримки) вже заявив, що парламентські вибори-2020 відбудуться за старою змішаною виборчою системою. Але, можливо, "Грузинська мрія" поступиться деякими округами опозиції і не виставлятиме там своїх кандидатів.
На даний момент, за словами експертів, акції протестів і мітинги в Тбілісі триватимуть. Однак, поки опозиція роздроблена, шансів домогтися від правлячої верхівки істотних поступок мало. Аналітики нагадують, що в сучасній грузинській історії опозиції лише двічі вдавалося об'єднатися: 2003 року під час Революції троянд, яка змусила піти у відставку Едуарда Шеварднадзе, і 2012 року, коли до влади прийшла опозиційна тоді "Грузинська мрія". Сьогоднішній грузинській опозиції, незважаючи на непогані рейтинги підтримки, не вистачає яскравого лідера, який би зміг змусити піти владу на поступки і, можливо, навіть вирвати перемогу на парламентських виборах 31 жовтня 2020 року.