Фото: pixabay.com
Президенту Росії Володимиру Путіну вдалося повернути Росію на лідируючі позиції зі світовою значимістю після розпаду Радянського Союзу. Про це,нагадаємо, заявляв сам президент Росії, окресливши головну подія року. що минає. За допомогою маніпуляцій і мільярдів доларів Путіну вдалося створити потужну машину для війни, в тому числі і політичну. Про це пише Марвін Калб, старший радник Пулітцерівського центру освітлення криз в американському журналі Time.
"У той час як успіх Путіна створювався очевидним, його невдачі поміщалися на задній план, де вони закипають в гніві і розчаруванні. Почнемо з економіки. Вона знаходиться в стагнації через сповзаючі ціни на нафту і західні санкції, накладені у 2014 році після того , як Росія захопила Крим і спровокувала заколот на південному сході України", – йдеться в статті.
До даного моменту конфлікт в Україні зайшов в глухий кут і став витратним і нескінченним підприємством, пише Калб.
"Російське втручання в сирійську громадянську війну дійсно створило труднощі для США – і врятувало режим Башара Асада – але воно загрожує небезпекою більш широкого конфлікту, можливо, за участю США. Росіяни почали задаватися питанням: а чи варто це того?" – продовжує автор.
"Якщо, згідно дослідникам громадської думки, рейтинги підтримки Путіна перевищують 80%, постає питання: навіщо турбуватися? Але Путін стурбований і глибоко. Свідчення цього міститься в створенні 5 квітня 2016 року російської Національної гвардії, внутрішніх сил, які налічують, за оцінками, 350 тис . військовослужбовців, вірних лише Путіну. Генерал, керуючий Нацгвардією, – це Віктор Золотов, багаторічний особистий охоронець Путіна", – пише автор.
Навіщо Путіну знадобилася потужна "преторіанська гвардія"? – задається питанням Калб.
"Вивчення цієї людини явно свідчить: що б не говорили опитування, Путін відчуває глибокий страх перед своїм власним народом. Він боїться, що одного разу народ повстане проти нього, як повстав проти уряду 100 років тому, 7 листопада 1917 року. Путін може ходити з самовдоволеним виглядом по світовій сцені, але створення його гвардії видає той факт, що його томлять сумніви в своєму політичному довголітті. У царя Миколи II теж була така гвардія, вона називалася "охранка". Вона захищала цього правителя до 1917 року, а потім російський нар од сказав: "Досить". Якраз це слово Путін і не бажає чути найближчим часом", – резюмує експерт.
Раніше стало відомо, що Президент РФ вважає "однією з найважливіших умов забезпечення військової безпеки держави" є перехід економіки на військові рейки.