Сотні активістів у Вашингтоні та Нью-Йорку
Через тиждень після саміту G7 в італійській Таорміні , де світові лідери не знайшли спільної мови з Дональдом Трампом , США виходять з Паризької кліматичної угоди . Це була одна з його передвиборних обіцянок , а виконання угоди , за словами Трампа , коштувало б Америці 2,7 млн робочих місць . За умовами договору , США до 2025 року повинні були скоротити викиди парникових газів на 26-28 % . Америка – друга в світі за кількістю викидів вуглекислого газу в атмосферу , на неї припадає близько 20 % після Китаю . Рішення Трампа засудили не тільки світові лідери, але і самі американці. У Вашингтоні активісти, переодягнувшись в костюми білих ведмедів, пікетували Білий дім, адже саме мешканці північних регіонів найбільше страждають від глобального потепління. У Нью-Йорку, Лос-Анджелесі та інших містах сотні людей з плакатами "Будь ласка, залиште США в Паризькій угоді", "Я виступаю за майбутнє нашої країни і планети", "Світ, спочивай з миром" мітингували проти виходу з кліматичної угоди. Сенат США так і не ратифікував документ, тому юридично ніщо не заважає Штатам безболісно вийти сухими з води. Разом з цим сам процес виходу займе чотири роки і, що цікаво, закінчиться 4 листопада 2020 року – на наступний день після чергових виборів американського президента .
Паризька хартія по клімату свого роду світовий план щодо стримування глобального потепління. Вона прийшла на зміну Кіотському протоколу, який діяв з 1997 року, але жодна країна-учасниця його так і не виконала, а США взагалі вийшли з угоди. Головна ж мета Паризького документа – активізувати реалізацію Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу, щоб не допустити зростання глобальної середньої температури більше ніж на 2 градуси до 2100 року. Документ підготували два роки тому в Парижі, а підписали в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в квітні 2016- го. До нього приєдналися 195 країн, серед них і США, але тоді президентом був Барак Обама.
Паризький договір почав діяти 4 листопада 2016 року, коли його ратифікували понад 55 країн-учасниць. Критики відзначали, що в документі не прописана відповідальність за його невиконання, зокрема – санкції за нескорочення шкідливих викидів. Зате дуже чітко прописані обов'язки. Для реалізації кліматичної угоди повинен бути створений спеціальний фонд допомоги біднішим державами на боротьбу з наслідками кліматичних змін і перехід на поновлювані джерела енергії. Наповнювати цей фонд повинні розвинені країни такі, як Китай, Франція, Німеччина, Японія і т.д. За попередньою домовленістю до 2020 року в такому кліматичному фонді має бути не менше $ 100 млрд, з подальшим щорічним поповненням.
Скільки йшла передвиборча кампанія , стільки Дональд Трамп і говорив про вихід з Паризької угоди по клімату . У березні він уже скасував деякі укази Обами , спрямовані на боротьбу з глобальним потеплінням . Тепер , мабуть , настав час кліматичної угоди , незважаючи на те , що на частку США припадає понад 20 % всіх світових викидів вуглекислого газу в атмосферу . Але , за словами Дональда Трампа , Паризька кліматична угода – " шахрайський " договір , на якому світові лідери вирішили просто заробити .
" Не виходити з угоди від нас вимагають ті ж країни , чиї торгові обмеження обходяться Америці в трильйони доларів , і які в багатьох випадках недбало ставляться до свого внеску в наш критично важливий оборонний альянс " , – заявляв президент США .
Не змогли переконати Дональда Трампа і учасники клубу G7 . За підсумками саміту на Сицилії тиждень тому канцлер Німеччини Ангела Меркель і голова Ради ЄС Дональд Туск заявили , що не дійшли з президентом США згодиз питань клімату. У спільному комюніке G7 говориться , що шість з семи країн підтримують Паризький договір від 2015 року, а США все ще " переглядають свою політику в області зміни клімату , тому не в змозі приєднатися до консенсусу з цих питань " .
Буквально на наступний день після саміту G7 західні ЗМІ зарясніли заголовками про можливий вихід США з кліматичної угоди. Reuters навіть порівнював Штати з Сирією і Нікарагуа. Лише ці дві країни відмовилися приєднатися до документа. Але ні вмовляння вчених, ні критика ЗМІ не змусили Трампа змінити свою думку. "Я оголошу про своє рішення за Паризькою угодою о 15:00 в четвер. У Рожевому саду (Rose Garden) Білого дому. Зробимо Америку великою знову", – написав у своєму Twitter Дональд Трамп незадовго до офіційної заяви про вихід з угоди.
Вже через пару годин в саду Білого дому з трансляцією на весь світ президент США впевнено заявляє про вихід з Паризької кліматичної угоди . " Ми виходимо з Паризької угоди , але почнемо переговори щодо входження знову або в Паризьку хартію або в абсолютно іншу угоду на справедливих умовах для американського бізнесу , робочих , людей і платників податків . Але ми почнемо переговори і подивимося , чи можемо ми зробити висновок справедливу угоду " , – заявив Дональд Трамп .
Американські ЗМІ повідомляли про запеклі дискусії двох таборів оточення Трампа. Прихильники жорсткої лінії – виходу з угоди – перемогли. Помірний табір, куди входила дочка Трампа Іванка, програли цю сутичку. Скандальне рішення Трампа обвалило ціни на нафту. Вартість бареля марки Brent впала нижче психологічної позначки в $ 50. Жорстко розкритикував рішення США президент Франції Еммануель Макрон, назвавши його " жахливою помилкою " . Він заявив , що ніяких інших кліматичних угод не буде і запросив американських вчених переїхати до Франції , відзначивши , що США відвертаються від світу , але його країна не буде відвертатися від Америки .
42 -й президент США Білл Клінтон назвав рішення Трампа " помилкою " , Хілларі Клінтон – " історичною помилкою " , Обама назвав учасників Паризької угоди – націями , які будуть мати переваги для створення робочих місць і виробництв . А засновник SpaceX і Tesla Ілон Маск відмовився працювати радником президента США Дональда Трампа .
" Йду з поста радника президента . Зміна клімату – це реальність . Вихід з Паризької угоди не корисний ні для Америки , ні для світу " , – написав Маск в Twitter .
Американська і європейська преса прогнозує, що тепер лідируючу роль в кліматичному угоді займе Китай, який на першому місці в світі за викидами вуглекислого газу в атмосферу. А ось для США це обернеться ще більшим охолодженням відносин з лідерами ЄС – Францією і Німеччиною. Американській Адміністрації ще належить напрацювати план виходу з кліматичної угоди: подавати заявку на формальний вихід з угоди або повністю відмовитися від участі в Рамковій конвенції ООН. Цим буде займатися група експертів під керівництвом глави Агентства з охорони навколишнього середовища США Скотта Прюітт. Експерти і вчені схиляються до першого варіанту – до формального виходу США з кліматичної угоди, адже Сенат так і не ратифікував цей міжнародний документ. Процес може затягнутися на 4 роки і, за прогнозами The New York Times, США офіційно вийдуть з пакту 4 листопада 2020 року – на наступний день після чергових президентських виборів. А там вже нова американська Адміністрація може передумати і знову приєднатися до угоди. У будь-якому випадку, за прогнозами аналітиків, США не наважаться вийти з Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, так що від скорочення викидів в атмосферу Вашингтону не піти.
Україна і Паризька хартія. Верховна Рада ратифікувала Паризьку хартію по клімату 14 липня 2016 року. Україні не потрібно робити ніяких відрахувань в загальний кліматичний фонд. Немає у України і жорстких зобов'язань, які необхідно виконувати. Київ добровільно погодився не перевищувати до 2030 року 60% викидів парникових газів від рівня таких в 1990 році. Терміни виконання даних зобов'язань країнами мають намір розглянути на першій сесії країн Паризької угоди, дата її проведення ще невідома. Якщо Україна скоротить викиди вуглекислого газу в атмосферу, то зможе претендувати на кругленьку суму із загального кліматичного фонду. Наприклад, за Кіотським протоколом, до якого ми приєдналися в 2004 році, ми отримували мільйони євро на впровадження енергозберігаючих технологій та модернізацію підприємств. За гроші Кіотського протоколу Київ закупив для нової поліції гібридні "Пріус". Але проблема в тому, що викиди вуглекислого газу на сьогоднішній день в Україні і так не перевищують 48% від показника 1990 року. Та й з урахуванням війни і навислої над Донбасом загрози екологічної катастрофи навряд чи ми зможемо значно знизити цей показник.