Налаштовані домовлятися. Греки втомилися штурмувати банки і готові піти на поступки ЄС. фото AFP
Грецька криза переходить у нову стадію: країна не змогла виплатити МВФ в строк (вечір вівторка) борг у розмірі 1,6 млрд євро після того, як міністри фінансів єврозони відмовилися продовжити програму фінансової допомоги. Так, представник МВФ Джеррі Райс заявив, що фінансування країна отримає тільки після погашення боргу. Таким чином, Греція стала першою розвиненою країною, яка офіційно має прострочення заборгованості.
Відповідь з'явився наступного дня: у середу грецький прем'єр Алексіс Ципрас заявив міжнародним кредиторам, що Афіни готові прийняти їх пропозиції, але з кількома застереженнями. Так, він просить зберегти знижений податок на додану вартість для грецьких островів і відкласти підвищення пенсійного віку для греків до 67 років до жовтня 2022 року. Нагадаємо, міжнародні кредитори – ЄС, МВФ і Європейський Центробанк – наполягають на скасуванні особливих умов ПДВ для островів, підвищення пенсійного віку до 2022 року та введення суворого покарання для тих, хто достроково виходить на пенсію. Крім того, вони домагаються скасування надбавок до пенсії, яку отримують майже 200 тисяч осіб, і підвищення страхових відрахувань – з 4% до 6%. У пропозиції також йдеться про введення гнучкої системи ПДВ, при якій повний податок (23%) оплачується з більшості товарів та обслуговування в ресторанах, а знижений (13%) – з основних продуктів харчування, електрики, готелів і води. Самий же низький податок (6%) платитимуть медики, книготорговці та театрали.
Лист Ципраса з'явилося вчасно: як раз напередодні чергового раунду переговорів міністрів фінансів єврозони, які знову будуть обговорювати прохання Греції про допомогу.
Тим часом Німеччина, якій Греція повинна 68,2 млрд євро, відмовляється обговорювати нові кредити як мінімум до референдуму, про що заявила канцлер країни Ангела Меркель. Нагадаємо: референдум в Греції повинен пройти 5 липня, і на ньому греки повинні будуть вирішити, чи погоджуватися країні на умови і реформи міжнародних кредиторів. "Ми чекаємо референдуму. До голосування не може бути ніяких переговорів про подальшу програмі допомоги", – сказала вона, додавши, що у греків є право провести референдум, але в інших 18 членів єврозони є право відповісти Греції "належним чином".
Радник грецького уряду з економічних питань Олена Панарітіс вельми оптимістично заявила, що в Афінах очікують прийняття їх пропозиції європейською стороною.
КРАЩЕ ДОМОВИТИСЯ. Кредиторам, безумовно, вигідний політичний прорив, який дозволить укласти з Грецією договір на взаємовигідних умовах, а Афінам – залишитися в єврозоні і виплачувати борги. Тобто Алексіс Ципрас повинен буде або скасувати референдум, або переконати населення висловитися за пропозиції ЄС, МВФ і Центробанку. Останні опитування громадської думки свідчать, що самі греки хочуть домовитися, але напруга між проєвропейськими і антиєвропейськими громадянами зростає. Втім, навіть якщо греки проголосують "за", інші країни ЄС скептично ставляться до здатності "СІРІЗА" і Ципраса провести всі необхідні реформи в країні.
Експерти вважають, що крім трійки кредиторів Греції ніхто допомогти не зможе – включаючи Росію, на яку раніше сподівався Ципрас. "Навіть в плані туризму Росія знаходиться далеко позаду всіх країн ЄС, – говорить політолог Олександр Палій. – Що ж стосується фінансів, то в 2008 році Греція отримала від ЄС 300 млрд євро. Це більше, ніж вся економіка РФ". З ним згоден і Володимир Фесенко: "Це занадто величезні суми. У нинішньому стані економіки РФ їх не потягне – їм складно тягнути навіть Крим і конфлікт на Донбасі".
ЖОРСТКІШІ УМОВИ. "Референдум в Греції – це своєрідний спосіб тиску на кредиторів, – упевнений Володимир Фесенко. – Крім того, це шанс для Ципраса зберегти обличчя і перекласти відповідальність за складне рішення на народ – його виборці просто не зрозуміють угоди з кредиторами після передвиборчих обіцянок. Але ухвалене на ньому рішення стане наступним кроком – навіть якщо зараз Ципрас домовиться, а народ скаже "ні" – що буде тоді?"
Якщо ж Греції вдасться домовитися, варто очікувати наслідків. За словами Фесенка, ЄС, МВФ і Центробанк вкрай негативно ставляться до нинішньої влади в країні, так що навіть якщо компроміс буде знайдений, наступні кредити видаватимуться на більш жорстких умовах. Втім, уточнює експерт, дефолт став би шансом для Греції злізти з "боргової голки" – якщо, звичайно, грекам вдасться взяти відповідальність на себе і відштовхнутися від дна, на яке вони впадуть.