/ Фото: AFP
У п'ятницю, 28 червня, в японському місті Осака стартує дводенний саміт "Великої двадцятки" (G-20). Україна не братиме участі у саміті. Але українське питання в Японії прозвучить. Як мінімум воно буде порушено на зустрічі президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа з російським президентом Володимиром Путіним. Але чи варто Україні очікувати з далекої Японії новин про прорив у вирішенні питання війни на Донбасі?
Про що говоритимуть на саміті
В принципі, саміти G-7 і G-20 припускають, насамперед, обговорення фінансових і економічних питань. Та ж "Велика двадцятка" була створена свого часу для консолідації зусиль провідних економік світу з подолання наслідків економічних криз кінця 90-х і запобігання новим кризам. Тому порядки дня самітів включають переважно економічні питання.
Так, на саміт G-20 винесено три основні блоки питань. Перший – це збереження і модернізація режиму вільної торгівлі. В тому числі, як очікується, на саміті буде зроблена низка кроків з реформування Світової організації торгівлі, про що лідери "Великої двадцятки" говорили ще на минулому саміті – в Аргентині. Не виключено, в Осаці будуть досягнуті домовленості про поліпшення чинних механізмів СОТ з вирішення торговельних суперечок і захисту від протекціонізму.
Другий блок питань, який активно просуває приймаюча сторона, присвячений цифровій економіці, що стрімко розвивається. Лідерам "Великої двадцятки" пропонується обговорити загальні підходи до нових цифрових реалій, в яких кордонів між державами фактично не існує, і сформувати спільне бачення адаптації національних законодавств до цих реалій.
Нарешті, ще один блок буде присвячений темі захисту клімату та екології. Стару, але завжди актуальну тему пропонують розглянути в новому ракурсі. А саме – впровадження революційних інновацій, здатних поставити заслін негативному впливу сучасної цивілізації на екологію планети.
Проте політичним темам, тем безпеки також знайдеться місце на саміті. Так, США вже заявили, що мають намір порушити на саміті питання про спільну операцію, здатну забезпечити безпеку судноплавства в Ормузькій протоці. Напевно обговорюватиметься ситуація навколо Ірану, питання денуклеаризації Північної Кореї і т.д.
Головна зустріч
Проте саміт в Осаці – якраз той випадок, коли увага всього світу буде зосереджена саме на економічних питаннях. А точніше, одному питанні: можливому вирішенні торгової війни між США і Китаєм. У травні на тлі невдалих переговорів між Сполученими Штатами і КНР сторони обмінялися черговими обмежувальними санкціями на товари. Зокрема, США ввели мита на ввезення до США китайських товарів ще на 300 млрд доларів, Китай з 21 червня обклав митом американський імпорт на суму 60 мільярдів. За оцінками економістів, торгова війна між двома економічними гігантами обходиться світовій ВВП в 0,5 зростання щорічно.
В середині червня Дональд Трамп анонсував "велику зустріч" з китайським лідером Сі Цзіньпіном в рамках саміту G-20 в Осаці. А трохи пізніше зазначив, що сподівається на успіх цієї зустрічі.
"Я хочу порозумітися з Росією, і я думаю, що нам вдасться це зробити. Я хочу порозумітися з Китаєм, і я думаю, що ми зможемо. Я зустрінуся і з Путіним і з Сі Цзіньпіном в Японії", – заявив Дональд Трамп в інтерв'ю FoxNews.
Як розповів сайту "Сьогодні" голова Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень Петро Бурковський, ключовим моментом цього саміту дійсно будуть переговори Дональда Трампа з Сі Цзіньпіном.
"Всі чекають їх результатів. Тому що невдалі підсумки переговорів можуть спровокувати світову рецесію, яка торкнеться всіх. На цьому тлі зустріч з Путіним не є ні вирішальною, ні ключовою", – зазначив експерт.
Втім, тональність світової преси щодо результатів зустрічі Трампа і Сі Цзіньпіна правильніше за все було б охарактеризувати словосполученням "надія не вмирає". Всім дуже хочеться, щоб з торговельною війною було покінчено, проте реально в те, що це станеться на саміті, мало хто вірить.
Путін для Трампа – не пріоритет
На тлі глобального економічного протистояння КНР і США проблеми у взаєминах Вашингтона і Москви цікавлять Штати і світ загалом остільки-оскільки. Як мінімум набагато менше, ніж того б хотілося Кремлю. За великим рахунком, чи зустрінеться Трамп з Путіним, хвилює лише Росію, Сирію, Іран і Україну. Тобто країни, для яких Вашингтон створює проблеми або, як в нашому випадку, які з допомогою Вашингтона сподіваються свої проблеми розв’язати.
Незважаючи на те, що Трамп (див. вище) підтвердив готовність зустрітися з лідером держави-агресора і більше того, "порозумітися" з Путіним, США не виявляли особливої ініціативи в організації такої зустрічі і формуванні порядку денного. "Досі якихось ініціатив не було з американської сторони", – зазначав, зокрема, прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.
Експерти сайту "Сьогодні" пояснюють таку пасивність Вашингтона тим, що Трампу за існуючих обставин ця зустріч не дуже цікава.
"Трамп сказав, що він не виключає зустрічі з Путіним. Дипломатичною мовою це означає, що Росія повинна щось запропонувати США, щоб ця зустріч відбулася. Без конкретних пропозицій, які можуть якісь додаткові бонуси принести Трампу особисто, з урахуванням виборчої кампанії, що стартувала в США, йому ця зустріч не цікава", – говорить Петро Бурковський.
При цьому експерт звертає увагу, що навіть сам факт зустрічі з Путіним може в певній мірі вдарити по Трампу.
"Після агресії Росії в Азовському морі – це було якраз напередодні саміту G-20 в Аргентині – Трамп написав у Твіттері, що зустрінеться з Путіним тільки після звільнення українських моряків. І він дійсно скасував тоді зустріч з Путіним, яку Москва, до речі, дуже готувала. Але на сьогодні моряки, як і раніше, не звільнені. Тому, якщо Трамп зустрічається в Путіним, значить, він відмовляється від власних обіцянок. А оскільки в США почалися президентські перегони, опоненти Трампа і преса дуже уважно стежитимуть за тим, як американський президент виконує обіцянки", – сказав Петро Бурковський.
Прогнози невтішні
При цьому експерти висловлюють сумніви, що зустріч Трампа з Путіним в рамках саміту стане епохальним проривом в російсько-американських відносинах. У тому числі щодо українського питання. Питання України обговорюватиметься на зустрічі серед інших, цікавих для Трампа набагато більше ситуації з агресією Росії на Донбасі.
Як розповів сайту "Сьогодні" експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса, у США і Росії дійсно достатньо приводів, щоб комплексно домовлятися.
"Це і ядерна зброя, і газ, і Україна, Сирія, санкції тощо. Питання в тому, наскільки зараз, в даних умовах, можлива така комплексна домовленість. Трамп, можливо, і хотів би її, але чи може він піти на компроміси в умовах передвиборчої кампанії, що стартувала в США? Наскільки йому зараз буде вигідно чи не вигідно йти на якісь "договорняки" з Путіним, який непопулярний в американському суспільстві?" – зазначив експерт.
За його словами, в останні два роки США і Росія не могли домовитися, по-перше, через опір внутрішніх еліт, а по-друге, їх не влаштовували умови, які США і Росія висували один одному. Оскільки умови ці не змінилися, розраховувати на компроміс в "великий угоді" наразі не доводиться.
Навряд чи, зазначає експерт, будуть серйозні зрушення і в питанні України.
"Путіну не вигідно взагалі обговорювати Україну окремим питанням. Предметне обговорення України росіянам не потрібно – почнуться запитання: Донбас, Крим... Навіщо їм це? Вони заходитимуть з питаннями, які цікавіші Трампу: Північна Корея, Іран, Сирія, нафта, газ. Україна згадуватиметься, але між іншим. Не думаю, що на цьому саміті з Україною будуть якісь прориви. Головна перевага росіян – що нинішня адміністрація Трампа не приділяє уваги периферії", – каже Ілля Куса.
Петро Бурковський також зазначає, що сторони наразі не готові до поступок і вирішення назрілих проблем в комплексі.
"Постійні внутрішні заяви Путіна говорять про те, що Росія робить ставку на озброєння, що дозволить їй утримати паритет зі Сполученими Штатами. Що, на думку Кремля, змусить Вашингтон рано чи пізно сісти за стіл переговорів, – каже Петро Бурковський. – Тобто, можливо, Трамп і очікує щось від Путіна, але Путін нічого не збирається давати Трампу. Тим більше в таких символічних питаннях, як Україна. Це теж пояснюється внутрішніми питаннями в Росії – там просто не зрозуміють цих поступок. У Кремлі, навпаки, вважають, що американцям потрібна Росія в Сирії та Північній Кореї, тому вони повинні йти назустріч", – говорить експерт.
На що може піти Путін
І все ж певні поступки Трампу Путін може зробити. Йдеться про звільнення українських моряків. Пішовши назустріч Трампу в цьому питанні, Путін може вбити відразу декількох зайців. По-перше, дозволити Трампу зберегти обличчя перед американськими виборцями. По-друге, виконати рішення Трибуналу ООН з морського права, зберігши хорошу міну при поганій грі. По-третє, "вибити" від Вашингтона якісь поступки за дію, яке Росія так чи інакше зобов'язана вчинити. Можливо, рішення щодо українських моряків – одне з небагатьох, вже узгоджених Вашингтоном і Москвою.
"Одним з додаткових бонусів для Трампа може бути звільнення українських моряків. Трамп вимагав від Путіна звільнення моряків, тепер Путін це повинен зробити. Іншими словами, в умовах виборів в США йому важливо показати, що він домагається поступок від Росії, що його дарма звинувачують в змові з Путіним", – зазначив Петро Бурковський.
Не Трампом єдиним
А що ж інші партнери України? Чи збираються вони порушувати питання перед керівником держави-агресора про ситуацію в Україні? Експерти з цього питання налаштовані скептично.
"Стосовно Німеччини, Франції, то вони вже давно зрозуміли, що позиція Росії однозначна: нам нема про що розмовляти з приводу України, – каже Петро Бурковський. – Москва постійно шле цей меседж Європі. За риторикою Кремля, США, ЄС повинні змусити Україну виконувати Мінські домовленості. Наші ж партнери чудово розуміють ситуацію на Донбасі і хто воює там з Україною".
За словами експерта, якщо Макрон і Меркель в розмові з Путіним і порушать питання Донбасу, російський лідер знову скаже, що Київ повинен виконати Мінські домовленості.
"А у відповідь на вимогу вивести російські війська зі Сходу України скаже "нас там немає", і розмова закінчена. Європейці розуміють, що якихось можливостей для діалогу практично немає. Ситуація і позиції за останній час не змінилися, тому не змінилися можливості знайти рішення українського питання", – каже Петро Бурковський.