Російська мова втрачає популярність. Фото: ryskweb.se
Російська мова більше інших втратила вплив протягом останніх 20 років, коли республіки СРСР намагалися здобути свою лінгвістичну незалежність. Про це пише видання Financial Times, передає ZN.ua.
Видання відзначає, що скорочення впливу мови вказує на втрату впливу Москвою, незважаючи на зусилля президента РФ Володимира Путіна відновити колишню радянську важливість Росії на світовій арені за допомогою військового вторгнення в Україну та Сирію.
Швидше, ніж деінде, використання російської мови скоротилося в Казахстані, де в 2016 році тільки 0,7% людей зізналися, що користуються нею вдома, хоча ще в 1994-му таких було 33,7%. Про це свідчать підрахунки дослідницької групи Euromonitor International, засновані на національних даних різних країн, а також на даних ООН.
Видання нагадує і про намір президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва повернути країну до використання латинського алфавіту. Казахський лідер зазначив, що перехід на кирилицю в 1940-х роках минулого століття був обумовлений "політичними причинами".
В Естонії і Латвії кількість людей, які називали російську рідною мовою, з 1994 року скоротилася майже на 10%. Зокрема, в Латвії за 24 роки кількість російськомовних людей зменшилася з 40,5% до 29,8% від загальної кількості населення. В Естонії в 1994 році таких жителів було 33,3%, а тепер – 23,4%.
Видання пише, що Україна теж відзначилася подібним скороченням російськомовних. У 1994 році таких громадян тут було 33,9%. Станом на минулий рік їх виявилося 24,4%.
Також російськомовні зменшилися в Азербайджані, Литві, Туркменістані та Узбекистані. У Грузії, яка пережила війну з Росією в 2008 році, таких, хто розмовляє російською, за останні два десятиліття зменшилося з 6,4% до 1,1%.
Генеральний партнер московської консалтингової фірми Macro-Advisory Кріс Уїфер сказав, що занепад російської мови і підйом національних мов, таких як казахська, латиська та українська був викликаний політичними силами, які виникли після розпаду СРСР. "Країни були в'язнями під радянським контролем. І коли вони звільнилися, то захотіли розірвати всі ознаки цього тиску, включаючи мовну", – сказав експерт. "Частково це потрібно для того, щоб дистанціюватися від російського впливу: культурного і особливо політичного, через страх, що збереження російської мови полегшить для Москви завдання впливати на їхню політику через російську пропаганду", – додав він.
Нещодавно повідомлялося, що майже 70% громадян України вважають рідною мовою українську.