Рогозін разом зі священиком відкрив експедицію на дрейфуючій станції
Росія продовжує активно відстоювати свої інтереси на будь-якому вподобаному їй напрямку, одночасно ставлячи в незручне становище Захід, який поки реагує на витівки Кремля тільки за фактом події. Так, зараз у Норвегії думають, що робити з візитом на полярний архіпелаг Шпіцберген віце-прем'єра Росії Дмитра Рогозіна – адже цей політик перебуває у списку санкцій Євросоюзу, до якого приєдналося Осло. Поки в країні обмежилися викликом посла Росії в норвезьке МЗС, але вже задумалися і про введення візи для відвідування архіпелагу в Північному Льодовитому океані – адже поки Шпіцберген, який у Норвегії називають Свальбарде, має особливий статус, і росіяни можуть приїжджати сюди без візи.
Питання виникло також відносно служби паспортного контролю аеропорту міста Лонгйір, де, по ідеї, Рогозіна повинні були зупинити. Сам фігурант скандалу на подив Осло відповів лише фразою в "Твіттері", написаною прямо з крижини за допомогою супутникової системи ГЛОНАСС: "Після бійки кулаками не махають".
У МЗС Росії також зробили вигляд, що претензій не розуміють. "Жаль викликає ініціативне приєднання Норвегії до антиросійських санкцій ЄС, що обертається негативними наслідками для російсько-норвезьких відносин. І, як ми бачимо, призводить до спотвореного сприйняття реалій нашими норвезькими сусідами", – заявив з цього приводу представник МЗС РФ Олександр Лукашевич.
Привід відвідати Шпіцберген у вихідні в Рогозіна був більш ніж серйозний: відкриття нової дрейфуючої станції "Північний полюс-2015", експедиції на якій не проводилися з 2013 року. Втім, одночасно він зробив заяви типу: "Арктика – руська Мекка" і "Зараз акценти розставлені таким чином, щоб прийти в Арктику назавжди і зробити її своєю".
Нагадаємо, архіпелаг Шпіцберген був переданий під суверенітет скандинавського королівства після Першої світової війни, з умовою збереження за ним особливого міжнародного статусу. Оскільки цей регіон виявився багатим на корисні копалини, останнім часом Москва все активніше піднімає питання про початок освоєння шельфової зони, приналежність якої заперечує з Осло. Данія, Канада і США також претендують на великі ділянки Арктики, де, за попередніми даними, залягає 13% нерозвіданих загальносвітових запасів нафти і 30% природного газу.