Тема передачі Росією островів Південних Курил Японії – чи не центральна сьогодні в російській пресі . Чи піде Путін на добровільне урізання території РФ ? Якщо піде , то з якою метою і на яких умовах ? Цими питаннями задаються як в Росії , так і за кордоном . Одна з озвучених російськими ж експертами версій – Кремль шляхом територіальних поступок спробує знайти в особі Японії " адвоката " в " Великій сімці " , щоб в результаті вирішити питання деізоляціі Росії . Чи так це? Ми спробували розібратися , які справжні мотиви Москви у вирішенні питання Курил.
Спірні території
Історія врегулювання територіальних суперечок Росії і Японії навколо Південних Курил налічує вже понад півтораста років . І саме в XIX столітті варто шукати коріння нинішніх протиріч між країнами.
Перманентне освоєння Курил японцями і росіянами відбувалося протягом століть . Але тільки в 1855 році Росія і Японія вперше чітко розмежували території – як сказали б сьогодні , провели делімітацію і демаркацію кордонів . Згідно з Симодськогим трактатом – першим міжнародним договором , підписаним між цими двома державами , – кордон між Росією і Японією проходив по протоці Фриз , що розділяє острови Уруп і Ітуруп . Таким чином , острова Ітуруп , Шикотан , Хабомаї та Кунашир визнавалися за Японією.
У 1905 році , після поразки в російсько – японській війні , Росія поступилася Японії своїми територіями , в тому числі Південним Сахаліном . А в 1951 році, за результатами Другої світової війни в Сан – Франциско союзниками по антигітлерівській коаліції і Японією був підписаний мирний договір , в якому Японія відмовилася як від раніше захоплених російських територій , так і від усіх островів Курильської гряди . СРСР , до речі , цей договір не підписав.
Проте саме договір 1855 року Японія вважає " базовим " . Якщо зовсім спрощено , сьогоднішня позиція Країни висхідного сонця виглядає приблизно так : чотири острови , що належали Японії за договором 1855 року, не були частиною Курил , а входили до складу Японських островів . Тому Японія від них ніколи не відмовлялася , острови були просто- напросто окуповані СРСР . У свою чергу , Росія вважає інакше.
Перервані переговори
Втім , Москва була не проти повернути Токіо частину спірних островів . У 1956 році в якості " жесту доброї волі " СРСР пообіцяв Японії повернути невеликі острівці Хабомаї та Шикотан . Але тільки після підписання мирного договору і відмови Токіо від претензій на два інших острови . Однак після розміщення на території Японії американських баз Радянський Союз відмовився від ідеї , мотивувавши це тим , що Хабомаї та Шикотан можуть бути мілітаризовані США.
Після розвалу СРСР Росія і Японія повернулися до переговорів про статус островів . І навіть досягли істотного прогресу . У 1992 році Москва навіть пропонувала реалізувати ідею Хрущова і повернути Японії два острови . У Токіо відмовилися , наполягаючи на " відновленні історичної справедливості " , тобто на поверненні всіх чотирьох островів . В результаті сторони обмежилися підписанням декларації про готовність " вирішити питання " . Чим країни та займалися зі змінним успіхом наступні чверть століття.
Деякий прогрес в питанні було досягнуто в останні десять років. Москва оформила свої позиції в більш прагматичному руслі – за принципом "дайте грошей" (ну, або інвестицій). Японія також стала менш категоричною в питанні. Так, хоча в 2009 році парламент Японії і прийняв поправки до Закону "Про особливі заходи для форсування вирішення проблеми Північних територій", згідно з якими чотири острови були названі "споконвічними японськими територіями", Токіо висловив готовність розглядати різні варіанти інтеграції островів. Наприклад, почати з спільну господарську діяльність.
Однак просування в багаторічній суперечці було зірвано агресією Росії проти України. Японія, як і інші розвинені цивілізовані країни, ввела санкції портив агресора і на деякий час заморозила переговори щодо Курил. У 2016 році діалог по островам був відновлений, а особливо активізувався він в 2018-му, після зустрічей Володимира Путіна з прем'єр-міністром Японії Сіндзо Абе в Сінгапурі і їх переговорів у рамках саміту G-20 в Аргентині. А не так давно Абе повідомив журналістам про свою клятву на могилі батька докласти всіх зусиль, щоб вирішити питання Курил. Про рішучість просунутися в територіальних питаннях Абе говорив і в новорічному зверненні до співгромадян.
Навіщо Курили?
З точки зору постіндустріальної економіки , суперечка за практично мертві клаптики суші виглядає як мінімум безглуздо . Японія , ВВП якої в три рази перевищує російський , давно вже " окупувала " Росію своїми товарами . У свою чергу , боротьба за острова Москви , нездатної хоч як -небудь освоїти мільйони квадратних кілометрів власної території на схід від Уральських гір , здається абсурдом.
Але не потрібно забувати , що як Росія , так і Японія – держави з імперським менталітетом , що диктує їм відповідний образ поведінки . Крім того , у кожній з країн свої мотиви наполягати на власній позиції . Так , наприклад , Росія , крім іншого , хоче отримати гарантії , що на спірних островах в разі їх передачі Японії не з'являться бази США ( Японія , до речі, готова дати такі гарантії). Ключовим же питанням для Росії єпідписання мирного договору.
У свою чергу , для Японії питання територій є вкрай серйозним внутрішньополітичним питанням . Політиків , готових йти на істотні компроміси в питанні Курил , просто не сприймуть громадяни , що вже неодноразово було доведено . Для громадян Японії повернення чотирьох Курильських островів – приблизно те ж саме , що для громадян України сьогодні – повернення анексованого Криму та окупованого Донбасу.
Чому Путін не проти
Але якщо для Японії питання таке важливе і якщо Москва це розуміє ( а вона розуміє ) , то що вона за це може зажадати від Токіо ? І який інтерес Росії сьогодні активізувати переговори щодо Курил , а тим більше вирішувати заморожену вже понад півстоліття проблему ? Експерти вважають , що Путін хоче вирішити за допомогою Курил відразу кілька завдань.
"Сьогодні Путіну потрібен сигнал на внутрішньому рівні , потрібен успіх зовнішньополітичний , успіх для внутрішньої публіки , – розповів сайту " Сегодня" директор інформаційно – аналітичного центру " Перспектива " Павло Рудяков . – Другий момент : російсько – китайські відносини сьогодні на підйомі . Але Росії важливо мати не тільки хороші відносини з Китаєм , але і противагу Китаю в регіоні . І Японія може бути таким нейтралізатором домінування Китаю . Тобто Москва підходить комплексно до зовнішньої політики на сході " , – відзначає експерт.
У свою чергу , керівник Центру проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський звертає увагу на те , що активізація переговорів збіглася з болючим для Кремля падінням рейтингів влади в Примор'ї.
"Я думаю , тут є навіть певний зв'язок з результатами вересневих виборів в Приморському краї , коли лише ціною скасування результатів Москві вдалося не допустити перемоги опозиціонера і активізацією переговорів . У краї дуже сильні протестні настрої , і владі вкрай необхідно переключити увагу громадян " , – зазначає Петро Бурковський.
На його думку , в разі успіху переговорів , Японія вкладе дуже серйозні кошти в розвиток Примор'я.
"Думаю , там не менше десяти мільярдів за кожен острів будуть суми . А це робочі місця , дороги , інфраструктура і так далі . І це буде викладено російською владою як перемога дипломатичного генія Путіна , турбота Путіна про своїх громадян . Навіть якщо будуть незадоволені " територіальними втратами " , пропаганда переконає , що жертвувати малим заради перспектив і заради добробуту громадян – це політика високої якості " , – відзначає експерт.
Активізувати переговори Москву стимулює зміна зовнішньополітичної кон'юнктури.
"Путін шукає можливості знайти ключ до важливих державам Заходу, що входять у велику сімку. Тут грають роль довгострокові розрахунки, – зазначає Петро Бурковський. – Зараз, коли керівництво США яскраво демонструє, що воно не збирається займатися безкоштовним лідерством, платити за врегулювання криз, союзники США виявилися в певній мірі на роздоріжжі і думають, куди їм рухатися далі. Багато хто починає більше уваги приділяти своїм інтересам. І Путіну, напевно, спецслужби підказують, що пора починати цікаву гру з країнами, що знаходяться під американським впливом. Спробувати зблизитися з Японією, прем'єр якої взяв на себе зобов'язання повернути території, втрачені в результаті Другої світової війни. І Путін почав цю гру. Зрештою, якщо Японія не піде на російські умови, Москва нічого не втратить. Гру можна буде дуже швидко згорнути і знову почати грати на патріотичних нотах: "ні клаптика землі своєї не віддамо". Тобто Путін нічим не ризикує", – зазначає Петро Бурковський.
Японці Україну не здадуть
Залишається нез'ясованою відповідь на питання , чи не спробує Москва , образно кажучи , " обміняти Курили на Крим " , тобто , пішовши на поступки Японії , вбити клин між розвиненими країнами і зняти проблему власної ізоляції . Українські експерти впевнені , що навіть скасування санкцій Японією " в пакеті " з передачею Курильських островів нереальна. Не кажучи вже про визнання Токіо Криму російською територією.
"Передачею Курил Путін не доведе світові, що він угодоспроможний. Євроатлантичний світ дивиться на Путіна як на шпигуна, виплодок пекла і т.д. Там нема чого доводити, – зазначає Павло Рудяков. – Путін запропонував Японії свій план врегулювання ситуації багато років тому, і японці його на цьому спіймали і тепер тримають на гачку. Доля Курил найближчим часом, ще до завершення нинішньої каденції Путіна, буде вирішена за особливою компромісною формулою. Думаю, буде збережена юрисдикція Росії, але японський бізнес, японські органи місцевого самоврядування або громадські інститути в тому чи іншому вигляді отримають карт-бланш. Наскільки я розумію, японці це зараз готують", – зазначив Павло Рудяков.
Керівник Центру проблем Російської Федерації Національного інституту стратегічних досліджень Петро Бурковський також вважає , що Японія не піде ні на які сепаратні переговори , що стосуються України.
"Навіть якщо Росія заїкнеться про скасування санкцій, Японія відповість що тут немає абсолютно ніякого зв'язку. І адвокатом Росії в "Великій сімці" Японія не стане. І я схильний думати, що Кремль навіть просити про це не буде. Грошей багато попросять, а якихось таких символічних речей – ні. Російська пропаганда, звичайно, буде заявляти, що Росія, мовляв, за справедливість: ось острова віддали Японії, але Крим наш. Але це будуть затвердження для "внутрішнього споживання", для людей, які не знають історії. Тому що ніяких паралелей між двома ситуаціями проводити не можна", – зазначає Петро Бурковський.