Російські окупанти в Південній Осетії. Фото: архів
У вівторок, 8 серпня, виповнюється 9 років з початку російсько-грузинської війни 2008 року, епіцентром якої стало збройне протистояння влади з сепаратистами в грузинському регіоні Південна Осетія. У військових діях проти Грузії, крім збройних формувань сепаратистів, підтримуваних Кремлем, брали участь і регулярні частини російської армії.
У ніч на 8 серпня 2008 року, після обстрілів грузинських сіл з боку невизнаної республіки, а також більш ранніх провокацій проти офіційної влади, в Тбілісі анонсували відновлення конституційного порядку в самопроголошеній республіці. В результаті настання грузинської армії, остання зайняла більшу частину Цхінвалі – головного населеного пункту Південної Осетії.
Однак Кремль прогнозовано не захотів миритися з поразкою проросійських сепаратистів, і ВС Росії безпосередньо втрутилися в цей внутрішній конфлікт. Російські державні ЗМІ звинуватили Грузію в цілеспрямованому обстрілі Цхінвалі і 7 серпня війська РФ почали перекидатися в зону конфлікту, перейшовши в контратаку на наступний день.
Під час прямого сухопутного вторгнення російської армії в країну, танкові бригади росіян увійшли за межі невизнаного утворення Південної Осетії, вклинившись до Кодорської ущелини. Крім того, Росія бомбардувала грузинські міста, військові бази і об'єкти цивільної інфраструктури, а також задіяла свої військово-морські сили.
Морська піхота Чорноморського флоту зайняла головний порт Грузії Поті і знищила на рейді всі грузинські катери і кораблі, які мали військове позначення, включаючи судна прикордонників.
10 серпня Київ застеріг російську сторону від участі кораблів Чорноморського флоту РФ в конфлікті навколо Південної Осетії, про що, зокрема, повідомив МЗС України.
В той же день, виходячи з прямого вторгнення РФ, в Тбілісі заявили про відвід військ з Цхінвалі і про одностороннє припинення вогню. Михайло Саакашвілі підписав план перемир'я, запропонований Євросоюзом, і зокрема президентом Франції Ніколя Саркозі (від 12 серпня), головними пунктами якого було остаточне припинення вогню і повернення сторонами конфлікту військ на свої бази.
Незважаючи на зусилля емісара Заходу Саркозі загасити конфлікт, російські війська стали активно просуватися вглиб грузинської території – були зайняті міста Горі, Сенакі, Поті, перерізана стратегічна дорога, що сполучає західну і східну Грузію.
26 серпня Кремль визнав незалежність Абхазії і Південної Осетії, відповідний указ видав президент Дмитро Медведєв. У той же час, російські війська залишалися на території Грузії, що де-факто порушувало план Саркозі.
Після окупації частини Грузії і етнічних чисток грузинських сіл навколо Південної Осетії було досягнуто згоди про припинення вогню з участю міжнародних посередників.
"Не Росії вирішувати, якими повинні бути кордони Грузії", – висловив своє ставлення до конфлікту президент Франції.
Зокрема, виведення російських військ з грузинської території повинен був закінчитися до 1 жовтня 2008 року, однак, де-факто, війська РФ залишаються на території самопроголошених республік і понині.
В результаті війни, Грузія зазнала воєнної поразки, і на кілька тижнів втратила контроль над значними територіями і стратегічними пунктами.
Нагадаємо, днями в МЗС Грузії заявили, що Москва порушує міжнародне право, продовжуючи окупаційну політику на грузинських територіях – невизнаних Абхазії та Південній Осетії.