фото AFP
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто вважає, що рішення Конституційного суду України щодо мовного закону "Ківалова-Колесніченка" свідчить про "брутальну атаку" української влади на право меншин говорити рідною мовою. Про це повідомляє офіційний сайт уряду Угорщини.
Так, на думку міністра, то, що відбувається в Україні, не може відбуватися в правовому полі.
"Будь-хто, хто сумнівався, чи дійсно меншини знаходяться під атакою в Україні, тепер отримав відповідь на питання", – заявив Сійярто.
"В Україні здійснюється брутальний напад на національні громади. Серія пов'язаних дій почалася з закону "Про освіту" та продовжилася нападами на штаб-квартиру Товариства угорської культури Закарпаття, а тепер зруйнований мовний закон, який надавав можливість меншинам користуватися своєю рідною мовою", – додає урядовий портал, відзначаючи, що це є позицією Сійярто, але не надаючи з цього приводу його прямої цитати.
Нагадаємо, 28 лютого Конституційний суд визнав скандальний мовний закон колишніх народних депутатів Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка неконституційним.
Як відомо, закон "Про засади державної мовної політики", який внесли народні депутати Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, був прийнятий, підписаний і вступив у силу в 2012 році.
Законом передбачається встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, де поширена ця мова. Закон викликав протести представників опозиції і громадянського суспільства.
У лютому 2014 року Верховна Рада скасувала закон про регіональні мови, однак після цього в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати це рішення.
Як відомо, 57 нардепів звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати закон "Ківалова-Колесніченка" неконституційним ще у 2014 році. Обгрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджували, що були порушені процедури розгляду і прийняття закону, крім того – ряд положень закону створює умови для домінування регіональної мови над державним. Також вони звернули увагу, що передбачений законом "вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національних меншин) та обмежує права інших".
Ще в грудні 2016 року Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення і прийняття рішення по цій справі.
Зауважимо, що в Росії заявили, що скасування мовного закону – це перша причина, чому Рада Федерації схвалила пропозицію Путіна про введення російських військ на територію України.