Фото: AFP
Відновлення смертної кари в Туреччині може стати кінцем переговорів про приєднання країни до Євросоюзу. Про це заявив глава МЗС Бельгії Дідьє Рейндерс.
"Виходячи з результату (недільного референдуму – ред.), я очікую, що він (Ердоган – ред.) Залишиться вірний принципам і нормам, встановленим Радою Європи, членом якої є Туреччина. І мене турбує, коли після спроби державного перевороту минулого літа я чую згадку про повернення смертної кари. Як для Бельгії, так і для Європейського Союзу, це червона лінія. Відновлення смертної кари буде означати кінець всієї європейської перспективи для Туреччини", – наводить слова міністра електронна версія газети Soir.
Як відомо, конституційний референдум в Туреччині про перехід на президентську форму правління з парламентської закінчився перемогою його прихильників з незначною перевагою. За попередніми даними, вони набрали 51,2% голосів, що на 1,25 мільйона: більше, ніж у супротивників конституційної реформи. Остаточні підсумки будуть підведені через 11-12 днів після розгляду апеляцій.
Опозиція заявила про порушення під час проведення референдуму, зокрема, розкритикувавши рішення виборчкому вважати дійсними бюлетені та конверти без печаток. Опозиціонери мають намір оскаржити підсумки референдуму в Конституційному суді Туреччини і, якщо буде потрібно, в Європейському суді з прав людини.
Пакет змін до 18 статей конституції Туреччини передбачає, що президент стає головою державної системи, він буде наділений повноваженнями призначати віце-президентів, міністрів і високопоставлених чиновників.
Посада прем'єр-міністра буде скасована. Рішення щодо створення, розформування, повноважень, обов'язків і структури міністерств буде визначатися відповідно до указів президента.
Право на оголошення режиму надзвичайного стану отримає президент, стверджувати рішення голови держави щодо режиму НС буде парламент. Голова держави зможе видавати й інші укази, які і мають силу закону та будуть вступати в силу без попереднього схвалення парламенту, але вони можуть бути анульовані, якщо законодавці в подальшому їх відхилять.
Президент зможе не залишати лави своєї політичної партії, як це передбачено нині діючою конституцією Туреччини.
Конституційні зміни щодо переходу до президентської системи були раніше схвалені парламентом Туреччини і підписані президентом Тайіпом Ердоганом.
Парламентська форма правління існує в Туреччині з 1923 року, коли була проголошена республіка.