Фото: REUTERS/Leonhard Foeger
Міністр оборони США Марк Еспер підтвердив, що в разі збройного конфлікту з Іраном США можуть завдати ударів по іранських об'єктах культурної спадщини, про що раніше заявив президент Дональд Трамп.
У відповідь на питання про те, як це поєднується з міжнародними законами, які забороняють призначати цілями ударів об'єкти культури, Еспер заявив: "Такі закони воєнного часу".
Як пише видання Washington Post, Еспер пояснив, що Сполучені Штати як і раніше готові до будь-якої ситуації щодо Ірану, і послання Тегерану полягає в тому, що "м'яч залишається на його боці".
Газета нагадує, що Пентагон наказав десантним підрозділам загальною чисельністю близько 4,5 тис. осіб бути готовими до підтримки операцій на Близькому Сході.
Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф заявив у зв'язку з цим, що "напад на культурні об'єкти – це військовий злочин".
Сенатор Ліндсі Грем (республіканець, від штату Південна Кароліна), який, на відміну від багатьох своїх колег, був ознайомлений щодо планів операції проти іранського генерала Касема Сулеймані, застеріг президента США Дональда Трампа від нанесення ударів по культурних об'єктах Ірану. Про це повідомляє газета Hill з посиланням на самого Грема.
"Я говорив з Трампом. Я сказав, що ми не ведемо війну з культурою іранського народу, – зазначив сенатор. – Культурні та релігійні об'єкти не є законними цілями". "Розцінювати культурні об'єкти як військову ціль – значить підривати те, що ми намагаємося робити", – сказав він.
У Білому домі поки не прокоментували виданню цю розмову.
4 січня Трамп заявив, що Сполучені Штати завдадуть "дуже швидко і дуже сильно" удари по 52 іранських об'єктаху відповідь на будь-який потенційний напад ісламської республіки. Число 52 пов'язане із захопленням заручників в посольстві США в Ірані 4 листопада 1979 року, коли під час революції було захоплено американське посольство в Тегерані та його співробітники. Нападники вимагали від Вашингтона видати знаходився в США колишнього шаха Мохаммеда Резу Пехлеві Ірану для проведення суду над ним і повернути вивезені їм багатства. 52 з 66 заручників перебували в ув'язненні 444 дні та були звільнені тільки 20 січня 1981 року.
Нагадаємо, що ескалація конфлікту на Близькому Сході почалася після того, як в Багдаді внаслідко операції американських військових загинув іранський генерал Касем Сулеймані.
Нагадаємо, що 63-річний генерал-лейтенант "Аль-Кудс" Касем Сулеймані був убитий на світанку 3 січня під Багдадом, куди прибув для зустрічі з командирами іракської міліції – безпілотник підірвав два автомобілі, в яких, крім Сулеймані, перебував заступник командувача Силами народної мобілізації Іраку Абу Махді аль-Мухандіс. Місце іранського воєначальника вже зайняв його заступник – бригадний генерал Ісмаїл Каан.
Духовний лідер Ісламської Республіки аятола Алі Хаменеї засудив вбивство командира іранського спецназуі пообіцяв помститися тим, хто за цим стоїть. Хаменеї також оголосив триденну загальнонаціональну жалобу. А президент Хасан Рухані обіцяв відреагувати на те, що трапилося "більш запеклим протистоянням" Америці.
Пентагон взяв відповідальність за ліквідацію, зазначивши, що операція проводилася за вказівкою президента США Дональда Трампа. Безпосередньою причиною удару вважається спроба штурму американського посольства в Багдаді, розпочата 31 грудня, відповідальність за яку США поклали на Тегеран.
Як відомо, спецпідрозділ "Аль-Кудс" займається проведенням спецоперацій за межами Ірану. "Аль-Кудс" під керівництвом Сулеймані надавало військову підтримку угрупованням ХАМАС і "Хезболла" в Палестині і Лівані, а також зіграло важливу роль у формуванні політичної ситуації в Іраку після виведення звідти американських військ. Починаючи з 2012 року Сулеймані допомагав уряду диктатора Башара Асада переломити хід громадянської війни в Сирії і відбити стратегічні міста і території у повстанських угруповань.