Фото: REUTERS/Anton Vaganov
Після візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель в Москвув Кремлі знову заговорили, що зможуть добудувати "Північний потік – 2" власними силами. Мовляв, технології і трубоукладач у них є, і до кінця 2020 року газопровід введуть в експлуатацію. Але експерти в цьому дуже не впевнені. За їх словами, добудова "Північного потоку – 2" відкладається мінімум на два роки. До того ж, російська труба підпадає під норми Третього енергетичного пакета ЄС, за яким, навіть якщо "Північний потік – 2" добудують, завантажений він буде лише на 50%. Тоді і транзит через українську ГТС збережеться. Однак, залишається небезпека, що Берлін, маючи досить великий вплив в ЄС, може вивести "Північний потік – 2" з-під регулювання Третього енергопакету.
Будівництво "Північного потоку – 2" припинилося ще в грудні 2019 року. Сполучені Штати ввели санкції, записавши їх окремим рядком у свій оборонний бюджет-2020 року, проти компаній-підрядників, які займалися глибоководним укладанням труб по дну Балтійського моря. Компаній, які співпрацювали з "Газпромом", було дві: швейцарська Allseas Group і італійська Saipem. Не чекаючи, поки Дональд Трамп офіційно підпише оборонний бюджет з санкціями проти російської труби, європейські компанії вийшли з проекту.
Американські санкції значно посилили переговорні позиції України перед Росією щодо підписання нового транзитного контракту. По-перше, "Газпром" виплатив "Нафтогазу" майже $ 3 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу (хоча до цього українська сторона не заперечувала, що готова взяти ці гроші газом). Новий транзитний контракт вдалося підписати на п'ять років з можливістю пролонгації. У перший рік "Газпром" зобов'язується прокачати мінімум 65 мдлрд куб м газу. А ось в наступні чотири – лише по 40 млрд куб м, напевно сподіваючись добудувати "Північний потік-2".
Під час візиту Ангели Меркель до Москви 11 січня, Володимир Путін заявив, що Росія може добудувати газопровід самотужки, без залучення іноземних партнерів. Питання лише в термінах. "Безумовно, закінчення будівництва буде відсунуте на кілька місяців. Сподіваюся, що до кінця поточного року, або в першому кварталі наступного робота буде завершена і газопровід запрацює", – сказав Путін.
Меркель, у свою чергу, підкреслила, що "Північний потік – 2" – це в першу чергу економічний, а не політичний проект. "Думаю, що проект можна реалізувати, незважаючи на американські санкції. Я тут хочу ще раз підкреслити: незважаючи на всі політичні проблеми, ми вважаємо, що екстериторіальні санкції – це неправильний шлях. Тому ми і надалі підтримуватимемо цей проект, як ми це і робили в минулому", – сказала канцлер Німеччини.
Щоправда, за словами директора Євразійського центру Atlantic Council Джона Хербста, зараз в світі немає компанії, яка б спеціалізувалася на глибоководному укладанні труб, і при цьому не підпадала б під чинні американські санкції.
"Москва сподівається, що одна з російських компаній зможе розробити таку технологію і добудувати "Північний потік – 2". Згодом це може статися, але на це можуть піти роки, а за цей час можуть виникнути інші перешкоди", – сказав сайту "Сьогодні" Джон Гербст.
У Москві звинувачують Вашингтон, що заблокувавши "Північний потік – 2", США хочуть змусити Європу купувати американський скраплений газ, який буде в рази дорожчий. Але, як би там не було, укладання труб по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини не ведеться вже більше місяця. У Кремлі запевняють, що у них є можливість добудувати обхідний газопровід власними силами до кінця 2020 року, максимум – в першому кварталі 2021 року.
Кремль робить ставку на трубоукладач "Академік Черський", який був куплений "Газпромом" в 2016 році, як кажуть в Кремлі, на випадок, якщо європейські компанії будуть змушені вийти з проекту через американські санкції. Але від порту Находки, де знаходиться російський трубоукладач, до Балтики – до двох місяців ходу. До того ж, за словами українських експертів, "Академік Черський" не обладнаний системою динамічного позиціонування, яка призначена для утримання судна в заданій позиції або області на заданому курсі. Плюс, за словами президента Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, необхідне технічне переобладнання російського трубоукладача, так як він здебільшого, пристосований для укладання промислових, а не глибоководних трубопроводів, які працюють під надвисоким тиском.
"Питання не в тому, що залишилося 130 км добудувати. Питання в тому, яких це 130 км? Це, по суті, найскладніша частина. Але це можливо. Не знаю, кого вони привернуть в якості консультантів. Це можуть бути норвежці, датчани, навіть китайці або ті ж німці. Якщо взяти процедурно, буде оголошений формальний тендер на виконання робіт. Навіть якщо все буде відбуватися в прискореному режимі, на це піде мінімум місяць. Потім судно повинно бути доправлене на якусь суднобудівну верф, де можуть бути виконані відповідні роботи. Будуть вони це робити на Далекому Сході, десь в Південній Кореї, Китаї або навпаки в Європі – наприклад, в Німеччині, Норвегії або Данії – невідомо. Ну і матиме велике значення, в якому статусі і під чиїм прапором судно буде це виконувати, і до яких дій вдадуться США, які, ймовірно, не сидітимуть і не дивитимуться, як якесь судно прийшло і намагається добудувати "Північний потік-2", – сказав сайту "Сьогодні" Михайло Гончар.
Але навіть якщо російський газопровід і буде добудований, він підпадає під регулювання Третього енергетичного пакета ЄС, за нормами якого "Газпром" зможе використовувати потужність "Північного потоку – 2" лише на 50%, а решту мусить буде зарезервувати для третіх постачальників. Щоправда, за словами Джона Гербста, Німеччина, маючи великий вплив в Євросоюзі, може пролобіювати для "Північного потоку – 2" виняток з правил. Однак, за його словами, швидко це не відбудеться, а про добудову російського газопроводу через Балтику можна забути на пару років точно.