Дональд Трамп, фото AFP
Напевно, ніде за межами Вашингтона і Москви не стежать так пильно за туманними сигналами адміністрації Дональда Трампа, як в столиці України. Про це на сторінках лояльною до Демократичної партії газети New York Times пише редакційний оглядач Серж Шмеманн.
"Санкції – єдиний мотив, який змушує Путіна (президент РФ, – Ред.) залишатися за столом переговорів", – сказав Петро Порошенко американським журналістам минулого тижня.
Український президент підкреслив, що без санкцій у президента РФ Володимира Путіна не буде причин відмовлятися від підтримки бойовиків на Сході України. А російська агресія може поширитися далі по всій Східній Європі та за її межами. Підхід президента Дональда Трампа до Москви був одним з головних питань під час його виборчої кампанії і перших днів у Овальному кабінеті. Його телефонні розмови з Путіним і Порошенко не пролили багато світла.
Так само не відомо точно, що ж російському послу Сергію Кисляку Майкл Флінн сказав такого, що це коштувало йому посади радника президента США з національної безпеки. У розпал скандалу навколо Флінна прес-секретар Білого дому Шон Спайсер оголосив, що Трамп нібито чітко дав зрозуміти, що чекає від Росії "деескалації насильства в Україні та повернення Криму". За його словами, Трамп був "неймовірно жорстким стосовно Росії". Що це означає насправді, все ж, залишилося не повністю ясним для Москви або Києва.
Кремль, власне, не втрачав часу, щоб перевірити рішучість американського президента. Оглядач пише, що українці помітили, як проросійські бойовики відразу після перемоги Трампа почали розгортати свій арсенал. А через лічені години після телефонної розмови американського і російського президентів 28 січня проросійські сили пішли в наступ в місті Авдіївка. Українська армія відповіла вогнем, в результаті спостерігачі ОБСЄ заговорили про найбільш інтенсивні бої з минулого року.
Схоже, що Порошенко переконав той факт, що Трамп назвав російське захоплення Криму "незаконної анексією". На зустрічі в Києві минулого тижня українські політики, активісти і іноземні бізнесмени говорили про те, що Україна серйозно просунулася вперед після революції 2014 року, повалення режиму проросійського уряду Віктора Януковича і початку російської агресії. Минулого року українська економіка продемонструвала невелике зростання.
Кілька антикорупційних агентств домоглися невеликих, але важливих успіхів, змусивши чиновників декларувати свої активи. А в українській армії, яка спиралася на волонтерів, нарешті є необхідне забезпечення, хоча проросійські бойовики мають доступ до більш сучасної російської зброї.
Важливіше те, що опитування фіксують факт, що російська агресія призвела до зворотного ефекту. Українська ідентичність навіть серед російськомовних українців зміцнилася через вчинок Росії.
Але всього цього прогресу замало. Війна з корупцією досі впирається в сутичку з "особливими інтересами" олігархів, а зростання економіки на 2,2% дуже незначне у порівнянні з тим, що Україна втратила за останні два-три роки. Крім того, війна залишається серйозною перешкодою для припливу іноземних інвестицій. А підтримка Порошенко з боку виборців зменшується через занадто повільний темп реформ.
В Україні вважають, що головна мета Росії – не захопити її східні регіони, а тиснути на Київ до тих пір, поки він не погодиться на федеративний устрій. Це, в свою чергу, дасть Москві вплив на зовнішню політику України.
А тим часом, кількох ватажків проросійських бойовиків несподівано вбили. У Києві припускають, що Москва намагається прибрати найбільш неконтрольованих з них. А що про все це думає президент Трамп? В інтерв'ю Fox News він припустив, що проросійські сили в Донбасі можуть бути не підконтрольні Росії. Тому, схоже, доведеться ще почекати, поки він, нарешті, чітко сформулює свою політику щодо України, пише New York Times.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що нічого не робив для Росії, але хотів би з нею порозумітися. "Я нічого не робив для Росії, я нічого не зробив для Росії. Якщо ми зможемо порозумітися з Росією, то це позитивна річ", – сказав він.
Крім того, Трамп заявив, що простіше було б проявити жорсткість у відношенні Росії, проте це не в інтересах США і всього світу.