Дональд Туск / Фото: Getty Images
Глава Європейської ради (саміту ЄС – ред) Дональд Туск висловив упевненість, що його відомству і Європарламенту (ЄП) вдасться уникнути освітніми міжінституційного конфлікту, до якого може привести призначення нового голови Єврокомісії.
"Я впевнений, що ми знайдемо найкращий шлях вести переговори з ЕП, тому що це наш спільний інтерес. Ніхто не зацікавлений у міжінституційного конфлікті – ні ми, ні Європарламент", – сказав він у вівторок на прес-конференції за підсумками неформального саміту ЄС в Брюсселі.
"Всі лідери хочуть добрих відносин з Європарламентом в ході переговорів щодо призначення глави ЄК. Як я сказав, ми хочемо поважати ЄП і його думку", – додав Туск. Він також повідомив, що на саміті заявив про свою позицію главі Європарламенту Антоніо Таяні, який іде, про те, що "автоматизму в призначенні голови ЄК не буде".
Раніше Таяні після консультацій з лідерами основних парламентських фракцій заявив, що всі провідні фракції ЄП будуть домагатися призначення нового глави Єврокомісії тільки за системою "головного кандидата".
Як повідомлялося, в ході виборів до Європарламенту, які відбулися 23-26 травня, найбільші політичні сили висували своїх кандидатів на пост глави Єврокомісії. Цей принцип, вперше реалізований на виборах 2014 року, розрахований на те, щоб громадяни країн ЄС могли опосередковано впливати на те, хто посяде цю високу посаду.
Європарламент визнав, що тоді цей принцип був реалізований успішно: ЄК очолив Жан-Клод Юнкер від Європейської народної партії (ЄНП), що отримала більшість місць у парламенті.
Наразі основними кандидатами є німецький політик Манфред Вебер від ЄНП, соціал-демократ Франс Тіммерманс, який зараз є заступником голови Єврокомісії, і чинний єврокомісар з питань конкуренції Маргрет Вестагер від Альянсу лібералів і демократів за Європу.
Спостерігачі відзначають, що найбільше шансів очолити ЄК у Вебера, адже ЄНП, за попередніми офіційними результатами, набрала найбільшу кількість мандатів – 180.
Як відомо, 26 травня відбувся останній, четвертий день голосування на виборах до Європейського парламенту. Голосування триватиме до 23:00, коли зачинилися дільниці в Італії.
Вибори відбулися в Австрії, Бельгії, Болгарії, Данії, Іспанії, Італії, Естонії, Фінляндії, Греції, Литві, Люксембурзі, Німеччині, Польщі, Португалії, Румунії, Словенії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Швеції, і на Кіпрі.
На виборах обрали 751 євродепутата. Кожна країна-член має чітку кількість місць в ЄС. Найбільше їх у Німеччини (96), Франції (74), Італії і Великої Британії (по 73). Невеликі країни (Кіпр, Люксембург і Мальта) мають лише по шість євродепутатів.
Нагадаємо, раніше ми писали, що в голосуванні беруть участь понад 400 млн осіб. Виборчий бюлетень майже метр в довжину: за 751 місце в ЄП борються 40 партій.
Також читайте, як вплине на Україну перестановка сил в ЄС. Зі слів експерта-міжнародника, праві можуть ставити палки в колеса, але більшість буде залежати від самої України.