фото rus.err.ee
Сейм Латвії в третьому, остаточному читанні прийняв поправки до закону про освіту, що передбачають поступовий перехід шкіл національних меншин на навчання державною мовою.
Поправки підтримали 58 депутатів, 18 – проголосували проти.
Підготовлений Міністерством освіти і науки Латвії проект поправок передбачає провести реформу в навчальних закладах нацменшин в 2021/2022 навчальному році, встановивши, що дошкільне навчання є білінгвальним.
У початковій школі (1-6-ті класи) навчання здійснюється за трьома моделями (при цьому 50% предметів викладається латиською мовою), на завершальному етапі основної освіти (7-9-ті класи) 80% навчального процесу забезпечується державною мовою. У середній школі (10-12-ті класи) – навчання йде тільки латиською мовою, за винятком предметів, пов'язаних з рідною мовою (рідна мова та література).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Перехід до цього буде забезпечений поступово. У 2019/2020 навчальному році 80% навчання державною мовою в основній школі необхідно буде забезпечити тільки в 7-х класах, в 2020/2021 навчальному році – в 7-х і 8-х класах, а в 2021/2022 навчальному році – вже на всьому заключному етапі основної школи. У середній школі в 2020/2021 навчальному році повністю державною мовою навчатимуться учні 10-11-х класів, через рік – всіх класів.
У 2018-2020 році на підтримку та додаткове навчання педагогів в Латвії виділено 3,6 млн євро. З фондів Євросоюзу планується отримати близько 3,3 млн євро на навчання 8000 педагогів, які працюють в навчальних закладах нацменшин.
Нагадаємо, 23 січня Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію про захист мов нацменшин в Європі.
Нагадаємо, 8 грудня з'явився висновок Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту", де були дані рекомендації Україні. "Венеціанка" закликала Україну внести зміни в "мовну статтю" щодо російської мови.
Також повідомлялося, що "Венеціанка" не підтримала Угорщину в суперечці з Україною. Європейці не підтримали звинувачення Угорщини в звуженні прав нацменшин в статті про мову навчання в українському законі.