/ Фото: AFP
Генеральна прокуратура Венесуели порушила кримінальну справу стосовно лідера опозиції Хуана Гуайдо, який в кінці січня оголосив себе виконуючим обов'язки глави держави. Приводом для процесуальних дій став ймовірний намір політика відмовитися від спірної території біля річки Ессекібо на користь Гайани.
"Я повинен повідомити про відкриття кримінального розслідування, яке ми почали вчора після отримання новин про злочинні дії з боку Ванесси Неуманн, Мануеля Авенданьо і депутата Хуана Гуайдо. Вони брали участь в незаконних переговорах про відмову від історичних домагань Венесуели на територію Ессекібо в обмін на політичну підтримку Великою Британією неіснуючого статусу в. о. президента", - заявив генеральний прокурор Венесуели Тарек Вільям Сааб. Його слова опубліковані в Twitter відомства.
Телеканал Venezolana de Televisión повідомив, що кримінальну справу ведеться за статтею "зрада батьківщини". Раніше з проханням про початок розслідування відносно Гуайдо до генеральної прокуратури звернувся президент Венесуели Ніколас Мадуро.
Нагадаємо, що територіальна суперечка між Гайаною та Венесуелою триває вже кілька десятків років. Каракас претендує на дві третини території Гайани, що знаходяться на захід від річки Ессекібо, які багаті природними ресурсами, зокрема золотом і алмазами. Крім того, в цьому регіоні було виявлено родовище нафти. У минулий четвер виконавчий віце-президент південноамериканської країни дельс Родрігес заявила, що Гуайдо і люди з його оточення вели переговори про передачу спірної прикордонної території Гайані.
У 1966 році, відразу після проголошення незалежності Гайани, Каракас і Джорджтаун підписали Женевську угоду, яка передбачала створення двосторонньої комісії для вироблення задовільного вирішення територіальної суперечки протягом чотирьох років за посередництва ООН. Після закінчення зазначеного терміну, так і не знайшовши точок дотику, країни підписали протокол, заморожують рішення конфлікту на 12 років. Однак в 1982 році Каракас відмовився повторно ратифікувати її, після чого кожен наступний венесуельський уряд висував претензії на спірні території.
Венесуела в останні роки переживає гостру соціально-економічну кризу, що супроводжується девальвацією національної валюти. Згідно з оцінками ООН, країну покинули вже понад 4 млн осіб.
Нагадаємо, що в травні в Осло пройшли два раунди непрямих переговорів між урядом і опозицією Венесуели, які були організовані за посередництва Норвегії. Новий етап спілкування 8 липня розпочався на Барбадосі. На початку серпня влада Венесуели оголосила про відмову брати участь в черговому раунді переговорів. Це рішення вони пояснили "небезпечною і грубою агресією" з боку влади США, маючи на увазі чергові санкції Вашингтона.
Як ми писали раніше, переговори представників уряду президента Венесуели Ніколаса Мадуро і опозиції, очолюваної Хуаном Гуайдо, будуть відновлені.
Нагадаємо, у січні 2019 року, на тлі масових протестів проти Мадуро, голова Національної асамблеї Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе виконуючим обов'язки президента країни. Більшість країн Євросоюзу, США, Канада, Австралія і частина країн Латинської Америки заявили про визнання Гуайдо тимчасовим президентом Венесуели, а Росія, Китай і Куба підтримали Мадуро.
Водночас наприкінці квітня Гуайдо оголосив про початок "фінального етапу" відсторонення Мадуро від влади, після чого вулиці країни почали заповнюватися людьми, і дійшло до серйозних сутичок.