В результаті теракту 3 квітня в петербурзькому метро загинули 14 людей і більше 50 постраждали . Серед останніх виявився студент Петербурзького державного університету шляхів сполучення ( ПГУПС ) , гравець футбольного клубу " Невські леви " Володимир Захарченко . Він був в тому нещасливому вагоні під час вибуху і дивом уникнув серйозних травм . За словами молодої людини , які вижили під час вибуху пасажири покидали склад на " Сінній " без паніки , а на самій станції і в вестибюлі їм прагнули всіляко допомогти до прибуття швидкої допомоги, – передає RT.
"Я знаходився в тому самому вагоні, в якому пролунав вибух. Спочатку зрозуміти, що сталося, не міг. Просто відчув удар в обличчя. Коли відкрив очі, побачив іскри, усвідомив, що вони падають мені на обличчя і на голову. Я почав обтрушуватись . Після цього встав, і у мене почалася паніка. Забився в кут біля дверей. Потім почав оглядатися. Люди збігалися в далеку частину вагона, з чого я зробив висновок, що вибух стався в передній частині. Повернув голову, побачив вигнуті назовні двері, понівечених людей ... Схопився і побіг до інших, почав ломитися в середину натовпу. Весь цей час поїзд знаходився в русі", – розповідає хлопець.
За його словами, коли поїзд зупинився на станції "Технологічний інститут", люди вибили аварійні вікна і почали по черзі, без паніки вибиратися назовні. "Після того як я опинився на пероні, відразу побіг на ескалатор і вибрався назовні. Нагорі до нас почали підходити і надавати допомогу. По виду тих, хто зміг вийти на вулицю, нескладно було визначити, що вони побували в гущі подій, – у всіх було обгоріле волосся, брудні обличчя, сліди крові на одязі", – говорить Володимир.
Захарченко розповів, що коли приїхали карети швидкої допомоги, постраждалих почали розподіляти по машинам і оглядати на предмет поранень. "Я просидів всередині однієї з них хвилин десять, після чого мене відправили в лікарню. У мене зафіксована баротравма, лопнули обидві барабанні перетинки. Інших пошкоджень немає", – зазначив він.
"Як тільки опинився на вулиці, почав дзвонити родичам. Але зв'язок був поганий, і я ніяк не міг додзвонитися батькам в Іркутськ і розповісти про те, що трапилося. Знадобився якийсь час, щоб вийти на зв'язок з ними і тіткою, яка живе в Санкт- Петербурзі. Вона приїхала в лікарню майже відразу", – розповідає футболіст.
У середу до нього повинен прилетіти батько. "Папа відразу запанікував. Напевно, тому що я знаходився в такому стані, весь трусився. Він сказав мені, щоб я дзвонив тітці. Це було правильним рішенням, тому що вона перебувала найближче до мене. Потім говорив з мамою, і мені здалося по її голосу, що вона не могла повірити, що все це сталося зі мною. Коли зателефонували до неї вдруге, вона плакала і мені довелося її заспокоювати, – каже Володимир
За його словами, він не встиг помітити нічого незвичайного безпосередньо перед вибухом. "Все сталося за секунду. У мене не виникло ніяких підозр навіть. Просто спустився в метро, зайшов у вагон, розташувався в середині ..."