/ Фото: AFP
У понеділок 13 травня о Брюсселі стартує дводенний ювілейний саміт Східного партнерства. Лідери ЄС та шести країн-учасниць (Україна, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан і Білорусь) зібралися в столиці Євросоюзу підбити підсумки десятирічної співпраці і обговорити плани на майбутнє. У статті "Східному партнерству десять років: що отримала Україна і чи буде ЄС переглядати свою політику" сайт "Сьогодні" вже писав, що саме завдяки Східному партнерству Україна отримала безвіз і підписала Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Але про обіцянку Києву перспективи членства в Брюсселі вважають за краще не згадувати. Офіційно це пояснюють тим, що з питання розширення в самому ЄС немає консенсусу, багато країн проти цього. Але на практиці все впирається в негласне вето Росії. Багато країн Євросоюзу просто не хочуть вступати в черговий конфлікт з Москвою. Правда, відмовлятися від Східного партнерства теж не збираються. Багато європейських депутатів кажуть, що програма потребує оновлення та перегляду. Але як це зробити в Брюсселі поки не знають.
Що таке Східне партнерство
У 2009 році на установчому саміті в Празі з ініціативи Польщі та Швеції Євросоюз дав старт проекту Східне партнерство. За словами європейських політиків і чиновників, його головна мета – зблизити і зміцнити відносини з країнами пострадянського простору, сприяти підвищенню рівня демократії, верховенства права і просуванню реформ в шести країнах пострадянського простору.
Але десять років існування програми показали, що за швидкістю зближення з ЄС як мінімум три країни-учасниці – Україна, Грузія і Молдова – значно випереджають Білорусь, Вірменію і Азербайджан. У Києві, Тбілісі та Кишиневі вже давно наполягають на перегляді політики Східного партнерства. У цьому нас підтримують у Варшаві та Стокгольмі. Але пропонувати і створювати щось нове в Євросоюзі не поспішають.
По-перше, немає єдності в самому ЄС. По-друге, через Brexit, виборів до Європарламенту та подальшої за цим зміни керівників Єврокомісії та Ради ЄС, Брюсселю зараз не до цього. По-третє, в Євросоюзі не знаю, чого після президентських і майбутніх парламентських виборів очікувати від самої України. Все це докорінно ускладнює просування будь-яких ініціатив щодо оновлення Східного партнерства. Правда, за словами голови правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Геннадія Максака, в Брюсселі все ж розуміють, що Східному партнерству потрібне нове дихання, тому до кінця року вони запускають консультації зі збору пропозицій від країн-партнерів.
"Зі свого боку ми розуміємо, що найамбітніші пропозиції (наприклад, офіційна перспектива членства – Авт.) можуть не знайти підтримки, адже всі рішення в ЄС ухвалюються консенсусом. Тому варто зосередитися на більш практичних пропозиціях", – сказав сайту "Сьогодні" Геннадій Максак.
Що буде на саміті
Незважаючи на офіційне запрошення, президент Білорусі Олександр Лукашенко в Брюссель не приїде. Мінськ представлятиме міністр закордонних справ Володимир Макей. Від України на ювілейному саміті будуть Петро Порошенко, у якого на сьогодні заплановані зустрічі з головою Ради ЄС Дональдом Туском і генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, та Павло Клімкін, який візьме участь у засіданні міністрів закордонних справ країн ЄС і учасниць Східного партнерства.
У короткому коментарі для преси після приїзду глава європейської дипломатії Федеріка Могеріні заявила, що серед іншого міністри також обговорять ситуацію в Лівії та Ірані. З питання Тегерана в Брюссель навіть терміново вилетів держсекретар США Майк Помпео, скасувавши свій візит до Москви. Несподівано на підтримку надання Україні перспективи членства в ЄС висловився міністр закордонних справ Чехії Томаш Петршичек, додавши, що Брюссель повинен запропонувати трьом країнам Східного Партнерства (Україна, Грузії і Молдові) нові можливості для подальшого зближення з ЄС. Рішень саміту щодо додаткового тиску на Росію через указ Путіна про незаконну паспортизацію українців в ОРДЛО, судячи з усього, не буде. Багато міністрів закордонних справ країн-членів ЄС перед початком засідання сказали журналістам, що краще шукати діалог з Росією, а не тиснути на неї, а нові санкції проти Москви створять додаткові проблеми самому Києву.
Спільної декларації за підсумками саміту, судячи за повідомленнями європейських журналістів, теж не буде. Про це в своєму Twitter написав брюссельський кореспондент "Радіо Свобода" Рікард Йозвяк.
Що думають європейські депутати
Міхал Боні, депутат Європейського парламенту від Польщі
"Якщо взяти спільну декларацію саміту в Празі 2009 року, де Східне партнерство було засноване, там дуже чітко окреслено мету – вивести відносини між ЄС і шістьма партнерами на новий рівень, засновані на спільних інтересах і зобов'язаннях, відповідальності та власності. Головна мета Східного партнерства була і є – створити необхідні умови для прискорення політичної асоціації та подальшої економічної інтеграції між ЄС та зацікавленими партнерами, що веде до стабільності, безпеки і процвітання на європейському континенті в цілому.
Але празька декларація також дуже чітко говорить про те, що кожна країна-аспірант сама вправі вибирати, як вибудовувати відносини з ЄС – Східне партнерство повинно розвиватися без шкоди для того, чого хочуть наші партнери окремо. Це також підкреслює його диференційований характер. З цієї точки зору я можу сказати, що Україна багато чого досягла: Україна знайшла свій індивідуальний підхід у відносинах з ЄС, підписавши Угоду про асоціацію, і Східне партнерство цьому тільки допомогло.
Тому я не думаю, що його потрібно переглядати, скоріше – модернізувати. Його принципи ще дуже важливі актуальні, і нам потрібні відчутні результати і хороші інструменти, які можуть допомогти людям.
Хіба головна мета Східного партнерства не була досягнута через Росію? Очевидно, що Росія залишається основним джерелом дезінформації. Вона намагається серйозно вплинути на відносини ЄС з партнерами. Саме тому в березні Європарламент ухвалив Рекомендацію збільшити фінансування на European Union's East StratCom Task Force, головна мета якої – боротьба з дезінформацією.
Водночас, самі країни Східного партнерства несуть відповідальність за успішність реалізації своїх реформ і виконання вимог ЄС. Україна лідирує серед шести країн-учасниць Східного партнерства з реалізації реформ, що відображає прогрес в адаптації законодавства та впровадженні стандартів ЄС. Однак багато що ще належить зробити для боротьби з корупцією. Європейські інститути, в тому числі і Європейський парламент, готові підтримати Україну на шляху реформ, який повинен продовжитися, як протягом нинішнього перехідного періоду, поки новий президент не вступить на посаду, так і напередодні парламентських виборів.
Відгуки про зустріч комісара Йоганнеса Гана з Володимиром Зеленським дуже багатообіцяючі, але важливо побачити реальні кроки, які підтверджують стабільність і спадкоємність намірів України щодо ЄС. Такий політичний сигнал потрібен".
Ребекка Хармс, депутат Європейського парламенту від Німеччини:
"За останнє десятиліття взаємодія ЄС з країнами Східного Партнерства посилилася. Угоди про асоціацію з Грузією, Молдовою і Україною, а також лібералізація візового режиму запустили процес реформ, який, проте, проходить по-різному і не завжди має однакові темпи і пріоритети. Боротьба за реформи особливо ускладнюється, коли інтереси впливових політиків чи олігархів перебувають під загрозою через антикорупційні реформи в судовій системі, державній адміністрації, введення прозорих правил прозорості та змін виборчого законодавства.
Як член Європарламенту і Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ ми використовуємо наші контакти з колегами в парламентах-партнерах і з громадянським суспільством для підтримки реформ. Зокрема, подолання розриву між громадянським суспільством і законодавцями виявилося необхідним для прогресу. Нещодавні політичні зміни в Україні і раніше в Вірменії демонструють, що громадяни в країнах Східного партнерства хочуть продовжувати шлях до демократичної держави, яка служить своїм громадянам на основі верховенства закону без корупції. У Білорусі та Азербайджані поки, на жаль, ми бачимо не дуже хороші процеси. А після останніх і частково помилкових парламентських виборів в Молдові країна як і раніше без уряду.
Я б постаралася зберегти Східне партнерство, продовжуючи працювати з (політикою – Авт.) різних швидкостей і різних пріоритетів. Створення робочої групи Euronest для трьох асоційованих країн дає можливість для систематичного обміну думками щодо поліпшення виконання Угод про асоціацію. Але вона також відкрита і для інших членів ЄВРОНЕСТ.
Під час ювілейних подій, присвячених Східному партнерству, я буду знову говорити на користь перспективи членства для вже асоційованих країн (України, Грузії і Молдови). Вважаю, що це саме та відсутня ланка в складному процесі змін. Це особливо важливо і для ЄС, тому що ми не можемо дозволити, щоб Путін чи Кремль вирішували, які країни можуть бути з нами, а які ні. Здійснюючи узгоджені реформи, асоційовані країни не залишають ЄС шансу відмовити їм у перспективі членства".