Нурсултан Назарбаєв / Фото: AFP
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв пішов у відставку. Пост покинув останній з лідерів республік, які прийшли до влади ще за часів СРСР. Далеко не всім керівникам вдавалося піти зі своєї посади спокійно і нікому не вдалося правити так довго. Втім, чи пішов аксакал пострадянської політики по-справжньому? Чи ж його відставка і передача президентської влади спікерові Сенату Казахстану Касим-Жомарту Токаєву – лише частина зрежисованого плану з транзиту влади, про який експерти говорять вже давно?
Досягнення і невдачі беззмінного глави Казахстану
Нурсултан Назарбаєв настільки давно перебуває при владі, що описувати всі його досягнення і промахи – все одно, що намагатися описати історію сучасної України в рамках однієї статті. За фактом, Назарбаєв фактично "з нуля" побудував сучасну державу, що стала регіональним лідером в Центральній Азії. Уміло лавірує між інтересами і запитами двох глобальних лідерів – Китаю і Росії. Вже цей факт здатний викликати повагу. Але при цьому Назарбаєв примудрився ще зробити так, щоб інтереси сусідів працювали на його країну. В результаті Казахстан став другою за рівнем економіки державою на території колишнього СРСР. У рейтингу країн за рівнем ВВП на душу населення Казахстан посідає 51-ше місце (рейтинг Світового банку за 2016 рік). Для порівняння, Україна в цьому ж рейтингу – 113-та.
При цьому в Казахстані, звісно, були і є проблеми. Доходи держави сильно залежать від цін на нафту і нафтопродукти. Їх падіння 2014 року призвело до дуже серйозного падіння надходжень від експорту, різкого падіння ВВП, інфляції, девальвації національної валюти і т.п. І якщо в "багаті" роки населення загалом було задоволене керівництвом, то з падінням доходів держави протестні настрої різко зросли.
Казахстан при Назарбаєві, безумовно, не був демократією, як її представляють на Заході. Зазначимо, що жодні вибори в цій державі Захід не визнав повністю демократичними. Є питання і до рівня свободи слова, дотримання інших прав і свобод людини.
Transparency International характеризував державу як вкрай корупційну. Опоненти Нурсултана Назарбаєва звинувачували президента, його родину та оточення в корупції та незаконному збагаченні. Суми багатства при цьому називалися просто фантастичні. Невідомо, скільки в цих звинуваченнях правди, але родина тепер уже колишнього президента не бідна. Втім, Мін'юст США, який розслідував справу про корупцію в оточенні Назарбаєва (так званий Казахгейт), закрив його.
При цьому сам Назарбаєв вів (або вдавав, що веде) активну боротьбу з усіма згаданими вище негативними явищами. Так, наприклад, в 20-х числах лютого цього року президент Казахстану відправив уряд у відставку якраз за нездатність вирішити економічні проблеми: подолати безробіття і падіння рівня життя населення, сприяти розвитку дрібного і середнього бізнесу і т.д.
Варто відзначити, що Назарбаєв почав готувати транзит влади задовго до сьогоднішньої заяви. 2017 року були підписані поправки до Конституції, згідно з якими повноваження президента країни кілька зменшувалися. Після відходу з поста глави держави Назарбаєв не йде повністю в "тінь" – за ним залишається впливовий пост глави Радбезу і голови партії "Нур Отан", що має більшість у нижній палаті парламенту. Безумовно, не менший вплив Назарбаєв матиме і в Сенаті, спікер якого – Касим-Жомарт Токаєв – став тимчасовим наступником Назарбаєва на президентській посаді.
Наступник не очевидний
Опитані сайтом "Сегодня" експерти одностайні в думці, що відставка президента Казахстану – це старт передачі влади наступнику.
"За всі роки існування незалежного Казахстану казахи будували свою зовнішню і внутрішню політику на двох наріжних каменях. Які відображають, до речі, погляди самого Назарбаєва. Це стабільність і, як би це не звучало дивно, – демократія. Демократія, звісно, в їх розумінні, – розповів сайту "Сегодня" голова Центру проблем РФ Націнституту стратегічних досліджень Петро Бурковський. – Вони вважають, що розпад СРСР і отримання Казахстаном незалежності – це унікальний історичний шанс для казахського народу. І, щоб зберегти незалежність, вони іноді ставлять стабільність вище демократії. Головним завданням контрольованого переходу влади якраз і є збереження стабільності. В цьому плані крок, який зробив Назарбаєв, тільки підкреслює його далекоглядність і вміння стратегічно планувати. В цей порівняно короткий перехідний період він разом зі своїм наступником постарається забезпечити плавний і безболісний транзит влади", – зазначив експерт.
На думку директора інформаційно-аналітичного центру "Перспектива" Павла Рудякова, відставка Назарбаєва – "бомба" для всього євразійського простору.
"Хоча, думаю, розвідки і Китаю, і Росії працювали і доносили певну інформацію, все одно це сенсація. Все-таки Назарбаєв – це старійшина політики, він впливовий не тільки в Казахстані, але і на євразійському та світовому просторі. Але, мені здається, якраз цей хід і був зроблений ним, щоб уникнути великих потрясінь в разі раптового відходу. Це мудрий хід, який, за задумом, повинен зберегти стабільність, не допустити потрясінь всередині держави і для держави на міжнародній арені", – зазначає Павло Рудяков.
При цьому експерт зазначив, що, поки Назарбаєв, нехай не в статусі президента, має владу і вплив в Казахстані, зовнішня політика держави навряд чи змінюватиметься.
"Думаю, Назарбаєв не хоче, щоб транзит влади стався стихійно, тим більше в таких формах, як, наприклад, в Узбекистані. Де в результаті зміни влади постраждала дочка попереднього президента, – зазначив, у свою чергу, сайту "Сегодня" політолог Володимир Фесенко. – Тому він хоче провести транзит контрольовано. Отримати певні гарантії від наступника або створити стабільну систему стримувань і противаг, при якій представники його сім'ї мали б вплив на владу і зберегли б вагу в Казахстані", – каже Володимир Фесенко.
За його словами, процес передачі влади в Казахстані, на перший погляд, схожий на російський варіант передачі влади від Єльцина до Путіна, але не зовсім аналогічний йому.
"Все-таки Єльцин повністю відсторонився від процесу, а гарантом дотримання домовленостей були його люди в адміністрації Путіна, зокрема глава адміністрації Волошин. А тут, судячи з усього, Назарбаєв процесом керуватиме особисто", – зазначив Володимир Фесенко.
При цьому, на його думку, не факт, що призначений виконуючим обов'язки президента Касим-Жомарт Токаєв стане наступником Назарбаєва.
"Я не дуже впевнений, що Токаєв – це остаточний вибір Назарбаєва. Останніми роками президент Казахстану активно змінював керівництво – і прем'єрів, і голів адміністрацій, і інших керівників. Придивлявся. Тому, думаю, він також придивлятиметься, як поведе себе виконуючий обов'язки президента. І, можливо, паралельно тестуватиме і інші фігури. А ось хто стане остаточним наступником Назарбаєва, думаю, ми дізнаємося наступного року, коли буде оголошений офіційний кандидат на пост президента", – зазначив політолог.